Справа: № 2а-5471/10/2670 Головуючий у 1-й інстанції:
Суддя-доповідач: Вівдиченко Т.Р.
Іменем України
"07" квітня 2011 р. м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
Головуючого судді Вівдиченко Т.Р.
Суддів: Беспалова О.О.
Борисюк Л.П.
при секретарі Корженковій І.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за апеляційною скаргою Територіального медичного об'єднання м. Києва «Либідське»на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 18 травня 2010 року у справі за позовом Контрольно-ревізійного управління в м. Києві до Територіального медичного об'єднання м. Києва «Либідське»про надання дозволу на проведення позапланової виїзної ревізії, -
Позивач - Контрольно-ревізійне управління в м. Києві звернулось з адміністративним позовом до Територіального медичного об'єднання м. Києва «Либідське»про надання дозволу на проведення позапланової виїзної ревізії.
Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 18 травня 2010 року позов задоволено.
Не погодившись з постановою суду, відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог позивача.
Сторони, будучи належним чином повідомлені про дату, час та місце апеляційного розгляду справи, в судове засідання не з'явилися. Про причини своєї неявки суд не повідомили.
Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, а особиста участь сторін в судовому засіданні -не обов'язкова, колегія суддів у відповідності до ч. 4 ст. 196 КАС України визнала можливим проводити апеляційний розгляд справи за відсутності представників сторін.Згідно ст. 41 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, у лютому 2010 року до Контрольно-ревізійного управління в м. Києві надійшло доручення Головного Контрольно-ревізійного управління України від 17.02.2010 р. № 04-18/156, згідно вимог доручення Секретаріату Кабінету Міністрів України від 10.02.2010р. № 41-КО-008260/10П про розгляд колективного звернення громадян ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 від 01.02.2010 р. щодо можливого незаконного використання коштів керівництвом Територіального медичного об'єднання м. Києва «Либідське».
Планова ревізія фінансово-господарської діяльності відповідача за період з 01.06.2007 року по завершений звітний період 2009 року проводилась КРУ в м. Києві з 19.06.2009р. по 09.07.2009р., за результатами якої складено акт №05-30/757 від 10.07.2009р. Під час ревізії виявлено порушення на суму -902979,20 грн.
Для отримання дозволу на проведення позапланової виїзної ревізії Територіального медичного об'єднання м. Києва «Либідське»позивач подав позов до суду, однак відповідач надав лист №1990 від 18.12.2009 року про те, що він не заперечує проти перевірки.
Також, КРУ в м. Києві проведено позапланову ревізію окремих питань фінансово-господарської діяльності відповідача за період з 01.07.2009р. по 01.01.2010р., яку розпочато 24.12.2009 р. та призупинено з 15.01.2010 р., поновлено та завершено 18.03.2010р. За результатами ревізії складено акт № 05-30/278 від 19.03.2010 р. з відповідними порушеннями.
З метою отримання дозволу на проведення перевірки окремих питань фінансово-господарської діяльності відповідача за період з 01.06.2007 р. по 01.07.2009 р., позивачем на адресу відповідача було надіслано лист від 16.03.2010 р. № 26-05-14-14/1436, проте відповідачем було відмовлено позивачу у наданні такого дозволу.
Задовольняючи адміністративний позов, суд першої інстанції дійшов висновку про те, що вимоги позивача про надання дозволу на проведення позапланової виїзної ревізії фінансово-господарської діяльності відповідача є обґрунтованими.
Колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з даним висновком суду першої інстанції, з огляду на наступне.
Так, статтею 2 Закону України «Про державну контрольно-ревізійну службу в Україні»вiд 26.01.1993р. № 2939-XII визначено, що головним завданням державної контрольно-ревізійної служби є здійснення державного фінансового контролю за використанням і збереженням державних фінансових ресурсів, необоротних та інших активів, правильністю визначення потреби в бюджетних коштах та взяття зобов'язань, ефективним використанням коштів і майна, станом і достовірністю бухгалтерського обліку і фінансової звітності в міністерствах та інших органах виконавчої влади, в державних фондах, у бюджетних установах і у суб'єктів господарювання державного сектору економіки, а також на підприємствах і в організаціях, які отримують (отримували в періоді, який перевіряється) кошти з бюджетів усіх рівнів та державних фондів або використовують (використовували у періоді, який перевіряється) державне чи комунальне майно (далі - підконтрольні установи), виконанням місцевих бюджетів, розроблення пропозицій щодо усунення виявлених недоліків і порушень та запобігання їм у подальшому.
Відповідно до ч. 1 ст. 11 Закону України № 2939-XII, плановою виїзною ревізією вважається ревізія у підконтрольних установах, яка передбачена у плані роботи органу державної контрольно-ревізійної служби і проводиться за місцезнаходженням такої юридичної особи чи за місцем розташування об'єкта права власності, стосовно якого проводиться така планова виїзна ревізія.
Пунктом 5 ч.5 ст.11 Закону № 2939-XII визначено, що позаплановою виїзною ревізією вважається ревізія, яка не передбачена в планах роботи органу державної контрольно-ревізійної служби і проводиться у разі надходження доручення щодо проведення ревізії у підконтрольній установі від Кабінету Міністрів України, в якому містяться факти, що свідчать про порушення підконтрольною установою законів України, перевірку додержання яких віднесено законом до компетенції органів державної контрольно-ревізійної служби.
Аналізуючи норми чинного законодавства та обставини справи, колегія суддів вважає, що вимоги позивача про необхідність надання дозволу на проведення вищевказаної перевірки фінансово-господарської діяльності відповідача є обґрунтованими.
Відносно тверджень апелянта про неправомірність оскаржуваного рішення суду першої інстанції у зв'язку з тим, що 18 березня 2010 року позивачем було завершено проведення попередньої перевірки відповідача, а тому часті ревізії порушать режим роботи структурних підрозділів відповідача, колегія суддів зазначає наступне.
Як вбачається з матеріалів справи, Контрольно-ревізійним управлінням в м. Києві у грудні 2009 року з призупиненням до 18.03.2010 р. було проведено позапланову ревізію окремих питань фінансово-господарської діяльності відповідача за період з 01.07.2009 р. по 01.01.2010 р., за результатами якої складено акт від 19.03.2010 р. № 05-30/278.
Частиною 6 ст. 11 Закону України «Про державну контрольно-ревізійну службу в Україні»визначено, що позапланова виїзна ревізія може здійснюватися лише за наявності підстав для її проведення на підставі рішення суду. Позапланова ревізія підконтрольної установи не може проводитися частіше одного разу на квартал.
Це означає, що виключно за наявності законних підстав, позапланова перевірка підконтрольних органам контрольно-ревізійної служби підприємств, установ та організацій може проводитись один раз у квартал.
Враховуючи обставини справи, колегія суддів апеляційної інстанції вважає, що приписи ч. 6 ст. 11 Закону України «Про державну контрольно-ревізійну службу в Україні»в частині проведення позапланових ревізій не частіше одного разу на квартал, позивачем не порушені., а тому суд першої інстанції дійшов вірного висновку про задоволення позовних вимог Контрольно-ревізійного управління в м. Києві.
З підстав вищенаведеного, колегія суддів дійшла висновку, що доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, який вірно встановив фактичні обставини справи та прийняв рішення з дотриманням норм матеріального і процесуального права, а тому підстав для його скасування немає.
Згідно ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст. ст. 160, 198, 200, 205, 206 КАС України суд,
Апеляційну скаргу Територіального медичного об'єднання м. Києва «Либідське»- залишити без задоволення.
Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 18 травня 2010 року -залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання в повному обсязі, шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя: ___________Вівдиченко Т.Р.
Судді: ___________Беспалов О.О.
___________Борисюк Л.П.
Повний текст ухвали виготовлений 12 квітня 2011 року