Справа: № 2-а-12715/1003/10 Головуючий у 1-й інстанції: Бондаренко О.В.
Суддя-доповідач: Губська О.А.
Іменем України
"01" червня 2011 р. м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді Губської О.А.
суддів Федорової Г.Г., Беспалова О.О.
розглянувши у письмовому провадженні в м. Києві апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України у м. Біла Церква на постанову Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 01 листопада 2010 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України у м. Біла Церква про визнання неправомірною відмову в перерахунку пенсії та зобов'язання здійснити перерахунок пенсії, -
Позивач звернулася до суду з позовом про визнання дій відповідача щодо нарахування позивачу додаткової пенсії за шкоду заподіяну здоров'ю в розмірі меншому ніж передбачено ст. 51 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи»протиправними; зобов'язання відповідача провести перерахунок та виплату позивачу додаткову пенсію за шкоду, заподіяну здоров'ю у відповідності до ст. 51 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи»в розмірі 15% мінімальної пенсії за віком за період з 01.01.2008 р.
Постановою Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 01 листопада 2010 року позов задоволено частково. Зобов'язано Управління Пенсійного Фонду України в м. Біла Церква провести перерахунок та виплату додаткової пенсії ОСОБА_2, відповідно до ст. 51 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали наслідок Чорнобильської катастрофи»у розмірі 15% мінімальної пенсії за віком, передбаченої ч.1 ст.28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», виходячи з розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного Законами України «Про держаний бюджет України»на відповідні роки за період з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року та з 22.05.2008 року, з урахуванням виплачених сум. В решті позовних вимог відмовлено.
Не погоджуючись з вказаним рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просив його скасувати та постановити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог позивача повністю.
В судове засідання сторони не з'явилися, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання, колегія суддів вважає за можливе розглянути справу у порядку письмового провадження, відповідно до п. 2) ч. 1 ст. 197 КАС України.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а постанова суду -скасуванню з таких підстав.
Суд першої інстанції прийшов до висновку про часткове задоволення позову.
З таким висновком суду колегія суддів не може погодитись в повній мірі, виходячи з наступного.
Як вбачається з матеріалів справи, позивачка є потерпілою від Чорнобильської катастрофи четвертої категорії, що підтверджується посвідченням серії НОМЕР_1
У відповідності до статті 49 Закону пенсії особам, віднесеним до категорій 1, 2, 3, 4, встановлюються у вигляді: а) державної пенсії; б) додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію.
Згідно ст. 51 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи»від 28.02.1991 р. № 796-ХІІ (далі -Закон № 796-ХІІ) особам, віднесеним до категорії 4, щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, призначається в розмірі 15 процентів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.
Відповідно до ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове пенсійне страхування»мінімальний розмір пенсії за віком встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом. Крім того, мінімальна пенсія за віком не може бути нижчою ніж прожитковий мінімум і відповідно до вимог ст. 46 Конституції України.
Згідно з ч. 3 ст. 67 вказаного Закону, яка набрала чинності 31.10.2006 р., у разі збільшення визначеного законом розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, підвищується розмір пенсії, визначений відповідно до ст. 54 цього Закону, а також розмір додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, особам, віднесеним до категорій 1, 2, 3, 4, розмір щомісячної компенсації сім'ям за втрату годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи. Перерахунок пенсії здійснюється з дня встановлення нового розміру прожиткового мінімуму
Таким чином, посилання відповідача на постанови КМ України № 530 від 28.05.2008, № 654 від 16.07.2008 та № 836 віл 26.07.1996, на підставі яких проводилося нарахування спірних виплат позивачу раніше, не можуть бути прийняті до уваги, оскільки надання законодавцем такого права Кабінету Міністрів України не означає, що останній, встановлюючи такий порядок, може допустити звуження змісту та обсягу прав позивача, встановлених цим же Законом.
Безпідставними є також посилання відповідача на Закон України «Про Державний бюджет на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України»від 28.12.2007 року, яким були внесені зміни до ЗУ «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», оскільки Рішенням Конституційного Суду України № 10-рп/2008 від 22.05.2008 такі зміни визнано неконституційними, а відповідно до ч. 2 ст. 152 Конституції України встановлено, що Закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.
Крім того, враховуючи вимоги ч. 4 ст. 9 КАС України щодо пріоритетності законів над підзаконними актами, безпідставними є посилання апелянта на постанови КМ України від 28.05.2008 № 530 «Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян»та від 26.07.1996 № 836 «Про компенсаційні виплати особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», якими обмежені права на отримання вищезазначених додаткової пенсії за шкоду заподіяну здоров'ю та доплати громадянам, які працюють на територіях радіоактивного забруднення, встановленими ст. ст. 39, 51 Закону № 796-ХІІ, а тому застосуванню підлягають саме останні, що вірно встановлено судом першої інстанції.
Також, колегія суддів зауважує, що відповідно до ч. 2 ст. 99 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Стаття 100 КАС України передбачає, що адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд за заявою особи, яка його подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала.
Як вбачається з матеріалів справи, позивачем подано позов про зобов'язання здійснити перерахунок пенсії за період з 01.08.2008 р. по 18.02.2010 р. лише 18.08.2010 р., тобто після збігу 6 місячного строку з дня, коли нова дізналася про порушення своїх прав, свобод та інтересів, то колегія суддів приходить до висновку, що позов в цій частині підлягає залишенню без розгляду.
Крім того, колегія суддів звертає увагу на те, що відповідно до ч. 2 ст. 11 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, і не може виходити за межі позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог тільки у разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін та третіх осіб, про захист яких вони просять.
Таким чином, оцінивши докази, які є у справі за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, колегія суддів дійшла висновку, що має місце порушення прав позивача щодо не нарахування та виплати додаткової пенсії за шкоду заподіяну здоров'ю у відповідності до вимог ст. 51 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» за період з 18.02.2010 з урахуванням раніше сплачених сум, а не з 09.07.2007 р. як визначено судом першої інстанції.
Згідно з ч. 1 ст. 201 КАС України підставою для зміни постанови або ухвали суду першої інстанції є правильне по суті вирішення справи чи питання, але із помилковим застосуванням норм матеріального чи процесуального права.
Керуючись ст. ст. 197, 199, 201, 205, 207, 212, 254 КАС України суд,
Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України у м. Біла Церква на постанову Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 01 листопада 2010 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України у м. Біла Церква про визнання неправомірною відмову в перерахунку пенсії та зобов'язання здійснити перерахунок пенсії-задовольнити частково.
Постанову Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 01 листопада 2010 року -змінити, виклавши абзац другий резолютивної частини рішення в такій редакції: «Зобов'язати Управління Пенсійного Фонду України в м. Біла Церква провести перерахунок та виплату додаткової пенсії ОСОБА_2, відповідно до ст. 51 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали наслідок Чорнобильської катастрофи»у розмірі 15% мінімальної пенсії за віком, передбаченої ч.1 ст.28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», виходячи з розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність за період з 18.02.2010 року, з урахуванням виплачених сум».
В іншій частині постанову суду залишити без змін.
Постанова апеляційної інстанції за наслідками її перегляду набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.
Головуючий суддя Губська О.А.
Суддя Федорова Г.Г.
Суддя Беспалов О.О.