16 червня 2011 р.Справа № 2-а-1323/09/2107
Категорія:6.3Головуючий в 1 інстанції: Хоменко В.Г.
Одеський апеляційний адміністративний суд в складі :
судді -доповідача - Косцової І.П.
суддів - Стас Л.В.
Турецької І.О.
за участю секретаря - Алексєєвої Т.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі апеляційну скаргу Головного управління МНС України в Херсонській області на постанову Генічеського районного суду Херсонської області від 26.04.2010 року у справі за адміністративним позовом Головного управління МНС України в Херсонській області до виконавчого комітету Генічеської міської ради, третя особа без самостійних вимог з боку відповідача -ОСОБА_2 про визнання нечинним рішення суб'єкта владних повноважень, -
У січні 2009 року позивач звернувся до суду першої інстанції з позовом, в якому просив визнати нечинним рішення відповідача № 213 від 23.06.2004 року «Про приватизацію квартири АДРЕСА_1».
В обґрунтування позову зазначив, що оскільки адміністративно-житлова будівля, в якій розташована спірна квартира, є житловим фондом Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи і перебуває на балансі Головного управління МНС України в Херсонській області, відповідач не мав законних підстав для передачі в приватну власність службових приміщень, що не відносяться до об'єктів комунальної власності.
Постановою Генічеського районного суду Херсонської області від 26.04.2010 року в задоволенні позову відмовлено.
Не погоджуючись з судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати оскаржувану постанову та прийняти нову про задоволення позову.
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Колегією суддів встановлено, що рішенням Генічеської районної ради № 548/25 від 24.12.1980 року прийнято в експлуатацію будівлю пожежного депо на 6 автомобілів, в тому числі житлова площа 827 кв. м. по АДРЕСА_2 (а.с.35).
Довідкою Генічеського БТІ підтверджено той факт, що відділом інспекції державної пожежної охорони збудовано адміністративно-житлове приміщення загальною площею 5198 кв. м., загальною корисною площею 1183,3 кв.м. (а.с. 37).
Судом першої інстанції встановлено, що на підставі свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 17.10.2007 року держава в особі Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи є власником пожежного депо. Зазначене майно перебуває в оперативному управлінні Генічеського районного відділу Головного управління МНС України в Херсонській області
Згідно довідки Фонду державного майна України № 10-15-9731 від 09.07.2008 року (а.с.32) пожарне депо на 6 автомобілів перебуває на балансі Головного управління МНС України в Херсонській області, органом державного управління є Міністерство України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи.
Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що в свідоцтві про право власності на нерухоме майно не зазначено окремо наявність житлових приміщень, керівництво позивача погодилось на приватизацію житла, вказані дії у встановленому законом порядку не визнано незаконними, так само як і рішення про зняття статусу «Службових»з квартир, розташованих в будинку позивача, отже прийняте відповідачем рішення є законним.
Проте колегія суддів з таким висновком суду першої інстанції не погоджується, виходячи з наступного.
Відповідно до ч.3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:
1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;
2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;
3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);
4) безсторонньо (неупереджено);
5) добросовісно;
6) розсудливо;
7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації;
8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);
9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;
10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Преамбулою Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду»(далі -Закон) передбачено, що цей Закон визначає правові основи приватизації житла, що знаходиться в державній власності, його подальшого використання і утримання.
Метою приватизації державного житлового фонду є створення умов для здійснення права громадян на вільний вибір способу задоволення потреб у житлі, залучення громадян до участі в утриманні і збереженні існуючого житла та формування ринкових відносин.
Згідно ст. 1 зазначеного Закону (в редакції, яка діяла на момент прийняття відповідачем оскаржуваного рішення) приватизація державного житлового фонду - це відчуження квартир (будинків), кімнат у квартирах та одноквартирних будинках, де мешкають два і більше наймачів, та належних до них господарських споруд і приміщень (підвалів, сараїв і т. ін.) державного житлового фонду на користь громадян України.
Державний житловий фонд - це житловий фонд місцевих Рад народних депутатів та житловий фонд, який знаходиться у повному господарському віданні чи оперативному управлінні державних підприємств, організацій, установ.
Відповідно до ч. 9 ст. 8 Закону державний житловий фонд, який знаходиться у повному господарському віданні або оперативному управлінні державних підприємств, організацій та установ, за їх бажанням може передаватись у комунальну власність за місцем розташування будинків з наступним здійсненням їх приватизації органами місцевої державної адміністрації та місцевого самоврядування згідно з вимогами цього Закону.
Порядок передачі житлового фонду, що перебував у повному господарському віданні підприємств, установ чи організацій, у комунальну власність, станом на 27.05.2004 року, визначався Положенням Державного комітету України по житлово-комунальному господарству № 56 від 15.09.92 року (зі змінами, внесеними згідно з наказом Держжитлокомунгоспу № 72 від 05.08.94 року) «Про порядок передачі квартир (будинків) у власність громадян».
Зокрема, п. 17 цього Положення зазначено, що державний житловий фонд, який перебуває у повному господарському віданні або в оперативному управлінні державних підприємств, установ та організацій, за їх бажанням може передаватись у комунальну власність за місцем розташування будинків з наступним здійсненням їх приватизації органами місцевої державної адміністрації та місцевого самоврядування згідно з вимогами Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду».
З аналізу вищенаведених нормативно-правових актів вбачається, що здійснення органами місцевого самоврядування приватизації об'єктів, які перебували в оперативному управлінні державних підприємств, установ та організацій, було можливим лише після передачі цих об'єктів у комунальну власність.
З матеріалів справи вбачається, що листом від 30.04.2004 року № 11/2335 начальник УМНС України в Херсонській області делегував Генічеській міській раді повноваження щодо приватизації житлових квартир по АДРЕСА_1 з правом підпису документів (а.с.84).
Рішенням виконавчого комітету Генічеської міської ради № 175 від 27.05.2004 року знято статус «службових» з квартир будинку АДРЕСА_1, в якій з березня 2003 року мешкала ОСОБА_2 (а.с.38).
Рішенням виконавчого комітету Генічеської міської ради № 213 від 23.06.2004 року спірну квартиру передано у власність ОСОБА_2 (а.с.131).
На підставі зазначеного рішення ОСОБА_2 отримала свідоцтво про право власності на квартиру АДРЕСА_1 (а.с. 130).
В матеріалах справи відсутні будь-які докази, які б підтверджували факт передачі квартир, розташованих в будинку АДРЕСА_1 у комунальну власність Генічеської територіальної громади, отже, відповідачем не дотримано встановленої законом процедури приватизації житла, яке перебуває в оперативному управлінні державної установи.
За таких обставин колегія суддів вважає, що відповідач не мав законних підстав та повноважень на передачу ОСОБА_2 у приватну власність спірної квартири, оскільки ця квартира, разом з іншими квартирами, розташованими в будинку АДРЕСА_1 в комунальну власність не передавалась.
Суд першої інстанції на зазначені обставини уваги не звернув, прийняв рішення з порушенням норм матеріального права, що в свою чергу є підставою для його скасування та ухвалення нової постанови .
Керуючись п.3 ч.1 ст. 198, ст.202, п.3. ч.1 ст.205, ст.ст. 207, 254 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу Головного управління МНС України в Херсонській області -задовольнити частково.
Постанову Генічеського районного суду Херсонської області від 26.43.2010 року -скасувати, ухвалити нову постанову, якою адміністративний позов Головного управління МНС України в Херсонській області до виконавчого комітету Генічеської міської ради, третя особа без самостійних вимог з боку відповідача -ОСОБА_2 про визнання нечинним рішення суб'єкта владних повноважень - задовольнити.
Визнати незаконним та скасувати рішення виконавчого комітету Генічеської міської ради № 213 від 23.06.2004 року «Про приватизацію квартири АДРЕСА_1
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, однак може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця з дня виготовлення повного тексту.
(повний текст постанови виготовлено 21 червня 2011 року)
Суддя - доповідач: І.П. Косцова
Судді: Л.В. Стас
І.О.Турецька