16 червня 2011 р.Справа № 2-а-1240/10/1470
Категорія:10.3.4Головуючий в 1 інстанції: Середа О.Ф.
Одеський апеляційний адміністративний суд в складі колегії:
судді-доповідача - Косцової І.П.
суддів - Турецької І.О.
- Стас Л.В.
за участю секретаря - Алексєєвої Т.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Миколаївського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів на постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 20 квітня 2010 року у справі з адміністративним позовом Миколаївського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрцегла" про стягнення адміністративно-господарських санкцій, -
У лютому 2010 року позивач звернувся до суду з адміністративним позовом, в якому просив стягнути з відповідача адміністративно - господарські санкції у розмірі 4 612, 5 грн. та пеню за пропущення термінів сплати адміністративно - господарських санкцій у розмірі 426,42 грн. за не створення у 2008 році робочого місця для інвалідів.
Постановою Миколаївського окружного адміністративного суду від 20 квітня 2010 р. у задоволенні позову відмовлено.
В апеляційній скарзі позивач, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення спору, просить скасувати постанову та прийняти нову, якою задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.
Перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Відповідно до пункту 3 Положення про Фонд соціального захисту інвалідів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1434 від 26 вересня 2002 року основним завданням Фонду є, зокрема, контроль за виконанням роботодавцями нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів, установленого законом. Фонд також відповідно до покладених на нього завдань здійснює контроль за сплатою роботодавцями адміністративно-господарських санкцій і пені (підпункт 3 пункту 4 зазначеного Положення).
За змістом ст. 20 Закону України “Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні” від 21 березня 1991 року ( далі -Закон), саме Фонду соціального страхування захисту інвалідів надано право на стягнення санкцій за недодержання встановленого законодавством нормативу робочих місць для забезпечення працевлаштування інвалідів.
Статтею 19 зазначеного Закону встановлено, що для підприємств (об'єднань), установ і організацій, незалежно від форм власності і господарювання, установлюється норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів у розмірі чотирьох відсотків середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб, - у кількості одного робочого місця.
Як свідчить звіт відповідача за формою № 10-П1 про зайнятість та працевлаштування інвалідів за 2008 рік, середньооблікова кількість штатних працівників облікового складу за поточний рік становила 16 осіб.
Відповідно до п.3, п. 14 "Положення про робоче місце інваліда та про порядок працевлаштування інвалідів" (далі -Положення), затвердженого Постановою КМУ від 03.05.1995 року № 314 (чинного на час виникнення спірних правовідносин), робоче місце інвалідів вважається створеним, якщо воно відповідає встановленим вимогам робочого місця для інвалідів відповідної нозології, атестоване спеціальною комісією підприємства за участю представників МСЕК, органів Держнаглядохоронпраці, громадських організацій інвалідів, і введено в дію шляхом працевлаштування на ньому інваліда.
З матеріалів справи вбачається, що в ТОВ «Укрцегла» створено робочі місця для інвалідів, які відповідають зазначеним вище вимогам Положення.
Відповідно до п. 5 вищезгаданого Положення підприємства інформують центри зайнятості, місцеві органи соціального захисту інвалідів про створення (пристосування) робочих місць для працевлаштування інвалідів.
Пунктом 14 Положення також передбачено, що підприємства, зокрема, інформують державну службу зайнятості та місцеві органи соціального захисту населення про вільні робочі місця та вакантні посади, на яких може використовуватись праця інвалідів.
З огляду на наведені приписи чинного законодавства про порядок атестації та створення робочих місць інвалідів на підприємстві працевлаштування інвалідів може здійснюватись центральним органом виконавчої влади з питань праці та соціальної політики, органами місцевого самоврядування, громадськими організаціями інвалідів лише за наявності отриманої від підприємства інформації про проведену у встановленому порядку атестацію необхідної кількості робочих місць інвалідів на цьому підприємстві відповідно до вимог нормативу, а також про вільні робочі місця та вакантні посади, на яких може використовуватись праця інвалідів.
Наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 19.12.2005 року № 420 затверджено форму звітності № 3-ПН «Звіт про наявність вакансій»та інструкцію щодо її заповнення. Відповідно до вказаного наказу звітність за формою № 3-ПН подається підприємствами, установами, організаціями, їх структурними підрозділами та філіями незалежно від форм власності та господарювання центрам зайнятості за місцем їх реєстрації як платника страхових внесків при наявності вакансій.
Як вбачається з матеріалів справи, відповідач у 2008 році щомісяця подавав звіти № 3-ПН до органів управління праці і соціального захисту населення, з яких вбачається, що на ТОВ «Укрцегла» були в наявності вільні робочі місця та вакантні посади, на яких може використовуватись праця інвалідів та про створення (пристосовування) робочих місць для працевлаштування інвалідів.
Крім цього матеріали справи свідчать, що впродовж 2008 року відповідач неодноразово приймав участь у проведенні ярмарку вакансій.
Згідно з ч.1 ст. 18 Закону України “Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні” працевлаштування інвалідів здійснюється органами Міністерства праці України, Міністерства соціального захисту населення України, місцевими радами народних депутатів, громадськими організаціями інвалідів.
Тобто обов'язок підприємства щодо створення робочих місць для інвалідів не супроводжується його обов'язком підбирати і працевлаштовувати інвалідів на створені робочі місця. Такий обов'язок покладається на органи Міністерства праці України, Міністерства соціального захисту населення України, місцеві ради народних депутатів, громадські організації інвалідів.
Статтею 19 Конституції України передбачено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку, що чинним на момент виникнення спору законодавством підприємства не зобов'язувались самостійно займатися працевлаштуванням інвалідів та з'ясовувати, які саме інваліди потребують роботи. А відтак, покладення на підприємство відповідальності у вигляді штрафних санкцій за неналежне виконання своїх обов'язків спеціально уповноваженими органами є неправомірним і суперечить як загальним принципам права, так і ст. 19 Конституції України.
Таким чином, судом першої інстанції зроблено обґрунтований висновок про те, що відповідач здійснив всі передбачені чинним законодавством заходи щодо створення умов для працевлаштування інвалідів та заходи щодо інформування органи державної влади про наявну можливість на підприємстві для працевлаштування інвалідів.
З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції правильно та в достатньому обсязі встановив обставини справи і ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права. Підстав для скасування чи зміни оскаржуваної постанови суду першої інстанції колегія суддів не вбачає.
Керуючись, ст. 195, ст. 196, п.1 ч. 1 ст. 198, ст. 200, 206 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу Миколаївського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів -залишити без задоволення.
Постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 20 квітня 2010 року у справі з адміністративним позовом Миколаївського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрцегла" про стягнення адміністративно-господарських санкцій - залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, однак може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня виготовлення повного тексту.
(повний текст ухвали виготовлено 21.06.2011 року).
Суддя-доповідач: І.П. Косцова
Судді: І.О. Турецька
Л.В. Стас