Головуючий у 1 інстанції - Стріжакова Т.В.
Суддя-доповідач - Яковенко М.М.
25 травня 2011 року справа №2а-1925/11/0549 приміщення суду за адресою:83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26
Колегія суддів Донецького апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого судді Яковенка М.М.
суддів Ханової Р.Ф. , Гайдара А.В.
розглянувши в письмовому проваджені апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в місті Торезі Донецької області на постанову Торезького міського суду Донецької області від 09 лютого 2011 року по адміністративній справі № 2а-1925/11/0549 за позовом ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України в місті Торезі Донецької області про поновлення пропущеного строку, визнання дій неправомірними, зобов'язання вчинити певні дії,-
Постановою Торезького міського суду Донецької області від 09 лютого 2011 року позовні вимоги були задоволені частково. Суд першої інстанції зобов'язав відповідача перерахувати та здійснити надбавку до пенсії позивачу відповідно до ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, передбаченої ст.28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», та провести відповідні виплати за період з 18 травня 2010 року.
В апеляційній скарзі відповідач просить скасувати постанову суду першої інстанції як прийняту з порушенням норм матеріального права та прийняти нову постанову, якою відмовити в задоволенні позову.
Розгляд справи здійснювався в порядку письмового провадження, з урахуванням положень п.1 ч.1. ст.197 КАС України, за наявними у справі матеріалами.
Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, встановила наступне.
Колегія суддів зазначає, що з врахуванням частини 1 статті 195 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційний перегляд постанови суду першої інстанції здійснюється в межах апеляційної скарги відповідача.
Закон України "Про соціальний захист дітей війни" № 2195-IV від 18 листопада 2004 року (зі змінами та доповненнями станом на час розгляду спірних правовідносин), який набрав чинності з 1 січня 2006 року, встановлює правовий статус дітей війни та визначає основи їх соціального захисту та гарантує їх соціальну захищеність шляхом надання пільг і державної соціальної підтримки.
Статтею 1 вказаного закону передбачено, що дитина війни це особа, яка є громадянином України та якій на час закінчення (2 вересня 1945 року) Другої світової війни було менше 18 років.
Статус позивача як дитини війни підтверджується паспортом та пенсійним посвідченням.
Статтею 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" передбачено, що дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.
Підпунктом 2 пункту 41 розділу II Закону України “Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України” від 28 грудня 2007 року N 107-VI, що набрав чинності з 1 січня 2008 року, стаття 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" викладена в новій редакції, яка передбачає, що дітям війни (крім тих, на яких поширюється дія Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту") до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни, тобто на 10 процентів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, при цьому зміни
Зміни, внесені підпунктом 2 пункту 41 розділу II Закону України “Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України” були визнані такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), згідно з Рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року N 10-рп/2008. У вказаному рішенні Конституційним судом України було зазначено, що положення Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України", визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення. Рішення Конституційного Суду України у цій справі має преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв'язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України", визнаних неконституційними.
Статтею 152 Конституції України передбачено, що Закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність. Суд першої інстанції правильно визначив, виходячи з рішення Конституційного суду N 10-рп/2008 від 22 травня 2008 року, що передбачене статтею 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" підвищення пенсії на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком діє з 22 травня 2008 року.
Колегія суддів погоджує дотримання судом першої інстанції вимог статей 99, 100 КАС України, про визнання права позивача на виплату підвищення до пенсії за віком як дітям війни в розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком, з урахуванням дати звернення позивача до суду першої інстанції.
Відповідач в апеляційній скарзі зазначив, що в виплата позивачу підвищення до пенсії як дітям війни здійснювалася відповідно до положень постанови Кабінету Міністрів України від 28 травня 2008 року № 530 “Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян” в розмірі 49, 80 грн.
Колегія суддів не приймає до уваги посилання апелянта, на правомірність застосування ним у 2010 році розміру виплат у відповідних сумах, встановлених постановою Кабінету Міністрів України, оскільки виходячи із загальних засад пріоритетності Конституції і законів України над урядовими нормативно-правовими актами, при вирішенні спірного питання, відповідач мав керуватися безпосередньо приписами Закону України "Про соціальний захист дітей війни", а не зазначеною постановою Кабінету Міністрів України.
Колегія суддів зазначає, що до спірних правовідносин не підлягає застосуванню положення ст.70 цього Закону про держбюджет, якою надано право Кабінету Міністрів України у 2010 році встановлювати розміри соціальних виплат, які відповідно до законодавства визначаються залежно від розміру мінімальної заробітної плати, в абсолютних сумах у межах асигнувань, передбачених за відповідними бюджетними програмами. На спірні правовідносини зазначені положення не поширюється, тому що розмір соціальних виплат передбачених ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" визначається залежно від розміру мінімальної пенсії за віком, а не мінімальної заробітної плати .
Крім цього, колегія суддів вважає, що відсутність бюджетного фінансування в обсязі, передбаченому Законом України "Про соціальний захист дітей війни" для здійснення соціальних виплат, не може бути підставою для відмови у задоволенні позову.
Відповідно до статті 200 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасовано правильне по суті рішення суду з одних лише формальних міркувань.
Враховуючи наведене, розглядаючи апеляційну скаргу відповідача в межах доводів задоволених вимог позивача, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права та правомірно задовольнив вимоги за період 2010 року.
Керуючись статтями 159, 160, 167, 184, 195, 195-1, 197, 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в місті Торезі Донецької області на постанову Торезького міського суду Донецької області від 09 лютого 2011 року по адміністративній справі № 2а-1925/11/0549 - залишити без задоволення.
Постанову Торезького міського суду Донецької області від 09 лютого 2011 року по адміністративній справі № 2а-1925/11/0549 - залишити без змін.
Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили через п'ять днів після направлення копій особам, які беруть участь у справі та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом 20 днів після набрання нею законної сили.
Головуючий суддя М.М. Яковенко
Судді Р.Ф. Ханова
А.В. Гайдар