09 червня 2011 р. Справа № 3459/10/9104
Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого судді Святецького В.В.,
суддів Довгополова О.М., Коваля Р.Й.,
розглянувши в порядку письмового провадження за наявними в справі матеріалами в місті Львові апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Здолбунівському районі Рівненської області на постанову Рівненського окружного адміністративного суду від 27 листопада 2009 року у справі за адміністративним позовом управління Пенсійного фонду України в Здолбунівському районі Рівненської області до відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань в Здолбунівському районі Рівненської області про зобов'язання вчинити певні дії та стягнення заборгованості ,-
Управління Пенсійного фонду України (УПФУ) в Здолбунівському районі Рівненської області звернулося до суду першої інстанції з адміністративним позовом до відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України (ВВД ФССНВ) в Здолбунівському районі Рівненської області, в якому просило зобов'язати відповідача вчинити дії щодо включення до Акту щомісячної звірки витрат за особовими справами потерпілих, яким виплачено пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання витрат, пов'язаних з виплатою та доставкою щомісячної державної адресної допомоги за період з 01.03.2009 року по 01.09.2009 року та стягнути такі витрати в сумі 168932,82 грн.
Постановою Рівненського окружного адміністративного суду від 27 листопада 2009 року у задоволенні позову відмовлено повністю.
Не погодившись з таким рішенням суду першої інстанції, УПФУ в м. Самборі оскаржило його в апеляційному порядку, оскільки вважає, що постанова винесена з порушенням норм матеріального та процесуального права.
В апеляційній скарзі апелянт зазначає, що суд першої інстанції не взяв до уваги, що згідно п. 4 постанови Кабінету Міністрів України від 26.03.2008 року № 265 виплата щомісячної державної адресної допомоги здійснюється за рахунок коштів, з яких виплачується пенсія або державна соціальна допомога, а отже підлягає відшкодуванню шляхом включення щомісячної державної адресної допомоги до акту щомісячної звірки витрат за особовими справами потерпілих, яким виплачено пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання.
Апелянт вважає, що суд першої інстанції неповно з'ясував обставини справи, неправильно застосував норми матеріального та процесуального права, що призвело до прийняття незаконного рішення.
З огляду на викладене, апелянт просить скасувати постанову суду першої інстанції та постановити нове рішення, яким позов задовольнити в повному обсязі.
Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 197 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України) суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі неприбуття жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.
Оскільки особи, які беруть участь у справі, у судове засідання не прибули, хоча належним чином були повідомлені про дату, час і місце судового засідання, колегія суддів вважає можливим здійснювати розгляд справи в порядку письмового провадження за наявними у ній матеріалами.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено, що згідно актів щомісячної звірки за період з 01.03.2009 року по 01.09.2009 року ВВД ФССНВ в Здолбунівському районі не прийняло до відшкодування та підписало акти щомісячної звірки з УПФУ в Здолбунівському районі з розбіжністю в сумі 168932,82 грн.. Вказана сума розбіжності складається з сум витрат, понесених УПФУ в Здолбунівському районі на виплату державної адресної допомоги і на виплату сум підвищення до пенсій а також із сум витрат на їх доставку для осіб, яким виплачуються пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсії, у зв'язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання (всього для 60-63 осіб в залежності від періоду).
Відмовляючи в позові, суд першої інстанції виходив з того, що сторони на своєму рівні позбавлені права проведення розрахунків.
Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, з огляду на наступне.
З набранням чинності Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" обов'язок відшкодування шкоди, заподіяної працівникові внаслідок ушкодження його здоров'я або в разі його смерті при настанні страхового випадку, зокрема, виплати йому або особам, які перебувають на його утриманні пенсій по інвалідності в зв'язку із втратою годувальника покладено на Фонд соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань.
Положення ч. 2 п. 5 ст. 24 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" встановлює, якщо після призначення застрахованій особі матеріальної допомоги чи надання соціальних послуг між Фондом соціального с страхування від нещасних випадків і страховиками з інших видів соціального страхування виникають спори щодо понесених витрат, виплата здійснюється страховиком, до якого звернувся застрахований. При цьому страховик, до якого звернувся застрахований має право звернутись до відповідного страховика з інших видів соціального страхування щодо відшкодування понесених ним витрат.
Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України „Деякі питання пенсійного забезпечення громадян” №265 від 26.03.2008 року адресна допомога передбачена у разі, коли щомісячний розмір пенсійних виплат не досягає в осіб, яким призначено пенсію у зв'язку з втратою годувальника, на одного непрацездатного члена сім'ї 100 %, на двох - 120 %, на трьох і більше - 150 % прожиткового мінімуму, встановленого законом для осіб, які втратили працездатність, а також у разі, коли щомісячний розмір пенсійних виплат інвалідам з дитинства, дітям-інвалідам, особам, які не мають права на пенсію, та інвалідам не досягає прожиткового мінімуму, встановленого законом для осіб, які втратили працездатність, як щомісячна державна допомога до пенсії у сумі, що не вистачає до зазначених розмірів та виплачується за рахунок коштів, з яких виплачується пенсія або державна соціальна допомога.
Підвищення, встановлене постановою Кабінету Міністрів України „Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян” №198 від 11.03.2009 року, як різновид адресної державної допомоги, передбачено у вигляді фіксованого розміру доплати, на яку підвищується розмір пенсії, щомісячного довічного грошового утримання, державної соціальної допомоги інвалідам з дитинства, дітям-інвалідам та особам, які не мають права на пенсію.
Постановою правління Пенсійного фонду та правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків від 4 березня 2003 року N 5-4/4 затверджений Порядок відшкодування Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України Пенсійному фонду України витрат, пов'язаних з виплатою пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсій у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання.
Згаданий Порядок визначає механізм відшкодування на централізованому рівні Фондом соціального страхування від нещасних випадків Пенсійному фонду витрат, пов'язаних із виплатою пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсій у зв'язку із втратою годувальника, який помер із цих причин, що призначені особам, застрахованим згідно із Законом України від 23 вересня 1999 року N 1105-XIV "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності"(крім осіб, зазначених у пункті 2 статті 8 цього Закону), у тому числі добровільно застрахованим, та потерпілим особам, право яких на отримання відшкодування шкоди раніше було встановлено згідно із законодавством СРСР або законодавством України про відшкодування шкоди, заподіяної працівникам унаслідок травмування на виробництві або професійного захворювання, пов'язаних із виконанням ними трудових обов'язків.
На підставі викладеного, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що Порядком, затвердженими Постановами правління обох фондів визначено, що відшкодування проводиться лише на централізованому рівні, тобто такий позов повинен подаватися на рівні центральних органів сторін.
В силу ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасовано правильне по суті рішення з одних лише формальних міркувань.
Враховуючи вищенаведене, колегія суддів визнає, що суд першої інстанції, вирішуючи даний публічно-правовий спір, правильно встановив обставини справи та ухвалив законне рішення з дотриманням норм матеріального і процесуального права, постанова суду першої інстанції ґрунтується на повно, об'єктивно і всебічно з'ясованих обставинах, доводи апеляційної скарги їх не спростовують, а тому підстав для скасування постанови суду першої інстанції немає.
Керуючись ст.195, ст. 197, п. 1 ч. 1 ст.198, ст. ст. 200, 205, 206, 254 КАС України, колегія суддів,-
апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Здолбунівському районі Рівненської області залишити без задоволення, а постанову Рівненського окружного адміністративного суду від 27 листопада 2009 року у справі № 2а-6402/09/1770 - без змін.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили рішенням суду апеляційної інстанції шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Головуючий суддя В.В. Святецький
Судді О.М. Довгополов
Р.Й. Ковлаь