Головуючий у 1 інстанції - Ткаченко О.Д.
Суддя-доповідач - Гаврищук Т.Г.
15 червня 2011 року справа №2а-221/11/1204 приміщення суду за адресою:83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26
Колегія суддів Донецького апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого судді Гаврищук Т.Г.
суддів Білак С.В. , Сухарька М.Г.
України в Біловодському районі Луганської області на постанову Біловодського районного суду Луганської області від 03 березня 2011р. у справі № 2а-221/11/1204 (головуючий І інстанції Ткаченко О.Д.) за позовом ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України в Біловодському районі Луганської області про перерахунок пенсії,-
Позивач звернувся до суду з позовом до Управління Пенсійного фонду України в Біловодському районі Луганської області про визнання бездіяльності відповідача незаконною та зобов'язання відповідача нарахувати та виплатити недоплачену щомісячну державну соціальну допомогу як дитині війни, за період з 01.01.10р.
Ухвалою Біловодського районного суду Луганської області від 22.02.11р. позовні вимоги ОСОБА_2 за період з 01.01.10р. до 20.08.10р. залишені без розгляду.
Постановою Біловодського районного суду Луганської області від 03 березня 2011р. у справі № 2а-221/11/1204 задоволені позовні вимоги ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України в Біловодському районі Луганської області, внаслідок чого визнано неправомірною бездіяльність Управління Пенсійного фонду України в Біловодському районі Луганської області щодо невиплати підвищення до пенсії ОСОБА_2 у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, встановленої у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом за відповідний період, у період з 21.08.2010р. по 03.03.2011р. включно (з урахуванням здійснених виплат) та зобов'язано Управління Пенсійного фонду України в Біловодському районі Луганської області здійснити нарахування та виплату підвищення до пенсії ОСОБА_2 у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, встановленої у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом на 2010 рік, та з січня 2011р. по час розгляду справи по суті, як дитині війни відповідно до ст. 6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни» за період з 21.08.2010р. по 31.12.2010р., та з 01.01.11р. по 03.03.11р. включно (з урахуванням здійснених виплат).
В апеляційній скарзі Управління Пенсійного фонду України в Біловодському районі Луганської області просить скасувати постанову суду першої інстанції, як таку, що прийнята з порушенням норм матеріального права, та прийняти нову постанову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі. Скаржник в апеляційній скарзі вказував на те, що розмір мінімальної пенсії за віком, встановлений Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», застосовується виключно для визначення розмірів пенсій, призначених згідно з цим законом. Крім того, вказував на те, що виплата підвищення до пенсії проведена у відповідності з діючим законодавством.
Відповідно до частини 8 статті 1832 КАС України апеляційні скарги у справах, передбачених пунктами 1, 2 частини першої цієї статті, розглядаються апеляційними судами в порядку письмового провадження.
Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, встановила наступне.
Позивач відноситься до категорії „діти війни”.
Відповідно до статті 6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни” від 18 листопада 2004 року № 2195-4 дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.
Статтею 71 Закону України „Про Державний бюджет України на 2007 рік” дія даної норми була зупинена. Однак, Рішенням Конституційного Суду України від 9 липня 2007 року № 6-рп/2007 визнані такими, що не відповідають Конституції України, серед інших, положення статті 71 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік», якими була зупинена дія статті 6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни”.
Підпунктом 2 пункту 41 розділу II Закону України «Про Державний бюджет України на 2008р. та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» внесені зміни до Закону України «Про соціальний захист дітей інвалідів», а саме, текст ст. 6 викладений в такій редакції: «Дітям війни (крім тих, на яких поширюється дія Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту") до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни».
Рішенням Конституційного Суду України № 10-рп від 22.05.08р. визнані такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), положення, зокрема п. 41 розділу II Закону України «Про Державний бюджет України на 2008р. та про внесення змін до деяких законодавчих актів України».
Законами України „Про Державний бюджет України на 2009 рік”, „Про Державний бюджет України на 2010 рік”, „Про Державний бюджет України на 2011 рік” не внесено змін та не зупинено дію ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».
Таким чином, стаття 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" з 1 січня 2010 року є діючою в наступній редакції: «дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком».
Колегія суддів погоджує висновок суду першої інстанції, що розмір мінімальної пенсії за віком необхідно обраховувати відповідно до ч. 1 ст. 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", оскільки чинним законодавством не встановлено іншого, крім передбаченого частиною першою цієї статті, мінімального розміру пенсії за віком.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись статтями 29, 184, 195, 196, 197, 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,
Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Біловодському районі Луганської області на постанову Біловодського районного суду Луганської області від 03 березня 2011р. у справі № 2а-221/11/1204 - залишити без задоволення.
Постанову Біловодського районного суду Луганської області від 03 березня 2011р. у справі № 2а-221/11/1204 - залишити без змін.
Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили через п'ять днів після направлення їх копій особам, які беруть участь у справі, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Головуючий: Т.Г. Гаврищук
Судді: С.В. Білак
М.Г. Сухарьок