Справа: № 2-а-1642/10 Головуючий у 1-й інстанції: Шевчук А.В.
Суддя-доповідач: Мамчур Я.С
Іменем України
"17" червня 2011 р. м. Київ
Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:
Головуючого судді: Мамчура Я.С.
суддів: Горяйнова А.М., Желтобрюх І.Л.
розглянувши в порядку письмового провадження відповідно до ст. ст. 41, 197 КАС України в м. Києві апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Оболонському районі м. Києва на постанову Оболонського районного суду м. Києва від 06 грудня 2010 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України в Оболонському районі м. Києва про зобов'язання здійснити перерахунок та виплату пенсії, -
Позивач звернулась до суду з позовом, в якому просила зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в Оболонському районі м. Києва провести перерахунок та виплату основної та додаткової пенсії відповідно до ст.ст.50,54 ЗУ «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» виходячи з розміру восьми мінімальних пенсій за віком та 75% мінімальної пенсії за віком з 04 вересня 2008 року.
Постановою Оболонського районного суду м. Києва від 06 грудня 2010 року позовні вимоги задоволено частково.
Не погоджуючись з прийнятою постановою, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати дану постанову та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог, посилаючись на те, що судом першої інстанції порушено норми матеріального та процесуального права.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а оскаржувану постанову суду - без змін.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 198 та ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду -без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.
З матеріалів справи вбачається, що позивач є інвалідом ІІ групи та відноситься до І категорії осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.
Відповідно до ст.50 ЗУ «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» особам, віднесеним до категорії 1, зокрема інвалідам ІІ групи, призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, у розмірі 75 процентів мінімальної пенсії за віком.
Відповідно до ст.54 ЗУ «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»в усіх випадках розміри пенсій для інвалідів, щодо яких встановлено зв'язок з Чорнобильською катастрофою, не можуть бути нижчими, зокрема для інвалідів ІІ групи - 8 мінімальних пенсій за віком.
ЗУ «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України»до вказаного Закону були внесені зміни, якими зменшено розміри зазначених в даних статтях виплат.
Рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року № 10-рп/2008 року визнано таким, що не відповідають Конституції України положення ЗУ «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України»якими внесено зміни до ст.50,54 ЗУ «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
В подальшому будь-яких змін до ст.50,54 ЗУ «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»внесено не було.
Частиною 2 ст. 99 КАС України встановлено, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
З матеріалів справи вбачається, що з даною позовною заявою позивач звернувся до суду 17 листопада 2010 року. Отже, позовні вимоги підлягають задоволення починаючи з 17 травня 2010 року.
Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції та вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та прийняв рішення з дотриманням норм матеріального та процесуального права.
Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, а тому апеляційну скаргу потрібно залишити без задоволення, а оскаржувану постанову суду без змін.
Керуючись статтями 41, 197, 183-2, 198, 200, 205, 206 КАС України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Оболонському районі м. Києва -залишити без задоволення.
Постанову Оболонського районного суду м. Києва від 06 грудня 2010 року -залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та подальшому оскарженню не підлягає.
Головуючий: Мамчур Я.С.
Судді Горяйнов А.М.
Желтобрюх І.Л.
Ухвалу складено в повному обсязі 17.06.11р.