16 червня 2011 р.Справа № 2-а-8964/09/1570
Категорія:8Головуючий в 1 інстанції: Іванов Е.А.
Одеський апеляційний адміністративний суд в складі колегії:
судді-доповідача - Косцової І.П.
суддів - Турецької І.О.
Стас Л.В.
за участю секретаря - Алексєєвої Т.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Іллічівську на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 17 вересня 2009 року у справі за адміністративним позовом Громадського формування з охорони громадського порядку і державного кордону "Центуріон'' до Державної податкової інспекції у м. Іллічівську про зобов'язання відмінити рішення та вчинити дії, -
У червні 2009 року позивач звернувся до суду з адміністративним позовом, в якому просить зобов'язати відповідача відмінити рішення № 166 від 10.04.2009 року щодо відмови у включенні Громадського формування з охорони громадського порядку і державного кордону "Центуріон'' до Реєстру неприбуткових організацій (установ) позивача та зобов'язати вчинити дії щодо внесення зазначеної установи до реєстру неприбуткових організацій (установ).
В обґрунтування позову зазначив, що одним з нормативних актів, яким регулюється визначення структури та знаки неприбуткових установ для громадських формувань є Закон України «Про об'єднання громадян». Статут громадського формування прийнятий на основі Типового статуту, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 1872 від 20.12.2000 року, отже вимога податкового органу щодо обов'язкового включення в Статут формування положень, які закріплені пп. 7.11.1 та пп. 7.11.11 п.7.11 ст.7 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»стосовно передачі активів у випадку ліквідації, є незаконною.
Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 17 вересня 2009 р. позовні вимоги задоволені.
В апеляційній скарзі відповідач, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення спору, просить скасувати постанову та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити в повному обсязі.
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Колегією суддів встановлено, що рішенням ДПІ у м. Іллічівську № 166 від 10.04.2009 року відмовлено у задоволенні заяви позивача про включення Громадського формування з охорони громадського порядку і державного кордону "Центуріон'' до реєстру неприбуткових організацій (установ).
Підставою для прийняття такого рішення стала та обставина, що в Статуті заявника не дотримано вимоги пп. 7.11.11 п.7.11 ст.7 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», яким визначено, що у разі ліквідації неприбуткової організації її активи повинні бути передані іншій неприбутковій організації відповідного виду або зараховані до доходу бюджету.
Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що чинним законодавством не передбачено обов'язку внесення до Статуту позивача відомостей, передбачених положеннями ЗУ ««Про оподаткування прибутку підприємств», а відсутність в Статуті дублювання положень податкового законодавства не перетворює автоматично позивача на прибуткову установу.
Проте колегія суддів такий висновок вважає помилковим, при цьому зазначає наступне.
Пункт 7.11 ст.7 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» (далі -ЗУ № 334) регулює порядок оподаткування неприбуткових установ і організацій.
Згідно пп.7.11.10 ст. 7 цього Закону з метою оподаткування центральний податковий орган веде реєстр всіх неприбуткових організацій, які звільняються від оподаткування згідно з положеннями цієї статті.
З аналізу вищенаведеної норми закону вбачається, що реєстр неприбуткових організацій ведеться саме з метою оподаткування таких підприємств, тому, на думку колегії суддів, відсутність у Статуті позивача положень щодо передачі активів неприбуткової організації у разі її ліквідації іншій неприбутковій організації або зарахування їх до доходу бюджету, як це визначено в ЗУ № 334, є перешкодою для його включення до реєстру неприбуткових організацій.
Суд першої інстанції помилково досліджував відповідність Статуту позивача вимогам Закону України «Про об'єднання громадян»та Закону України «Про участь громадян в охороні громадського порядку та державного кордону, адже відмова податкового органу у включенні позивача до реєстру неприбуткових організацій ґрунтувалася не на недотриманні позивачем положень цих нормативно-правових актів, а зовсім з інших причин.
Відповідність Статуту позивача положенням Типового статуту, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 1872 від 20.12.2000 року, за наявності в ньому суперечностей або невизначеності щодо передачі активів у випадку ліквідації неприбуткової організації саме іншій неприбутковій організації або зарахування їх до доходу бюджету, не є безумовною підставою для включення такої установи до реєстру неприбуткових організацій.
Адже звільнення від оподаткування неприбуткових організацій (установ) можливе лише за дотриманням всіх вимог, передбачених саме ЗУ № 334, у тому числі закріплення в статутних документах положень щодо передачі активів у випадку ліквідації таких установ конкретно встановленим суб'єктам або до доходу бюджету.
Суд першої інстанції на зазначені обставини уваги не звернув, прийняв рішення з порушенням норм матеріального права, що в свою чергу є підставою для його скасування та ухвалення нової постанови .
Керуючись п.3 ч.1 ст. 198, ст.202, п.3. ч.1 ст.205, ст.ст. 207, 254 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Іллічівську -задовольнити.
Постанову Одеського окружного адміністративного суду від 17 вересня 2009 р. скасувати та ухвалити нову постанову, якою у задоволенні позову відмовити.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, однак може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня виготовлення повного тексту.
(повний текст постанови виготовлено 21.06.2011 року).
Суддя-доповідач: І.П. Косцова
Судді: І.О. Турецька
Л.В. Стас