"05" травня 2011 р.справа № 2а-8013/10/0470
Колегія суддів Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду у складі: головуючого судді: Мельник В.В.
суддів: Проценко О.А. Туркіної Л.П.
при секретарі судового засідання: Ганноченку А.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю фірма «Каскад»
на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду
від 08.12.2010 року у справі № 2а-8013/10/0470
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю фірма «Каскад»
до
проДніпропетровської митниці
визнання не чинним та скасувння рішення і картки відмови в прийнятті митної декларації,
06 липня 2010 року Товариство з обмеженою відповідальністю фірма «Каскад» (далі по тексту позивач) звернулося до суду з адміністративним позовом до Дніпропетровської митниці (далі по тексту відповідач) в якому просило визнати не чинним та скасувати рішення Дніпропетровської митниці Державної митної служби України про визначення митної вартості товарів ( здійснення митної оцінки»№110000011/2010/100218/2 від 04.02.2010 року та визнати не чинним та скасувати картку відмови в прийнятті. /а.с.3-8/.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 07.07.2010 року відкрито провадження в адміністративній справі №2а-8013/10/0470 /а.с.2/.
Позивач, посилаючись на доводи, викладені у позовній заяві, зазначив, що відповідно до ст.260 Митного Кодексу України митна вартість товарів, які переміщуються через митний кордон України, визначається саме декларантом відповідно до положень цього Кодексу. Митний орган лише контролює достовірність визначення митної вартості і як, будь який інший суб'єкт владних повноважень, зобов'язаний проводити такі дії лише в порядку та у спосіб передбачений Законом. Відповідачем не наведено жодного доказу того, що документи надані позивачем на підтвердження митної вартості товару, містять такі відомості, відносно яких у митного органу виникли обґрунтовані підозри стосовно достовірності заявленої митної вартості. Також у відповідності з Митними Кодексом України, люба, у тому числі і альтернативна, митна вартість товару- це конкретна сума, фактично сплачена, або підлягаюча фактичній сплаті за товар. Ця сума зобов'язана бути розрахована у спосіб сумісний з принципами бухгалтерського обліку, і підтверджуватись документально. Чого у, даному випадку, Дніпропетровською митнице зроблено не було.
Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суд від 08.12.2010р. у справі №2а-8013/10/0470 у задовленні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальістю фірма «Каскад»до Дніпропетровської митниці про визнання не чинним та скасування рішення і картки відмови в прийнятті митної декларації -відмовлено ( суддя Чабаненко С.В.) / а.с.99-105/.
Постанова суду першої інстанції обґрунтована тим, що механізм реалізації положень ст.264 Митного Кодексу України встановлено Порядком випуску товарів у вільний обіг під гарантійні зобов'язання при ввезенні їх на митну територію України, затвердженим наказом Держмитслужби України від 17.03.08 №230, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 27.03. 08 за №259/14950. Відповідно до п.п. 8, 10 вказаного прядку у разі випуску товарів у вільний обіг під гарантійні зобов'язання у вигляді сплати до державного бюджету суми податків і зборів (обов'язкових платежів) згідно із митною вартістю товарів, визначеною митним органом, у декларації декларантом зазначається відповідний код способу розрахунку, а посадова особа митного органу, що здійснює митне оформленя товарів, вчиняє у графі «для відміток митного органу»декларації митної вартості форми ДМВ-2 записи «контроль митної вартості після пропуску», а також «сплачено до бюджету». На підставі заяви позивача від 04.02.2010 року №4 про надання дозволу на митне оформлення вантажу під фінансову гарантію декларанта зі сплатою податків і зборів до Держбюджету України, митницею прийнято рішення щодо можливості випуску ввезеного товару у вільний обіг під обрані гарантійні зобов'язання -сплату до Державного бюджету України податків та зборів.
Позивач -Товариство з обмеженою відповідальністю фірма «Каскад», не погодившись з вищезазначеною постановою суду першої інстанції у даній адміністративній справі, подало апеляційну скаргу, в якій посилаючись на те, що судом першої інстанції під час розгляду даної справи порушено норми матеріального та процесуального права, просить винести постанову якою скасувати постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду по справі №2а-8013/1-/0470 від 13 грудня 2010 року та прийняти нову постанову суду, якою задовольнити позовні вимоги апелянта.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги позивач зазначає, що митним органом не доведено, а судом не ураховано при прийняті оскаржуваної постанови те, що до матеріалів справи не долучено доказів того, що документи надані ТОВ фірмою «Каскад»на підтвердження митної вартості товару, містять такі відомості, відносно яких у митного органу виникли обґрунтовані підозри стосовно достовірності заявленої митної вартості. Судом також безпідставно не враховно як доказ правомірності позовних вимог ТОВ фірми «Каскад», Наказ державної митної служби України №1242 від 19.10.2010 року, яким з метою забезпечення одноманітного підходу та дієвого контролю за правильністю визначення митної вартості товарів які переміщуються через митний кордон України, заборонено застосування інших методів замість методу №1, без чіткого зазначення причин, через які митна вартість імпортованих товарів не може бути зазначена за ціною договору щодо товарів, які імпортуються.
В підготовчій частині судового розгляду від представника відповідача по справі -Дніпропетровської митниці, було подано письмові заперечення на апеляційну скаргу, які містять прохання до суду відмовити в задоволенні апеляційної скарги за їх необґрунтованістю.
Представник позивача в судовому засіданні, посилаючись на доводи, викладені в апеляційній скарзі і своїй позовній заяві та пояснення, надані під час розгляду справи, повністю підтримав вимоги апеляційної скарги та просив суд скасувати Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 08.12.2010р. та прийняти рішення, яким задовольнити позовні вимоги.
Представники відповідача в судовому засіданні, посилаючись на доводи, викладені в письмових запереченнях на апеляційну скаргу, та на свої пояснення, надані в ході судового розгляду справи, просив суд в задоволені вимог апеляційної скарги відмовити, а рішення суду першої інстанції -залишити без змін.
Заслухавши пояснення сторін, перевіривши доводи апеляційної скарги та вивчивши матеріали справи в їх сукупності, колегія суддів прийшла до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Судом встановлено, матеріалами справи підтверджено, що згідно з Довідкою з єдиного державного реєстру підприємств та організацій України, Товариство з обмеженою відповідальністю фірма «Каскад»має правовий статус суб»єкта як юридична особа. \а.с.42\
Відповідач -Дніпропетровська митниця, у відповідності до ст..14 Митного кодексу України є митним органом, який на території закріпленого за ним регіону в межах своєї компетенції здійснює митну справу та забезпечує комплексний контроль за додержанням законодавства України з питань митної справи. керівництво і координацію діяльності підпорядкованих йому митниць та спеціалізованих митних установ і організацій.
Як вбачається з матеріалів справи, Товариством з обмеженою відповідальністю фірма «Метал і КА»укладено зовнішньоекономічний контракт від 05.06.2009 № 05/06/09 з Продавцем - Компанією Arcelor Mittal Inernational Lyxembourg S.A.
Відповідно до договору комісії від 22.04.2008 № 20/11-06 та додатку від 11.12.209 № 38/2, укладених між ТОВ фірма «Каскад»та ТОВ фірма «Метал і КА», ТОВ фірма «Каскад» є комітентом.
Відповідно до контракту від 05.06.2009 № 05/06/09 та додатку від 14.12.2009 № 2 до зазначеного контракту (п.10), Покупцем здійснено 100% передплату.
Згідно з умовами Контракту Продавцем поставлено Товар - "профілі І-подібні з вуглецевої (нелегованої) сталі, гарячекатані, без подальшої обробки, окрім гарячої прокатки, гарячого волочіння або пресування. Виробник: Arcelor Mittal Poland S.A.".
Митне оформлення вказаного товару здійснювалось Позивачем на підставі поданої Дніпропетровській митниці вантажної митної декларації від 04.02.2010 №
110000011/2010/101868.
Митна вартість товару заявлена Позивачем шляхом подання декларації митної вартості форми ДМВ-1, за ціною договору (метод 1) відповідно до статті 267 Митного Кодексу України, а саме: 28 152,38 доларів СІЛА - 0,55 доларів США за кг.
Для підтвердження заявленої митної вартості Позивачем надані Відповідачу документи, передбачені п.7 Порядку декларування митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, та подання відомостей для підтвердження, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.12.2006 № 1766 (далі -ПКМУ№ 1766), а саме:
- облікова картка суб'єкта зовнішньоекономічної діяльності від 12.02.2009 № 11000/1/09/114998;
- облікова картка суб'єкта зовнішньоекономічної діяльності від 16.03.2009 № 11000/3/09/312069;
- внутрішній транзитний документ від 31.01.2010№ 209090302.2010.000032.001;
- накладна ЦІМ/УМВС від 22.01.2010 № 237594;
- лист ТОВ «Каскад»від 21.01.2010 № 05/06/2/18;
- пакувальний лист від 21.01.2010 № 60809054;
- страховий поліс від 07.01.2010 № 5943658000440;
- зовнішньоекономічний договір (контракт) від 05.06.2009 № 05/06/09 із додатком від 10.12.2009 № 1;
- внутрішній договір (контракт) комісії від 22.04.2008 № 20/11-06 із доповнення від 11.12.2009 №38/2;
- висновок державної санітарно-епідеміологічної експертизи (МОЗ України) від 26.12.2008 №25;
- довідка про проведення декларування валютних цінностей Ленінської ДПІ від 09.10.2009;
- довідка про проведення декларування валютних цінностей Лівобережної міжрайонної ДПІ від 09.10.2009;
- сертифікат якості від 21.01.2010 № 1000492340;
- сертифікат про походження товару невизначеної форми від 21.01.2010 № РЬ/МР/АЕ 0060500;
- експортна ВМД від 22.01.2010;
- лист б/н від 23.12.2009;
- лист б/н від 25.01.2010;
- лист б/н від 18.01.2010;
- лист б/н від 11.11.2009.
Правовідносини, що виникли між сторонами у даній адміністративній справі врегульовано нормами Митного кодексу України та Порядку декларування митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, та подання відомостей для її підтвердження, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 1766 від 20.12.2006р.
Відповідно до п.п. З п. 7 ПКМУ № 1766, для підтвердження заявлених відомостей про митну вартість товарів декларант зобов'язаний подати банківські платіжні документи, а також інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару.
Відповідно до умов контракту від 05.06.2009 № 05/06/09 та додатку від 14.12.2009 № 2 до зазначеного контракту (п.10), умовами оплати є 100% передплата.
Для підтвердження митної вартості заявленого товару Позивачем надано довідку «ПриватБанку»від 27.01.2010 № 32 на суму 72 150,00 доларів США.
Приймаючи рішення по суті заявлених апеляційних вимог, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції стосовно того, що зазначена довідка не могла бути прийнята у підтвердження заявленої митної вартості, оскільки вона не може вважатись банківським платіжним документом, оскільки не містить реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару.
У зв'язку з вищевикладеним, митна вартість товару не могла бути визначена за методом 1 (за ціною договору щодо товарів, які імпортуються).
Під час порівняння рівня заявленої митної вартості товарів Дніпропетровською митницею було встановлено, що цей рівень значно нижчий рівня митної вартості товарів, інформація про які була наявна у митному органі.
Калькуляція товару, надана Позивачем до митного оформлення, складена підприємством Arcelor Mittal Inernational Lyxembourg S.A. , Люксембург, в той час як фірмою-виробником виступає - Arcelor Mittal Poland S.A."., Польща. Вищезазначена калькуляція не містить умов поставки товару і має суб'єктивний характер, тобто надана безпосередньо покупцю - ТОВ фірмі «Метал і КА»та дорівнює вартості товару, що заявлена декларантом до митного оформлення.
На підставі зазначеного посадова особа відділу контролю митної вартості Дніпропетровської митниці, що здійснювала перевірку даних, зазначених у ДМВ, і її оформлення, відповідно до Порядку заповнення декларації митної вартості, затвердженого наказом ДМСУ від 02.12.03 № 828, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України від 19.12.03 за № 1192/8513, на аркуші № 1 ДМВ учинила запис: "необхідно подання додаткових документів, що підтверджують митну вартість товарів, відповідно до вимог ПКМУ від 20.12.06 № 1766:
- каталоги, специфікації фірми-виробника товарів;
висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, що мають відповідні повноваження згідно із законодавством;
- інформація зовнішньоторговельних та біржових організацій про вартість товару та/або сировини.
Відповідно до п. 7 ПКМУ від 20.12.06 № 1766 необхідно надати банківські платіжні документи, а також інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару.
Декларант зобов'язаний подати документи протягом 10 календарних днів після ознайомлення із записом митного органу про необхідність їх надання (п. 13 ПКМУ від 20.12.06 № 1766)".
Позивач був ознайомлений з цим записом в той же день, тобто 04.02.2010 під підпис та вчинив запис: „Ознайомлений, консультація проведена, додаткових документів в зазначений термін додати не має можливості".
З урахуванням позиції підприємства, відсутності додаткових документів для підтвердження митної вартості товару, посадова особа митного органу, відповідно до пункту 14 ПКМУ № 1766, винесла рішення про визначення митної вартості товару від 04.02.2010 № 110000011/2010/100218/2, відповідно до якого митну вартість визначено у розмірі 0,82 доларів США за 1 кг на підставі наявних у митниці відомостей із застосуванням методу 3 відповідно до ст. 269 МКУ.
Статтею 265 Митного кодексу України та пунктом 2 Порядку здійснення контролю за правильністю визначення митної вартості товарів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 09.04.2008 № 339 визначено, що контроль за правильністю визначення митної вартості товарів під час проведення операцій їх митного контролю і митного оформлення здійснюється митним органом відповідно до статті 41 Митного кодексу України шляхом:
1) проведення:
- перевірки документів, поданих для підтвердження заявленої митної вартості товарів, і відомостей, що необхідні для здійснення митного контролю, згідно з Порядком
декларування митної вартості товарів, які перемішуються через митний кордон України, та подання відомостей для її підтвердження, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 20 грудня 2006 р. № 1766;
- усного опитування посадових осіб підприємств і громадян, а також консультацій з декларантом з метою обміну інформацією, що стосується певної зовнішньоекономічної операції та впливає на вартість товарів;
- митного огляду товарів для визначення характеристик, які впливають на рівень їх митної вартості;
2) порівняння рівня заявленої митної вартості товарів з:
- рівнем митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, митне оформлення яких вже здійснено;
- наявною у митного органу інформацією про рівень цін на такі товари або вартість прямих витрат на їх виробництво, у тому числі сировини, матеріалів та/або комплектувальних виробів, які входять до складу товарів.
Згідно ст. 259 МК України, митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є їх ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, обчислена відповідно до положень Митного кодексу.
Визначення митної вартості здійснювалось відповідно до статей 259-269 Митного кодексу України та ПКМУ № 1766.
Неповна інформація про митну вартість товару, що містилася в документах наданих Позивачем та інформація, наявна у митного органу про рівень митної вартості товарів, митне оформлення яких здійснено унеможливили застосування методу 1 згідно з положеннями ст. 267 Митного кодексу.
Відповідно до ст. 268 МКУ, у разі якщо митна вартість імпортованих товарів не може бути визначена згідно з положеннями статті 267 МКУ, за митну вартість береться вартість операції з ідентичними товарами (другий метод), які продаються на експорт в Україну з тієї ж країни і час експорту яких збігається з часом експорту оцінюваних товарів або є максимально наближеним до нього.
При застосуванні цього методу визначення митної вартості за основу береться вартість операції з ідентичними товарами з дотриманням умов, зазначених у цій статті. При цьому під ідентичними розуміються товари, однакові за всіма ознаками з оцінюваними товарами, у тому числі за такими, як:
1) фізичні характеристики;
2) якість та репутація на ринку;
3) країна походження;
4) виробник.
При застосуванні другого методу визначення митної вартості товару митний орган використовує інформацію, яка міститься в базі даних Єдиної автоматизованої інформаційної системи Державної митної служби України (далі - ЄАІС ДМСУ) про продаж ідентичних товарів. Однак, відсутність інформації в ЄАІС ДМСУ унеможливила застосування цього методу для визначення митної вартості товару.
Відповідно до ст. 269 МКУ (метод визначення митної вартості за ціною договору щодо подібних (аналогічних товарів) - метод 3) під подібними (аналогічними) розуміються товари, які хоч і не є однаковими за всіма ознаками, але мають схожі характеристики і складаються із схожих компонентів, завдяки чому виконують однакові функції порівняно з товарами, що оцінюються, та вважаються комерційно взаємозамінними.
Для визначення, чи є товари подібними (аналогічними), враховуються такі ознаки:
1) якість, наявність торгової марки та їх репутація на ринку;
2) країна походження;
3) виробник.
Ціна договору щодо подібних (аналогічних) товарів береться за основу для визначення митної вартості товарів, якщо ці товари ввезено приблизно в тій же кількості і на тих же комерційних умовах, що й оцінювані товари.
Єдина автоматизована інформаційна система ДМСУ (далі - ЄАІС ДМСУ) містила інформацію про товари, з такими ж характеристиками, виготовлені в тій же країні, однак іншими виробниками.
Згідно п. 6.5. Порядку здійснення митного контролю й митного оформлення товарів із застосуванням вантажної митної декларації, затвердженого наказом Держмитслужби від 20.04.2005 № 314, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 27.04.2005 за № 439/10719, за наявності достатніх підстав, установлених законодавством України, посадова особа митного органу може відмовити в прийнятті ВМД, митому оформленні чи пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України, з оформленням Картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України (далі - Картка відмови) в порядку, установленому законодавством України.
Так, наказом Держмитслужби України від 12.12.2005 № 1227 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 26.12.2005 за № 1562/11842) затверджено Порядок оформлення й використання Картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України, відповідно до якого в усіх випадках відмови в прийнятті митної декларації посадовою особою митного органу оформлюється Картка відмови.
Відповідно до вищезазначеного Порядку, посадовою особою Дніпропетровської митниці оформлено Картку відмови від 05.02.2010 № 110000011/0/000290, в якій зазначено про необхідність подання нової ВМД з митною вартістю відповідно до Рішення митниці.
Відповідно до норм статті 264 Митного кодексу України, у разі виникнення потреби в уточненні заявленої митної вартості товарів або в разі незгоди декларанта з митною вартістю, визначеною митницею, декларант має право звернутись до митного органу з проханням випустити товари, що декларуються, у вільний обіг, під гарантію уповноваженого банку або сплатити податки і збори (обов'язкові платежі) згідно з митною вартістю цих товарів, визначених митним органом.
У разі, якщо після сплати декларантом податків і зборів (обов'язкових платежів) згідно з митною вартістю товарів, визначеною митним органом, буде прийнято рішення про застосування митної вартості, заявленої декларантом, сума надміру сплачених податків і зборів (обов'язкових платежів) повертається декларанту у місячний термін з дня прийняття рішення, у порядку, передбаченому законодавством.
Механізм реалізації положень статті 264 Митного кодексу України встановлено Порядком випуску товарів у вільний обіг під гарантійні зобов'язання при ввезенні їх на митну територію України, затвердженим наказом Держмитслужби України від 17.03.08 № 230, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 27.03.08 за № 259/14950.
Відповідно до пунктів 8 та 10 вказаного Порядку у разі випуску товарів у вільний обіг під гарантійні зобов'язання у вигляді сплати до державного бюджету суми податків і зборів (обов'язкових платежів) згідно з митною вартістю товарів, визначеною митним органом, у графі 47 вантажної митної декларації декларантом зазначається відповідний код способу розрахунку (код «52»згідно із Класифікатором способів розрахунку, затвердженого наказом Держмитслужби від 12.12.2007 № 1048), а посадова особа митного органу, що здійснює митне оформлення товарів, вчиняє у графі «для відміток митного органу»декларації митної вартості форми ДМВ-2 записи «контроль митної вартості після пропуску», а також «сплачено до бюджету».
На підставі заяви Позивача від 04.02.2010 № 4 про надання дозволу на митне оформлення вантажу під фінансову гарантію декларанта зі сплатою податків і зборів до Держбюджету України, митницею прийнято рішення щодо можливості випуску ввезеного товару у вільний обіг під обрані гарантійні зобов'язання - сплату до Держбюджету України податків та зборів, про що Позивача повідомлено листом Дніпропетровської митниці від 05.02.2010 № 17-27-2/2/743.
Також, Позивача повідомлено про те, що строк дії гарантійних зобов'язань не може перевищувати 90 календарних днів з моменту випуску товарів у вільний обіг.
В період дії гарантійних зобов'язань Позивачем надано до Дніпропетровської митниці додатковий документ - висновок «Укрпромзовнішекспертиза»від 15.03.2010 № 520.
Зазначений висновок містить посилання на інформацію спеціалізованого джерела «Аналитический проект краткосрочного прогноза цен на металлопрокат»та «Металлкурьер», реквізити яких (номер та дата) не зазначені, що унеможливлює пошук даних джерел інформації та проведення обчислення середньої вартості товару «Профілі I-подібні», виробництва Польща, на умовах контракту від 05.06.2009 № 05/06/09.
Інших документів Позивачем до митного органу надано не було.
Пунктом 1 ч.З ст.2 КАС України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суду перевіряють, чи прийняті (вчинені) вона на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
За таких обставин колегія суддів вважає, що суд першої інстанції під час розгляду даної справи об'єктивно, повно, всебічно дослідив обставини, які мають суттєве значення для вирішення справи, застосував до правовідносин, які виникли між сторонами у справі, норми права які регулюють саме ці правовідносини, зроблені судом першої інстанції висновки відповідають фактичним обставинам справи та підтверджуються належними письмовими доказами, які зібрані та досліджені судом у судовому засіданні під час розгляду даної адміністративної справи, рішення суду першої інстанції у даній справі про відмову у задоволенні позовних вимог прийнято без порушення норм процесуального та матеріального права, і тому постанову суду першої інстанції у даній адміністративній справі від 08 грудня 2010р. необхідно залишити без змін.
Доводи апеляційної скарги позивача спростовуються дослідженими у справі доказами і не можуть бути підставою для скасування постанови суду, а тому апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.160,196, 198,200,205,206 КАС України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю фірма «Каскад» - залишити без задоволення.
Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 08 грудня 2010р. по справі №2а-8013\10\0470 - залишити без змін.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складення ухвали в повному обсязі шляхом подання касаційної скарги до Вищого адміністративного суду України.
Повний текст виготовлено -21 червня 2011р.
Головуючий: В.В. Мельник
Суддя: О.А. Проценко
Суддя: Л.П. Туркіна