Справа № 4-16/11
8 квітня 2011 року
Гуляйпільський районний суд Запорізької області
у складі годовуючого:судді Яроша С.О.
при секретарі: Прістенській Н.М.
за участю прокурора: Семіголовського Д.С.
захисника: адвоката ОСОБА_2,
розглянувши у відкритому судовому засіданні м. Гуляйполе Запорізької області скаргу ОСОБА_3 на постанову прокурора Гуляйпільського району Запорізької області молодшого радника юстиції Семіголовського Дмитра Сергійовича від 14.03.2011 року про порушення кримінальної справи відносно ОСОБА_3 за ознаками злочину, передбаченого ч.1 ст.367 КК України, -
14.03.2011 року прокурором Гуляйпільського району Запорізької області молодшим радником юстиції Семіголовським Дмитром Сергійовичем порушено кримінальну справу відносно ОСОБА_3 за ознаками злочину, передбаченого ч.1 ст.367 КК України.
21.03.2011 року до суду звернулася ОСОБА_3 зі скаргою на постанову прокурора Гуляйпільського району Запорізької області молодшого радника юстиції Семіголовського Дмитра Сергійовича від 14.03.2011 року про порушення кримінальної справи відносно ОСОБА_3 за ознаками злочину, передбаченого ч.1 ст.367 КК України.
В скарзі скаржниця посилається на те, що 14.03.2011 року прокурором Гуляйпільського району Запорізької області молодшим радником юстиції Семіголовським Дмитром Сергійовичем порушено кримінальну справу відносно неї за ознаками злочину, передбаченого ч.1 ст.367 КК України, по факту того, що в акті №09/2300-03749276 від 17.04.2008 року планової документальної перевірки дотримання вимог податкового законодавства ЗАТ «Агронива»за період з 01.01.2006 року по 31.12.2007 року, складеного нею, не було відображено використання коштів із спеціального рахунку не за цільовим призначенням і не застосовані фінансові санкції на суму 39184,54 грн., чим спричинена істотна шкода державним інтересам, визнає, що нею проводилась в цей період перевірка, але порушень використання коштів із спеціального рахунку не за цільовим призначенням не було встановлено, так як кошти витрачались на придбання матеріально-технічних ресурсів виробничого призначення, відповідно до п.5 постанови кошти, перераховані сільськогосподарськими виробниками на окремий рахунок, використовуються ними для придбання матеріально-технічних ресурсів виробничого призначення, вважає, що постанова винесена без достатніх підстав, так як нормативними документами ДПАУ та діючим законодавством не визначено поняття терміну «матеріально-технічні ресурси виробничого призначення», тлумачення цього терміну відсутнє і в постанові КМ України №271 та в Законі України «Про податок на додану вартість»№ 168-ВР від 03.04.1997 року, вважає, що прокурор, виносячи постанову про порушення кримінальної справи, перебрав на себе функцію законодавчого органу, так як самостійно відніс витрачені товариством кошти зі спеціального рахунку до нецільових, прохає скасувати постанову прокурора Гуляйпільського району Запорізької області молодшого радника юстиції Семіголовського Дмитра Сергійовича від 14.03.2011 року про порушення кримінальної справи відносно ОСОБА_3 за ознаками злочину, передбаченого ч.1 ст.367 КК України, витребувати кримінальну справу та заборонити проводити по кримінальній справі слідчі дії.
21.03.2011 року постановою судді Гуляйпільського районного суду Запорізької області Яроша С.О. відкрито провадження по скарзі і скарга призначена до розгляду в судове засідання на 31.03.2011 року.
В судовому засіданні заявник скаргу підтримала, суду пояснивши, що підприємство переганяло кошти на спецрахунку до здійснення фактичних робіт, що на її думку не є порушенням вимог діючого законодавства.
Захисник ОСОБА_2 вважає постанову незаконною, так як вважає, що прокурором при винесенні постанови порушено вимоги матеріального права, а саме дано самостійне тлумачення терміну «матеріально-технічних ресурсів виробничого призначення», застосоване в п.5 Кабінету Міністрів України №271 від 26.02.1999 року, тоді як ні сама постанова ні діюче законодавство: Закон України «Про оподаткування прибутку підприємств»ні Закон України «Про податок на додану вартість»не містять визначення терміну «матеріально-технічних ресурсів виробничого призначення», прохає скасувати постанову про відкриття провадження у справі.
Прокурор вважає, що скарга не підлягає задоволенню, так як його постанова містить і привід безпосереднє виявлення злочину прокуратурою Гуляйпільського району Запорізької області, передбачений ст.94 КПК України так і достатні обставини про скоєння злочину -матеріали дослідчої перевірки, вважає, що термін «матеріально-технічних ресурсів виробничого призначення»зрозумілий і лист №1399/ 7/15-3317 від 28.01.2003 року Державної податкової адміністрації України надає відповідне роз'яснення, прохає в задоволенні скарги відмовити.
Суд, вислухавши пояснення сторін та оцінивши доводи скарги, дослідивши матеріали, які були підставою для порушення кримінальної справи, вважає, що скарга не підлягає задоволенню, а постанова скасуванню з наступних підстав.
Відповідно до ч.1 ст.236-7 КПК України постанова прокурора про відкриття кримінальної справи відносно конкретної особи по факту скоєння злочину може бути оскаржена до місцевого суду за місцем розташування органу чи роботи посадової особи, яка винесла постанову, з дотримання правил підсудності.
Відповідно до ч.2 ст.236-7 КПК України скарга на постанову прокурора про відкриття кримінальної справи відносно особи може бути подана до суду особою, відносно якої відкрита кримінальна справа.
Відповідно до ч.2 ст.236-8 КПК України про відкриття провадження по скарзі на постанову про відкриття кримінальної справи суддя протягом суток з дня надходження скарги виносить постанову.
Судом встановлено, що скарга ОСОБА_3 на постанову прокурора Гуляйпільського району Запорізької області молодшого радника юстиції Семіголовського Дмитра Сергійовича від 14.03.2011 року про порушення кримінальної справи відносно ОСОБА_3 за ознаками злочину, передбаченого ч.1 ст.367 КК України, підсудна Гуляйпільському районному суду Запорізької області, подана особою, відносно якої відкрито кримінальну справу, тому відповідно до ч.1,2 ст.236-7, ч 2 ст.236-8 КПК України відкрито провадження по скарзі ОСОБА_3 на постанову прокурора Гуляйпільського району Запорізької області молодшого радника юстиції Семіголовського Дмитра Сергійовича від 14.03.2011 року про порушення кримінальної справи відносно ОСОБА_3 за ознаками злочину, передбаченого ч.1 ст.367 КК України, і скарга призначена до розгляду в судове засідання, слідчі дії на час розгляду справи зупинено, про що повідомлено ОСОБА_3, прокурора Гуляйпільського району Запорізької області молодшого радника юстиції Семіголовського Дмитра Сергійовича.
Відповідно до ч.1 п.5) ст.94 КПК України приводом порушення кримінальної справи є безпосереднє виявлення злочину прокурором.
Як вбачається з оскаржуваної постанови: приводом для порушення кримінальної справи є виявлення злочину прокуратурою Гуляйпільського району, що відповідає ч.1 п.5) ст.94 КПК України.
Відповідно до ст.130 КПК україни про рішення, прийняті прокурором під час провадження досудового слідства у випадках, зазначених КПК України, складається вмотивована постанова, у якій зазначається час і місце її складання, посадова особа, що виносить постанову, її прізвище, справа, в якій провадиться слідство і обгрунтування прийнятого рішення, а також стаття КПК, на підставі якої прийнято рішення.
Відповідно ч.2 ст.94 КПК України справа може бути порушена тільки в випадках, коли є достатні дані, які вказують на наявність ознак злочину.
Відповідно до ст.98 КПК України при наявності приводів та підстав, зазначених у ст.94 КПК України, прокурор зобов'язаний винести постанову про порушення кримінальної справи, вказавши приводи і підстави порушення справи, статтю кримінального закону, за ознаками, якої порушується справа, а також подальше її спрямування.
Відповідно до ч.1 ст.367 КК України службова недбалість, тобто невиконання або неналежне виконання службовою особою своїх службових обов'язків через несумлінне ставлення до них, що заподіяло істотну шкоду охоронюваним законом правам, свободам та інтересам окремих громадян, державним чи громадським інтересам, або інтересам окремих юридичних осіб.
Матеріали, які були підставою для порушення кримінальної справи, вказують на ознаки злочину, передбаченого ч.1 ст.367 УК України, а саме ОСОБА_3 є службовою особою та працівником правоохоронного органу: наказ №14-о від 01.04.2008 року про призначення ОСОБА_3 на посаду головного державного податкового ревізора-інспектора відділу податкового контролю юридичних осіб (а.с.30), акт про результати планової перевірки ЗАТ «Агронива»№ 09/2300-03749276 від 17.04.2008 року, матеріали, які були підставою порушення кримінальної справи складений заявницею як головним державним податковим ревізором-інспектором податкового контролю юридичних осіб, який містить посилання на те, що внаслідок планової перевірки за період з 01.01.2006 року по 31.12.2007 року порушень вимог постанови Кабінету Міністрів України №271 від 26.02.1999 року, а саме використання коштів зі спеціального рахунку №НОМЕР_1 не за цільовим призначенням посадовими особами ЗАТ »Агронива»не встановлено (а.с. 4-14), реєстр банківських виписок, згідно яких грошові кошти було списано зі спецрахунку №НОМЕР_2 (а.с.19-25), довідка №82 /вн від 27.01.2011 року головного державного податкового ревізора-інспектора 2 сектору ВВБ при ДПА у Запорізькій області УВБ ДПА України Галки А.І., якою встановлено у діях співробітників ДПІ у Гуляйпільському районі при проведенні у квітні 2008 року планової виїзної перевірки ЗАТ «Агронива», а саме неякісне виконання вимог п.1 ст. 10 Закону України від 04.12.1990 року №509-ХII «Про державну податкову службу в Україні»в частині здійснення контролю за цільовим використанням ЗАТ «Агронива»коштів зі спецрахунку з ПДВ та не відображення в акті перевірки ЗАТ «Агронива»№ 09/2300-03749276 від 17.04.2008 року випадків нелільового використання коштів зі спеціального рахунку в сумі 39184,54 грн. та як наслідок не застосування фінансових санкцій до ЗАТ «Агронива»у сумі 39184,54 грн. (а.с.31-36), висновок №113 вп за матеріалами службової перевірки по факту порушень діючого законодавства працівниками ДПІ у Гуляйпільському районі під час здійснення планової документальної перевірки ЗАТ «Агронива»від 03.02.2011 року, відповідно до якого в ході службової перевірки встановлено, що головним державним податковим ревізором інспектором відділу податкового контролю юридичних осіб ДПІ у Гуляйпільському районі ОСОБА_3 внаслідок неякісного виконання вимог п.1 ст. 10 Закону України від 04.12.1990 року №509-ХII «Про державну податкову службу в Україні»в частині здійснення контрою за цільовим використанням ЗАТ «Агронива»коштів зі спецрахунку з ПДВ та не відображення в акті перевірки ЗАТ «Агронива»№ 09/2300-03749276 від 17.04.2008 року випадків нелільового використання коштів зі спеціального рахунку в сумі 39184,54 грн. та як наслідок не застосування фінансових санкцій до ЗАТ «Агронива»у сумі 39184,54 грн., такі дії ОСОБА_3 призвели до втрат Державного бюджету України у розмірі 39184,54 грн., зазначені порушення з боку ОСОБА_3 підпадають під ознаки злочину, відповідальність за який передбачена ст.367 КК України, (а.с.37-45), експертне дослідження № 198-11 Б від 11.03.2011 року, відповідно до якого згідно дослідження банківських роздруківок по спеціальному рахунку№НОМЕР_2 за період 2006-227 роки наданих ЗАТ «Агронива»листом № 32 від 26.03.2010 року встановлено, що з спецрахунку перераховувались кошти за надання послуг (ремонт, автопослуги) та інше), які відповідно до п.5 Постанови Кабінету Міністрів України № 271 від 26.02.1999 року, були використані ЗАТ «Агронива»не на придбання матеріально-технічних ресурсів виробничого призначення, всього на загальну суму 39184,54 грн., по акту перевірки ЗАТ «Агронива» № 09/2300-03749276 від 17.04.2008 року невідповідність ЗАТ «Агронива»вимог п.5 Постанови Кабінету Міністрів України № 271 від 26.02.1999 року не відображено, порушень не встановлено, нецільове використання коштів зі спеціального рахунку в сумі 39184,54 грн. та нарахування фінансових санкцій до ЗАТ «Агронива»у сумі 39184,54 грн. не відображено (а.с.46-55).
Дані обставини знайшли своє відображення в матеріалах, які були підставою про порушення кримінальної справи, суд вважає їх достатніми підставами для порушення кримінальної справи відносно заявниці.
Обставини, викладені в постанові відповідають обставинам, які містяться в матеріалах, які були підставою про порушення кримінальної справи.
Суд не приймає до уваги твердження захисника ОСОБА_2 про те, що прокурором при винесенні постанови порушено вимоги матеріального права, а саме дано самостійне тлумачення терміну «матеріально-технічних ресурсів виробничого призначення», застосоване в п.5 Кабінету Міністрів України №271 від 26.02.1999 року, тоді як ні сама постанова ні діюче законодавство: Закон України «Про оподаткування прибутку підприємств»ні Закон України «Про податок на додану вартість»не містять визначення терміну «матеріально-технічних ресурсів виробничого призначення», так як не дає оцінки матеріалам дослідчої перевірки як доказам по кримінальній справі, а визначає чи є матеріали, які були підставами для порушення кримінальної справи відносно заявниці, достатніми для порушення кримінальної справи..
А тому суд доходить висновку, що постанова винесена у відповідності до вимог ст.94,97,98,130 КПК України, а скарга не грунтується на встановлених обставинах і тому не підлягає задоволенню.
Керуючись ст.ст. 94,97,98,236-7,236-8 КПК України суд, -
Скаргу ОСОБА_3 на постанову прокурора Гуляйпільського району Запорізької області молодшого радника юстиції Семіголовського Дмитра Сергійовича від 14.03.2011 року про порушення кримінальної справи відносно ОСОБА_3 за ознаками злочину, передбаченого ч.1 ст.367 КК України, залишити без задоволення.
На постанову суду може бути подана апеляційна скарга до апеляційного суду Запорізької області протягом 7 діб з дня її винесення.
Суддя С. О. Ярош