Справа: № 2-а-13402/10/2670 Головуючий у 1-й інстанції:
Суддя-доповідач: Вівдиченко Т.Р.
Іменем України
"07" квітня 2011 р. м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
Головуючого судді Вівдиченко Т.Р.
Суддів: Беспалова О.О.
Борисюк Л.П.
при секретарі Корженковій І.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 08 листопада 2010 року по справі за позовом ОСОБА_3 до V З'їзду адвокатів України в особі голови Вищої кваліфікаційної комісії адвокатури ОСОБА_4 про визнання протиправним та скасування рішення від 02.11.2009 р., -
Позивач -ОСОБА_3 звернувся з позовом до V З'їзду адвокатів України в особі голови Вищої кваліфікаційної комісії адвокатури ОСОБА_4 про визнання протиправним та скасування рішення від 02.11.2009 р.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 08 листопада 2010 року закрито провадження у справі з підстав неналежного її розгляду в порядку адміністративного судочинства (п.1ч.1 ст.157 КАС України).
Не погодившись з ухвалою суду, позивач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить оскаржувану ухвалу суду скасувати та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Сторони, будучи належним чином повідомлені про дату, час та місце апеляційного розгляду справи, в судове засідання не з'явилися. Про причини своєї неявки суд не повідомили.
Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, а особиста участь сторін в судовому засіданні - не обов'язкова, колегія суддів у відповідності до ч. 4 ст. 196 КАС України визнала можливим проводити апеляційний розгляд справи за відсутності представників сторін.
Згідно ст. 41 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.
Суд першої інстанції, закриваючи провадження у адміністративній справі, виходив з того, що даний адміністративний спір не може вирішуватись в порядку адміністративного судочинства, згідно п.1ч.1 ст.157 КАС України.
Колегія суддів погоджується з даним висновком суду першої інстанції, з огляду на наступне.
Згідно п. 1 ст. 3 КАС України, справа адміністративної юрисдикції -переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Відповідно до п.1 ч. 1 ст. 17 КАС України, юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема, спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів або правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності. Вжитий у цій процесуальній нормі термін «суб'єкт владних повноважень»означає орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхню посадову чи службову особу, інший суб'єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, у тому числі на виконання делегованих повноважень (п.7 ч.1 ст. 3 КАС України).
Таким чином, до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державних влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою чи службовою особою, предметом яких є перевірка правильності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (цих осіб), відповідно прийнятих чи вчинених ними при здійсненні владних управлінських функцій.
Тобто,необхідною та єдиною ознакою суб'єкта владних повноважень є здійснення цим суб'єктом владних управлінських функцій, при цьому ці функції повинні здійснюватись суб'єктом саме у тих правовідносинах, у яких виник спір. Якщо суб'єкт (у тому числі орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа) у спірних правовідносинах не здійснює вказані владні управлінські функції щодо іншого суб'єкта, який є учасником спору, такий спір не має встановлених нормами Кодексу адміністративного судочинства України ознак справи адміністративної юрисдикції, і, відповідно, не повинен вирішуватись адміністративним судом.
Як вбачається з матеріалів справи, позивачем заявлено вимоги про визнання протиправним та скасування рішення V З'їзду адвокатів України прийнятого 02 листопада 2009 року в частині обрання членами Вищої ради юстиції України ОСОБА_5, ОСОБА_6 та ОСОБА_4
Правовий статус Вищої кваліфікаційної комісії адвокатури -визначено Положенням про Вищу кваліфікаційну комісію адвокатури, затвердженим Указом Президента України від 5 травня 1993 року № 155/93.
Повноваження Вищої кваліфікаційної комісії адвокатури визначені пунктом 10 даного Положення. Однак, Вища кваліфікаційна комісія адвокатури не наділена повноваженнями щодо здійснення владно-управлінських функцій.
Із аналізу положень Закону України «Про адвокатуру»та Положення про Вищу кваліфікаційну комісію адвокатури при Кабінеті Міністрів України вбачається, що у даних відносинах , які виникли між позивачем та відповідачем, Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія діяла як організаційний комітет з'їзду адвокатів, а рішення прийняті комісією носять процедурний характер.
Згідно з приписами Закону України «Про адвокатуру», з'їзд адвокатів є вищими органом адвокатського самоврядування в Україні, а рішення Вищої кваліфікаційної комісії адвокатури щодо його скликання та проведення не мають ознак актів адміністративно-правового характеру, а тому V З'їзд адвокатів України в особі голови Вищої кваліфікаційної комісії адвокатури ОСОБА_4 не є суб'єктом владних повноважень в розумінні положень ст. 17 КАС України.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.157 КАС України,суд закриває провадження у справі, якщо справу не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.
З огляду на викладене, колегія суддів апеляційної інстанції дійшла висновку, що суд першої інстанції вірно застосував положення чинного законодавства України при постановленні оскаржуваної ухвали із дотриманням норм матеріального та процесуального права, а тому підстав для її скасування не вбачається.
Згідно п.1 ч.1 ст.199 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на ухвалу суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а ухвалу суду - без змін.
Керуючись ст. 197, 199, 200, 205, 206 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_3 -залишити без задоволення.
Ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 08 листопада 2010 року -залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складення в повному обсязі, шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
.Головуючий суддя: ___________Т.Р. Вівдиченко
Судді: ___________О.О. Беспалов
___________Л.П. Борисюк
Повний текст ухвали виготовлений 12 квітня 2011 року.