Справа: № 2-а-514/10 Головуючий у 1-й інстанції: Тарнавський М.В.
Суддя-доповідач: Бужак Н.П.
"21" червня 2011 р. м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
Головуючого судді: Бужак Н.П.,
суддів: Костюк Л.О., Твердохліб В.А.,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в м. Хмільнику Вінницької області на постанову Хмільницького міськрайонного суду Вінницької області від 26 листопада 2010 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України в м. Хмільнику Вінницької області про зобов'язання нарахувати та виплатити недоплаченої щомісячної державної соціальної допомоги як дитині війни,
Позивач 16.11.2010 року звернувся до суду з адміністративним позовом до Управління Пенсійного фонду України в м. Хмільнику Вінницької області про зобов'язання нарахувати та виплатити недоплаченої щомісячної державної соціальної допомоги як дитині війни.
Постановою Хмільницького міськрайонного суду Вінницької області від 26 листопада 2010 року позов задоволено частково.
Не погоджуючись з таким судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить апеляційну інстанцію скасувати незаконну, на його думку, постанову суду першої інстанції та постановити нову про відмову в позові. В своїй апеляційній скарзі апелянт посилається на незаконність, необ'єктивність та необґрунтованість оскаржуваного рішення, порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що є підставою для скасування постанови суду першої інстанції.
Перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів знаходить, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач має статус дитини війни, що підтверджується копією посвідчення № НОМЕР_1.
Позивач є особою, що належить до соціальної категорії громадян «діти війни»в розумінні ст.1 ЗУ «Про соціальний захист дітей війни», а відтак, на неї повністю розповсюджуються всі пільги та соціальні гарантії, передбачені зазначеним вище Законом України.
Згідно ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»особам, що належать до соціальної категорії громадян «діти війни», з 01.01.2006 року відповідач повинен був нараховувати та виплачувати щомісячне підвищення до пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком.
Розмір мінімальної пенсії за віком визначений ст. 28 ЗУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»від 09.07.2003 року № 1058, згідно якої мінімальна пенсія за віком дорівнює прожитковому мінімуму, встановленому для осіб, що втратили працездатність.
Розмір прожиткового мінімуму для осіб щорічно встановлюється ЗУ «Про державний бюджет України»на відповідний рік.
ЗУ «Про державний бюджет України на 2010 рік»збільшено розмір прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність. Відповідно зріс і розмір мінімальної пенсії.
На момент звернення позивача до суду, нарахування доплати до його пенсії в розмірі 30% від мінімальної пенсії за віком, відповідно до положень ст. 6 вищезазначеного Закону відповідачем не здійснено, у зв'язку з чим він звернувся до суду за захистом своїх прав.
Всупереч ст. 6 ЗУ «Про соціальний захист дітей війни»позивачу щомісячне підвищення до пенсії виплачувалась відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 28.05.2008 року № 530.
З огляду на загальні засади пріоритетності законів над підзаконними актами, ЗУ «Про соціальний захист дітей війни»має вищу юридичну силу в порівняні з Постановою Кабінету Міністрів України від 28.05.2008 року № 530. Отже, відповідач не правомірно виплачував щомісячне підвищення до пенсії в меншому розмірі ніж це передбачено ст. 6 зазначеного Закону.
Апеляційна інстанція не може погодитись з висновком суду першої інстанції щодо задоволення позову починаючи з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року, з 22.05.2008 року по 31.12.2009 року, з 01.01.2010 року по 31.10.2010 року, з огляду на наступне.
Як вбачається з матеріалів справи, позов поданий 16.11.2010 року, отже, стягненню підлягають виплати за період з 16.05.2010 року.
Що з стосується вимог за період з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року, з 22.05.2008 року по 31.12.2009 року, з 01.01.2010 року по 15.05.2010 року, то їх слід залишити без розгляду у відповідності до вимог ст. 99 та ст. 100 КАС України.
Згідно зі ст.198 ч.1 п. 4 та ст. 202 КАС України суд апеляційної інстанції скасовує постанову суду першої інстанції та приймає нове рішення, якщо встановить порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.
Керуючись ст.ст. 197, 198, 202, 205 та 207 КАС України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в м. Хмільнику Вінницької області -задовольнити частково.
Постанову Хмільницького міськрайонного суду Вінницької області від 26 листопада 2010 року -скасувати.
Прийняти нову постанову, якою визнати дії Управління Пенсійного фонду України в м. Хмільнику Вінницької області неправомірними; зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в м. Хмільнику Вінницької області здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_2 з підвищенням її на 30 % мінімальної пенсії за віком, виходячи з розміру, встановленого ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», та провести відповідні виплати з 16.05.2010 року з врахуванням виплачених раніше сум.
Позовні вимоги в частині щодо зобов'язання здійснити перерахунок та виплату пенсії як дитині війни за період з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року, з 22.05.2008 року по 31.12.2009 року, з 01.01.2010 року по 15.05.2010 року включно залишити без розгляду.
Постанова набирає законної сили з моменту прийняття та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подачі касаційної скарги до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя:
Судді: