Справа: № 2-а-11678/09/2570 Головуючий у 1-й інстанції: Соломко І.І.
Суддя-доповідач: Сорочко Є.О.
Іменем України
"09" червня 2011 р. м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі:
Головуючого судді Сорочко Є.О.
Суддів: Борисюк Л.П.
Собків Я.М.
при секретарі Ковальчук Г.Г.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги Головного управління Державного комітету України із земельних ресурсів у Чернігівській області, Управління Державного комітету України із земельних ресурсів у м. Ніжині Чернігівської області на постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 24 грудня 2009 року у справі за позовом Контрольно-ревізійного управління в Чернігівській області до Управління Державного комітету України із земельних ресурсів у м. Ніжині Чернігівської області за участю третьої особи, без самостійних вимог на стороні відповідача - Головного управління Державного комітету України із земельних ресурсів у Чернігівській області про зобов'язання вчинити певні дії,-
Контрольно-ревізійне управління в Чернігівській області (далі -КРУ в Чернігівській області) звернулося до Чернігівського окружного адміністративного суду з позовом до Управління Державного комітету України із земельних ресурсів у м. Ніжині Чернігівської області про зобов'язання відшкодування незаконних видатків спеціального фонду на загальну суму 10051,53 грн. пов'язаних з придбанням комп'ютерної техніки, вжиття заходів щодо забезпечення законності при набутті фізичними особами права власності на земельні ділянки та щодо поновлення ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 у правах власності на земельні ділянки, а також забезпечення приведення правовстановлюючих документів, виданих ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 на земельні ділянки загальною площею 0,3315 га та загальною вартістю 40216,96 грн.
Постановою Чернігівського окружного адміністративного суду від 24 грудня 2009 року позов задоволено частково, зобов'язано Управління Державного комітету України із земельних ресурсів у м. Ніжині Чернігівської області виконати п. 1 вимоги Контрольно-ревізійногом відділу в Ніжинському районі і м. Ніжині в Чернігівській області від 20.07.2009 р. № 12-20/513.
На вказану постанову Головне управління Державного комітету України із земельних ресурсів у Чернігівській області, Управління Державного комітету України із земельних ресурсів у м. Ніжині Чернігівської області подали апеляційні скарги, в яких просять її скасувати та ухвалити нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі, посилаючись на неповне з'ясування судом обставин справи та невідповідність їх висновкам суду.
Дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до пункту 2.37 Плану контрольно-ревізійної роботи Головного КРУ України на 1 квартал 2009 року та на підставі направлень, виданих Контрольно-ревізійним відділом в Ніжинському районі і м. Ніжині (далі - КРВ в Ніжинському районі і м. Ніжині) на проведення ревізії від 30.03.2009 року № 45, від 21.04.2009 року № 56, від 22.04.2009 року № 57 Контрольно-ревізійним відділом в Ніжинському районі і м. Ніжині проведено планову ревізію фінансово-господарської діяльності у відповідача за період з 01.01.2006 року по 31.12.2008 року, за результатами якої складено акт від 05 червня 2009 року за № 25-24/040.
Відповідно до вказаного, в ході ревізії КРВ в Ніжинському районі і м. Ніжині встановлені порушення відповідачем пункту 3 постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження переліку груп власних надходжень бюджетних установ, вимог щодо їх утворення та напрямів використання»від 17.05.2002 року № 659 щодо використання коштів спеціального рахунку та списання з балансу комп'ютерних засобів, придбаних за кошти, які отримані за надання послуг на платній основі при виконанні земельно-кадастрових робіт, що призвело до завищення у звіті № 4-1 «Звіт про надходження і використання коштів, отриманих як плата за послуги, що надаються бюджетними установами»та встановлено, що використання коштів спеціального рахунку та списання з балансу комп'ютерних засобів, придбаних за кошти спеціального фонду, які отримані за надання послуг на платній основі при виконанні земельно-кадастрових робіт, здійснювалось відповідачем з порушенням чинного законодавства.
Крім того в акті зазначено, що відповідачем порушені вимоги пункти 1.13, 1.16 «Інструкції про порядок складання, видачі, реєстрації і зберігання державних актів на право власності на земельну ділянку і право постійного користування земельною ділянкою та договорів оренди землі», затвердженої наказом Держкомзему України від 04.05.1999 року № 43, що призвело до порушень прав власників земельних ділянок, набутих безоплатно у приватну власність із земель державної або комунальної власності.
Контрольно-ревізійним відділом в Ніжинському районі і м. Ніжині від 20.07.2009 року за № 12-20/513 на адресу відповідача направлена вимога про усунення виявлених ревізією порушень в строк до 20.08.2009 року. На розгляду справи пункти 1 та 2 вимоги відповідачем не виконані.
Статтею 2 Закону України «Про контрольно-ревізійну службу»передбачено, що підприємства і організації, які отримують (отримували в періоді, який перевіряється) кошти з бюджетів усіх рівнів та державних фондів або використовують (використовували у періоді, який перевіряється) державне чи комунальне майно, відносяться до підконтрольних органам державної контрольно-ревізійної служби (далі -органів ДКРС) установ.
Частинами 2, 5 статті 2 Закону України «Про контрольно-ревізійну службу»передбачено, що державний фінансовий контроль реалізується державною контрольно-ревізійною службою через проведення державного фінансового аудиту, перевірки державних закупівель та інспектування. Інспектування здійснюється у формі ревізії та полягає у документальній і фактичній перевірці певного комплексу або окремих питань фінансово-господарської діяльності підконтрольної установи.
Відповідно до пункту 7 статі 10 Закону України «Про контрольно-ревізійну службу»органам ДКРС надано право пред'являти керівникам та іншим службовим особам підконтрольних установ, що ревізуються, вимоги щодо усунення виявлених порушень законодавства з питань збереження і використання державної власності та фінансів.
Пунктом 1 статті 10 Закону України «Про контрольно-ревізійну службу»передбачено, що органам ДКРС надано право перевіряти у підконтрольних установах грошові та бухгалтерські документи, звіти, кошториси й інші документи, що підтверджують надходження і витрачання коштів та матеріальних цінностей, проводити перевірки фактичної наявності цінностей (грошових сум, цінних паперів, сировини, матеріалів, готової продукції, устаткування тощо).
Постановою Кабінету Міністрів України від 01.11.2000 року № 1619 затверджений Порядок виконання земельно-кадастрових робіт та надання послуг на платній основі державними органами земельних ресурсів (далі - Порядок), який визначає основні вимоги щодо виконання земельно-кадастрових робіт та надання послуг державними органами земельних ресурсів, бюджетними установами та організаціями, які належать до сфери їх управління (далі - державні органи земельних ресурсів), на платній основі.
Пунктом 7 та 8 Порядку визначено, що кошти, отримані за виконання земельно-кадастрових робіт та надання послуг на платній основі, зараховуються до спеціального фонду державного бюджету і використовуються на відшкодування витрат, пов'язаних з виконанням робіт з ведення Державного земельного кадастру, на здійснення заходів, пов'язаних з організацією виконання земельно-кадастрових робіт і наданням платних послуг державними органами земельних ресурсів і органами Держземінспекції, та заходів з утримання таких органів. Відповідальність за дотримання встановленого порядку надання земельно-кадастрової інформації та послуг на платній основі, визначення їх вартості несуть державні органи земельних ресурсів.
Типовою інструкцією про порядок списання матеріальних цінностей з балансу бюджетних установ, затверджена наказом Державного казначейства України, Міністерства економіки та з питань Європейської інтеграції від 10.08.2001 року № 142/181 зареєстрована в Міністерстві юстиції від 05.09.2001 року за № 787/5978, (далі - Інструкція) встановлено єдині вимоги до порядку списання матеріальних цінностей з балансу установ, основна діяльність яких здійснюється за рахунок коштів державного та/або місцевих бюджетів.
Згідно пунктів 3, 5, 9, 11, 14, вказаної Інструкції, списанню підлягають матеріальні цінності як такі, що: а) непридатні для подальшого використання; б) виявлені в результаті інвентаризації як недостача; в) морально застарілі; г) фізично зношені; ґ) пошкоджені внаслідок аварії чи стихійного лиха (за умови, що відновлення їх є неможливим або економічно недоцільним і вони не можуть бути реалізовані).
Списання з балансу установ матеріальних цінностей здійснюється шляхом їх: продажу; безоплатної передачі; ліквідації (на підставі акту). Акти про списання матеріальних цінностей, складені комісією, затверджуються керівником установи. Дозвіл на списання матеріальних цінностей як таких, що непридатні для подальшого використання, морально застарілі, фізично зношені, пошкоджені внаслідок аварії чи стихійного лиха (за винятком виявлених в результаті інвентаризації як недостача) надається у встановленому порядку. Дозвіл на списання комп'ютерних засобів з балансів установ, що утримуються за рахунок коштів державного та/або місцевих бюджетів, для подальшої передачі на баланси розпорядників бюджетних коштів надається керівником установи незалежно від вартості за одиницю (комплект). Списання з балансу установи основних засобів та інших необоротних активів (за винятком пошкоджених внаслідок аварії чи стихійного лиха, морально застарілих, фізично зношених та виявлених в результаті інвентаризації як недостача) до закінчення періоду нарахування зносу на них, не може бути здійснено.
Таким чином, постанова Кабінету Міністрів України «Про затвердження переліку груп власних надходжень бюджетних установ, вимог щодо їх утворення та напрямів використання» та Порядок виконання земельно-кадастрових робіт та надання послуг на платній основі державними органами земельних ресурсів передбачає цільове використання коштів спеціального рахунку державного бюджету, а вказана Інструкція встановлює єдині вимоги до порядку списання матеріальних цінностей з балансу бюджетних установ.
Однак, відповідачем не надано жодних доказів, що комп'ютерні засоби, які придбані за кошти спеціального фонду державного бюджету використовувались для виконання робіт пов'язаних з ведення Державного земельного кадастру та здійснення заходів пов'язаних з організацією виконання земельно-кадастрових робіт.
Також відсутні докази, що підтверджують списання матеріальних цінностей відповідно до Інструкції, зокрема, не надано документів про надання керівником управління Держкомзему в м. Ніжині дозволу на списання комп'ютерних засобів з балансу установи для подальшої передачі на баланс головного управління Держкомзему в Чернігівській області, акти про списання матеріальних цінностей, складених комісією та затверджені керівником установи. В накладних № 1 від 11.05.2007 року та № 1 від 17.04.2008 року про безоплатну передачу комп'ютерних засобів відсутній підпис керівника управління Держкомзему в м. Ніжині до повноваження якого, відповідно до пункту 8 Положення про управління Держкомзему у м. Ніжині, входить здійснення контролю за використанням фінансових і матеріальних ресурсів.
Отже, списання комп'ютерних засобів з балансу не відповідає вимогам зазначеної Інструкції, оскільки відповідачем не доведено протилежне.
Крім того, КРВ в Ніжинському районі і м. Ніжині надіслав відповідачу вимогу про усунення виявлених ревізією порушень законодавства з питань збереження і використання державної власності та фінансів на підставі пункту 7 статті 10 Закону України «Про державну контрольно-ревізійну службу в Україні», а також п. 46 «Порядку проведення інспектування державною контрольно-ревізійною службою», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.04.2006 року № 550.
Відповідно до частини 2 статті 15 Закону України «Про державну контрольно- ревізійну службу в України», вимоги службових осіб державної контрольно-ревізійної служби є обов'язковими для виконання службовими особами об'єктів, що ревізуються.
Відповідачем в порушення даної статті не було забезпечено виконання пункту 1 даної вимоги, про свідчить лист відповідача № 01-14/464 від 19.08.2009 року, а також не було оскаржено даної вимоги та не надано доказів щодо визнання вимоги незаконною.
Таким чином, колегія суддів вважає, що відповідно до частини 2 статті 15 Закону України «Про державну контрольно-ревізійну службу в України», а також на підставі того, що пункт 1 вимоги від 20.07.2009 року № 12-20/513 не був оскаржений та не був визнаний незаконним, тому вимога є обов'язковою для виконання службовими особами відповідача.
Пунктом 2 вимоги позивач зобов'язує відповідача: «…вжити заходи щодо забезпечення законності при набутті фізичними особами права власності на земельні ділянки та поновлення ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 права власності на земельні ділянки. Забезпечити приведення правовстановлюючих документів, виданих ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 на земельні ділянки загальною площею 0.3315 га та загальною нормативною вартістю 40216,96 грн. у відповідність до технічної документації в частині відповідності кадастрового номеру у державному акті та кадастровому плані, а також відповідності кадастрового номеру у державному акті місце розташування земельної ділянки».
Дана вимога позивача ґрунтується на висновках ревізії про наявність правопорушень з боку відповідача щодо складання державних актів на право приватної власності на земельні ділянки, виданих громадянам. Однак, планом Контрольно-ревізійного відділу в Ніжинському районі і м. Ніжині визначено проведення ревізії фінансово-господарської діяльності відповідача.
Відповідно до пункту 1 статті 10 Закону України «Про державну контрольно-ревізійну службу в України»Головному контрольно-ревізійному управлінню України, контрольно-ревізійним управлінням в Республіці Крим, областях, містах Києві і Севастополі, контрольно-ревізійним підрозділам (відділам, групам) у районах, містах і районах у містах надається право перевіряти у підконтрольних установах грошові та бухгалтерські документи, звіти, кошториси й інші документи, що підтверджують надходження і витрачання коштів та матеріальних цінностей, проводити перевірки фактичної наявності цінностей (грошових сум, цінних паперів, сировини, матеріалів, готової продукції, устаткування тощо).
Таким чином, перевіряти правомірність складання державних актів на право приватної власності в розумінні пункту 1 статті 10 Закону України «Про державну контрольно-ревізійну службу в Україні»не входить до повноважень службових осіб державної контрольно-ревізійної служби, оскільки державні акти на право приватної власності на землю не підтверджують надходження і витрачання коштів та матеріальних цінностей.
Також колегія суддів зазначає, що оскільки, крім рекомендацій вжити заходи щодо виконання пункту 2 вимоги від 20.07.2009 року № 12-20/513, як способу виконання вимоги, позивач не пред'являє, а відповідач 14.12.2009 року надіслав на адресу ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 листи з пропозицією звернутися до управління щодо вирішення питання виправлення помилки в державних актах на право приватної власності на землю, що підтверджується квитанцією поштового відділення про відправлення листів то колегія суддів вважає, що відповідачем вжито заходи щодо усунення даного порушення, а тому в цій частині позовних вимог позивачу слід відмовити.
Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтується її вимоги та заперечення крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Таким чином, суд дійшов до висновку, що позовні вимоги в частині зобов'язати відповідача виконати пункт 1 вимоги від 20.07.2009 року № 12-20/513 є обґрунтованими і підлягають задоволенню, а пункту 2 вимоги прийнятий позивачем з порушенням принципу пропорційності, тобто без дотримання необхідного балансу між несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів, які мало КРВ, та цілями, на досягнення яких спрямована його вимога, а тому в цій частині позовні вимоги задоволенню не підлягають.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, щодо часткового задоволення позову, а тому апеляційні скарги Головного управління Державного комітету України із земельних ресурсів у Чернігівській області, Управління Державного комітету України із земельних ресурсів у м. Ніжині Чернігівської області необхідно залишити без задоволення, а постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 24 грудня 2009 року, оскільки постанова ухвалена з повним з'ясуванням обставин справи та їх відповідності висновкам суду.
Керуючись ст. ст. 160, 196, 198, 200, 205, 206 КАС України, суд,-
Апеляційні скарги Головного управління Державного комітету України із земельних ресурсів у Чернігівській області, Управління Державного комітету України із земельних ресурсів у м. Ніжині Чернігівської області залишити без задоволення, а постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 24 грудня 2009 року -без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в порядку та строки передбачені ст. 212 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий суддя Сорочко Є.О.
Судді: Борисюк Л.П.
Собків Я.М.
Ухвалу складено в повному обсязі 14.06.2011 року