30 травня 2011 р. Справа № 52475/09
Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду в складі:
головуючого судді Багрія В.М.,
суддів Заверухи О.Б., Ніколіна В.В.,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу управління праці та соціального захисту населення Городоцької районної державної адміністрації Хмельницької області на постанову Городоцького районного суду Хмельницької області від 01.07.2009 року у справі за позовом прокурора Городоцького району в інтересах ОСОБА_1 до управління праці та соціального захисту населення Городоцької районної державної адміністрації Хмельницької області про визнання дій неправомірними та стягнення допомоги,
У травні 2009 року прокурор Городоцького району в інтересах ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до управління праці та соціального захисту населення Городоцької районної державної адміністрації Хмельницької області про визнання дій неправомірними та стягнення допомоги.
Позивач посилався на те, що ОСОБА_1 є матір'ю малолітньої дитини та здійснює за нею догляд. Згідно з ст. 43 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням» та ст. 15 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми», їй як матері малолітньої дитини, що здійснює догляд за дитиною, повинна надаватися допомога в розмірі прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років, встановленого законом. Проте, зазначена грошова допомога виплачувалась їй відповідачем у неповному розмірі, оскільки п.14 ст.71 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» зупинено на вказаний рік дію частини 1 ст. 15 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми», що суперечить рішенню Конституційного Суду України № 6- рп/2007 від 09 липня 2007 року. Зазначеним рішенням визнані неконституційними положення п.14 ст. 71 Закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік» в частині зупинення на 2007 рік дії ч.1 ст. 12, ст. 15 та п.3 розділу V111 «Прикінцеві положення» Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» щодо встановлення розміру допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку.
В 2007 році виплата допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку не відповідала вимогам Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням» та Закону України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми".
Позивач просив стягнути з відповідача недоплачену ОСОБА_1 допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трьох років за 2007 рік.
Постановою Городоцького районного суду Хмельницької області від 01.07.2009 року позов задоволено.
Зобов'язано управління праці та соціального захисту населення Городоцької районної державної адміністрації Хмельницької області нарахувати та виплатити ОСОБА_1допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за 2007 рік у розмірі 2046,51 грн.
Постанову суду першої інстанції оскаржило управління праці та соціального захисту населення Городоцької районної державної адміністрації Хмельницької області, подавши на неї апеляційну скаргу.
В апеляційній скарзі апелянт зазначає, зазначена постанова суду першої інстанції є незаконною та необґрунтованою, такою, яка винесена з порушенням норм матеріального права.
Апелянт звертає увагу на те, що в 2007 році допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку позивачці призначена та виплачена вірно відповідно до норм чинного законодавства. Відповідно до ч. 2 ст. 4 Бюджетного кодексу України при здійсненні бюджетного процесу в Україні положення нормативно-правових актів застосовуються лише в тій частині, в якій вони не суперечать положенням Конституції України, Бюджетного кодексу України та Закону України Про державний бюджет України.
Апелянт просить скасувати постанову Городоцького районного суду Хмельницької області від 01.07.2009 року та прийняти нову постанову, якою позивачці в задоволенні позову відмовити.
Оскільки, клопотань від осіб, які беруть участь у справі, про розгляд справи за їх участю не поступило, тому, суд апеляційної інстанції розглядає справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, оскільки таку може бути вирішено на основі наявних у ній доказів (ч. 1 ст. 197 КАС України із змінами і доповненнями, внесеними згідно із Законом України від 07.07.2010 року N 2453-VI), що є достатнім для розгляду даної справи.
Вислухавши суддю-доповідача, дослідивши обставини справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку про те, що апеляційна скарга задоволенню підлягає з наступних підстав.
Задовольняючи частково позовні вимоги ОСОБА_1, суд першої інстанції виходив з того, що вона є матір'ю малолітньої дитини ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 та фактично здійснює за ним догляд.
Розмір отриманої позивачкою у 2007 році допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку не відповідає вимогам ст. 15 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» і сума заборгованості перед позивачкою, виходячи із законодавчо встановлених розмірів прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років підлягає виплаті відповідачем по справі.
Такі висновки суду першої інстанції, на думку колегії суддів, частково відповідають нормам матеріального права та обставинам по справі.
Колегія суддів відзначає, що згідно з вимогами ст.ст.13,14 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми», особа, яка фактично здійснює догляд за дитиною, має право на допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, яка виплачується щомісяця з дня призначення допомоги по догляду за дитиною по день досягнення нею вказаного віку.
Відповідно до вимог ст. 43 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням» та ст.15 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми», допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається у розмірі встановленого законом прожиткового мінімуму для дітей віком до шести років. Допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається на кожну дитину, незалежно від кількості народжених (усиновлених, взятих під опіку) дітей у сім'ї, по догляду за якими надається допомога.
Згідно з вимогам ст.62 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік», розмір прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років становить: з 1 квітня 2007 року - 463 грн., з 1 жовтня 2007 року - 470 грн.
Рішенням Конституційного суду України від 09.07.2007 року №6-рп/2007 визнані неконституційними положення п.14 ст.71 Закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік», якими було зупинено дію ч.1 ст.15 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» щодо встановлення розміру допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку. Дане рішення Конституційного України має преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв'язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дії положення статей зазначених законів, що визнані неконституційними.
Колегія суддів звертає увагу на те, що дії відповідача щодо виплати на користь позивачки допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку в 2007 році в значно меншому розмірі ніж це передбачено ст. 15 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми», є протиправними, оскільки ч.2 ст.152 Конституції України передбачено, що закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.
За таких обставин, колегія суддів вважає, що допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку ОСОБА_1 в 2007 році відповідачем була нарахована невірно та виплачена не в повному обсязі.
Ч.2 ст. 99 КАС України, в редакції, що була чинною на час виникнення спірних правовідносин, встановлено, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється річний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналась або повинна була дізнатись про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Відповідно до ч.1 ст. 100 КАС України пропущення строку звернення до адміністративного суду є підставою для відмови у задоволені адміністративного позову за умови, якщо на цьому наполягає одна із сторін.
Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції не врахував тієї обставини, що позивачка пропустила строк звернення до суду, оскільки звернулась з позовом 28.05.2009 року, а на застосуванні наслідків пропуску річного строку звернення до суду наполягав відповідач у судовому засіданні в суді першої інстанції.
Колегія суддів приходить до висновку про необхідність застосування наслідків пропуску строку звернення до суду, визначеного ст. 99 КАС України та відмови в задоволенні позовних вимог позивачки.
З огляду на наведене, колегія судів приходить до висновку про неправомірність постанови суду першої інстанції щодо незастосування до спірних правовідносин наслідків пропуску строку звернення до суду, тому оскаржувана постанова підлягає до скасування з прийняттям нової постанови про відмову в задоволенні позовних вимог з наведених вище підстав.
Керуючись ст. 195, ст.197 ч.1, ст. 198, ст. 202, ст. 205, ст. 207, ст. 254 КАС України, колегія суддів,
Апеляційну скаргу управління праці та соціального захисту населення Городоцької районної державної адміністрації Хмельницької області задоволити.
Постанову Городоцького районного суду Хмельницької області від 01.07.2009 року по справі № 2а-306/09 скасувати та прийняти нову постанову, якою відмовити прокурора Городоцького району в інтересах ОСОБА_1 в задоволенні позову.
Постанова набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Головуючий: В.М. Багрій
Судді : О.Б. Заверуха
В.В. Ніколін