30 травня 2011 р. Справа № 51173/09
Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду в складі:
головуючого судді Багрія В.М.,
суддів Заверухи О.Б., Ніколіна В.В.,
при секретарі судового засідання Ткач О.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційні скарги публічного акціонерного товариства «Державний експортно-імпортний банк України» в особі філії публічного акціонерного товариства «Державний експортно-імпортний банк України» в м. Львові та Галицького відділу державної виконавчої служби Львівського міського управління юстиції на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 30.06.2009 року у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Торгова компанія «Інтермаркет» до Галицького відділу державної виконавчої служби Львівського міського управління юстиції, третя особа - публічне акціонерне товариство «Державний експортно-імпортний банк України» в особі філії публічного акціонерного товариства «Державний експортно-імпортний банк України» в м. Львові, про визнання нечинною постанови та зобов'язання до вчинення дій,
У червні 2009 року ТзОВ «Торгова компанія «Інтермаркет» звернулось до суду з позовом до Галицького відділу державної виконавчої служби Львівського міського управління юстиції, третя особа - публічне акціонерне товариство «Державний експортно-імпортний банк України» в особі філії публічного акціонерного товариства «Державний експортно-імпортний банк України» в м. Львові про визнання нечинною постанови та зобов'язання до вчинення дій.
Позивач посилався на те, що постановою № 13187626 від 5.06.2009 р. заступника начальника Галицького відділу ДВС Львівського МУЮ відкрито виконавче провадження з примусового виконання виконавчого напису №2680, виданого 29.05.2009 року приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу ОСОБА_1, про звернення стягнення на цілісний майновий комплекс ринку «Новий», що належать на праві власності ТзОВ «Торгова компанія «Інтермаркет», для задоволення вимог публічного акціонерного товариства «Державний експортно-імпортний банк України».
Позивач вважав вказану постанову незаконною та такою, що підлягає скасуванню, оскільки у разі ліквідації юридичної особи, в тому числі за рішенням її учасників або органу юридичної особи, уповноваженого на це установчими документами, виплата грошових сум кредиторам юридичної особи, що ліквідується, проводиться ліквідаційною комісією у порядку черговості, встановленої ст. 112 ЦК України.
Позивач просив визнати нечинною та скасувати постанову про відкриття виконавчого провадження №13187626, винесену 05.06.2009 року з примусового виконання виконавчого напису №2680 від 29.05.2009 року та зобов'язати відповідача закінчити виконавче провадження з примусового виконання вказаного виконавчого напису на підставі п.7 ст. 37 та ч.2 ст. 65 Закону України «Про виконавче провадження» та скерувати виконавчий документ до ліквідаційної комісії ТзОВ «Торгова компанія «Інтермаркет».
Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 30.06.2009 року позов задоволено частково.
Визнано протиправною постанову про відкриття виконавчого провадження від 05.06.2009 року з виконання виконавчого напису №2680, виданого 29.05.2009 року приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу ОСОБА_1 про звернення стягнення на цілісний майновий комплекс ринку «Новий», що належать на праві власності ТзОВ «Торгова компанія «Інтермаркет» для задоволення вимог публічного акціонерного товариства «Державний експортно-імпортний банк України».
Зобов'язано Галицький відділ державної виконавчої служби Львівського міського управління юстиції розглянути виконавчий напис №2680, виданий 29.05.2009 року приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу ОСОБА_1 про звернення стягнення на цілісний майновий комплекс ринку «Новий», що належать на праві власності ТзОВ «Торгова компанія «Інтермаркет», для задоволення вимог публічного акціонерного товариства «Державний експортно-імпортний банк України» відповідно до вимог Закону України «Про виконавче провадження».
В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Постанову суду першої інстанції оскаржили публічне акціонерне товариство «Державний експортно-імпортний банк України» в особі філії публічного акціонерного товариства «Державний експортно-імпортний банк України» в м. Львові та Галицький відділ державної виконавчої служби Львівського міського управління юстиції, подавши на неї апеляційні скарги.
В апеляційних скаргах апелянти зазначають, що постанова суду першої інстанції є необґрунтована та винесена з порушенням норм матеріального та процесуального права.
Апелянти вказують на те, що вимоги позивача є неправомірними, спрямованими на затягування та невиконання виконавчих документів, а тому такими, що не підлягають до задоволення. Позивач жодним чином не обґрунтував та не довів, а суд не досліджував та не встановив, як саме порушено права та охоронювані законом інтереси позивача у зв'язку з прийняттям 05.06.2009 року постанови про відкриття виконавчого провадження.
Апелянти просять скасувати постанову Львівського окружного адміністративного суду від 30.06.2009 року та прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позову.
Вислухавши суддю-доповідача, представника публічного акціонерного товариства «Державний експортно-імпортний банк України», яка апеляційну скаргу підтримала, дослідивши обставини справи та доводи апеляційних скарг, колегія суддів приходить до висновку про те, що апеляційні скарги не підлягають задоволенню з таких підстав.
В справі встановлено, що за заявою філії публічного акціонерного товариства «Державний експортно-імпортний банк України» в м. Львові від 2.06.2009 р. Галицьким відділом Державної виконавчої служби Львівського міського управління юстиції було відкрито виконавче провадження з виконання виконавчого надпису приватного нотаріуса Львівського міського нотаріального округу від 29.05.2009 р. про звернення стягнення на цілісний майновий комплекс ринку «Новий», який складається з приміщень критого ринку А-1 з критими столами , магазину з добудовою, автостанції з пероном загальною площею 2952,4 кв. м, що знаходиться за адресою м. Львів, вул. Петлюри,11, приміщення в будівлі по вул. Петлюри, 116 в м. Львові, що належать на праві власності ТзОВ «Торгова компанія «Інтермаркет» для задоволення вимог публічного акціонерного товариства «Державний експортно-імпортний банк України» в розмірі, що становить разом з Генеральною угодою № 6005N1 від 25.11.2005 р. (з наступними змінами та доповненнями) 33 738 232,81 доларів США та 7 356 728,05 грн., а також 3190,00 грн. плати публічного акціонерного товариства «Державний експортно-імпортний банк України» за вчинення виконавчого напису.
Відповідно до п.1,2 ч.1 ст. 20-1 Закону України «Про виконавче провадження» ( в редакції, чинній на час прийняття оскаржуваної постанови) на відділ примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України покладається виконання рішень:
1) за якими боржниками є Апарат Верховної Ради України, Адміністрація Президента України, вищий чи центральні органи виконавчої влади, Конституційний Суд України, Верховний Суд України, вищі спеціалізовані суди, Касаційний суд України, апеляційні суди, Генеральна прокуратура України, прокуратури Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва і Севастополя, військові прокуратури регіонів і військова прокуратура Військово-Морських Сил України, Вища рада юстиції, Національний банк України, Рахункова палата, Управління справами Верховної Ради Автономної Республіки Крим, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, обласні, Київська та Севастопольська міські ради або обласні, Київська та Севастопольська міські державні адміністрації, а також інші органи державної влади;
2) за якими стягненню підлягає сума боргу від десяти та більше мільйонів гривень або еквівалентна сума в іноземній валюті.
Оцінивши виконавчий напис приватного нотаріуса, суд першої інстанції встановив величину суму боргу, яка підлягає стягненню за виконавчим документом і складає більше десяти мільйонів гривень.
Відповідно до п. 4 ст. 26 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець відмовляє у відкритті виконавчого провадження у разі пред'явлення виконавчого документа до органу державної виконавчої служби не за місцем або підвідомчістю виконання рішення.
Аналізуючи зміст ст. 87 Закону України «Про нотаріат», постанови КМ України від 29.06.1999 р. № 1172, окружний адміністративний суд правильно вважав, що за своєю правовою природою звернення стягнення на майно є одним з способів стягнення боргу та обґрунтовано, в зв'язку з цим, відхилив доводи відповідача та третьої особи щодо проведення державною виконавчою службою не стягнення заборгованості, а звернення стягнення на майно, що ніби-то не є тотожним.
За таких обставин висновок суду першої інстанції щодо неправомірності оскаржуваної постанови про відкриття виконавчого провадження з підстав порушення підвідомчості виконання є вірним.
Крім того, відповідно до ч.2,3 ст.65 Закону України «Про виконавче провадження» у випадку ліквідації боржника - юридичної особи, в тому числі внаслідок визнання боржника банкрутом, виконавчий документ передається до ліквідаційної комісії або арбітражного керуючого для вирішення питання про подальший порядок виконання рішення у встановленому законодавством порядку. У разі направлення виконавчого документа до ліквідаційної комісії або арбітражного керуючого арешт з майна боржника знімається за постановою державного виконавця, затвердженою начальником відповідного органу державної виконавчої служби, якому він безпосередньо підпорядкований.
При направленні виконавчого документа до ліквідаційної комісії або арбітражного керуючого виконавче провадження підлягає закінченню у порядку, встановленому цим Законом.
Аналіз зазначених норм закону свідчить про те, що законодавець, приписуючи обов'язок державній виконавчій службі закінчити виконавче провадження, виходив з того, що таке провадження було відкрите правомірно. Тому суд першої інстанції правильно відмовив в задоволенні позовних вимог щодо зобов'язання відповідача закінчити виконавче провадження.
Обгрунтовано відмовив суд першої інстанції в задоволенні позивача скерувати виконавчий напис ліквідаційній комісії ТзОВ «Торгова компанія «Інтермаркет», прийнявши до уваги, що таке питання повинен вирішити державний виконавець у відповідності до вимог Закону України «Про виконавче провадження» .
Постанова окружного адміністративного суду відповідає матеріалам справи, наявним в ній доказам, правильно застосованим судом нормам матеріального та процесуального права, тому підстав для її скасування колегія суддів не знаходить.
Доводи апеляційних скарг в частині того, що виконавче провадження з виконання виконавчого напису приватного нотаріуса відкрито на законних підставах, що стягувач має право вибору місця виконання рішення між кількома органами державної виконавчої служби, що в даному випадку не йде мова про виконання рішення про стягнення боргу, що виконавчий напис буде виконуватися в рамках зведеного виконавчого провадження, в силу висновків суду першої інстанції, які ґрунтуються на правильно застосованих нормах матеріального та процесуального права та наведеного вище, підставою для їх задоволення бути не можуть.
Керуючись ст.ст. 160 ч.3, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, колегія суддів
Апеляційні скарги публічного акціонерного товариства «Державний експортно-імпортний банк України» в особі філії публічного акціонерного товариства «Державний експортно-імпортний банк України» в м. Львові та Галицького відділу державної виконавчої служби Львівського міського управління юстиції залишити без задоволення.
Постанову Львівського окружного адміністративного суду від 30.06.2009 року по справі № 2а-4014/09 залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Головуючий: В.М. Багрій
Судді : О.Б.Заверуха
В.В. Ніколін
Повний текст виготовлено 3.06.2011 р.