Справа: № 2а-3901/09/2370 Головуючий у 1-й інстанції: Кульчицький С.О.
Суддя-доповідач: Сорочко Є.О.
Іменем України
"09" червня 2011 р. м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі:
Головуючого судді Сорочко Є.О.
Суддів: Борисюк Л.П.
Собків Я.М.
при секретарі Ковальчук Г.Г.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги Державної податкової інспекції у м. Черкаси, Товариства з обмеженою відповідальністю «Сініс, ЛТД»на постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 21 вересня 2010 року у справі за позовом Державної податкової інспекції у м. Черкаси до Товариства з обмеженою відповідальністю «Сініс, ЛТД»про стягнення штрафних (фінансових) санкцій,-
Державна податкова інспекція у м. Черкаси (далі -ДПІ у м. Черкаси) звернулася до Черкаського окружного адміністративного суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Сініс, ЛТД»(далі -ТОВ «Сініс, ЛТД») про стягнення штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 11900,00 грн.
Постановою Черкаського окружного адміністративного суду від 21 вересня 2010 року позов задоволено частково, ухвалено стягнути з ТОВ «Сініс, ЛТД»до державного бюджету через ДПІ у м. Черкаси штрафні (фінансові) санкції в розмірі 4760,00 грн.
На вказану постанову ДПІ у м. Черкаси та ТОВ «Сініс, ЛТД» подали апеляційні скарги, в яких просять її скасувати та ухвалити нове рішення, яким позивач просить задовольнити його позовні вимоги в повному обсязі, посилаючись на порушення норм матеріального права, а відповідач просить відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі посилаючись на порушення норм матеріального права.
Дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги не підлягають задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до матеріалів справи, 30 січня 2009 року Державною податковою адміністрацією у Полтавській області було проведено перевірку залу гральних автоматів, що розташовано за адресою: вул. Фрунзе, 24/42, м. Полтава та належить відповідачу. За результатами якої був складений акт № 00007289 від 30.01.2009 року.
Згідно даного акту перевірки було встановлено, що у вищеназваній залі гральних автоматів надавались послуги на 21 гральному автомату, які не були обладнані фіскальними блоками, що є порушенням п. 1 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»від 06.07.1995 р. № 265/95.
На підставі зазначеного акту перевірки та п. 2 ст. 17 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»ДПІ у м. Черкаси винесено рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій до відповідача № 0000252303 від 19.02.2009 року в сумі 7140,00 грн.
Не погоджуючись із зазначеним рішенням відповідач звернувся до Черкаського окружного адміністративного суду з позовом про визнання протиправним вказаного рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій. Постановою Черкаського окружного адміністративного суду від 13 квітня 2009 року, в задоволенні позовних вимог відмовлено повністю. Не погоджуючись з прийнятим рішенням ТОВ «Сінніс, ЛТД»звернулось з апеляційною скаргою до Київського апеляційного адміністративного суду.
Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 23 липня 2010 року, що набрала законної сили апеляційну скаргу ТОВ «Сінніс, ЛТД»задоволено, постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 13 квітня 2009 року скасовано, позовні вимоги ТОВ «Сінніс, ЛТД»задоволено та скасовано рішення ДПІ у м. Черкаси про застосування до ТОВ «Сінніс, ЛТД»штрафних (фінансових) санкцій.
Частиною 1 статті 72 КАС України передбачено, що обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.
Таким чином, позовні вимоги в частині стягнення з відповідача штрафних (фінансових) санкцій згідно рішення № 0000252303 від 19.02.2009 року в розмірі 7140 грн., задоволенню не підлягають.
Крім того, ДПІ у Солом'янському районі м. Києва 12 січня 2009 року було проведено перевірку зали гральних автоматів, яка розташована за адресою: вул. Ползунова, 2б, м. Київ та належить відповідачу. За результатами проведеної перевірки був складений акт № 001463 від 12.01.2009 року.
Перевіркою було встановлено, що у вищеназваній залі гральних автоматів надавались послуги на 14 гральних автоматах, які не були обладнані фіскальними блоками.
За результатами проведеної перевірки позивачем було встановлено порушення відповідачем п. п. 1, 3 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».
На підставі зазначеного акту перевірки та п. 2 ст. 17 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»від 06.07.1995 р. № 265/95 ДПІ у м. Черкаси винесено рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій до відповідача № 00000182303 від 27.01.2009 року в сумі 4760 грн.
Не погоджуючись із зазначеним рішенням відповідач звернувся до Черкаського окружного адміністративного суду з позовом про визнання протиправним вказаного рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій. Постановою Черкаського окружного адміністративного суду від 7 квітня 2009 року, що набрала законної сили, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 24 березня 2010 року, в задоволенні позовних вимог відмовлено повністю.
Таким чином, позовні вимоги в частині стягнення з відповідача штрафних (фінансових) санкцій згідно рішення № 00000182303 від 27.01.2009 року в сумі 4760 грн. такими, що підлягають задоволенню.
Судом першої інстанції було встановлено, що на момент проведення перевірок відповідач здійснював діяльність у сфері грального бізнесу на території України за отриманою ліцензією та торговими патентами у відповідності до чинного на той момент законодавства.
Спеціальним законом який визначає правові засади застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг є Закон України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».
Відповідно до пунктів 1, 2 ст. 3 цього Закону суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та (або в безготівковій формі) із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо (при продажу товарів) наданні послуг (у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг) зобов'язані проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок; видавати особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї, розрахунковий документ встановленої форми на повну суму проведеної операції.
В той же час, відповідно до положень постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження вимог щодо реалізації фіскальних функцій реєстраторами розрахункових операцій для різних сфер застосування»від 18 лютого 2002 року № 199, зокрема, п. 1 визначено, що вимоги щодо реалізації фіскальних функцій автоматами з продажу товарів (послуг), іншими реєстраторами, які не передбачають друкування розрахункових і звітних документів, а також додаткові вимоги щодо реалізації фіскальних функцій спеціалізованими реєстраторами для конкретних сфер застосування (у разі необхідності) встановлюються Державною комісією з питань впровадження електронних систем і засобів контролю та управління товарним і грошовим обігом.
Додатком 4 до протокольного рішення Державної комісії з питань впровадження електронних систем і засобів контролю та управління товарним і грошовим обігом від 27 червня 2002 року № 13 встановлені вимоги щодо реалізації фіскальних функцій гральними автоматами, зокрема, п. 1 визначено, що дія цих вимог поширюється на гральні автомати в частині виконання ними фіскальних функцій і обліку кількості жетонів або їх замінників - кредитів, які використовуються у грі на цьому автоматі.
Враховуючи, що гральний автомат це механічне, електричне, електронне обладнання або пристрій, що використовується для проведення азартних ігор, результат яких визначається без участі працівника ліцензіата, програмою роботи цього обладнання (пристрою) з використанням генератора випадкових чисел, який міститься всередині корпусу такого обладнання (пристрою), і сума виграшу нараховується обладнанням (пристроєм) автоматично, враховуючи внесення ставки, яка обліковується автоматом і ним же визначається розмір виграшу.
Колегія суддів вважає, що оскільки внесення ставки обліковується автоматом і ним же визначається розмір виграшу, то дана послуга надається саме гральним автоматом, а не залом гральних автоматів, як вважає відповідач.
Згідно зі ст. 12 Закону, на території України у сферах, визначених цим Законом, дозволяється реалізовувати та застосовувати лише ті реєстратори розрахункових операцій вітчизняного та іноземного виробництва, які включені до Державного реєстру реєстраторів розрахункових операцій та конструкція і програмне забезпечення яких відповідає конструкторсько-технологічній та програмній документації виробника.
Відповідачем не заперечується факт використання гральних автоматів, які не внесені до Державного реєстру РРО.
Колегія суддів звертає увагу, що починаючи з 1 липня 2008 року Державний реєстр реєстраторів розрахункових операцій в розділі 3 містить модель реєстратора під назвою «Фіскал» сфера застосування якого - казино, зали гральних автоматів, фіскалізація гральних автоматів, торгівля та послуги гральних закладів. Отже, із моменту включення до Державного реєстру реєстраторів розрахункових операцій комп'ютерно-касової системи «Фіскал» відповідач зобов'язаний використовувати зазначену систему.
Таким чином, відповідач зобов'язаний був надавати послуги через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій на індивідуальному гральному автоматі.
Колегія суддів вважає, що вина суб'єкта господарювання у недотриманні вимог щодо використання гральних автоматів, які виконують фіскальні функції, може бути наявна лише в тому випадку, коли існувала об'єктивна можливість ужити всіх заходів для забезпечення використання таких пристроїв, а несумісність комп'ютерно-касової системи «Фіскал»із введеними раніше в експлуатацію гральними автоматами виключає можливість вчинення правопорушення тими суб'єктами господарювання, чиї гральні автомати не є сумісними з комп'ютерно-касовою системою «Фіскал» з технічних причин.
Відповідачем не було надано суду належних та допустимих доказів на підтвердження вжиття ним заходів для виконання вимог законодавства щодо оснащення гральних автоматів портативними електронними контрольно-касовими апаратами при здійсненні розрахункових операцій на окремо визначеному гральному апараті.
Згідно п. 2 ст. 17 цього Закону до суб'єктів підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції за товари (послуги), за рішенням відповідних органів державної податкової служби України застосовуються фінансові санкції у розмірі двадцять неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі застосування при здійсненні розрахункових операцій непереведеного у фіскальний режим роботи, незареєстрованого, неопломбованого або опломбованого з порушенням встановленого порядку реєстратора розрахункових операцій.
З огляду на вимоги пункту 11 статті 11 Закону України «Про державну податкову службу в Україні »від 04.12.1990 року № 509, органи державної податкової служби у випадках, в межах компетенції та у порядку, встановлених законами України, мають право застосовувати до платників податків фінансові (штрафні) санкції, стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми недоїмки, пені у випадках, порядку та розмірах, встановлених законами України.
Таким чином, з урахуванням викладеного та враховуючи постанови Черкаського окружного адміністративного суду від 13.04.2009 року у справі № 2а-1911/09/2370 та від 07.04.2009 року у справі № 2а-1763/09/2370, постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 23 липня 2010 року у справі № 2а-1911/09/2370 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 24.03.2010 року у справі № 2а-1763/09/2370, колегія суддів вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, щодо часткового задоволення позову, а саме стягнення з ТОВ «Сініс, ЛТД»до державного бюджету через ДПІ у м. Черкаси штрафні (фінансові) санкції в розмірі 4760,00 грн., а тому апеляційні скарги ДПІ у м. Черкаси та ТОВ «Сініс, ЛТД»необхідно залишити без задоволення, а постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 21 вересня 2010 року без змін, оскільки постанова ухвалена з дотриманням норм матеріального права.
Керуючись ст. ст. 160, 196, 198, 200, 205, 206 КАС України, суд,-
Апеляційні скарги Державної податкової інспекції у м. Черкаси, Товариства з обмеженою відповідальністю «Сініс, ЛТД»залишити без задоволення, а постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 21 вересня 2010 року -без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в порядку та строки передбачені ст. 212 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий суддя Сорочко Є.О.
Судді: Борисюк Л.П.
Собків Я.М.
Ухвалу складено в повному обсязі 14.06.2011 року