Справа: № 2а-10164/09/2670 Головуючий у 1-й інстанції: Кочан В.М.
Суддя-доповідач: Аліменко В.О.
Іменем України
"08" червня 2011 р. м. Київ
Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого судді Аліменка В.О.,
суддів Парінова А.Б., Шурка О.І.,
при секретарі Белові С.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу позивача ОСОБА_2 на Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 12.03.2010 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Міністерства внутрішніх справ України, Головного управління Міністерства внутрішніх справ України, Управління у справах громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб Головного управління Міністерства внутрішніх справ України, третя особа Міністерство юстиції України про визнання незаконним та скасування наказу №1603 від 21.12.2004 року, -
У серпні 2009 року ОСОБА_2 звернувся до Окружного адміністративного суду м. Києва з адміністративним позовом до Міністерства внутрішніх справ України, Головного управління Міністерства внутрішніх справ України, Управління у справах громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб Головного управління Міністерства внутрішніх справ України, третя особа Міністерство юстиції України, в якому просив визнати вимоги Управління у справах громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб Головного управління Міністерства внутрішніх справ України незаконними, визнати незаконними та скасувати статті 19 та 38 наказ відповідача №600 від 15.06.2006 року, поновити право на отримання паспорта громадянина України.
Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 12.03.2010 року в задоволенні адміністративного позову ОСОБА_2 до Міністерства внутрішніх справ України, Головного управління Міністерства внутрішніх справ України, Управління у справах громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб Головного управління Міністерства внутрішніх справ України, третя особа Міністерство юстиції України про визнання незаконним та скасування наказу №1603 від 21.12.2004 року - відмовлено.
Не погоджуючись з прийнятою Постановою, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати Постанову суду першої інстанції та постановити нове рішення, яким адміністративний позов задовольнити повністю. Свої вимоги апелянт аргументує тим, що оскаржуване судове рішення є необґрунтованою та незаконною.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги наявними в матеріалах справи доказами, вивчивши додаткові пояснення апелянта, колегія суддів приходить до наступного.
Завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ (ч. 1 ст. 2 КАС України).
Відповідно до ч. 1 ст. 9 КАС України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України та застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.
Відмовляючи в задоволенні адміністративного позову, суд першої інстанції дійшов висновку, що вимоги УГІРФО ГУМВС України в м. Києві щодо видачі паспорта громадянина України є законними та обґрунтованими, а відмова у видачі паспорта громадянина України - правомірною.
З такими висновками Окружного адміністративного суду м. Києва колегія суддів не може не погодитись.
Як правильно встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, ОСОБА_2, уродженець м. Києва, у березні 1999 року отримав дозвіл на постійне проживання на виїзд до Канади. До його паспорта громадянина України для виїзду за кордон серії НОМЕР_1, виданого 10.11.1998 року Шевченківським ВГІРФО ГУМВС України в м. Києві, було проставлено відмітку «Постійне проживання до Канади».
Відповідно до вимог постанови Кабінету Міністрів України від 31.03.1995 №231 «Про затвердження Правил оформлення і видачі паспорта громадянина України для виїзду за кордон і проїзного документа дитини, їх тимчасового затримання та вилучення»та чинного на той час наказу МВС України від 02.07.1996 року № 459 «Про затвердження Інструкції про порядок оформлення та видачі паспортів громадянина України і проїзних документів дитини для виїзду за кордон»ОСОБА_2, за його заявою, 08.04.1999 року був знятий з реєстраційного обліку в м. Києві, а внутрішній паспорт громадянина України у нього було вилучено в установленому порядку.
На сьогодні ОСОБА_2 має паспорт громадянина України для виїзду за кордон з відміткою про постійне проживання в Канаді. З питання повернення в Україну на постійне проживання в установленому порядку до Консульського відділу Посольства України в Канаді або до УГІРФО ГУМВС України в м. Києві він не звертався, тому вважається таким, що постійно проживає за кордоном.
Постановою Кабінету Міністрів України від 24.03.2004 року № 380 було внесено зміни до постанови Кабінету Міністрів України № 231, у зв'язку з чим наказом МВС України № 1603 від 21.12.2004 року, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 20.01.2005 року за №68/10348, затверджено новий Порядок провадження за заявами про оформлення паспортів громадянина України для виїзду за кордон і проїзних документів дитини.
Згідно з частиною 4 пункту 7 вищезазначеного порядку, затвердженого наказом МВС України від 21.12.2004 року № 1603, при поверненні в Україну на постійне проживання особа, яка постійно проживає за кордоном, має знятися з консульського обліку в закордонних дипломатичних представництвах України або звернутися до територіального органу служби громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб за місцем проживання в Україні для зняття з консульського обліку в установленому порядку.
Відповідно до пункту 19 Порядку оформлення і видачі паспорта громадянина України, затвердженого наказом МВС України від 15.06.2006 року № 600 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 07.07.2006 року за № 804/12648, громадяни України, які постійно проживали за кордоном на підставі паспорта громадянина України для виїзду за кордон, оформленого в Україні, і повернулися на проживання в Україну, отримають паспорти в територіальному підрозділі, де буде оформлено реєстрацію місця проживання. Підставою для оформлення паспорта є довідка про повернення особи на проживання в Україну, яка видається територіальним органом Державного департаменту у справах громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб.
Що стосується визнання незаконним та скасування наказу МВС України від 15.06.2006 року № 600 (в частині) та зобов'язання видати паспорт громадянина України колегія суддів зазначає наступне.
Відповідно до чинного законодавства реалізація тих чи інших прав громадян передбачає чітко визначений порядок (механізм).
Так, підставою для оформлення та видачі паспорта громадянина України є довідка про повернення особи на проживання в Україну, яка видається територіальним органом, чи відмітка «знятий з консульського обліку»в паспорті громадянина України для виїзду за кордон. У разі, якщо особа повернулася на проживання в Україну без зняття з консульського обліку, документування паспортом здійснюється за умови подання нею заяви про зняття з консульського обліку у зв'язку з поверненням на проживанням в Україну.
Відповідно до Положення «про паспорт громадянина України», паспорт громадянина України видається кожному громадянинові України. Разом з тим даним Положенням також передбачені умови для реалізації права на одержання паспорта громадянина України - особа повинна подати до уповноваженого органу визначений перелік документів. Без надання даного переліку документів особа не зможе отримати паспорт громадянина України.
Відповідно до статті 8 Закону України «Про громадянство України»Україна гарантує піклування та захист своїм громадянам, які перебувають за її межами.
З цією метою державою здійснюється облік осіб, які постійно проживають на території України, а також, осіб, які постійно проживають на території інших держав. Одна і та ж особа не може одночасно постійно проживати на території різних держав. З метою впорядкування даного обліку в наказі МВС України від 15.06.2006 №600 передбачені умови видачі паспорта громадянина України.
Порядок оформлення і видачі паспорта громадянина України (надалі - Порядок), затвердженого наказом Міністерства внутрішніх справ України від 15 червня 2006 року № 600, розроблений відповідно до Законів України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні»та «Про основи соціального захисту бездомних громадян і безпритульних дітей», Положення про паспорт громадянина України, затвердженого Постановою Верховної Ради України від 26 червня 1992 року N 2503-ХІІ .
Відповідно до п. 2 Порядку паспорт громадянина України видається територіальними підрозділами у справах громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб міських, районних управлінь (відділів) МВС України за місцем проживання.
Колегія суддів не бере до уваги посилання позивача на те, що для отримання паспорту громадянина України до УГІРФО ГУМВС України в м. Києві ним були подані лише копія паспорту, копія довідки та фотографії.
Відповідно до п. З Порядку заява і документи, оформлені неналежним чином, до розгляду не приймаються і повертаються заявникові.
У зв'язку з тим, що подана позивачем до УГІРФО МВС України заява і документи не були належним чином оформлені, 30 липня 2009 року на адресу проживання ОСОБА_2 був направлений лист з роз'ясненням встановленого законодавством порядку отримання паспорту громадянина України.
Отже, пункт 19 Порядку оформлення і видачі паспорта громадянина України, затвердженого наказом МВС України від 15.06.2006 року № 600, не порушує жодних прав позивача, а лише визначає відповідно до вимог чинного законодавства правовий механізм видачі паспорта громадянина України.
У зв'язку з тим, що паспорт ОСОБА_2 (паспорт громадянина України) не являється його власністю, відповідно до п. 38 Порядку зданий паспорт був надісланий до територіального підрозділу, що його видав, для знищення.
Що стосується визнання незаконним та скасування наказу МВС України № 1603 від 21.12.2004 року, колегія суддів зазначає наступне.
Відповідно до п.п. 2 п. 10 Правил для оформлення паспорта у разі виїзду на постійне проживання за кордоном додатково подаються паспорт громадянина України з відміткою про зняття з реєстраційного обліку (подається у разі прийняття позитивного рішення). Разом з тим, даною нормою обов'язку щодо повернення громадянину паспорта громадянина України після отримання від нього чітко визначеного переліку документів не передбачено.
У зв'язку з чим в даному випадку відповідний орган МВС України згідно з чинним законодавством приймає рішення про вилучення паспорта громадянина України з відміткою про зняття з реєстраційного обліку.
Як наслідок, вилучення і знищення у особи, яка виїхала на постійне місце проживання за кордон, паспорту громадянина України з відміткою про зняття з реєстраційного обліку здійснюється відповідно до вимог чинного законодавства.
Крім того, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, щодо пропущення позивачем строку звернення до адміністративного суду який встановлений відповідно до ч. 2 ст. 99 КАС України річний строк позовної давності. Даний строк обчислюється з дня, коли особа дізналася чи повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Слід зазначити, що оскаржувані позивачем накази були офіційно опубліковані в Офіційному віснику України:
наказ МВС України від 21.12.2004 року № 1603 - Офіційний вісник України від 11.02.2005 №4 (ст. 241);
наказ МВС України від 15.06.2006 року № 600 - Офіційний вісник України від 26.07.2006 № 28 (ст. 2041).
Отже, позивач повинен був дізнатися про порушення, на його думку, своїх прав ще в лютому 2005 року та липні 2006 року відповідно.
Як вбачається з матеріалів справи у період з 26.07.2006 року (дата опублікування наказу МВС України від 15.06.2006 року № 600 в Офіційному віснику України) по 20.08.2009 року (дата звернення ОСОБА_2 до суду з позовною заявою) позивач перебував (проживав) на території України на протязі 2-х років;
Позивач не надав до суду жодних доказів на підтвердження поважних причин пропущення строку позовної давності.
Як наслідок, позивачем пропущений річний строк звернення до суду, який був передбачений частиною 2 статті 99 КАС України.
Відповідно до ч. 1 ст. 100 КАС України (в редакції, що була чинною на час подачі позову та винесення судом першої інстанції рішення по справі) пропущення строку звернення до адміністративного суду є підставою для відмови у задоволенні адміністративного позову за умови, якщо на цьому наполягає одна із сторін.
Враховуючи наведені положення діючого законодавства, колегія суддів приходить до висновку, що Окружний адміністративний суд м. Києва обґрунтовано, з дотриманням норм матеріального та процесуального права, дійшов висновку про відмову в задоволенні адміністративного позову, а доводи, викладені в апеляційній скарзі, не знайшли свого підтвердження.
Відповідно до ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду -без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись, ст.ст. 2, 41, 160, 196, 197, 198, 200, 205, 206, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу позивача ОСОБА_2 на Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 12.03.2010 року -залишити без задоволення.
Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 12.03.2010 року -залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складення Ухвали в повному обсязі.
Головуючий суддя В.О. Аліменко
Судді А.Б. Парінов
О.І. Шурко
(Повний текст Ухвали виготовлено 13.06.2011 року)