Головуючий у 1 інстанції - Панас Н.Л.
Суддя-доповідач - Гайдар А.В.
08 червня 2011 року справа №2а-1205/11/0542
приміщення суду за адресою: 83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26
Колегія суддів Донецького апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого судді Гайдара А.В.
суддів
суддів Яковенка М.М., Казначеєва Е.Г., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Управління Пенсійного Фонду України в Пролетарському районі м.Донецька на постанову Пролетарського районного суду м.Донецька від 25 лютого 2011 року у справі № 2а-1205/11/0542 за позовом ОСОБА_2 до Управління Пенсійного Фонду України в Пролетарському районі м.Донецька про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити певні дії, -
Постановою Пролетарського районного суду м. Донецька від 25 лютого 2011 року позов ОСОБА_2 до Управління Пенсійного Фонду України в Пролетарському районі м.Донецька про визнання дій неправомірними та зобов'язання відповідача здійснити перерахунок пенсії на підставі ст.ст. 40, 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування задоволено. Визнано дії відповідача неправомірними та зобов'язано здійснити позивачу перерахунок пенсії із застосуванням показника середньої заробітної плати працівників зайнятих у галузях економіки України за 2008 рік з 01.08.2009 року.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову місцевого суду та відмовити у задоволені позову.
В обґрунтування апеляційної скарги відповідач зазначив, що до законодавчого врегулювання питання визначення показника заробітної плати (доходу) в середньому на одну особу в цілому по Україні, з якої сплачено страхові внески, перерахунки пенсій у 2010 році відповідно до підпункту третього пункту 11 постанови Кабінету Міністрів України від 28.05.2008 № 530 «Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян» (далі - постанова № 530) проводяться із застосуванням показника заробітної плати (доходу) в середньому на одну особу в цілому по Україні, з якої сплачено страхові внески та яка відповідно до Закону враховується для обчислення пенсії за 2007 рік (1197,91 грн.). Також апелянт посилається на пропущення позивачем строку звернення до суду, передбаченого ст. 99 КАС України.
Сторони в судове засідання суду апеляційної інстанції не з'явились, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином. За приписами п.2 ч.1 ст.197 КАС України розгляд справи колегією суддів здійснюється в письмовому провадженні за наявними у справі матеріалами.
Вивчивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, здійснюючи апеляційний перегляд в межах апеляційної скарги, колегія суддів дійшла до висновку, що апеляційну скаргу необхідно задовольнити частково, а постанову суду першої інстанції скасувати, залишивши позовні вимоги без розгляду, з наступних підстав.
Судом апеляційної інстанції встановлено, що позивач оскаржує дії відповідача щодо відмови йому у перерахунку пенсії у відповідності зі статтею 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» № 1058-IV від 09.07.2003 року. Вимоги мотивувала тим, що перебуває на обліку у відповідача та отримує пенсію за віком, продовжуючи працювати, та отримує заробітну плату, з якої сплачує страхові внески.
У липні 2009 року позивач звернулась до відповідача з заявою про перерахунок пенсії, як працюючому пенсіонеру.
З листа відповідача від 30.12.2010 року вбачається, що відповідачем такий перерахунок було здійснено на підставі підпункту 3 пункту 11 постанови № 530, відповідно до якого перерахунки пенсії проводяться із застосуванням показника заробітної плати (доходу) в середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, з якої сплачені страхові внески та яка, згідно Закону враховується при обчисленні пенсії за 2007 рік, виходячи з суми 1197,91 гривень.
Суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги, виходив з того, що дії відповідача щодо відмови у перерахунку пенсії позивачу із застосування показника середньої заробітної плати за 2008 з 01.08.2009 року не відповідають вимогам ст. ст. 40, 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», оскільки відповідачем при перерахунку пенсії не був застосовний показник заробітної плати за рік, що передує року звернення із заявою про перерахунок пенсії, що є помилковим висновком з огляду на те, що середня заробітна плата працівників, зайнятих у галузях економіки України, за календарний рік, що передує року звернення за призначенням пенсії, використовується як складова для призначення пенсії відповідно до частини 2 статті 40 Закону 1058, і є величиною постійною не змінною при перерахунку пенсії, на відміну від інших показників, які використовуються при визначенні заробітної плати (доходу) застрахованої особи для обчислення пенсії.
Крім того, вирішуючи спір, суд першої інстанції задовольнив позовні вимоги за межами передбаченого ст. 99 КАС України шестимісячного строку звернення до суду, пославшись на те, що строк звернення до суду повинен відраховуватися від дати отримання відповіді відповідача від 26.01.2011 року стосовно мотивів відмови відповідача у здійсненні перерахунку пенсії позивачу.
Колегія суддів не може погодитись з таким висновком з огляду на наступне.
Згідно ст. 99 КАС України, адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Згідно ст. 100 КАС України, адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд за заявою особи, яка його подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала.
Відповідно до ч. 4 ст. 45 Закону № 1058-IV, перерахунок призначеної пенсії, крім випадків, передбачених частиною першою статті 35, частиною другою статті 38, частиною третьою статті 42 і частиною п'ятою статті 48 цього Закону, провадиться в такі строки: у разі виникнення права на підвищення пенсії - з першого числа місяця, в якому пенсіонер звернувся за перерахунком пенсії, якщо відповідну заяву з усіма необхідними документами подано ним до 15 числа включно, і з першого числа наступного місяця, якщо заяву з усіма необхідними документами подано ним після 15 числа.
Таким чином, здійснення перерахунку пенсії на підставі ч. 4 ст. 42 Закону № 1058-IV носить одноразовий, а не періодичний характер, оформлюється відповідним рішенням суб'єкта владних повноважень, яке по суті і є об'єктом оскарження в судовому порядку у цій справі, та здійснюється на підставі заяви особи, яка має право на такий перерахунок, з конкретної дати. В даному випадку виплата пенсії у збільшеному розмірі є похідним від здійснення її перерахунку з певної дати, яка визначається датою звернення особи з відповідною заявою до відповідного органу Пенсійного фонду України.
Враховуючи те, що позивач звернувся до суду з позовом в січні 2011 року, то позовні вимоги щодо зобов'язання здійснити перерахунок пенсії на підставі ст.ст. 40, 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» з 01.08.2009 року, повинні бути залишені без розгляду, оскільки позивач жодної поважної причини щодо пропуску строку для звернення до суду з позовом не наводить.
Посилання суду першої інстанції на те, що позивачем не пропущено строк звернення до суду, оскільки про порушення своїх прав позивач дізнався з відповіді відповідача від 30.12.2010 року, колегія суддів вважає безпідставними, оскільки пенсійні виплати, які отримував позивач носили щомісячний характер, а тому, отримуючи щомісячно пенсію з того часу, коли перерахунок пенсії вже був здійснений, тобто з 01.08.2009 року, позивач повинен був дізнатися про порушення своїх прав та своєчасно звернутися до суду з позовом.
З огляду на те, що суд першої інстанції розглянув позовні вимоги позивача за межами строку, встановленого ст. 99 КАС України, що є порушенням норм процесуального законодавства, яке призвело до неправильного вирішення справи по суті, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для скасування постанови суду першої інстанції з залишенням адміністративного позову без розгляду.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 24, 99, 100, 195, 197, 198, 203, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія судів, -
Апеляційну скаргу Управління Пенсійного Фонду України в Пролетарському районі м.Донецька - задовольнити частково.
Постанову Пролетарського районного суду м. Донецька від 25 лютого 2011 року у справі № 2а-1205/11/0542 за позовом ОСОБА_2 до Управління Пенсійного Фонду України в Пролетарському районі м. Донецька про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити певні дії - скасувати.
Позовні вимоги ОСОБА_2 до Управління Пенсійного Фонду України в Пролетарському районі м. Донецька про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити певні дії - залишити без розгляду.
Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками розгляду у письмовому провадженні набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі.
Ухвала підлягає оскарженню до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.
Головуючий: А.В. Гайдар
Судді: М.М. Яковенко
Е.Г. Казначеєв