07 червня 2011 р.Справа № 2-а-2777/10/2114
Категорія:10.3.1Головуючий в 1 інстанції: Ігнатенко О.Й.
Одеський апеляційний адміністративний суд у складі судової колегії:
головуючого-судді -Милосердного М.М.,
судді -Ступакової І.Г.,
судді -Алексєєва В.О.,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Комсомольському районі м. Херсона на постанову Комсомольського районного суду м. Херсона від 24 грудня 2010 року, по справі за адміністративним позовом ОСОБА_4 до управління Пенсійного фонду України в Комсомольському районі м. Херсона про стягнення недоплаченої щомісячної державної допомоги «Дітям війни»,-
Позивач -звернулася до суду з позовом до управління Пенсійного фонду України в Комсомольському районі м. Херсона та просила суд постановити рішення, яким зобов'язати відповідача нарахувати та виплатити на її користь недоплачену як дитині війни, щомісячну державну соціальну допомогу з 01 січня 2007 року по 08 липня 2007 року, з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року, з 01 січня 2008 року по 21 травня 2008 року, з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року та з 01 січня 2009 року по 31 грудня 2009 року та з 01 січня 2010 року по 31 вересня 2010 року..
Постановою Комсомольського районного суду м. Херсона від 24 грудня 2010 року позов задоволений частково. Суд зобов'язав управління Пенсійного фонду України в Комсомольському районі м. Херсона провести перерахунок та виплатити позивачу підвищення до пенсії передбачене ст. 6 Закону України «Про захист дітей війни»у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, виходячи з розрахунку прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»за період з 04 травня 2010 року з урахуванням вже виплачених сум. В задоволенні іншої частини позовних вимог -відмовлено.
В задоволенні іншої частини позовних вимог -відмовлено.
В апеляційній скарзі представник відповідача, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати оскаржуване судове рішення та постановити нове -про відмову в задоволенні позову.
Суд апеляційної інстанції, заслухавши доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що позивач є пенсіонеркою та на неї розповсюджується дія Закону України “Про соціальний захист дітей війни” від 18.11.2004 року.
Згідно зі ст. 6 вказаного Закону, дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищується на 30% мінімальної пенсії за віком. Мінімальний розмір пенсії за віком, встановлений ч. 1 ст. 28 Закону України “Про загальнообов'язкове державне страхування” від 09 липня 2003 року і дорівнює прожитковому мінімуму для осіб, які втратили працездатність.
Вирішуючи справу по суті, суд першої інстанції вірно застосував рішення Конституційного Суду України від 09.07.2007 року №6-рп/2007, у справі щодо відповідності положень ст. 29, 36, ч. 2 ст. 56, ч. 2 ст. 62, ч. 1 ст. 66, п.п. 7, 9, 12, 13, 14, 23, 29, 30, 39, 41, 43, 44, 45, 46 ст. 71, ст. 98, 101, 103, 111 Закону України “Про державний бюджет України на 2007 рік” (справа про соціальні права громадян), зокрема, п.12, ст. 71 та ст. 111 Закону України “Про державний бюджет України на 2007 рік” визнані неконституційними.
З цих підстав, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду про те, що вказані положення Закону України “Про державний бюджет України на 2007 рік” не можуть бути застосовані, оскільки вони суперечать нормам Конституції України про недопустимість звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод при прийнятті нових законів або внесенні змін до існуючих законів (ч. 3 ст. 22 Конституції України).
Враховуючи рішення Конституційного Суду України №6-рп/2007 (справа про соціальні гарантії громадян), від 09 липня 2007 року, позивач мала право на підвищення пенсії саме з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року (в межах позовних вимог).
Стосовно позовних вимог за 2008 рік, то суд апеляційної інстанції вважає, що відповідно до пп.2 п. 41 розділу ІІ Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України»ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»змінено та викладено у наступній редакції: «Дітям війни (крім тих, на яких поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту») до пенсії або щомісячного довічного грошового довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни.
Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 року №10-рп/2008 року, вище вказані зміни визнані такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), а тому пенсійний орган мав діяти відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».
Так як вирішувати спори на майбутній час суди не вправі, тому апеляційний суд вважає, що правові підстави для вирішення позовних вимог, які стосуються 2008 року є аналогічними 2007 року, то з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року (в межах бюджетного року) позивач мала право на перерахунок підвищення у розмірі 30% надбавки до мінімальної пенсії за віком.
Стосовно позовних вимог за 2009 рік, то відповідно до ст. 71 Закону України “Про Державний бюджет України на 2009 рік”, Кабінету Міністрів України надано право у 2009 році встановлювати розміри соціальних виплат, які відповідно до законодавства визначаються залежно від розміру мінімальної заробітної плати, в абсолютних сумах у межах асигнувань, передбачених за відповідними бюджетними програмами. Вказана норма передбачає встановлення в абсолютних сумах розмірів лише тих виплат, вихідним критерієм розрахунку яких є розмір мінімальної заробітної плати. Відповідно її дія не поширюється на спірні відносини, оскільки розмір зазначених соціальних виплат згідно із Законом України “Про соціальний захист дітей війни” залежить від розміру мінімальної пенсії за віком.
Отже, нарахування та виплата у 2009 році підвищення до пенсії або щомісячного грошового довічного утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, повинні здійснюватися відповідно до норм Закону України “Про соціальний захист дітей війни”. Так, апеляційний суд вважає, що позовні вимоги відносно зобов'язання відповідача в 2009 році здійснювати нарахування позивачу в розмірі 30% від мінімальної пенсії за віком, відповідно до ст. 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни”, підлягають задоволенню за період з 01 січня 2009 року по 31 грудня 2009 року (в межах бюджетного року).
Стосовно позовних вимог за 2010 рік, відповідно до ст. 70 Закону України “Про Державний бюджет України на 2010 рік”, Кабінету Міністрів України надано право у 2010 році встановлювати розміри соціальних виплат, які відповідно до законодавства визначаються залежно від розміру мінімальної заробітної плати, в абсолютних сумах у межах асигнувань, передбачених за відповідними бюджетними програмами. Вказана норма передбачає встановлення в абсолютних сумах розмірів лише тих виплат, вихідним критерієм розрахунку яких є розмір мінімальної заробітної плати. Відповідно її дія не поширюється на спірні відносини, оскільки розмір зазначених соціальних виплат згідно із Законом України “Про соціальний захист дітей війни” залежить від розміру мінімальної пенсії за віком.
Отже, оскільки у 2010 році зміни до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»не вносились та її дія не зупинялась, то нарахування та виплата у 2010 році підвищення до пенсії або щомісячного грошового довічного утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, повинні здійснюватися відповідно до норм Закону України “Про соціальний захист дітей війни”. Так, апеляційний суд вважає, що позовні вимоги відносно зобов'язання відповідача в 2010 році здійснювати нарахування позивачу в розмірі 30% від мінімальної пенсії за віком, відповідно до ст. 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни”, підлягають задоволенню за періоди з з 01 січня 2010 року по 30 вересня 2010 року.
Із врахуванням наведених положень чинного законодавства України позивач мала право на отримання підвищення до пенсії за період з 01 січня 2010 року по 30 вересня 2010 року.
Разом з цим, позивач звернулася за захистом порушеного відповідачем права на отримання допомоги за 2007 - 2010 роки лише 04 листопада 2010 року.
Згідно ч. 2 ст. 5 КАС України, провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
Таким чином, апеляційний суд вважає, що суд першої інстанції не вказав кінцеву дату проведення перерахунку за 2010 рік так як відповідно до ч. 2 ст. 99 КАС України, для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Крім того, на момент розгляду справи судом апеляційної інстанції, Законом України «Про судоустрій і статус суддів»від 07 липня 2010 року внесено зміни до ч. 1 ст. 100 КАС України та її викладено в новій редакції, відповідно до якої адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд за заявою особи, яка його подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що виноситься ухвала.
Виходячи з вищенаведеного апеляційний суд не погоджується з висновками суду першої інстанції, так як суд не вказав кінцеву дату проведення перерахунку позивачу підвищення за 2010 рік. Проте позивач звернулася до суду 04 листопада 2010 року, а враховуючи положення ст.99 КАС України її права підлягають захисту з 04 травня 2010 року по 30 вересня 2010 року.
Доводи апеляційної скарги про невизначеність законодавства з питання, яким саме органом (Пенсійним фондом або іншим органом), за рахунок яких коштів і джерел та в якому процедурному порядку здійснюється призначення і виплата підвищення до пенсії дітям війни, суд апеляційної інстанції вважає необґрунтованими, оскільки Пенсійний фонд України діє у відповідності до Положення «Про Пенсійний фонд України»і здійснює свої повноваження на підставі п. 15 зазначеного положення через створені в установленому порядку територіальні управління. Відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», рішення щодо призначення, донарахування, перерахунок пенсії приймаються територіальними органами Пенсійного фонду України за місцем проживання пенсіонерів.
Беручи до уваги посилання відповідача в апеляційній скарзі на те, що поняття «мінімальна пенсія за віком», про яке йдеться в ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», застосовується виключно для визначення пенсій, що призначаються лише за цим Законом і не стосується «дітей війни»відповідно до ст. 6 Закону, апеляційний суд зазначає, що вони є безпідставними та необґрунтованими. Положення ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»не є перешкодою для застосування даної величини (мінімального розміру пенсії за віком) до обрахування інших пенсій чи доплат пов'язаних з мінімальною пенсією за віком, оскільки чинним законодавством не встановлено іншого, крім передбаченого ч. 1 вказаної статті, мінімального розміру пенсії за віком.
Відповідно до п.1 ч. 1 ст. 201 КАС України, підставою для зміни судового рішення є правильне по суті вирішення справи чи питання, але з помилковим застосуванням норм матеріального чи процесуального права.
Згідно ч.2 ст. 205 КАС України, суд апеляційної інстанції за наслідками розгляду апеляційної скарги може своєю постановою змінити постанову суду першої інстанції або прийняти нову постанову, якими суд апеляційної інстанції задовольняє або не задовольняє позовні вимоги.
Враховуючи наведене, апеляційний суд вважає, що суд першої інстанції вирішив справу по суті правильно, але із помилковим застосуванням норм процесуального права, не визначивши кінцеву дату проведення перерахунку за 2010 рік, а тому постанова Комсомольського районного суду м. Херсона від 24 грудня 2010 року підлягає зміні.
Керуючись ч.1 ст. 195, ч. 1 ст. 197, п. 2 ч. 1 ст. 198, п.1 ч.1 ст. 201, ст. 207, ст. 210, ст. 211, ч. 2 ст.212, ст. 254 КАС України, суд апеляційної інстанції,
Апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Комсомольському районі м. Херсона -залишити без задоволення, постанову Комсомольського районного суду м. Херсона від 24 грудня 2010 року -змінити.
Викласти другий абзац резолютивної частини постанови Комсомольського районного суду м. Херсона від 24 грудня 2010 року наступним чином:
Зобов'язати управління Пенсійного фонду України в Комсомольському районі м. Херсона здійснити нарахування та виплату підвищення до пенсії ОСОБА_4 в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком за період з 04 травня 2010 року по 30 вересня 2010 року , відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».
В іншій частині постанову Комсомольського районного суду м. Херсона 24 грудня 2010 року -залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно, але підлягає оскарженню до суду касаційної інстанції в порядку та у строки, встановлені Кодексом адміністративного судочинства України.
Головуючий суддя:
Судді: