Справа: № 2-а-226/11 Головуючий у 1-й інстанції: Кирилюк І.В.
Суддя-доповідач: Мамчур Я.С
Іменем України
"17" червня 2011 р. м. Київ
Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:
Головуючого судді: Мамчура Я.С.
суддів: Горяйнова А.М., Желтобрюх І.Л.
розглянувши в порядку письмового провадження відповідно до ст. ст. 41, 197 КАС України в м. Києві апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Печерському районі м. Києва на постанову Печерського районного суду м. Києва від 08 лютого 2011 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України в Печерському районі м. Києва про зобов'язання здійснити нарахування та виплату соціальної допомоги «Дітям війни», -
Позивач звернулась до суду з позовом, в якому просила визнати дії Управління Пенсійного фонду України в Печерському районі м. Києва неправомірними, зобов'язати відповідача провести перерахунок та виплату надбавки до пенсії як дитині війни у розмірі 30% мінімальної пенсії з 01 січня 2010 року по 31 грудня 2010 року.
Постановою Печерського районного суду м. Києва від 08 лютого 2011 року позовні вимоги задоволено частково.
Не погоджуючись з прийнятою постановою, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати дану постанову та прийняти нову, якою позовні вимоги задовольнити в повному обсязі, посилаючись нс те, що судом першої інстанції порушено норми матеріального та процесуального права.
Не погоджуючись з прийнятою постановою, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати дану постанову та постановити нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог відмовити, посилаючись на те, що судом першої інстанції порушено норми матеріального та процесуального права.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід задовольнити частково, постанову суду в частині задоволення позовних вимог за період з 01 січня 2010 року по 23 липня 2010 року - скасувати, дані позовні вимоги -залишити без розгляду. В іншій частині оскаржувану постанову - залишити без змін.
Відповідно до п.4 ч.1 ст.198 КАС України суд апеляційної інстанції скасовує постанову суду та залишає позовні заяву без розгляду з підстав, передбачених ст.100 КАС України.
Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.
Позивач відноситься до соціальної категорії громадян «діти війни»в розумінні ст.1 ЗУ «Про соціальний захист дітей війни».
Згідно ст.6 ЗУ «Про соціальний захист дітей війни дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.
Розмір мінімальної пенсії за віком визначений ст. 28 ЗУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», згідно якої мінімальна пенсія за віком дорівнює прожитковому мінімуму, встановленому для осіб, що втратили працездатність. Розмір прожиткового мінімуму для осіб щорічно встановлюється ЗУ «Про державний бюджет України»на відповідний рік.
ЗУ «Про державний бюджет України на 2010 рік»збільшено розмір прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність. Відповідно зріс і розмір мінімальної пенсії. Мінімальна пенсія у 2010 році становила: з 01січня 2010 року - 695,00 грн., з 01 квітня 2010 року -706,00 грн., з 01 липня 2010 року -709,00 грн.
На момент звернення позивача до суду, нарахування доплати до її пенсії в розмірі 30% від мінімальної пенсії за віком, відповідно до положень ст. 6 ЗУ «Про соціальний захист дітей війни»відповідачем не здійснено, у зв'язку з чим вона звернулась до суду за захистом своїх прав.
Всупереч ст. 6 ЗУ «Про соціальний захист дітей війни»позивачу щомісячне підвищення до пенсії виплачувалась відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 28 травня 2008 року № 530.
З огляду на загальні засади пріоритетності законів над підзаконними актами, ЗУ «Про соціальний захист дітей війни»має вищу юридичну силу в порівняні з Постановою Кабінету Міністрів України від 28 травня 2008 року № 530. Отже, відповідач неправомірно виплачував щомісячне підвищення до пенсії в меншому розмірі, ніж це передбачено ст. 6 ЗУ «Про соціальний захист дітей війни».
Частиною 2 ст. 99 КАС України встановлено, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Про порушення свого права на отримання допомоги як дитині війни в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, позивач дізналась відповідно в січні-липні 2010 року. Однак з позовною заявою позивач звернулась тільки 24 січня 2011 року, тобто з пропуском строку, встановленого ст.99 КАС України. Позивач не просить поновити пропущений строк звернення до суду з позовної заявою та не наводить доказів поважності причин пропуску даного строку.
Відповідно до ст.100 КАС України адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд за заявою особи, яка його подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала.
Колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про необхідність задоволення позовних вимог за період з 01 січня 2010 року по 23 липня 2010 року чим порушив норми процесуального права.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку, що задоволенню підлягають тільки позовні вимоги з 24 липня 2010 року по 31 грудня 2010 року.
Отже, оскаржувана постанова суду в частині задоволення позовних вимог за період з 01 січня 2010 року по 23 липня 2010 року підлягає скасуванню, а дані позовні вимоги залишенню без розгляду. В частині задоволення позовних вимог з 24 липня 2010 року по 31 грудня 2010 року оскаржувану постанову суду слід залишити без змін.
Керуючись статтями 41, 99, 100, 197, 183-2, 198, 205, 206 КАС України, колегія суддів, -
Апеляційні скарги Управління Пенсійного фонду України в Печерському районі м. Києва -задовольнити частково.
Постанову Печерського районного суду м. Києва від 08 лютого 2011 року в частині визнання дій Управління Пенсійного фонду України в Печерському районі м. Києва протиправними, зобов'язання Управління Пенсійного фонду України в Печерському районі м. Києва перерахувати та виплатити ОСОБА_2, як дитині війни недоплачене підвищення до пенсії, виходячи з розміру 30% від мінімальної пенсії за віком за період з 01 січня 2010 року по 23 липня 2010 року з урахуванням проведених виплат -скасувати, дані позовні вимоги залишити без розгляду.
В частині визнання дій Управління Пенсійного фонду України в Печерському районі м. Києва протиправними, зобов'язання Управління Пенсійного фонду України в Печерському районі м. Києва перерахувати та виплатити ОСОБА_2, як дитині війни недоплачене підвищення до пенсії, виходячи з розміру 30% від мінімальної пенсії за віком за період з 24 липня 2010 року по 31 грудня 2010 року, постанову Печерського районного суду м. Києва від 08 лютого 2011 року -залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту постановлення та подальшому оскарженню не підлягає.
Головуючий: Мамчур Я.С.
Судді Горяйнов А.М.
Желтобрюх І.Л.
Ухвалу складено в повному обсязі 17.06.11р.