Головуючий у 1 інстанції - Гашинська О.А.
Суддя-доповідач - Радіонова О.О.
17 червня 2011 року справа №2а-514/11/1225
приміщення суду за адресою: 83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26
Колегія суддів Донецького апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого судді Радіонової О.О.
суддів Нікуліна О.А. , Яковенка М.М.
розглянувши у письмовому Управління пенсійного фонду України
провадженні апеляційну скаргу в Сватівському районі Луганської області
на постанову Сватівського районного суду Луганської області
від 12 березня 2011 року
по адміністративній справі № 2а-514/11/1225
за позовом ОСОБА_2
до Управління Пенсійного фонду України
в Сватівському районі Луганської області
про зобов»язання нарахувати щомісячну надбавку до пенсії як дитині війни, -
ОСОБА_2 звернулася до Сватівського районного суду Луганської області з позовом до Управління пенсійного фонду України в Сватівському районі Луганської області Головного управління пенсійного фонду України в Донецькій області про зобов»язання відповідача здійснити перерахунок щомісячної доплати до пенсії за період 2009, 2010 роки і довічно (арк. спр.2-4).
Постановою Сватівського районного суду Луганської області від 12 березня 2011 року позовні вимоги задоволені частково, зобов»язано відповідача здійснити підвищення до пенсії як дитині війни у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком з 01 січня 2009 року з урахуванням здійснених виплат. В іншій частині позову відмовлено (арк. спр. 11-12).
В обґрунтування прийнятого рішення суд першої інстанції зазначив, що Закон України «Про соціальний захист дітей війни» від 18 листопада 2004 року, що набрав чинності 01 січня 2006 року, відповідно до статті 6 якого дітям війни, пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищується на 30% мінімальної пенсії за віком, натепер є чинним і діє.
Управління пенсійного фонду України в Сватівському районі Луганської області подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог у повному обсязі, справу розглянути без участі представника відповідача(арк. спр. 16).
В апеляційній скарзі скаржник посилається на те, що підстав для застосування мінімального розміру пенсії, передбаченого статтею 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», для визначення розміру підвищення пенсії відповідно до Закону України «Про соціальний захист дітей війни» немає.
Крім того, апелянт зазначив, що відповідно до ч. 2 ст. 73 Закону України «Про загальнообов»язкове державне пенсійне страхування» забороняється використання коштів Пенсійного фонду для оплати договорів страхування довічних пенсій і одноразових виплат на цілі, не передбачені цим Законом.
Також апелянт стверджує, що позивачем пропущений строк звернення до суду з вказаним позовом, відповідач наполягав на застосуванні строку позовної давності.
Під час розгляду справи відповідно до вимог статті 1832 Кодексу адміністративного судочинства України судом першої інстанції застосовано скорочене провадження, тому керуючись пунктом 3 частини 8 цієї статті судова колегія ухвалила здійснити апеляційний розгляд справи у порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
Колегія суддів, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, встановила наступне.
ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 відповідно до Закону України «Про соціальний захист дітей війни» має правовий статус «дитина війни», що підтверджується пенсійним посвідченням № НОМЕР_1 (арк. спр. 5-7).
Відповідно до статті 195 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Спірні правовідносини регулюються Конституцією України, Кодексом адміністративного судочинства України, Законом України від 18 листопада 2004 року № 2195-4 «Про соціальний захист дітей війни» (далі - Закон №2195-4).
Згідно з пунктом 1 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України
Нормою статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» передбачено, що дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30% мінімальної пенсії за віком.
Колегія суддів погоджує висновок суду першої інстанції про те, що відповідач повинен був здійснити нарахування та виплату ОСОБА_2 підвищення до пенсії відповідно до наведеної норми закону, але цього не здійснював.
Проте, питання про поновлення строку звернення до суду позивачем не заявлялося взагалі.
Згідно ч. 2 ст. 99 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд за заявою особи, яка його подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановлюється ухвала ( ч. 1 ст. 100 КАС України).
Як вбачається з позовної заяви про порушення своїх прав позивач дізнався після рішення Конституційного суду України 22.05.2008р., проте до суду звернувся 24.02.2011р.
З огляду на вище наведені приписи Закону, колегія суддів вважає, що позовні вимоги за період з 01.01.2009р. по 23.08.2010р. слід залишити без розгляду.
З огляду на позовні вимоги за період з 24.08.2010р. по 24.02.2011р., колегія суддів дійшла до висновку, що наявні підстави для зобов'язання відповідача здійснити перерахунок та виплату підвищення до пенсії як дитині війни в розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком за вказаний період з урахуванням фактично здійснених виплат.
Положення статті 7 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», якою передбачено, що фінансове забезпечення державних соціальних гарантій, передбачених цим Законом, здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України, та на яку посилається відповідач, обґрунтовуючи свою бездіяльність щодо не підвищення пенсії тим, що кошти до Пенсійного фонду України з державного бюджету не надходили, колегія суддів не бере до уваги з таких підстав.
Статтею 88 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» установлено, що в разі недостатності виділених із Державного бюджету України коштів за бюджетними програмами, пов'язаними з розмежуванням джерел виплати пенсій між Державним бюджетом України та Пенсійним фондом України, пенсії, визначені законодавством для відповідних категорій громадян, виплачуються у повному обсязі за рахунок власних надходжень Пенсійного фонду України. Тобто цією нормою по - іншому врегульовано питання щодо фінансування забезпечення такої гарантії, як підвищення пенсії на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком. І оскільки ця норма прийнята пізніше, то вона має пріоритет над нормою, закладеною у статті 7 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».
Також відсутність коштів для забезпечення виплат зазначеного підвищення до пенсії позивачу не є підставою для невиконання Пенсійним фондом України своїх зобов'язань, встановлених статтею 6 Закону № 2195-4.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції при винесенні рішення порушені норми процесуального права, що є підставою для скасування судового рішення та прийняття нового рішення про часткове задоволення позовних вимог.
Керуючись статтею 19 Конституції України, Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", статтями 2, 24, 99, 100, 160, 167, 184, 195, 1832, 198, 202, 207, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу Управління пенсійного фонду України в Сватівському районі Луганської області на постанову Сватівського районного суду Луганської області від 12 березня 2011 року у адміністративній справі № 2а-514/11/1225- задовольнити частково.
Постанову Сватівського районного суду Луганської області від 12 березня 2011 року у адміністративній справі № 2а-514/11/1225за позовом ОСОБА_2 до Управління пенсійного фонду України в Сватівському районі Луганської області про зобов»язання нарахувати щомісячну надбавку до пенсії - скасувати.
Позовні вимоги ОСОБА_2 до Управління пенсійного фонду України в Сватівському районі Луганської області про зобов»язання нарахувати та виплатити недоплачену як дитині війни щомісячну державну соціальну допомогу з 01.01.2009р. по 31.12.2010р. та довічно - задовольнити частково.
Зобов»язати Управління Пенсійного фонду України в Сватівському районі Луганської області здійснити нарахування та виплату на користь ОСОБА_2 недоплаченої як дитині війни щомісячної державної соціальної допомоги за період з 24.08.2010р. по 24.02.2011р., з урахуванням фактично здійснених виплат.
Позовні вимоги ОСОБА_2 за період з 01.01.2009р. по 23.08.2010р. -залишити без розгляду.
Постанова складена та підписана колегією суддів 17 червня 2011 року.
Постанова набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складання постанови у повному обсязі, а якщо її було прийнято за наслідками розгляду у письмовому провадженні, - через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі..
Головуючий суддя О.О.Радіонова
Судді О.А. Нікулін
М.М.Яковенко