07 червня 2011 р. Справа № 81812/09
Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду в складі:
головуючого судді: Улицького В.З.
суддів: Олендера І.Я., Каралюса В.М.
розглянувши в порядку письмового провадження в м. Львові апеляційну скаргу Головного державного спеціалізованого лісогосподарського агропромислового підприємства "Закарпатагроліс" в особі філії "Мукачівдержспецлісгосп" на постанову Закарпатського окружного адміністративного суду від 01.10.2009 року у справі за позовом Головного державного спеціалізованого лісогосподарського агропромислового підприємства "Закарпатагроліс" в особі філії "Мукачівдержспецлісгосп" до Мукачівської міської державної виконавчої служби Закарпатської області про визнання неправомірними дій та стягнення матеріальної шкоди у розмірі 39 433,00 грн., -
встановила:
У травні 2009 року Головне державне спеціалізоване лісогосподарське агропромислове підприємство "Закарпатагроліс" в особі філії "Мукачівдержспецлісгосп" звернулося з позовом до Мукачівської міської державної виконавчої служби Закарпатської області про визнання неправомірними дій, пов'язаних з виконанням зведеного виконавчого провадження про стягнення загальної суми заборгованості в розмірі 154 276,34 грн., а саме неправомірного вилучення коштів з розрахункових рахунків у розмірі 39 433,00 грн. та стягнення цих коштів з Мукачівської міської державної виконавчої служби Закарпатської області, мотивуючи тим, що стягнення коштів було здійснено необгрунтовано, без врахування того, що ним частково погашена заборгованість.
Постановою Закарпатського окружного адміністративного суду від 01.10.2009 року в позові відмовлено повністю.
Постанову оскаржила ГДСЛАП "Закарпатагроліс" в особі філії "Мукачівдержспецлісгосп". Вважає, що оскаржувана постанова прийнята з помилковим застосуванням норм матеріального права та підлягає скасуванню з підстав викладених у апеляційній скарзі. Просить скасувати постанову суду першої інстанції та постановити нову постанову, якою позов задоволити.
Заслухавши доповідача, перевіривши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційну скаргу апелянта слід залишити без задоволення з наступних підстав.
Відповідно до ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб»єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.
Відповідно до ч.2 ст.2 КАС України до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб»єктів владних повноважень, крім, випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.
Відповідно до ст.159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухваленим відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обгрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з»ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Відповідно до ст.200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду без змін,якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасовано правильне по суті рішення суду з одних лише формальних міркувань.
Судом встановлено, що на виконанні Мукачівської міської державної виконавчої служби Закарпатської області перебуває зведене виконавче провадження про стягнення з позивача загальної суми боргу у розмірі 154 276,34 грн., а саме 90 127,89 грн. на користь держави податкового боргу, 4 420,98 грн. на користь державної екологічної інспекції та 59 727,47 грн. недоїмки на користь управління Пенсійного фонду у Мукачівському районі Закарпатської області.
Мукачівською міською державною виконавчою службою Закарпатської області було винесено постанову про відкриття виконавчого провадження та надано боржнику встановлений законом семиденний строк для добровільного виконання.
Заяви про неотримання постанов про відкриття виконавчих проваджень до державного виконавця не надходили та такі в судовому порядку не оскаржувались боржником.
За невиконання виконавчих документів у встановлений державним виконавцем строк, останнім у відповідності до ст. 46 ЗУ "Про виконавче провадження" було винесено постанови про стягнення з боржника - філії "Мукачівдержспецлісгосп" ГДСЛАП "Закарпатагроліс" виконавчого збору у розмірі 10% від суми боргу. Зазначена постанова також боржником не оскаржувались.
На цій підставі державним виконавцем у відповідності до ст. 63 ЗУ "Про виконавче провадження", з метою виконання виконавчих документів було вчинено дії по зверненню стягнення на кошти боржника, які знаходились на його арештованих рахунках.
Таким чином, з врахуванням обставин справи, колегія суддів прийшла до висновку, що Мукачівська міська державна виконавча служба Закарпатської області діяла в межах повноважень та у спосіб встановлений Законом.
Окрім того, у відповідності до ст. 181 КАС України учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.
Позовну заяву може бути подано до суду: у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи інтересів.
Колегія суддів встановила, що примусове стягнення коштів з рахунку позивача, згідно виписки Мукачівського відділення Державного казначейства України від 23.03.2009 року відбулося 20.03.2009 року, а позовна заява подана до суду 28.05.2009 року.
Таким чином, позивачем пропущено строк встановлений ст. 181 КАС України строк звернення до суду за захистом своїх прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до ч. 1 ст. 99 КАС України адміністративний позов може бути подано в межах звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Згідно до ч.1 ст. 100 КАС України пропущення строку звернення до адміністративного суду є підставою для відмови у задоволенні адміністративного позову за умови, якщо на цьому наполягає одна із сторін.
Таким чином, колегія суддів не вбачає підстав для скасування постанови суду першої інстанції.
З наведеного вбачається, що доводи апеляційної скарги являються безпідставними та необґрунтованими та не спростовують висновків суду першої інстанції, а тому у задоволенні апеляційної скарги слід відмовити.
Керуючись ст. ст. 195, 197, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, колегія суддів -
ухвалила:
Апеляційну скаргу Головного державного спеціалізованого лісогосподарського агропромислового підприємства "Закарпатагроліс" в особі філії "Мукачівдержспецлісгосп" залишити без задоволення, а постанову Закарпатського окружного адміністративного суду від 01.10.2009 року у справі №2а-2813/09/0770 - без змін.
На ухвалу протягом двадцяти днів з моменту набрання нею законної сили може бути подана касаційна скарга безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Головуючий: В. Улицький
Судді: І. Олендер
В. Каралюс