07 червня 2011 р. Справа № 4122/11
Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду в складі:
головуючого судді: Улицького В.З.
суддів: Олендера І.Я., Каралюса В.М.
розглянувши в порядку письмового провадження в м. Львові апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в м. Івано-Франківську на постанову Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 02.11.2010 року у справі за позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в м. Івано-Франківську про визнання відмови щодо перерахування пенсії незаконним та зобов'язання перерахувати пенсію,-
встановила:
У жовтні 2010 року позивач звернулася з позовом до управління Пенсійного фонду України в м. Івано-Франківську про визнання дій відповідача щодо перерахування пенсії незаконними та перерахунок раніше призначеної пенсії. Просила позов задоволити.
Постановою Івано-Франківського міського суду від 02.11.2010 року позов ОСОБА_1 - задоволено. Визнано дії управління Пенсійного фонду України в м. Івано-Франківську по відмові в перерахуванні пенсії позивачу такими, що не відповідають чинному законодавству. Зобов'язано управління Пенсійного фонду України в м. Івано-Франківську здійснити перерахунок пенсії позивачу та виплачувати їй пенсію за віком із серпня 2010 року із застосуванням показника середньої заробітної плати працівників, зайнятих в галузях економіки України на одну особу по Україні за 2009 рік в сумі 1650, 43 грн. здійснивши доплату неотриманої нею частини пенсії.
Постанову суду оскаржило управління Пенсійного фонду України в м. Івано-Франківську. Вважає, що оскаржувана постанова прийнята з помилковим застосуванням норм матеріального і процесуального права та підлягає скасуванню з підстав викладених у апеляційній скарзі. Просить скасувати постанову суду першої інстанції та постановити нову постанову, якою в позові відмовити.
Заслухавши доповідача, перевіривши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційну скаргу апелянта слід залишити без задоволення з наступних підстав.
Відповідно до ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.
Відповідно до ч.2 ст.2 КАС України до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім, випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.
Відповідно до ст.159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухваленим відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обгрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Відповідно до ст.200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду без змін,якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасовано правильне по суті рішення суду з одних лише формальних міркувань.
Судом першої інстанції вірно встановлено, що позивач з 01.01.2004 року отримує пенсію за віком, призначене їй управлінням Пенсійного фонду. Після призначення їй пенсії вона продовжувала працювати. В серпні 2010 року вона подала заяву до відповідача про перерахунок пенсії за віком, відповідно до ст.42 Закону України "Про загальнообов'язкове пенсійне страхування", з урахуванням набутого страхового стажу та заробітної плати за період із травня 2008 року по липень 2010 року. Пенсію їй було перераховано, однак без середньої заробітної плати працівників, зайнятих в галузях економіки України за 2008 рік.
Відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове пенсійне страхування", при обчисленні пенсії враховується заробітна плата працівників, зайнятих у галузях економіки України, за календарний рік, що передує року звернення за призначенням пенсії.
Відповідно до ч. 4 статті 42 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", у разі, якщо застрахована особа після призначення пенсії продовжувала працювати, провадиться перерахунок пенсії з урахуванням не менш ніж 24 місяців страхового стажу після призначення (попереднього перерахунку) пенсії незалежно від перерв у роботі.
Відповідно до вимог п.п. 3 п.11 Постанови КМ України від 28.05.2008 року №530 "Про деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян", у разі якщо застрахована особа після призначення пенсії продовжує працювати, проводиться перерахунок пенсії з урахуванням не менше 24 місяців страхового стажу після призначення (попереднього перерахунку) пенсії незалежно від перерв у роботі.
Колегія суддів не вбачає підстав для скасування постанови суду першої інстанції.
З наведеного вбачається, що доводи апеляційної скарги являються безпідставними та необґрунтованими та не спростовують висновків суду першої інстанції, а тому у задоволенні апеляційної скарги слід відмовити.
Керуючись ст. ст. 195, 196, 197, 200, 205, 206, 254 КАС України, колегія суддів, -
ухвалила:
Апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України у м. Івано-Франківську залишити без задоволення, а постанову Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 02.11.2010 року №2а-4688/10/0907 - без змін.
На ухвалу протягом двадцяти днів з моменту набрання нею законної сили може бути подана касаційна скарга безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Головуючий: В. Улицький
Судді: І. Олендер
В. Каралюс