Головуючий у 1 інстанції - Моцний В.В.
Суддя-доповідач - Геращенко І.В.
17 червня 2011 року справа №2а-658/11/0547
приміщення суду за адресою: 83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26
Колегія суддів Донецького апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого судді Геращенка І.В.
суддів Арабей Т.Г. , Губської Л.В.
за відсутності представників сторін:
від позивача - Курочкіна Н.М.
від відповідача - не з'явився
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Старобішевському районі Донецької області
на постанову Старобішевського районного суду Донецької області
від 23.03.2011 року
у справі № 2а-658/11/0547
за позовом ОСОБА_2
до відповідача Управління Пенсійного фонду України в Старобішевському районі Донецької області
про перерахунок пенсії, -
ОСОБА_2 звернулась до Старобішевського районного суду Донецької області з позовною заявою до Управління Пенсійного фонду України в Старобушевському районі Донецької області про зобов'язання відповідача провести перерахунок пенсії у відповідності із положеннями ст.ст. 40, 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Постановою Старобішевського районного суду Донецької області 23.03.2011 року у справі № 2а-658/11/0542 (суддя Моцний В.В.) позовні вимоги позивача задоволені у повному обсязі.
Відповідачем подана апеляційна скарга, в якій він просить скасувати постанову суду та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову.
Доводи апеляційної скарги обґрунтовує невірним застосуванням норм матеріального та процесуального права.
Вказує на те, що суд неповно з'ясував усі обставини, що мають значення для вирішення спору, висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи.
Наголошує на правомірності своїх дій.
У судовому засіданні позивач заперечував проти задоволення апеляційної скарги.
Представник відповідача у судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, клопотання про участь у розгляді справи не заявлялось.
Заслухавши позивача, дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів встановила.
Дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів встановила.
Позивач є пенсіонером, знаходиться на обліку у відповідача, отримував пенсію за віком та продовжував працювати 2 роки.
02.06.2009 року позивач звернувся до відповідача з заявою про перерахунок пенсії відповідно до ст. 40, ч. 4 ст. 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Відповідач відмовив в проведені такого перерахунку, зробивши перерахунок пенсії позивача, із застосуванням показників середньої заробітної плати працівників у середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, з якої сплачені страхові внески та яка враховується відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» для обчислення пенсії за 2007 рік в сумі 1197 грн. 91 коп.
Між сторонами немає розбіжностей щодо обставин справи, встановлених судом першої інстанції та апеляційним судом, в апеляційній скарзі вказується тільки на порушення норм матеріального та процесуального права.
Колегія суддів вважає такий висновок помилковим, а апеляційну скаргу такою, що підлягає частковому задоволенню, з наступних підстав.
Відповідно до ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних та юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку у тому числі органів державної влади. У справах щодо оскарження рішень суди перевіряють чи прийняті вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 19 Конституції України встановлено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з ст. 22 Конституції України конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані при прийнятті нових законів або внесені змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод. Скасування конституційних прав і свобод - це їх офіційна (юридична або фактична) ліквідація. Звуження змісту та обсягу прав і свобод є їх обмеженням. У традиційному розумінні діяльності визначальними поняття змісту прав людини є умови і засоби, які становлять можливості людини, необхідні для задоволення потреб її існування та розвитку. Обсяг прав людини - це їх сутнісна властивість, виражена кількісними показниками можливостей людини, які відображені відповідними правами, що не є однорідними і загальними. Загальновизнаним є правило, згідно з яким сутність змісту основного права в жодному разі не може бути порушена.
Статтею 46 Конституції України передбачено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, а також регулює порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам визначає Закон України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Статтею 58 зазначеного Закону на Пенсійний фонд покладене керівництво та управління солідарною системою, збір, акумуляція та облік страхових внесків, призначення пенсії та підготовка документів для її виплати, забезпечення своєчасного і в повному обсязі фінансування та виплати пенсій, допомоги на поховання, здійснення контролю за цільовим використанням коштів Пенсійного фонду, вирішення питань, пов'язаних з веденням обліку пенсійних активів застрахованих осіб на накопичувальних пенсійних рахунках, здійснення адміністративного управління Накопичувальним фондом та інші функції, передбачені Законом і статутом Пенсійного фонду.
Таким чином, відповідач у справі - орган владних повноважень, на якого чинним законодавством України покладені владні управлінські функції у сфері пенсійного забезпечення.
Відповідно до преамбули Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” зміна умов і норм загальнообов'язкового державного пенсійного страхування здійснюється виключно шляхом внесення змін до цього Закону.
Згідно ч. 3 ст. 4 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» виключно законами про пенсійне забезпечення визначаються види пенсійного забезпечення, умови, норми та порядок пенсійного забезпечення.
Відповідно до ст. 5 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» цей Закон регулює відносини, що виникають між суб'єктами системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування. Дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на ці відносини лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що не суперечить цьому Закону. Виключно цим Законом визначаються види пенсійних виплат, умови набуття права та порядок визначення розмірів пенсійних виплат.
Відповідно до ч. 3 ст. 42 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування ” у разі якщо застрахована особа після призначення пенсії продовжувала працювати, провадиться перерахунок пенсії з урахуванням страхового стажу після призначення пенсії. Кожний наступний перерахунок пенсії провадиться не раніш як через два роки після попереднього перерахунку з урахуванням страхового стажу після призначення пенсії. Перерахунок пенсії здійснюється із заробітної плати (доходу), з якої була обчислена пенсія, або за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 цього Закону.
Відповідно до ч. 1 ст. 40 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” до заробітної плати (доходу) для обчислення пенсії враховуються суми виплат (доходу), отримуваних застрахованою особою після набрання чинності цим Законом, з яких згідно із цим Законом були фактично обчислені та сплачені страхові внески до Пенсійного фонду в межах встановленої законодавством максимальної величини заробітної плати (доходу), з якої сплачуються страхові внески.
Підпунктом “б” підпункту 10 пункту 35 Розділу ІІ Закону України “Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України” від 28.12.2007 року № 107-VІ частина 4 статті 42 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” викладена в новій редакції, відповідно до якої у разі якщо застрахована особа після призначення пенсії продовжувала працювати, провадиться перерахунок пенсії з урахуванням не менше ніж 24 місяців страхового стажу після призначення (попереднього перерахунку) пенсії незалежно від перерву у роботі. Перерахунок пенсії здійснюється із заробітної плати (доходу), з якої була обчислена пенсія. За бажанням пенсіонера перерахунок пенсії провадиться із заробітної плати за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 цього Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати працівників в середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, з якої сплачено страхові внески та яка відповідно до цього Закону враховується для обчислення пенсії за календарний рік, що передує року перерахунку пенсії. При цьому з періоду, за який враховується заробітна плата (дохід) для перерахунку пенсії, період після призначення пенсії не підлягає виключенню згідно із абзацом третім частини першої статті 40 цього Закону.
У разі якщо застрахована особа після призначення (перерахунку) пенсії має менше ніж 24 місяці страхового стажу, перерахунок пенсії провадиться не раніше як через два роки після призначення (попереднього перерахунку) з урахуванням страхового стажу після призначення (попереднього перерахунку) з урахуванням заробітної плати, з якої призначено (попередньо перераховано) пенсію.
Якщо пенсіонер, продовжуючи працювати, набув стажу, достатнього для призначення пенсії відповідно до частини першої статті 28 цього Закону, то за заявою пенсіонера провадиться відповідний перерахунок пенсії, незалежно від того, скільки часу минуло після призначення пенсії при неповному стажі, з урахуванням заробітної плати, з якої призначено (попередньо перераховано) пенсію.
Обчислення страхового стажу, який дає право на перерахунок пенсії відповідно до цієї частини, здійснюється не раніше дня, наступного за днем, по який обчислено страховий стаж при призначенні (попередньому перерахунку) пенсії.
Рішенням Конституційного Суду України № 10-рп від 22 травня 2008 року зміни до Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” визнані такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними).
Згідно пункту 5 резолютивної частини Рішення Конституційного Суду України № 10-рп від 22.05.2008 року положення Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України", визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення, що узгоджується зі статтею 152 Конституції України, якою встановлено, що Закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.
Рішення Конституційного Суду України у цій справі має преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв'язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України", визнаних неконституційними.
Колегія суддів вважає неправомірним застосування відповідачем під час здійснення перерахунку пенсії позивачу положень на п.п. 3 п.11 Постанови Кабінету Міністрів України від 28.05.2008 року № 530 “Про деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян” з використанням показників заробітної плати (доходу) в середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, з якої сплачено страхові внески за 2007 рік, з наступних підстав.
Відповідно до зазначеної норми у разі коли застрахована особа після призначення пенсії відповідно до Закону продовжувала працювати, проводиться перерахунок пенсії з урахуванням не менш як 24 місяців страхового стажу після призначення (попереднього перерахунку) пенсії незалежно від перерву у роботі. Перерахунок пенсії проводиться із заробітної плати (доходу), з якої була обчислена пенсія. За бажанням пенсіонера перерахунок пенсії проводиться із заробітної плати за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати працівників у середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, з якої сплачено страхові внески та яка відповідно до Закону враховується для обчислення пенсії, за календарний рік, що передує року перерахунку пенсії. При цьому з періоду, за який враховується заробітна плата (дохід) для перерахунку пенсії, період, що настає після призначення пенсії, не підлягає виключенню згідно з абзацом третім частини першої статті 40 Закону.
Тобто, фактично цією нормою відтворена редакція ч. 4 ст.42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» в редакції Закону України від 28.12.2007 року N 107-VI, яка визнана неконституційною.
Таким чином, умови перерахунку пенсії, визначені в п.п. 3 п. 11 Постанови Кабінету Міністрів України від 28.05.2008 року № 530 не відповідають умовам, викладеним в ст. 40, ч. 4 ст. 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» в редакції Закону від 09.07.2003 року № 1058-ІV.
Відповідно до п. 4 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України у разі невідповідності нормативно-правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу.
Пунктом 5 постанови Пленуму Верховного Суду України від 01.11.1996 року № 9 визначено, що якщо при розгляді справи буде встановлено, що нормативно-правовий акт, який підлягав застосуванню, не відповідає чи суперечить законові, суд зобов'язаний застосувати закон, який регулює ці правовідносини.
Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 92 Конституції України виключно законами України визначаються основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення.
Таким чином, виходячи із загальних засад пріоритетності законів над підзаконними нормативними актами, у спірних правовідносинах підлягають застосуванню ст. 40 та ч. 4 ст.42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» в редакції Закону від 09.07.2003 року № 1058-ІМ, які регулюють умови перерахунку пенсії.
Відповідно до ч. 1 ст. 40 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (в редакції від 09.07.2003 року № 1058-ІУ), для обчислення пенсії враховується заробітна плата (дохід) за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд до 1 липня 2000 року, незалежно від перерв, та за весь період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року.
Частиною 2 ст. 40 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» визначена формула, за якою обчислюється заробітна плата, з якої відповідно до частини 1 ст. 40 зазначеного Закону обчислюється пенсія.
З аналізу зазначеної норми Закону вбачається, що якщо перерахунок пенсії відповідно до ч. 4 ст.42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» здійснюється із заробітної плати (доходу) за періоди страхового стажу, зазначені в ч. 1 ст. 40 цього Закону, то ця заробітна плата відповідно до ч. 2 ст.40 цього Закону обчислюється з урахуванням середньої заробітної плати працівників, зайнятих у галузях економіки України, за календарний рік, що передує року звернення за призначенням (перерахунком) пенсії.
Разом з тим, колегія суддів враховує наступне.
Відповідно до абз.1 ч.2 ст. 5 КАС України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
Як на час подання цього позову, так і на момент прийняття судом оскаржуваної постанови відповідно до частини першої статті 99 КАС адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Частиною другою цієї статті визначено, що для звернення за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Позивач про порушення свого права, якщо він вважав його порушеним, повинен був дізнатися при виплаті йому відповідачем щомісячної пенсії. Звернення позивача до відповідача із заявою щодо перерахунку пенсії за минулий час не є передбаченою законом можливістю досудового порядку вирішення спору в розумінні частини четвертої статті 99 КАС України.
Відповідно до ст. 100 КАС України адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд за заявою особи, яка його подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановлюється ухвала.
Норми статті 268 Цивільного кодексу України, якою передбачено, що позовна давність не поширюється на вимоги про відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю, на погляд колегії, не підлягають застосуванню до спірних правовідносин, оскільки виплата щомісячної пенсії, не пов'язана з відшкодуванням шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я.
Крім того, слід зазначити, що до спірних правовідносин не повинні застосовуватись також положення статті 87 Закону України «Про пенсійне забезпечення», оскільки з 01.01.2004 року набрав чинності Закон України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Відповідно до п.16 розділу XV «Прикінцеві положення» цього Закону до приведення законодавства України у відповідність із цим Законом закони України та інші нормативно-правові акти застосовуються в частині, що не суперечить цьому Закону. Положення Закону України «Про пенсійне забезпечення» застосовуються в частині визначення права на пенсію за віком на пільгових умовах і за вислугу років.
Відповідно до статті 46 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» виплачуються за минулий час без обмеження будь-яким строком лише нараховані суми пенсії, не отримані з вини органу, що її призначає і виплачує.
Оскільки у правовідносинах, що є предметом розгляду у цій справі, нарахування спірних сум відповідачем не здійснювались, підстави для застосування статті 46 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» відсутні.
За таких обставин, колегія суддів зазначає, що звернувшись з позовом 19.10.2010. року, позивачем пропущено шестимісячний строк звернення до суду з адміністративним позовом.
Колегія суддів зазначає, що в матеріалах справи відсутні будь-які докази, які підтверджують, що строк пропущено за поважною причиною.
Оскільки позивачем пропущений строк, встановлений для звернення до адміністративного суду з позовними заявами про захист порушеного права, встановлений зазначеною нормою процесуального Закону, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про задоволення позовної заяви у повному обсязі.
На підставі викладеного керуючись ст. 19 Конституції України, Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», ст. 99, ст. 100, ст. 160, ст. 167, ст. 195, ст. 196, ст. 198, ст. 203, п. 4 ч. 1 ст. 205, ст. 206, ст. 211, ст. 212, ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Старобешівському районі Донецької області на постанову Старобішевського районного суду Донецької області від 23.03.2011 року у справі № 2а-658/11/0547 - задовольнити частково.
Постанову Старобішевського районного суду Донецької області від 23.03.2011 року у справі № 2а-658/11/0547 за позовом ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України в Старобішевському районі Донецької області про перерахунок пенсії - скасувати.
Адміністративний позов ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України в Старобішевському районі Донецької області про перерахунок пенсії - залишити без розгляду.
Ухвала Донецького апеляційного адміністративного суду вступає в законну силу з моменту проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, а в разі складення ухвали в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі.
У судовому засіданні 17.06.2011 року проголошена вступна та резолютивна частина ухвали, повний текст ухвали виготовлений 20.06.2011 року.
Головуючий суддя І.В. Геращенко
Судді Т.Г.Арабей
Л.В.Губська