Справа: № 2-а-6193/10/2370 Головуючий у 1-й інстанції: Чубар Т.м.
Суддя-доповідач: Желтобрюх І.Л.
Іменем України
"02" червня 2011 р. м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі:
головуючого -судді Желтобрюх І.Л.,
суддів Шостака О.О., Мамчура Я.С.,
при секретарі Коробій І.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Києві апеляційну скаргу приватного підприємства «Сільгаз»на постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 17 січня 2011 року у справі за адміністративним позовом Приватного підприємства «Сільгаз»до Канівської об'єднаної державної податкової інспекції Черкаської області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -
У грудні 2010 року приватне підприємство «Сільгаз»звернулося до суду з позовом до Канівської об'єднаної державної податкової інспекції Черкаської області в якому просило, з наступними змінами, визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 01.06.2010р. №0000242301/0/5072/23-018, від 28.09.2010р. №000242301/2/8949, від 15.07.2010р. №000024301/1-6582, від 02.12.2010р. №000024301/3.
Постановою Черкаського окружного адміністративного суду від 17 січня 2011 року у задоволенні позовних вимог в частині визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 28.09.2010р. №000242301/2/8949 відмовлено, в частині визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 01.06.2010р. №0000242301/0/5072/23-018, від 15.07.2010р. №000024301/1-6582, від 02.12.2010р. №000024301/3, - провадження закрито.
В апеляційній скарзі позивач, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального права, просить скасувати постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 17 січня 2011 року та прийняти нову, якою задовольнити позовні вимоги.
Заслухавши суддю-доповідача та перевіривши доводи апеляції за наявними в матеріалах справи письмовими доказами, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалах справи, 29.04.2010р. посадовими особами Канівської ОДПІ було проведено планову виїзну перевірку приватного підприємства «Сільгаз».
За результатами перевірки було складено Акт №63/23/33531710 від 20..05.2010р. та винесені оскаржувані податкові повідомлення-рішення.
Не погоджуючись з прийнятими Канівською об'єднаною державною податковою інспекцією Черкаської області податковими повідомленнями-рішеннями № 0000242301/0/5072/23-018 від 01.06.2010р. та № 0000242301/1-6582 від 15.07.2010р. приватне підприємство «Сільгаз» звернулось в порядку адміністративного оскарження до Державної податкової адміністрації в Черкаській області.
Рішенням Канівської ОДПІ від 15.07.2010р. №6547/23-024, прийнятим за результатами розгляду первинної скарги, податкове повідомлення-рішення № 0000242301/0/5072/23-018 від 01.06.2010р. залишено без змін.
Рішенням № 19968/25-010 від 15.09.2010р. Державна податкова адміністрація в Черкаській області скасувала податкове повідомлення-рішення № 0000242301/0/5072/23-018 від 01.06.2010р. в частині визначення податкового зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 18 224 грн. (12 149 грн. основного боргу та 6 075 грн. штрафних санкцій) та в цій частині рішення № 6546/23-024 від 15.07.2010р. про результати розгляду первинної скарги; в іншій частині - на суму 900 грн. (600 грн. основного боргу та 300 грн. штрафних санкцій) залишено рішення держподатінспекції без змін.
Аналогічне рішення прийняте 26.11.2010р. за №25929/7/25-0515 ДПА України за розглядом скарги позивача, у зв'язку з тим, що сума, яка оскаржується до Державної податкової адміністрації України, скасована рішенням ДПА в Черкаській області від 15.09.2010р. №19968/25-010.
Не погоджуючись з вказаними рішеннями, позивач звернувся до суду.
Закриваючи провадження в частині визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень №0000242301/0/5072/23-018 від 01.06.2010р., №0000242301/1-6582 від 15.07.2010р. №0000242301/3 від 02.12.2010р., суд першої інстанції зробив висновок про те, що податкові повідомлення-рішення, прийняті в порядку апеляційного узгодження у разі, якщо останні не змінюють за результатами перегляду розмір визначеного податковою інспекцією податкового зобов'язання, не встановлюють обов'язок позивача щодо сплати даного податкового зобов'язання, а отже не є правовим актом індивідуальної дії в розумінні ст. 17 КАС України, та, як наслідок, не підлягають розгляду в адміністративному суді.
З таким висновком не можна не погодитись, з огляду на наступне.
Згідно з пп. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язання платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»податкове зобов'язання платника податків, нараховане контролюючим органом відповідно до пунктів 4.2 та 4.3 статті 4 цього Закону, вважається узгодженим у день отримання платником податків податкового повідомлення, за винятком випадків, визначених підпунктом 5.2.2 цього пункту.
У разі коли платник податків вважає, що контролюючий орган невірно визначив суму податкового зобов'язання або прийняв будь-яке інше рішення, що суперечить законодавству з питань оподаткування або виходить за межі його компетенції, встановленої законом, такий платник податків має право звернутися до контролюючого органу із скаргою про перегляд цього рішення, яка подається у письмовій формі та може супроводжуватися документами, розрахунками та доказами, які платник податків вважає за потрібне надати. Скарга повинна бути подана контролюючому органу протягом десяти календарних днів, наступних за днем отримання платником податків податкового повідомлення або іншого рішення контролюючого органу, що оскаржується. Контролюючий орган зобов'язаний прийняти вмотивоване рішення та надіслати його протягом двадцяти календарних днів від дня отримання скарги платника податків на його адресу поштою з повідомленням про вручення або надати йому під розписку. У разі коли контролюючий орган надсилає платнику податків рішення про повне або часткове незадоволення його скарги, такий платник податків має право звернутися протягом десяти календарних днів, наступних за днем отримання відповіді, з повторною скаргою до контролюючого органу вищого рівня, а при повторному повному або частковому незадоволенні скарги - до контролюючого органу вищого рівня із дотриманням зазначеного десятиденного строку для кожного випадку оскарження та зазначеного двадцятиденного строку для відповіді на нього.
За правилами пп. 6.4.1 п. 6.4 ст. 6 означеного Закону податкове повідомлення або податкові вимоги вважаються відкликаними, якщо контролюючий орган скасовує або змінює раніше прийняте рішення про нарахування суми податкового зобов'язання (пені і штрафних санкцій) або податкового боргу внаслідок їх адміністративного оскарження.
Відповідно до пп. 6.4.3 Закону у випадках, визначених підпунктом "б" підпункту 6.4.1 цього пункту, податкове повідомлення вважається відкликаним з дня прийняття контролюючим органом рішення про скасування або зміну раніше нарахованої суми податкового зобов'язання (пені і штрафних санкцій) або податкового боргу.
Згідно з пп.6.5 ст. 6 Закону у разі коли нарахована сума податкового зобов'язання (пені та штрафних санкцій) або податкового боргу зменшується внаслідок їх адміністративного оскарження, раніше надіслане податкове повідомлення або податкова вимога вважаються відкликаними від дня отримання платником податків нового податкового повідомлення або відповідної податкової вимоги, що містить нову суму податкового зобов'язання (податкового боргу).
З матеріалів справи вбачається, що рішенням № 19968/25-010 від 15.09.2010р. ДПА в Черкаській області скасувала податкове повідомлення-рішення № 0000242301/0/5072/23-018 від 01.06.2010р. в частині визначення податкового зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 18 224 грн. та в цій частині рішення № 6546/23-024 від 15.07.2010р. про результати розгляду первинної скарги, а в іншій частині - на суму 900 грн. (600 грн. основного боргу та 300 грн. штрафних санкцій) залишила рішення без змін.
Окрім того, відповідно до пункту 1 частини першої статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України компетенція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.
Правовий акт - акт волевиявлення (рішення) уповноваженого суб'єкта права, що регулює суспільні відносини за допомогою встановлення (зміни, скасування, зміни сфери дії) правових норм. Акти індивідуальної дії - породжують права і обов'язки у тих конкретних суб'єктів, яким вони адресовані, у конкретному випадку.
Тобто правові акти індивідуальної дії своїми приписами мають породжувати права і обов'язки конкретних осіб, на яких спрямована їх дія. У такому випадку реалізується компетенція видавця цього акту як суб'єкта владних повноважень, уповноваженого управляти поведінкою іншого суб'єкта, а відповідно інший суб'єкт зобов'язаний виконувати його вимоги.
Як вбачається з матеріалів справи вищевказані рішення про результати первинної та повторної скарг не містять приписів обов'язкових для виконання та не є нормативно - правовими актами чи актами індивідуальної дії в розумінні статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України, оскільки не мають обов'язкового характеру і не тягнуть за собою правових наслідків, їх неможливо вважати рішеннями, дією чи бездіяльністю податкових органів, які породжують, змінюють або припиняють права та обов'язки у сфері публічно-правових відносин, а тому колегія суддів вважає обґрунтованим висновок суду першої інстанції про відсутність спору в даній частині позовних вимог та наявність підстав для закриття провадження.
Щодо скасування податкового повідомлення-рішення №0000242301/2/8949 від 28.09.2010р. прийнятого у зв'язку з порушенням позивачем п. 4.1 ст.4, пп.. 7.3.1 п. 7.3., пп.. 7.4.1. п.7.4 ст. 7, п. 9.8. ст. 9 Закону України «Про податок на додану вартість», колегія суддів відзначає наступне.
Перевіркою встановлено заниження приватним підприємством «Сільгаз» сплати до бюджету податку на додану вартість в сумі 600 грн., зокрема, щодо завищення зобов'язань у зв'язку з віднесенням до бази оподаткування за лютий 2008 року вартості ТМЦ в розмірі 15 132 грн. 55 коп., які залишилися на складі та за які не отримано оплату; невключення до бази оподаткування за травень 2008 року авансового платежу в розмірі 5 000 грн., в тому числі податок на додану вартість 833 грн. 33 коп., отриманого від відкритого акціонерного товариства «Газмонтажсервіс» відповідно до виписаної податкової накладної № 6 від 22.05.2008р.; невключення до бази оподаткування за грудень 2008 року при анулюванні свідоцтва платника податку на додану вартість умовного продажу товарних залишків в сумі 16 565 грн., стосовно яких був нарахований податковий кредит, що підтверджується оборотно-сальдовими відомостями 205, 209 рахунків за 2008 рік; а також включення суми податку за лютий 2008 року в розмірі 684 грн., за квітень 2008 року в розмірі 1 184 грн., за листопад в розмірі 316 грн., нараховані (сплачені) при придбанні робіт та послуг, з яких сформовано собівартість виконаних монтажних робіт, включених до об'єкту оподаткування єдиним податком зі ставкою 10 відсотків в 2007 році.
Однак ні в позовні заяві, ні в апеляційній скарзі позивач не обґрунтовує, в чому полягає невідповідність висновків перевірки обставинам справи та не наводить відповідних доказів.
Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про відсутність підстав для задоволення позовних вимог в цій частині.
Відповідно до ст. 200 КАС У?країни, суд апеляційної інста?нції залишає скаргу без задов?олення, а постанову суду -без з?мін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Наведені в апеляційній скарзі доводи не викликають сумнівів щодо правильності висновків суду першої інстанції та застосування норм матеріального і процесуального права.
На підставі викладеного та, керуючись ст.ст.160, 198, 200, 205, 206 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу приватного підприємства «Сільгаз»залишити без задоволення, а постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 17 січня 2011 року, - без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку і строки, визначені ст. 212 КАС України.
Головуючий суддя І. Л. Желтобрюх
Судді: О.О. Шостак
Я.С. Мамчур
Повний текст ухвали виготовлено 07.06.2011р.