Справа № 2-а-1010/11
26.04.2011 Гуляйпільський районний суд Запорізької області
В складі: головуючого -судді: Чемолосової С.П.
При секретарі: Імановій В.В.
Розглянувши в відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Гуляйполі Запорізької області справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ІДПС м. Пологи УДАІ ГУМВС України в Запорізькій області прапорщика міліції Удовіченко Олександра Івановича про визнання дій протиправними, скасування постанови та закриття провадження по справі про адміністративне правопорушення ,-
Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом до відповідача про визнання дій протиправними, скасування постанови та закриття провадження по справі про адміністративне правопорушення, в якому вказав, що 16.02.2011 року інспектором ІДПС м. Пологи прапорщиком міліції Удовіченком Олександром Івановичем винесено, щодо нього постанову АР 1 № 325390 про адміністративне правопорушення, передбачене п.9.2 Правил дорожнього руху України. Далі в позові позивач вказав, що 16.02.2011 року, він, рухаючись на автомобілі "Вольцваген LТ-35"в м. Пологи вул. Пушкіна, після проїзду перехрестя, позначеному дорожнім знаком 2.3 та 7.8, не порушуючи правил дорожнього руху, він був зупинений інспектором ДПС, в зв'язку з вимогою інспектора він передав йому документи для перевірки. Нічого не пояснюючи, інспектор змусив його вийти з автомобіля, та прослідувати за ним, при цьому пояснюючи, що його автомобіль було зупинено, за те, що він не ввімкнув сигнал повороту при здійсненні маневру повороту, хоча, як вказав позивач, поворот ним був ввімкнений, та це могли б підтвердити пасажири його автомобілю, які в цей час знаходилися поряд із ним. Крім того відповідач, інспектор ДПС повідомив його, що вищевказане правопорушення було ним зафіксовано на побутову відеокамеру із назвою «SONY». Як вказав далі позивач, інспектор почав його переконувати, що ним дійсно було скоєне адміністративне правопорушення. Але на його вимогу показати зафіксований факт порушення ПДР, інспектор ДПС відмовився. На вимогу, пред'явити документацію, яка підтверджує, що дана відеокамера є спецтехнікою і ліцензована згідно чинного законодавства, відповідач йому відповіді не надав. Після того як він не погодився із звинуваченням його у порушенні правил дорожнього руху, інспектор ДПС почав складати адміністративний протокол, не зважаючи на його пояснення, та не запросивши жодних свідків, нібито скоєного ним порушення ПДР.
Далі в позові позивач зазначив, що через декілька хвилин інспектор, примусив його підписатися в адміністративному протоколі, скориставшись тим, що він працює водієм маршрутного таксі та змушений був рухатись по графіку, та пояснивши що за правопорушення ПДР п. 9.2 (б) передбачене лише попередження. Так як йому не надано було можливості ознайомитись з даним пунктом ПДР, він відмовлявся підписувати протокол, але відповідач йому сказав, що в такому випадку він його не відпустить. Коли він поставив підпис в протоколі, інспектор ДПС віддав йому документи - копію протоколу та постанову.
Позивач в своєму позові наголосив, що відповідно до вимог «Інструкції оформлення працівниками Державтоінспекції МВС матеріалів про адміністративні порушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху», затвердженої наказом МВС України №77 від 26.02.2009 року, та ст. 254 КУпАП України у разі вчинення правопорушення '"складається протокол уповноваженими на те посадовою особою, або представником громадської організації чи органом громадської самодіяльності. Протокол про адміністративне правопорушення, у разі його оформлення, складається у двох екземплярах, один з яких під розписку вручається особі, яка притягається до адміністративної відповідальності. "
Згідно до ст. 256 КУпАП України у разі вчинення правопорушення "У протоколі про адміністративне правопорушення зазначається: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім'я, по-батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; пояснення особи яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі. Протокол підписується особою яка його склала, і особою яка притягується до адміністративної відповідальності; при наявності свідків і потерпілих протокол може бути підписаний і цими особами.У разі відмови особи яка притягається до адміністративної відповідальності, від підписання протоколу у ньому робиться запис про це. Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності має право подати пояснення та зауваження, що до змісту протоколу, які додаються до протоколу, а також викласти мотиви свого відмовлення від його підписання. При складенні протоколу, особі яка притягається до адміністративної відповідальності, роз'яснюються його права та обов'язки, передбачені ст. 268 цього Кодексу, про що робіться, відмітка у протоколі.
Позивач наголосив, що виходячи з цього, що будь якого порушення ним правил дорожнього руху не відбувалося, протокол про адміністративне правопорушення ним був підписаний примусово, позивач вважає, що в його діях відсутній склад правопорушення, описаний в постанові про адміністративне правопорушення.
Крім того, позивач вказав, що отримана ним постанова складена не охайно, частину тексту прочитати неможливо. Згідно розпорядження міністра внутрішніх справ України від 21.05.2009 року №466 "Про організацію роботи підрозділів ДАЇ з профілактики правопорушень із застосуванням засобів фото - і кінозйомки, відеозапису "а саме п. 1.5 - зобов'язати працівників ДПС ДАІ перед початком роботи з радіолокаційними відеозаписувальними вимірювачами швидкості, повинні робити знімки службового транспортного засобу із прив'язкою до місцевості, та в разі необхідності долучати до матеріалів розгляду скарг для доведення місця фіксації правопорушення. Згідно п. 21 ст.11 Закону України «Про міліцію»інспектор має право використовувати технічні засоби для фіксації порушення ПДР, лише ті, що передбачені нормативно-правовими актами, та як зазначено у протоколі правопорушення було знято на відеокамеру (без жодних поміток на те, яка модель та серійний номер відеокамери, яка застосовувалась, та на якій підставі працівники ДПС використовують дану відеотехніку), то згідно ст. 70 КАС України докази, отримані з порушенням закону, при розгляді справи, судом не враховуються.
Позивач вказав, що на підставі викладеного, з огляду на незаконні дії інспектора ДПС, порушення ним ст.ст. 254, 256 КУпАП України та п.п. 2.1, 2.9, 2.10.1, 2.13 «Інструкції з оформлення працівниками Державтоінспекції МВС матеріалів про адміністративні порушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху», затвердженої наказом МВС України № 77 від 26.02.2009 року, з постановою АР 325390 від 16.02.2011р. позивач не згоден, так як правопорушення в його діях не було, а також відсутня законна фіксація факту здійснення правопорушення, не вказаного жодного свідка правопорушення, позивач вважає, що даний протокол про адміністративне правопорушення складено незаконно з порушенням чинного законодавства, що передбачене ч.1 ст. 121 КУпАП України, і дана тактика притягнення до адміністративної відповідальності та засіб поповнення бюджету не припустимі, а тому прохає суд його адміністративний позов до відповідача задовольнити та визнати дії останнього протиправними, скасувати постанову та закрити провадження по справі про адміністративне правопорушення.
В судовому засіданні позивач підтримав заявлений адміністративний позов, прохав суд його задовольнити.
Відповідач в судове засідання не з'явився повторно, про час та місце розгляду справи був повідомлений своєчасно та належним чином, про що в матеріалах справи є відповідні докази. Справа розглянута в відсутність відповідача на підставі наявних в матеріалах справи доказів.
Суд, вислухавши доводи позивача, вивчивши матеріали справи приходить до слідуючого: в судовому засіданні було встановлено, що позивач звернувся до суду з адміністративним позовом до відповідача про визнання дій протиправними, скасування постанови та закриття провадження по справі про адміністративне правопорушення, в якому вказав, що 16.02.2011 року інспектором ІДПС м. Пологи прапорщиком міліції Удовиченком Олександром Івановичем винесено, щодо нього постанову АР № 325390 про адміністративне правопорушення, передбачене п.9.2 (б) Правил дорожнього руху України.
Далі в позові позивач вказав, що 16.02.2011 року, він, рухаючись на автомобілі "Вольцваген LТ-35"в м. Пологи вул. Пушкіна, після проїзду перехрестя, позначеному дорожнім знаком 2.3 та 7.8, не порушуючи правил дорожнього руху, він був зупинений інспектором ДПС, в зв'язку з вимогою інспектора він передав йому документи для перевірки. Нічого не пояснюючи, інспектор змусив його вийти з автомобіля, та прослідувати за ним, при цьому пояснюючи, що його автомобіль було зупинено, за те що він не ввімкнув сигнал повороту при здійсненні маневру повороту, хоча, як вказав позивач, поворот ним був ввімкнений, та це могли б підтвердити пасажири його автомобілю, які в цей час знаходилися поряд із ним. Крім того відповідач, інспектор ДПС повідомив його, що вищевказане правопорушення було ним зафіксовано на побутову відеокамеру із назвою «SONY». Як вказав далі позивач, інспектор почав його переконувати, що ним дійсно було скоєне адміністративне правопорушення. Але на його вимогу показати зафіксований факт порушення ПДР, інспектор ДПС відмовився. На вимогу, пред'явити документацію, яка підтверджує, що дана відеокамера є спецтехнікою і ліцензована згідно чинного законодавства, відповідач йому відповіді не надав. Після того як він не погодився із звинуваченням його у порушенні правил дорожнього руху, інспектор ДПС почав складати адміністративний протокол, не зважаючи на його пояснення, та не запросивши жодних свідків, нібито скоєного ним порушення ПДР.
Далі в позові позивач зазначив, що через декілька хвилин інспектор, примусив його підписатися в адміністративному протоколі, скориставшись тим, що він працює водієм маршрутного таксі та змушений був рухатись по графіку, та пояснивши що за правопорушення п.9.2 (б) ПДР передбачене лише попередження. Так як йому не надано було можливості ознайомитись з даним пунктом ПДР, він відмовлявся підписувати протокол, але відповідач йому сказав, що в такому випадку він його не відпустить. Коли він поставив підпис в протоколі, інспектор ДПС віддав йому документи - копію протоколу та постанову.
Позивач в своєму позові наголосив, що відповідно до вимог «Інструкції оформлення працівниками Державтоінспекції МВС матеріалів про адміністративні порушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху», затвердженої наказом МВС України №77 від 26.02.2009 року, та ст. 254 КУпАП України у разі вчинення правопорушення '"складається протокол уповноваженими на те посадовою особою, або представником громадської організації чи органом громадської самодіяльності. Протокол про адміністративне правопорушення, у разі його оформлення, складається у двох екземплярах, один з яких під розписку вручається особі, яка притягається до адміністративної відповідальності. "
Згідно до ст. 256 КУпАП України у разі вчинення правопорушення "У протоколі про адміністративне правопорушення зазначається: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім'я, по-батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; пояснення особи яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі. Протокол підписується особою яка його склала, і особою яка притягується до адміністративної відповідальності; при наявності свідків і потерпілих протокол може бути підписаний і цими особами. У разі відмови особи яка притягається до адміністративної відповідальності, від підписання протоколу у ньому робиться запис про це. Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності має право подати пояснення та зауваження, що до змісту протоколу, які додаються до протоколу, а також викласти мотиви свого відмовлення від його підписання. При складенні протоколу, особі яка притягається до адміністративної відповідальності, роз'яснюються його права та обов'язки, передбачені ст. 268 цього Кодексу, про що робіться, відмітка у протоколі.
Позивач наголосив, що виходячи з цього, що будь якого порушення ним правил дорожнього руху не відбувалося, протокол про адміністративне правопорушення ним був підписаний примусово, позивач вважає, що в його діях відсутній склад правопорушення, описаний в постанові про адміністративне правопорушення.
Крім того, позивач вказав, що отримана ним постанова складена не охайно, частину тексту прочитати неможливо. Згідно розпорядження міністра внутрішніх справ України від 21.05.2009 року №466 "Про організацію роботи підрозділів ДАЇ з профілактики правопорушень із застосуванням засобів фото - і кінозйомки, відеозапису "а саме п. 1.5 - зобов'язати працівників ДПС ДАІ перед початком роботи з радіолокаційними відеозаписувальними вимірювачами швидкості, повинні робити знімки службового транспортного засобу із прив'язкою до місцевості, та в разі необхідності долучати до матеріалів розгляду скарг для доведення місця фіксації правопорушення. Згідно п. 21 ст.11 Закону України «Про міліцію»інспектор має право використовувати технічні засоби для фіксації порушення ПДР, лише ті, що передбачені нормативно-правовими актами, та як зазначено у протоколі правопорушення було знято на відеокамеру (без жодних поміток на те, яка модель та серійний номер відеокамери, яка застосовувалась, та на якій підставі працівники ДПС використовують дану відеотехніку), то згідно ст. 70 КАС України докази, отримані з порушенням закону, при розгляді справи, судом не враховуються.
Позивач вказав, що на підставі викладеного, з огляду на незаконні дії інспектора ДПС, порушення ним ст.ст. 254, 256 КУпАП України та п.п. 2.1, 2.9, 2.10.1, 2.13 «Інструкції з оформлення працівниками Державтоінспекції МВС матеріалів про адміністративні порушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху», затвердженої наказом МВС України № 77 від 26.02.2009 року, з постановою АР 325390 від 16.02.2011р. позивач не згоден, так як правопорушення в його діях не було, а також відсутня законна фіксація факту здійснення правопорушення, не вказаного жодного свідка правопорушення, позивач вважає, що даний протокол про адміністративне правопорушення складено незаконно з порушенням чинного законодавства, що передбачене ч.1 ст. 121 КУпАП України, і дана тактика притягнення до адміністративної відповідальності та засіб поповнення бюджету не припустимі, а тому прохає суд його адміністративний позов до відповідача задовольнити та визнати дії останнього протиправними, скасувати постанову та закрити провадження по справі про адміністративне правопорушення.
Суд, задовольняючи позов позивача виходить з наступного: при оформленні адміністративних матеріалів про вчинення водіями транспортних засобів адміністративного правопорушення, посадові особи ДАІ повинні керуватися положеннями інструкції з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення , затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 26.02.2009 р. Згідно ст. 251 КУпАП доказами по справі про адміністративне правопорушення, є будь які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган ( посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в її вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються зокрема протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, поясненнями свідків, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото-і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху. Як було встановлено в судовому засіданні позивач не визнав своєї провини в скоєнні адміністративного правопорушення, але посадова особа, в даному випадку, відповідач склав протокол без пояснень свідків та інших доказів, які б підтверджували факт скоєння позивачем адміністративного правопорушення. Крім того, при складанні протоколу про адміністративне правопорушення відповідач не виконав належним чином вимоги ст. 256 КУпАП та Інструкції, а саме у розділі відомостей про особу, яка вчинила правопорушення не вказана повна адреса місця народження особи, найменування підприємства, де працює особа, її посаду, середньомісячний заробіток, або інші доходи позивача, не вказано кількість осіб, які знаходяться на його утриманні, включаючи неповнолітніх дітей та інші категорії осіб, які не отримують пенсії, не мають власних доходів, не вказана серія документу, що посвідчує особу, дата видачі й найменування органу, що його видав. Крім того до протоколу в супереч вимогам ст. 256 КУпАП не долучені докази, які б підтверджували факт вчинення особою правопорушення, а саме пояснення свідків та правопорушника. Як було встановлено в судовому засіданні справа про адміністративне правопорушення відносно позивача була розглянута на місці, хоча проти цього заперечував позивач, посилаючись на свої права згідно ст. 268 КУпАП. Відповідачем при розгляді справи про адміністративне правопорушення не було з'ясовано на підставі доказів чи винна особа у вчиненні адміністративного правопорушення, чи є обставини, що пом'якшують чи обтяжують відповідальність, чи мають місце інші обставини, що мають значення для правильного розгляду справи. Таким чином відповідач порушив вимоги п. 2.12. Інструкції з оформлення працівниками Державтоінспекції МВС матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху. Крім того ,як зазначено у п. 24 постанови Пленуму Верховного Суду України № 14 від 23.12.2005 р. «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також адміністративні правопорушення на транспорті»неприпустимо спрощено підходити до розгляду справ про адміністративні правопорушення на транспорті та ігнорувати права осіб, які притягуються до відповідальності. Згідно ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Відповідач доказів правомірності своїх дій суду не надав.
В зв'язку з вищевказаним суд вважає, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню, а тому дії відповідача необхідно визнати протиправними, скасувати постанову АР № 325390 від 16.02.2011 року та закрити провадження по справі.
Керуючись ст.ст. 8-11, 159 -163, 171-2 КАС України, ст.ст. 251,254,256,268,278,283 -285,287 -289 КУпАП, суд-
Адміністративний позов ОСОБА_1 до ІДПС м. Пологи УДАІ ГУМВС України в Запорізькій області до прапорщика міліції Удовіченко Олександра Івановича про визнання дій протиправними, скасування постанови про адміністративне правопорушення АР № 325390 від 16.02.2011 року та закриття провадження по справі - задовольнити.
Визнати протиправними дії інспектора ІДПС м. Пологи УДАІ ГУМВС України в Запорізькій області прапорщика Удовіченко Олександра Івановича .
Скасувати постанову АР № 325390 від 16.02.2011 року інспектора ІДПС м. Пологи УДАІ ГУМВС України в Запорізькій області прапорщика Удовіченко Олександра Івановича та закрити провадження по справі.
З повною постановою сторони можуть ознайомитись 01.05.2011 року.
Постанова остаточна, оскарженню не підлягає.
Суддя: