07 червня 2011 р. Справа № 23153/11
Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду в складі:
головуючого судді: Улицького В.З.
суддів: Олендера І.Я., Каралюса В.М.
розглянувши в порядку письмового провадження в м. Львові апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в м. Коломиї Івано-Франківської області на постанову Коломийського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 01.12.2010 року у справі за позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в м. Коломиї Івано-Франківської області, про перерахунок нарахованої пенсії та стягнення недоотриманої пенсії,-
встановила:
У листопаді 2010 року позивач звернулася з позовом до управління Пенсійного фонду України в м. Коломиї Івано-Франківської області про перерахунок нарахованої пенсії та стягнення недоотриманої пенсії.
Позивач позовні вимоги мотивувала тим, що на підставі його письмової заяви від 15.03.2010 року управління Пенсійного фонду України в м. Коломиї провело їй перерахунок пенсії, як працюючому пенсіонеру, з урахуванням показника середньої заробітної плати працівників, зайнятих у галузях економіки України, для призначення пенсій за 2007 рік в сумі 1197,91 грн., незважаючи на те, що затверджений показник середньої заробітної плати (доходу) в середньому на одну застраховану особу за 2009 рік становить 1650, 43 грн. і саме він має бути застосований при визначенні коефіцієнта заробітної плати за 2010 рік при призначенні пенсій у відповідності із Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування". Проте Управління не проводить перерахунок з урахуванням цього показника середньої заробітної плати за 2009 рік, хоч такий перерахунок цілком обумовлений в п. 3 п.11 Постанови Кабінету Міністрів України від 28.05.2008 року №530 "Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян". Просила позов задоволити.
Постановою Коломийського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 01.12.2010 року позов задоволено. Зобов'язано управління Пенсійного фонду України в м. Коломиї здійснити перерахунок призначеної позивачу пенсії у відповідності з вимогами статей 40, 42 ЗУ "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" № 1058-ІV та п/п. 3 п. ІІ Постанови Кабінету Міністрів України від 28.05.2008 року №530 "Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян" із застосуванням показника середньої заробітної плати працівників на одну застраховану особу в цілому по Україні, з якої сплачено страхові внески та яка відповідно до Закону № 1058-ІV враховується для обчислення пенсії, за календарний рік, що передує року перерахунку пенсії, тобто за 2009 рік, а саме 1650, 43 гривень та виплачувати в подальшому пенсію у відповідності з проведеним перерахунком та виплатити різницю між перерахованою та отриманою пенсію, яка утворилася з 01.03.2010 року.
Постанову суду оскаржило управління Пенсійного фонду України в м. Коломия Івано-Франківської області. Вважає, що оскаржувана постанова прийнята з помилковим застосуванням норм матеріального і процесуального права та підлягає скасуванню з підстав викладених у апеляційній скарзі. Просить скасувати постанову суду першої інстанції та постановити нову постанову, якою в позові відмовити.
Апелянт стверджує, що відповідно до спільного листа-роз'яснення Міністерства праці та соціальної політики України від 11.03.2009 №20/0/18-09/039 та Пенсійного фонду від 11.03.2009 №4096/02-01, частиною 4 статті 42 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" було передбачено проведення перерахунків пенсій з урахуванням страхового стажу, набутого після її призначення та із застосуванням показника заробітної плати в середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, з якої сплачено страхові внески та яка відповідно до Закону враховується для обчислення пенсії, за календарний рік, що передує року перерахунку пенсії, що визначався згідно статті 40 Закону.
Заслухавши доповідача, перевіривши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційну скаргу апелянта слід залишити без задоволення з наступних підстав.
Відповідно до ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.
Відповідно до ч.2 ст.2 КАС України до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім, випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.
Відповідно до ст.159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухваленим відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обгрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Відповідно до ст.200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду без змін,якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасовано правильне по суті рішення суду з одних лише формальних міркувань.
Судом першої інстанції вірно встановлено, що з 23 травня 2003 року позивачу призначена пенсія за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" при страховому стажі 45 років 3 місяці 7 днів, із урахуванням коефіцієнта страхового стажу 0, 61088 та індивідуального коефіцієнта заробітної плати 1,70517 (1197,91 грн. х 1,70517, де 1197,91 грн. - середня заробітна плата працівників, зайнятих у галузях економіки України, за календарний рік, що передує року звернення за призначенням пенсії, тобто за 2007 рік.
Відповідно до ч. 4 статті 42 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", у разі, якщо застрахована особа після призначення пенсії продовжувала працювати, провадиться перерахунок пенсії з урахуванням не менш ніж 24 місяців страхового стажу після призначення (попереднього перерахунку) пенсії незалежно від перерв у роботі.
Відповідно до поданої заяви, позивачу було проведено перерахунок пенсії з 01.01.2010 року з урахуванням відповідного страхового стажу та належних коефіцієнтів. Таким чином порушень прав позивача на більший розмір пенсії вони не допустили.
Колегія суддів не бере до уваги посилання апелянта на спільний лист Мінпраці та Пенсійного Фонду України від 11.03.2009 року за №20/0/18-09/039 та №4096/02-01, який не є нормативно-правовим актом і відповідно не зареєстрований в Міністерстві юстиції та ніде офіційно не оприлюднений.
Суд першої інстанції дійшов до вірного висновку, що при перерахунку пенсій в 2010 році відповідач повинен був взяти за основу показник середньої заробітної плати за 2009 рік, а не застосовувати такий за 2007 рік, адже із змісту частини четвертої статті 42 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування за № 1058-ІХ витікає, що для перерахунку пенсій застосовується показник середньої заробітної плати за рік, що передує року звернення за перерахунком пенсії.
Колегія суддів не вбачає підстав для скасування постанови суду першої інстанції.
З наведеного вбачається, що доводи апеляційної скарги являються безпідставними та необґрунтованими та не спростовують висновків суду першої інстанції, а тому у задоволенні апеляційної скарги слід відмовити.
Керуючись ст. ст. 195, 197, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, колегія суддів, -
ухвалила:
Апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України у м. Коломия Івано-Франківської області залишити без задоволення, а постанову Коломийського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 01.12.2010 року №2а-2986/10/0909 - без змін.
На ухвалу протягом двадцяти днів з моменту набрання нею законної сили може бути подана касаційна скарга безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Головуючий: В. Улицький
Судді: І. Олендер
В. Каралюс