30 травня 2011 р. Справа № 52860/09
Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду в складі:
головуючого судді Багрія В.М.,
суддів Заверухи О.Б., Ніколіна В.В.,
при секретарі судового засідання Ткач О.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу представництва Американського об'єднання комітетів для Євреїв бувшого Радянського Союзу, об'єднання Іудейських релігійних організацій України на постанову господарського суду Волинської області від 04.06.2009 року у справі за позовом представництва Американського об'єднання комітетів для Євреїв бувшого Радянського Союзу, об'єднання Іудейських релігійних організацій України до виконавчого комітету Володимир-Волинської міської ради Волинської області, управління містобудування та архітектури виконкому Володимир-Волинської міської ради про визнання недійним дозволу на виконання будівельних робіт,
Представництво Американського об'єднання комітетів для Євреїв бувшого Радянського Союзу, об'єднання Іудейських релігійних організацій України звернулись до суду з позовом до виконавчого комітету Володимир-Волинської міської ради, управління містобудування та архітектури виконкому Володимир-Волинської міської ради про визнання недійним дозволу на виконання будівельних робіт.
Позивачі посилались на те, що на земельній ділянці, на яку видано оспорюванний дозвіл, знаходяться поховання в межах Стародавнього Єврейського кладовища. При видачі дозволу на проведення будівельних робіт на території, яка визначена судом як територія Стародавнього Єврейського кладовища, порушено вимоги законів України та розпорядження КМУ №604-р від 20.07.1998 року, що передбачає заборону проведення будівельних робіт у місцях, де залишись сліди давніх поховань.
Позивачі просили визнати недійсним дозвіл на виконання будівельних робіт з будівництва 80-квартирного житлового будинку по вул. Драгоманова, 4 в м. Володимир-Волинському Волинської області, виданий ТзОВ «Завод будівельних конструкцій» 17.10.2002 року за № 24 Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю управління містобудування та архітектури виконкому Володимир-Волинської міської ради.
Справа судами розглядалася неодноразово.
Останньою постановою господарського суду Волинської області від 04.06.2009 року позивачам в задоволенні позову відмовлено.
Постанову суду першої інстанції оскаржили представництво Американського об'єднання комітетів для Євреїв бувшого Радянського Союзу, об'єднання Іудейських релігійних організацій України, подавши на неї апеляційну скаргу.
В апеляційній скарзі апелянти зазначають, що постанова суду першої інстанції є необґрунтована та винесена з порушенням норм матеріального та процесуального права.
Вважають, що висновки суду щодо того, що вимоги позивачів є безпідставними, не ґрунтуються на нормах законодавства та фактичних обставинах справи. Суд не надав належної оцінки фактам та обставинам, які є підставою для визнання недійсним дозволу на виконання будівельних робіт від 17.10.2002 р. № 24 та не досліджував питання відповідності цього акту вимогам інших нормативних актів.
Апелянти вказують на те, що судом першої інстанції взагалі не досліджувались документи, на підставі яких, відповідно до ст. 29 Закону України від 20.04.2000 року «Про планування і забудову територій», видається дозвіл на проведення будівельних робіт.
Апелянти просять скасувати постанову господарського суду Волинської області від 04.06.2009 року та прийняти нове рішення про задоволення позову.
Вислухавши суддю-доповідача, дослідивши обставини справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
В справі встановлено, що рішенням виконавчого комітету Волинської обласної ради депутатів трудящих від 31.10.1974 р. № 298 було затверджено генеральний план м. Володимир-Волинського проектною чисельністю 70,0 тис. чоловік. Відповідно до цього плану визначено статус земель житлової та громадської забудови, в тому числі земельної ділянки, яка охоплює частину стародавнього єврейського кладовища.
Зазначене рішення Волинського облвиконкому відповідає нормам чинного на час його прийняття законодавства, не скасовано у встановленому законом порядку, воно не втратило своєї юридичної значимості і на час розгляду справи в суді першої інстанції, про що свідчать рішення судових органів, в тому числі Вищого господарського суду України, якими відмовлено позивачам в позові про визнання даного рішення недійсним.
Далі, як встановлено судом першої інстанції, рішенням виконкому Володимир-Волинської міської ради № 116 від 27.01.2000 р. ТзОВ «Завод будівельних конструкцій» надано в постійне користування земельну ділянку по вул. Драгоманова, 4 в м. Володимир-Волинському, площею 9 тис. кв. м для будівництва 80-квартирного житлового будинку. Законність вказаного рішення органу місцевого самоврядування також підтверджується рішеннями адміністративних судів різних інстанцій, в тому числі ухвалою Вищого адміністративного суду України від 19.10.2006 р., якими відмовлено в позові про визнання даного рішення міськвиконкому недійсним.
На підставі вказаного рішення ТзОВ «Завод будівельних конструкцій» було видано Державний акт на право постійного користування земельною ділянкою № 7, в якому зазначено цільове призначення земельної ділянки - будівництво 80-квартирного житлового будинку. Державний акт на право постійного користування земельною ділянкою у встановленому законом порядку не скасований.
20.09.2001 р. виконавчим комітетом Володимир-Волинської міської ради було прийнято рішення №340 «Про будівництво та реконструкцію об'єктів житлового, громадського та господарського призначення», яким було дано дозвіл на будівництво та реконструкцію з адміністративного на житловий будинок по вул. Драгоманова, 4 в м. Володимир-Волинському. Законність даного рішення міськвиконкому також переглядалася судами адміністративної юрисдикції, якими відмовлено в позові про визнання його незаконним. Законність прийнятих судових рішень стверджується ухвалою Вищого адміністративного суду України від 27.01.2009 р.
21.12.2001 р. проектна документація була узгоджена з управлінням архітектури і містобудування Володимир-Волинської міської ради.
17.10.2002 р. Інспекція державного архітектурно-будівельного контролю управління містобудування та архітектури виконавчого комітету Володимир-Волинської міської ради було видано дозвіл №24 на виконання будівельних робіт з будівництва 80-квартирного житлового будинку по вул.. Драгоманова, 4 в м. Володимир-Волинському, правомірність якого є предметом судового розгляду в даній справі.
Історичні межі стародавнього Єврейського кладовища в м. Володимир-Волинському були предметом судового розгляду судів господарського судочинства. Зокрема, рішенням господарського суду Волинської області від 8.04.2002 р. та постановою Львівського апеляційного господарського суду від 5.06.2002 р., які набрали законної сили, визнано історичні межі Єврейського кладовища в м. Володимир-Волинському, які існували на дату німецької окупації , згідно Технічної документації про виконані проектно-пошукові роботи по попередньому встановленню зовнішньої межі старовинного Єврейського кладовища в м. Володимир-Волинському.
На підставі судових рішень, які набрали законної сили, рішенням виконкому Володимир-Волинської міської ради № 190 від 25.04.2002 р. визначено дату закриття міського Єврейського кладовища - 22.06.1941 р., а рішенням цього ж виконкому від 11.09.2003 р. датою ліквідації кладовища визначено 20.07.1944 р. Вказані рішення виконавчого органу місцевого самоврядування у встановленому законом порядку не скасовані.
Досліджуючи обставини справи, пов'язані з функціонуванням Єврейського кладовища в м. Володимир-Волинському як об'єкта культурної спадщини, суд першої інстанції прийшов до правильного висновку про те, що вказане кладовище не включене до переліку пам'яток історії, монументального мистецтва та археології національного значення та не може відноситися до таких пам'яток, оскільки не внесено до Державного реєстру нерухомих пам'яток України, затвердженого постановою КМ України від 27.12.2001 р. № 1761.
Порядок та умови надання дозволу на виконання будівельних робіт з нового будівництва, розширення, реконструкції, технічного переоснащення, реставрації та капітального ремонту об'єктів встановлювався чинним на той час Положенням про порядок надання дозволу на виконання будівельних робіт, затвердженим наказом Держбуду України від 5.12.2000 р. № 273, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України за № 945/5166 (далі Положення).
Відповідно до п.2.1 Положення (тут і надалі в редакції, чинній на час видання спірного дозволу), для одержання дозволу на виконання будівельних робіт забудовник (замовник) повинен подати до інспекції держархбудконтролю такі документи:
а) заяву забудовника (замовника), (додаток 1);
б) рішення виконавчого органу відповідної ради або місцевої державної адміністрації про дозвіл на будівництво об'єкта містобудування;
в) документ, що посвідчує право власності забудовника (замовника) чи право користування (у тому числі на умовах оренди) земельною ділянкою, на якій буде розміщено об'єкт містобудування;
г) комплексний висновок державної інвестиційної експертизи;
ґ) документи про призначення відповідальних виконавців робіт (виконроба, осіб, що виконують технічний нагляд, авторський нагляд);
д) затверджену в установленому порядку проектну документацію (будівельний генеральний план та паспорт фасаду в двох примірниках, пояснювальна записка для реєстрації).
Відповідно до п.3.1 Положення документація, перелічена в пункті 2.1 цього Положення, подається забудовником (замовником) інспекції держархбудконтролю за місцем адміністративно-територіального розташування об'єкта.
Згідно з п.3.2 Положення інспекція держархбудконтролю зобов'язана у термін, що не перевищує одного місяця, розглянути подані забудовником (замовником) документи і прийняти рішення про надання дозволу на виконання будівельних робіт та видати його або надати обгрунтовану відмову. Для індивідуальних забудовників (пункт 3.12 цього Положення) цей термін не перевищує 15 днів.
Відповідно до п.3.4 Положення у разі позитивного рішення інспекція держархбудконтролю видає забудовнику (замовнику) дозвіл на виконання будівельних робіт (додаток 2). У загальному журналі робіт, журналі авторського нагляду, одному примірнику будівельного генерального плану та пояснювальній записці ставиться штамп про реєстрацію об'єкта в органах держархбудконтролю.
За таких обставин суд першої інстанції прийшов до обгрунтованого висновку про повну відповідність вимогам закону дій інспекції державного архітектурно-будівельного контролю управління містобудування та архітектури виконкому Володимир-Волинської міської ради в частині видачі оспорюваного дозволу на проведення будівельних робіт, оскільки такі дії відповідача вчинені в межах його компетенції та у спосіб, визначений законом. При цьому правильно вважав, що даний документ є похідним від цілого ряду інших документів, зокрема, рішення виконкому Волинської обласної ради № 298 від 31.10.1974 р., рішення виконкому Володимир-Волинської міської ради № 116 від 2000 р., рішення цього ж виконкому № 340 від 20.09.2001 р. та узгодження проектної документації 21.12.2001 р., які є законними та не скасовані у встановленому законом порядку.
Оскільки, як видно з матеріалів справи, будівництво, на яке було видано дозвіл, вже завершене, а будинок прийнятий в експлуатацію у встановленому законом порядку, то є правові підстави вважати, що виданий дозвіл на проведення будівельних робіт втратив свою чинність, тому підстав для визнання його недійсним немає.
Суд першої інстанції повно встановив обставини справи, дав належну оцінку доказам, правильно застосував норми матеріального та процесуального права, внаслідок чого прийняв законну постанову про відмову в позові, підстав для скасування якої колегія суддів не знаходить.
Доводи апеляційної скарги в частині наявності правових підстав для визнання оскаржуваного дозволу недійсним, в силу наведеного вище, не заслуговують на увагу. Посилання апелянтів на порушення цілого ряду нормативно-правових актів, зокрема, відповідних положень Закону України «Про планування та забудову територій», Закону України «Про охорону культурної спадщини», Земельного кодексу України, Закону України «Про поховання та похоронну справу», а також підзаконних нормативно-правових актів - постанов КМ України від 26.07.2001 р. № 878, від 13.03.2002 р. № 318, розпорядження КМ України від 20.07.1998 р. № 604-р, торкаються законності прийняття Володимир-Волинським міськвиконкомом відповідних рішень, на підставі яких було видано оспорюваний дозвіл на право проведення будівельних робіт на території частини єврейського кладовища. Вказані рішення в судовому порядку були визнані законними. Тому виданий на їх підставі дозвіл на проведення будівництва при дотриманні при цьому наведених законодавчих норм, який вже реалізований з його закінченням та прийняттям житлового будинку в експлуатацію, також відповідає нормам чинного на час спірних відносин законодавства.
Перевірка інспекцією держархбудконтролю законності прийнятих рішень органів виконавчої влади щодо спірного будівництва при видачі дозволу на його проведення, до компетенції цього органу не входить.
Посилання в апеляційній скарзі на не дослідження судом переліку документів, необхідних для надання дозволу на будівництво також не може бути підставою для її задоволення. Згадане вище Положення про порядок надання дозволу на виконання будівельних робіт в частині переліку документів, необхідних для отримання дозволу, відповідає положенням ст. 29 Закону України «Про планування та забудову територій». Недотримання ТзОВ «Завод будівельних конструкцій» вимог закону щодо переліку документів при зверненні за дозволом на право проведення будівельних робіт в справі не встановлено.
Керуючись ст.ст. 160 ч.3, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, колегія суддів
Апеляційну скаргу представництва Американського об'єднання комітетів для Євреїв бувшого Радянського Союзу, об'єднання Іудейських релігійних організацій України залишити без задоволення.
Постанову господарського суду Волинської області від 04.06.2009 року по справі № 02/34-11А залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Головуючий: В.М. Багрій
Судді : О.Б.Заверуха
В.В. Ніколін
Повний текст виготовлено 03.06.2011 р.