Рішення від 29.04.2011 по справі 2-86/11

Справа № 2-86/11

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 квітня 2011 року Гуляйпільський райсуд Запорізької області

В складі: головуючого -судді Чемолосової С.П.

при секретарі Імановій В.В.

Розглянувши в відкритому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 до Гуляйпільської міської ради Запорізької області, 3-ої особи Гуляйпільської державної нотаріальної контори про зняття заборони з житлового будинку, -

ВСТАНОВИВ:

Позивачка звернулася до суду з позовом до відповідача про зняття заборони з її житлового будинку, в якому вказала, що ІНФОРМАЦІЯ_1 року помер її чоловік -ОСОБА_2. Після його смерті вона подала всі необхідні документи до Гуляйпільської державної нотаріальної контори для оформлення спадщини, в яку входить житловий будинок АДРЕСА_1.

Далі в позові позивачка зазначила, що виконуючи вимоги Інструкції при перевірці заборон (арештів) на спадковий житловий будинок, нотаріус виготовив витяг про реєстрацію в Єдиному реєстрі заборон відчуження об'єктів нерухомого майна від 07 жовтня 2010 року, номер витягу № 28754815, який містить запис про арешт вищевказаного житлового будинку накладений судом м. Гуляйполе, 16 липня 1982 року. В зв'язку з вищевказаними обставинами нотаріус відмовився видавати їй свідоцтво про право на спадщину за законом до зняття судом арешту з майна. Як вказала в позові позивачка, в суді м. Гуляйполя Запорізької області, такого рішення не виявилося.

В вересні 2010 року вона звернулась до комунального підприємства «Імпульс»Пологівської райради і ій 21.09.2010 року була видана довідка про те, що будинок АДРЕСА_1 зареєстровано за громадянином ОСОБА_2 і те що номер будинку НОМЕР_1 змінено на номер НОМЕР_1 на підставі рішення виконкому Гуляйпільської міської ради № 4 від 21.01.1988 р., а № будинку НОМЕР_1 змінено на НОМЕР_1 на підставі того ж рішення і належить він громадянину ОСОБА_3. Позивачка вказала, що із вищевикладеного слідує, що рішення народного суду м. Гуляйполя від 16.07.1982 року про арешт будинку до неї та її чоловіка жодного відношення не має.

Рішення виконкому Гуляйпільської міської ради № 4 від 21.01.1988 року, як вказала позивачка, порушує її право на отримання спадщини після смерті її чоловіка. Тому позивачка прохає суд прийняти рішення про виключення заборони з будинку АДРЕСА_1, зареєстрованого за громадянином ОСОБА_2 та залишити заборону на номер будинку № НОМЕР_1, яка накладена раніше судом на цей будинок, зареєстрований за гр. ОСОБА_4.

В судовому засіданні позивачка підтримала свої позовні вимоги. Прохала суд її позов задовольнити.

В судове засідання відповідачі - Гуляйпільська міська рада Запорізької області та 3- особа -Гуляйпільська державна нотаріальна контора, в судове засідання не з'явилися, подали суду заяви, в яких прохали справу розглянути в їх відсутність, проти задоволення позовних вимог не заперечують.

Суд, вислухавши доводи позивачки, вивчивши матеріали справи, приходить до слідуючого: в судовому засіданні було встановлено, що позивачка, ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом про зняття заборони з житлового будинку, розташованого в АДРЕСА_1, пояснивши, що ІНФОРМАЦІЯ_1 року помер її чоловік, ОСОБА_2, свідоцтво про смерть НОМЕР_2, видане відділом реєстрації актів цивільного стану Гуляйпільського районного управління юстиції Запорізької області 16 березня 2010 року. Згідно свідоцтва про право власності на житловий будинок від 08 січня 2002 року, будинок, розташований по АДРЕСА_1 належить ОСОБА_2 на праві особистої власності на підставі рішення виконавчого комітету Гуляйпільської міської ради № 264 від 27.12.2001 року. Коли позивачка звернулася до Гуляйпільської державної нотаріальної контори для оформлення спадщини після померлого чоловіка, в яку входить і житловий будинок АДРЕСА_1, державний нотаріус надала письмові пояснення, в яких вказала, що нотаріус при видачі свідоцтва на право на спадщину керується Законом України «Про нотаріат», Інструкцією “Про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України”, на підставі якої, відповідно до п. 216 «Видача свідоцтва про право на спадщину на майно, яке підлягає реєстрації провадиться нотаріусом після подання право встановлювальних документів про належність цього майна спадкодавцеві та перевірки відсутності заборони або арешту цього майна. У разі наявності заборони нотаріус повідомляє кредитора про те, що спадкоємцям боржника видано свідоцтво про право на спадщину. Якщо на згадане вище майно накладено арешт судовими чи слідчими органами, видача свідоцтва про право на спадщину затримується до зняття арешту». Державний нотаріус ОСОБА_5 вказала, що вивчивши подані документи для оформлення спадщини після померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 року ОСОБА_2, яка складається з житлового будинку АДРЕСА_1, виконуючи вимоги інструкції при перевірці заборон (арештів) на спадковий житловий будинок, виготовлений витяг про реєстрацію в Єдиному реєстрі заборон відчуження об'єктів нерухомого майна від 07 жовтня 2010 року номер витягу № 28754815, який містить запис про арешт житлового будинку, накладений нарсудом м. Гуляйполе 16 липня 1982 року, тому на виконання вищезазначеної вимоги видача свідоцтва про право на спадщину за законом відкладається до зняття арешту судом. Зняття заборони щодо відчуження нерухомого майна (майнових прав на нерухоме майно) і транспортних засобів, що підлягають державній реєстрації підлягає обов'язковій реєстрації в Єдиному реєстрі заборони відчуження об'єктів нерухомого майна в порядку встановленому Положенням про Єдиний реєстр заборон відчуження об'єктів нерухомого майна, затвердженим наказом Міністерства юстиції України від 09 червня 1999 року № 31/5 (із змінами). Як було встановлено в судовому засіданні позивачка ОСОБА_1 дійсно являється дружиною померлого ОСОБА_2, згідно свідоцтва про укладення шлюбу НОМЕР_3 від 20 травня 1978 року, виданого Гуляйпільським відділом ЗАГС Запорізької області. Згідно рішення № 4 від 21 січня 1988 року «Про впорядкування номерації домоволодінь та найменувань вулиць міста» було вирішено затвердити переномерацію домоволодінь та найменувань вулиць міста згідно картографічного матеріалу. Зобов'язано власників домоволодінь перереєструватися згідно нової нумерації, та в 10- денний срок змінити номерний знак на домоволодінні. Згідно довідки наданої позивачці комунальним підприємством «Імпульс»Пологівської райради за їх обліком в АДРЕСА_1, зареєстрований будинок, що належить на праві особистої власності ОСОБА_2, раніше цей будинок був зареєстрований за № НОМЕР_1. Номер НОМЕР_1 змінено на номер НОМЕР_1 на підставі рішення виконкому Гуляйпільської міської ради № 4 від 21.01.1988 року № будинку НОМЕР_1 по АДРЕСА_1 змінено на № НОМЕР_1 на підставі того ж рішення і належить він гр. ОСОБА_3. Згідно актового запису про смерть № 78 від 03 квітня 2008 року гр. ОСОБА_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_2 року в м. Гуляйполі Запорізької області. Ухвалою Гуляйпільського райсуду Запорізької області від 30 березня 2011 року провадження по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про зняття заборони з житлового будинку закрито. Таким чином в судовому засіданні було встановлено, що арешт житлового будинку був накладений на будинок ОСОБА_3, номер його будинку в 1982 році був - № НОМЕР_1, потім згідно з рішення № 4 від 21 січня 1988 року «Про впорядкування номерації домоволодінь та найменувань вулиць міста»номер його будинку був змінений на номер НОМЕР_1. Номер будинку, який належить ОСОБА_2 в 1982 році був під номером НОМЕР_1, потім згідно рішення № 4 від 21 січня 1988 року «Про впорядкування номерації домоволодінь та найменувань вулиць міста» номер його будинку був змінений на № НОМЕР_1. Таким чином в судовому засіданні достовірно встановлено, що арешт на будинок, який належить ОСОБА_2 та який розташований на АДРЕСА_1 під № НОМЕР_1, після впорядкування номерації домоволодінь та найменувань вулиць міста в січні 1988 році, не накладався, а тому позовні вимоги позивачки суд вважає такими, що підлягають задоволенню і необхідно зняти заборону з будинку № НОМЕР_1, розташованого по АДРЕСА_1, зареєстрованого за громадянином ОСОБА_2 та залишити заборону, на будинок, розташований по АДРЕСА_1, зареєстрований за громадянином ОСОБА_4 під № НОМЕР_1, так як згідно з рішенням № 4 виконкому Гуляйпільської міської ради від 21 січня 1988 року «Про впорядкування номерації домоволодінь та найменувань вулиць міста»номер його будинку був змінений на номер НОМЕР_1, а на період накладення арешту на його будинок (16 липня 1982 року), номер його будинку був НОМЕР_1.

Керуючись ст.ст. 10,11,30,60, 212-215 ЦПК України, ст.57 СК України, Постановою Пленуму Верховного суду України «Про судову практику в справах про виключення майна з опису», суд-

ВИРІШИВ:

Зняти заборону з будинку № НОМЕР_1, розташованого по АДРЕСА_1, зареєстрованого за громадянином ОСОБА_2 та залишити заборону, на будинок, розташований по АДРЕСА_1, зареєстрований за громадянином ОСОБА_4 під № НОМЕР_1, так як згідно з рішенням № 4 виконкому Гуляйпільської міської ради Запорізької області від 21 січня 1988 року «Про впорядкування номерації домоволодінь та найменувань вулиць міста»номер його будинку був змінений на номер НОМЕР_1, а на період накладення арешту на його будинок Гуляйпільським народним судом Запорізької області від16 липня 1982 року, номер його будинку був -НОМЕР_1.

На рішення суду може бути подана апеляційна скарга через Гуляйпільський райсуд Запорізької області до Апеляційного суду Запорізької області протягом 10 днів з дня його проголошення.

Суддя: