Справа: № 2-а-754/11 Головуючий у 1-й інстанції: Скрипка О.І.
Суддя-доповідач: Мамчур Я.С
Іменем України
"17" червня 2011 р. м. Київ
Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:
Головуючого судді: Мамчура Я.С.
суддів: Горяйнова А.М., Желтобрюх І.Л.
розглянувши в порядку письмового провадження відповідно до ст. ст. 41, 197 КАС України в м. Києві апеляційні скарги Управління Пенсійного фонду України в Деснянському районі м. Києва та ОСОБА_2 на постанову Деснянського районного суду м. Києва від 01 лютого 2011 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України в Деснянському районі м. Києва про зобов'язання здійснити нарахування та виплату соціальної допомоги «Дітям війни», -
Позивач звернулась до суду з позовом, в якому просила визнати дії Управління Пенсійного фонду України в Деснянському районі м. Києва неправомірними, зобов'язати відповідача провести перерахунок та виплату надбавки до пенсії як дитині війни у розмірі 30% мінімальної пенсії з 01 січня 2006 року по дату винесення рішення у справі з урахуванням проведених виплат та стягнути з відповідача 300,00 грн. витрачені на правову допомогу.
Ухвалою Деснянського районного суду м. Києва від 01 лютого 2011 року позовні вимоги за період з 01 січня 2006 року по 11 липня 2010 року -залишені без розгляду.
Постановою Деснянського районного суду м. Києва від 01 лютого 2011 року позовні вимоги задоволено частково.
Не погоджуючись з прийнятою постановою, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати дану постанову та прийняти нову, якою позовні вимоги задовольнити в повному обсязі, посилаючись нс те, що судом першої інстанції порушено норми матеріального та процесуального права.
Не погоджуючись з прийнятою постановою, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати дану постанову та постановити нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог відмовити, посилаючись на те, що судом першої інстанції порушено норми матеріального та процесуального права.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційних скарг, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги слід залишити без задоволення, а оскаржувану постанову суду - без змін.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 198 та ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду -без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.
Позивач відноситься до соціальної категорії громадян «діти війни»в розумінні ст.1 ЗУ «Про соціальний захист дітей війни».
Згідно ст.6 ЗУ «Про соціальний захист дітей війни дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.
Розмір мінімальної пенсії за віком визначений ст. 28 ЗУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», згідно якої мінімальна пенсія за віком дорівнює прожитковому мінімуму, встановленому для осіб, що втратили працездатність. Розмір прожиткового мінімуму для осіб щорічно встановлюється ЗУ «Про державний бюджет України»на відповідний рік.
ЗУ «Про державний бюджет України на 2010 рік»збільшено розмір прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність. Відповідно зріс і розмір мінімальної пенсії. Мінімальна пенсія у 2010 році становила: з 01січня 2010 року - 695,00 грн., з 01 квітня 2010 року -706,00 грн., з 01 липня 2010 року -709,00 грн.
На момент звернення позивача до суду, нарахування доплати до її пенсії в розмірі 30% від мінімальної пенсії за віком, відповідно до положень ст. 6 ЗУ «Про соціальний захист дітей війни»відповідачем не здійснено, у зв'язку з чим вона звернулась до суду за захистом своїх прав.
Всупереч ст. 6 ЗУ «Про соціальний захист дітей війни»позивачу щомісячне підвищення до пенсії виплачувалась відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 28 травня 2008 року № 530.
З огляду на загальні засади пріоритетності законів над підзаконними актами, ЗУ «Про соціальний захист дітей війни»має вищу юридичну силу в порівняні з Постановою Кабінету Міністрів України від 28 травня 2008 року № 530. Отже, відповідач неправомірно виплачував щомісячне підвищення до пенсії в меншому розмірі, ніж це передбачено ст. 6 ЗУ «Про соціальний захист дітей війни».
Частиною 2 ст. 99 КАС України встановлено, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
З матеріалів справи вбачається, що позивач звернулась до суду з даним позовом 12 січня 2011 року. Доводи апеляційної скарги позивача про необхідність застосування положень ст.268 ЦК України не заслуговують на увагу, оскільки даний спір є публічно -правовим і строки звернення до суду з позовною заявою для його вирішення регулюється положеннями Кодексу адміністративного судочинства України.
Юридична необізнаність позивача не є поважною причиною пропуску строку звернення до суду. Отже, позовні вимоги підлягають задоволення починаючи з 12 липня 2010 року з урахуванням здійсненних платежів.
Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції та вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та прийняв рішення з дотриманням норм матеріального та процесуального права.
Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, а тому апеляційну скаргу потрібно залишити без задоволення, а оскаржувану постанову суду без змін.
Керуючись статтями 41, 197, 183-2, 198, 200, 205, 206 КАС України, колегія суддів, -
Апеляційні скарги Управління Пенсійного фонду України в Деснянському районі м. Києва та ОСОБА_2 - залишити без задоволення.
Постанову Деснянського районного суду м. Києва від 01 лютого 2011 року -залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту постановлення та подальшому оскарженню не підлягає.
Головуючий: Мамчур Я.С.
Судді Горяйнов А.М.
Желтобрюх І.Л.
Ухвалу складено в повному обсязі 17.06.11р.