Справа: № 2а-9643/10 Головуючий у 1-й інстанції: Володько І.С.
Суддя-доповідач: Троян Н.М.
"14" червня 2011 р. м. Київ
Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого судді: Троян Н.М.,
суддів: Твердохліб В.А.., Костюк Л.О.,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в м. Білій Церкві на постанову Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 12 листопада 2010 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_3 до Управління Пенсійного фонду України в м. Білій Церкві про зобов'язання відповідача здійснити перерахунок та виплату щомісячної державної соціальної допомоги як дитині війни, -
ОСОБА_3 19.10.2010 року звернувся до Білоцерківського міськрайонного суду Київської області з адміністративним позовом до Управління Пенсійного фонду України в м. Білій Церкві про визнання дій відповідача незаконними та зобов'язати суб'єкта владних повноважень нарахувати і виплатити недоплачену 30% надбавку до пенсії як дитині війни з 09.07.2007 року.
Постановою Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 12 листопада 2010 року позовні вимоги задоволені частково, зобов'язано відповідача провести перерахунок та виплату позивачу надбавку до пенсії відповідно до ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»за період з 01.05.2010 року.
Не погоджуючись з постановою суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить апеляційну інстанцію скасувати незаконне, на його думку, рішення суду першої інстанції та постановити нове про відмову в задоволенні позову. В своїй апеляційній скарзі апелянт посилається на незаконність, необ'єктивність та необґрунтованість оскаржуваного рішення, порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що є підставою для його скасування.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів знаходить, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню,а постанова -скасуванню, виходячи з наступного.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач має статус дитини війни, що підтверджується копією посвідчення № НОМЕР_1 (а.с. 5).
ОСОБА_3 є особою, що належить до соціальної категорії громадян «діти війни»в розумінні ст.1 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», а відтак, на нього повністю розповсюджуються всі пільги та соціальні гарантії, передбачені зазначеним вище Законом України.
Згідно ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»особам, що належать до соціальної категорії громадян «діти війни», з 01.01.2006 року відповідач повинен був нараховувати та виплачувати щомісячне підвищення до пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком.
Розмір мінімальної пенсії за віком визначений ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»від 09.07.2003 року № 1058, згідно якої мінімальна пенсія за віком дорівнює прожитковому мінімуму, встановленому для осіб, що втратили працездатність.
Розмір прожиткового мінімуму для осіб щорічно встановлюється Законом України «Про державний бюджет України»на відповідний рік.
Законом України «Про державний бюджет України на 2010 рік»збільшено розмір прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність. Відповідно зріс і розмір мінімальної пенсії. Мінімальна пенсія у 2010 році становила: з 01.01.2010 року -695,00 грн., з 01.04.2010 року -706,00 грн., з 01.07.2010 року -709,00 грн.
На момент звернення позивача до суду, нарахування доплати до його пенсії в розмірі 30% від мінімальної пенсії за віком, відповідно до положень ст. 6 вищезазначеного Закону відповідачем не здійснено, у зв'язку з чим він звернувся до суду за захистом своїх прав.
Всупереч ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»позивачу щомісячне підвищення до пенсії виплачувалась відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 28.05.2008 року № 530.
З огляду на загальні засади пріоритетності законів над підзаконними актами, Закон України «Про соціальний захист дітей війни»має вищу юридичну силу в порівняні з Постановою Кабінету Міністрів України від 28.05.2008 року № 530. Отже, відповідач неправомірно виплачував щомісячне підвищення до пенсії в меншому розмірі ніж це передбачено ст. 6 зазначеного Закону.
Окрім того, колегія суддів вважає необхідним зазначити, що позивачем при зверненні до суду першої інстанції пропущений встановлений чинним законодавством шестимісячний строк для звернення до адміністративного суду за захистом порушених прав. З матеріалів адміністративного позову вбачається, що позивачем адміністративний позов поданий 19.10.2010 року в якому позивач просить поновити пропущений строк для звернення до суду та здійснити перерахунок його пенсії та зобов'язати суб'єкта владних повноважень нарахувати і виплатити недоплачену 30% надбавку до пенсії як дитині війни з 09.07.2007 року.
Нормами ст. 99 КАС України зі змінами які набули 30.07.2010 року передбачено, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня коли особа дізналася або повинна була дізнатись про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Статтею 100 КАС України передбачено, що адміністративний позов поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду якщо суд за заявою особи, яка його подала, не знайде підстав для поновлення строку.
Судова колегія звертає увагу , що позивачу було відомо про порушення його права з часу отримання відповідної надбавки до пенсії у меншому розмірі, ніж передбачено Законом України «Про соціальний захист дітей війни», але при цьому позивач не був позбавлений права на звернення до суду за захистом порушеного права, тому колегія суддів вважає, що позивачем пропущено строк на звернення до суду з зазначеним позовом без поважних причин.
Оскільки шестимісячний строк з моменту звернення позивача до суду 19.10.2010 року починається з 19.04.2010 року, тому саме з цієї дати, відповідач повинен нарахувати та здійснити виплати про які просить позивач.
Що стосується позовних вимог про зобов'язання нарахувати недоплачену щомісячну державну соціальну допомогу, як дитині війни за період з 09.07.2007 року до 18.04.2010 року, то судова колегія вважає за необхідне залишити їх без розгляду.
За таких обставин, колегія суддів вважає за необхідним апеляційну скаргу задовольнити частково, а рішення суду першої інстанції скасувати з постановленням нового рішення про часткове задоволення позову.
Враховуючи вищезазначене, судова колегія прийшла до висновку про допущення судом першої інстанції порушення норм матеріального права, що стало підставою для постановлення неправильного рішення.
Керуючись ст.ст. 1,11 ,60, 99,100,195, 197, 198, 202, 205, 207, 212, 254 КАС України, колегія суддів -
Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в м. Білій Церкві -задовольнити частково.
Постанову Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 12 листопада 2010 року скасувати та постановити нову, якою в частині позовних вимог про зобов'язання здійснити нарахування та виплату недоплаченої щомісячної державної соціальної допомоги як дитині війни за період з 09.07.2007 року по 18.04.2010 року -залишити без розгляду.
Позовні вимоги ОСОБА_3 до Управління Пенсійного фонду України в м. Білій Церкві про перерахунок та виплату щомісячної державної соціальної допомоги як дитині війни -задовольнити частково.
Визнати дії Управління Пенсійного фонду України в м. Білій Церкві в частині відмови нарахувати пенсію ОСОБА_3 з підвищенням її розміру як дитині війни на 30% мінімальної пенсії за віком, встановленої Закону України «Про соціальний захист дітей війни»- протиправними.
Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в Білій Церкві нарахувати та виплатити пенсію ОСОБА_3 з підвищенням її розміру як дитині війни на 30% мінімальної пенсії за віком, встановленої ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»з урахуванням проведених виплат з 19.04.2010 р..
В задоволенні інших заявлених вимог -відмовити.
Постанова набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі та може бути оскаржена в порядку та строки, встановлені ст. 212 КАС України.
Головуючий суддя:
Судді: