Справа: № 2-а-11248/10 Головуючий у 1-й інстанції: Кондратюк А.Д.
Суддя-доповідач: Твердохліб В.А.
Іменем України
"16" червня 2011 р. м. Київ
Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого судді Твердохліб В.А.,
суддів Троян Н.М., Бужак Н.П.,
розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Управління пенсійного фонду України у м.Коростені Житомирської області на постанову Коростенського міськрайонного суду Житомирської області від 20 грудня 2010 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Управління пенсійного фонду України у м.Коростені Житомирської області про зобов»язання вчинити певні дії,-
ОСОБА_2 (далі - Позивач) звернулася в Коростенський міськрайонний суд Житомирської області з позовом до Управління пенсійного фонду України у м.Коростені Житомирської області (далі - Відповідач) про зобов'язання провести перерахунок та виплату пенсії, додаткової пенсії у розмірах визначених ст.ст. 50, 54 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Постановою Коростенського міськрайонного суду Житомирської області від 20.12.2010 року позовні вимоги ОСОБА_2 задоволено частково, зобов'язано нарахувати Позивачу недоплачену пенсію та додаткову пенсію у розмірах визначених ст.ст. 50, 54 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», починаючи з 01.01.2010 року по 30.06.2010 року.
Не погоджуючись з постановою суду першої інстанції, Відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить апеляційну інстанцію скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.
В своїй апеляційній скарзі апелянт посилається на незаконність, необ'єктивність та необґрунтованість оскаржуваного рішення, порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що є підставою для його скасування.
До суду апеляційної інстанції всі особи, які беруть участь в справі не прибули.
Статтею 128 КАС України встановлено наслідки неприбуття в судове засідання особи, яка бере участь в справі.
Згідно до ч. 6 зазначеної вище статті якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, але прибули не всі особи, які беруть участь в справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.
Підстави для проведення апеляційного розгляду справи в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами визначено ст. 197 КАС України.
За змістом ч. 1 вищезазначеної статті суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі: 1) відсутності клопотань від усіх осіб, які беруть участь в справі, про розгляд справи за їх участю; 2) неприбуття жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання; 3) подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які прийняті у порядку скороченого провадження за результатами розгляду справ, передбачених пунктами 1, 2 частини першої статті 183-2 цього Кодексу.
З огляду на викладене та враховуючи те, що справу можливо вирішити на основі наявних у ній доказів, та те, що до суду апеляційної інстанції всі особи, які беруть участь в справі не прибули, а також керуючись правилами ч. 6 ст. 12 КАС України колегія суддів ухвалила про апеляційний розгляд справи в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами відповідно до ч. 1 ст. 197 КАС України.
Перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, виходячи з наступного.
Як вбачається з матеріалів справи, Позивач віднесений до І категорії осіб, які постраждати внаслідок Чорнобильської катастрофи, є інвалідом 2 групи, перебуває на обліку в Управлінні пенсійного фонду України у м.Коростені Житомирської області та отримує пенсію згідно з Законом України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Згідно ст. 50 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»особам, віднесеним до категорії 1, інвалідам 2 групи призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, у розмірах - 75 % мінімальної пенсії за віком.
Частиною 4 статті 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»передбачено, що в усіх випадках розмір пенсії для інвалідів 2 групи, щодо яких встановлено зв'язок з Чорнобильською катастрофою не може бути нижчим 8 мінімальних пенсій за віком.
Враховуючи вищевикладене, Позивач має право на одержання щомісячної додаткової пенсії у розмірі 75 % мінімальної пенсії за віком, а розмір пенсії не може бути нижчим 8 мінімальних пенсій за віком.
Всупереч ст.ст. 50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»Позивачу пенсія виплачувалась відповідно до Постанов Кабінету Міністрів України.
З огляду на те, що Закон України «Про статус і соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» має вищу юридичну силу в порівнянні з Постановою Кабінету Міністрів України, Відповідач неправомірно виплачував пенсію, додаткову пенсію в меншому розмірі, ніж це передбачено ст.ст. 50, 54 зазначеного Закону.
Згідно ст. 87 Закону України «Про пенсійне забезпечення»від 05.11.1991 року № 1788-12 нараховані суми пенсії, не затребувані пенсіонером своєчасно, виплачуються за минулий час не більш як за 3 роки перед зверненням за одержанням пенсії.
Суми пенсії, не одержані своєчасно з вини органу, що призначає або виплачує пенсію, виплачуються за минулий час без обмеження будь-яким строком.
Отже, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про наявність у Позивача права на перерахунок та виплату пенсії, додаткової пенсії у розмірах, визначених ст.ст.50, 54 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», з 01.01.2010 року.
Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції.
Згідно ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду -без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Таким чином, апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції - без змін.
Керуючись ст.ст. 197, 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 КАС України, колегія суддів,-
Апеляційну скаргу Управління пенсійного фонду України у м.Коростені Житомирської області залишити без задоволення, а постанову Коростенського міськрайонного суду Житомирської області від 20 грудня 2010 року -без змін.
Ухвала набирає законної сили через п»ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядок і строки, визначені ст.212 КАС України.
Головуючий суддя:
Судді: