"27" квітня 2011 р. справа № 2а-720/10/0870
Колегія суддів Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду у складі: головуючого судді: Юхименка О.В.
суддів: Мірошниченка М.В. Руденко М.А.
при секретарі судового засідання: Федоровій Т.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні
апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю
«Запорізьке підприємство
по забезпеченню матеріальними ресурсами «РЕСУРС-ІНВЕСТ»
на постанову Запорізького окружного адміністративного суду
від 17.03.2010р.
у справі № 2а-720/10/0870
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю
«Запорізьке підприємство
по забезпеченню матеріальними ресурсами «РЕСУРС-ІНВЕСТ»
вул. Рекордна, 37-Б м. Запоріжжя, 69035;
до відповідача Державної податкової інспекції
у Орджонікідзевському районі міста Запоріжжя,
вул. Перемоги, 14, м. Запоріжжя, 69001;
про скасування акта,-
встановили: Товариством з обмеженою відповідальністю «Запорізьке підприємство по забезпеченню матеріальними ресурсами «РЕСУРС-ІНВЕСТ»подано позов до Державної податкової інспекції у Орджонікідзевському районі міста Запоріжжя про скасування податкового повідомлення-рішення № 0000892305/0/12631.
Запорізький окружний адміністративний суд (суддя Малиш Н.І.) своєю постановою від 17.03.2010р. у справі № 2а-720/10/0870 у позові відмовив.
Постанова суду мотивована тим, що Товариством з обмеженою відповідальністю «Запорізьке підприємство по забезпеченню матеріальними ресурсами «РЕСУРС-ІНВЕСТ»не відкоригований (не зменшений) податковий кредит на загальну суму безнадійної заборгованості у розмірі 866.510,00 грн. по ТОВ «ВКФ «Аніка»та Міськвиконкому, після закінчення строку позовної давності. Отже, визначення суми податкового зобов'язання з податку на додану вартість є правильним.
Не погоджуючись з прийнятим у справі судовим актом, у поданій апеляційній скарзі Товариство з обмеженою відповідальністю «Запорізьке підприємство по забезпеченню матеріальними ресурсами «РЕСУРС-ІНВЕСТ», Позивач, вказує на невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.
ДПІ у Орджонікідзевському районі міста Запоріжжя здійснено нарахування податку на додану вартість виключно з обігово-сальдової відомості, яка не може вважатися первинним документом.
ДПІ у Орджонікідзевському районі міста Запоріжжя, з чим погодився суд першої інстанції, помилково визначає датою виникнення дебіторської заборгованості червень 2003 року (ВКФ «Аніко») та вересень 2005 року (міськвиконком).
Іншої інформації щодо дат здійснення певних операцій з наведеними вище суб'єктами, окрім посилання на акт попередньої перевірки від 23.06.2006р., немає.
Крім того, протягом 2002 року на адресу виконкому Запорізької міської ради була перерахована фінансова допомога на благоустрій міста, без сплати ПДВ.
Просить постанову окружного адміністративного суду скасувати та ухвалити нове рішення. Позов задовольнити.
Державна податкова інспекція у Орджонікідзевському районі міста Запоріжжя, Відповідач, скаргу оспорив. Заперечень на апеляційну скаргу не надав. В засіданні його представник вказував на те, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Судовий розгляд адміністративної справи здійснювався з повним фіксуванням судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу.
Сутність спору: Уповноваженими фахівцями держподаткінспекції проведена виїзна планова документальна перевірка фінансово-господарської діяльності Товариства з обмеженою відповідальністю «Запорізьке підприємство по забезпеченню матеріальними ресурсами «РЕСУРС-ІНВЕСТ», код з ЄДРПОУ 22128249, з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2006р. по 31.12.2008р.
За результатами перевірки складений Акт № 85/23-05/22128249 від 29.05.2009р.
Перевіркою встановлено порушення підпункту 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість»від 3 квітня 1997 року N 168/97-ВР (168/97-ВР), наслідком чого стало завищення податкового кредиту на суму 144.418,00 грн.
У тому числі:
червень 2006 року -5.218,00 грн.,
вересень 2008 року -139.200,00 грн.
Так, в акті перевірки вчинено записи про те, що станом на 01.01.2006р. за даними бухгалтерського обліку на рахунках 63, 68 обліковувалась дебіторська заборгованість:
ВКФ «Аніка»на суму 31.310,00 грн., у тому числі ПДВ 5.217,00 грн.;
Міськвиконком на суму 835.200,00 грн., у тому числі ПДВ 139.200,00 грн.
Згідно до інформації, наведеної у попередньому акті документальної перевірки, датою виникнення дебіторської заборгованості є:
ВКФ «Аніка»- червень 2003 року;
Міськвиконком -вересень 2005р.
Після закінчення строку позовної давності така заборгованість вважається безповоротною фінансовою допомогою.
Отже, «зникає»об'єкт оподаткування -операції з поставки товарів, у зв'язку з чим раніше відображений податковий кредит підлягав коригуванню в бік зменшення.
На підставі Акта перевірки керівником Державної податкової інспекції 18.06.2009р. прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000892305/0/12631.
Згідно з підпунктом 4.2.2 б) пункту 4.2 статті 4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»від 21 грудня 2000 року N 2181-III, відповідно до підпункту 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість»від 3 квітня 1997 року N 168/97-ВР (168/97-ВР), на підставі підпункту 17.1.3 пункту 17.1 статті 17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»(2181-14), Товариству з обмеженою відповідальністю «Запорізьке підприємство по забезпеченню матеріальними ресурсами «РЕСУРС-ІНВЕСТ»визначено суму податкового зобов'язання за платежем 3014010100 - податок на додану вартість, у розмірі 216.627,00 грн. В їх числі 144.148,00 грн. основного платежу, 72.209,00 грн. штрафних (фінансових) санкцій.
Скасування податкового повідомлення-рішення було предметом позову.
Колегія суддів, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при винесені оскарженої постанови, виходить з наступного.
За позицією фахівців держподаткінспекції, після закінчення строку позовної давності дебіторська заборгованість вважається безповоротною фінансовою допомогою. Отже, відсутній об'єкт оподаткування -операції з поставки товарів, у зв'язку з чим раніше відображений податковий кредит підлягав коригуванню в бік зменшення.
ВКФ «Аніка». В акті перевірки, про що зазначено вище, вчинено запис про те, що станом на 01.01.2006р. за даними бухгалтерського обліку на рахунку 63 обліковувалась дебіторська заборгованість на суму 31.310,00 грн., у тому числі ПДВ 5.217,00 грн. Після закінчення строку позовної давності раніше відображений податковий кредит підлягав коригуванню в бік зменшення.
З огляду на приписи підпункту 7.4.1 Закону (168/97-ВР) податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.
Проте, поняття «Дебіторська заборгованість»- це суми, які нараховуються підприємству від покупців за товари або послуги. В балансі підприємства записуються як активи. Дебітори - це юридичні та фізичні особи, які внаслідок минулих подій заборгували підприємству певні суми грошових коштів, їх еквівалентів або інших активів.
Виходячи з фактичних обставин справи, Товариством з обмеженою відповідальністю «Запорізьке підприємство по забезпеченню матеріальними ресурсами «РЕСУРС-ІНВЕСТ»було здійснено постачання на адресу Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробничо-комерційна фірма «Аніка».
Відповідно, по першій події у Товариства з обмеженою відповідальністю «Запорізьке підприємство по забезпеченню матеріальними ресурсами «РЕСУРС-ІНВЕСТ»виникали податкові зобов'язання. А не податковий кредит, який би підлягав коригуванню.
З доводів ДПІ - після закінчення строку позовної давності зникає об'єкт обкладення ПДВ, яким згідно з підпунктом 3.1.1 Закону є операції з поставки товарів, після закінчення строку позовної давності та при списанні такої заборгованості продавець мав зменшити податкові зобов'язання з ПДВ.
Проте, пункт 4.5 статті 4 Закону України «Про податок на додану вартість»від 3 квітня 1997 року N 168/97-ВР (168/97-ВР), у редакції, чинній з 31.03.2005р., не містить підстав для коригування ПДВ у разі визнання боргу покупця безнадійним або при проведенні процедури врегулювання сумнівної заборгованості і передбачає проведення коригування лише при зміні суми компенсації вартості товарів (послуг) після їх поставки, включаючи перегляд цін і повернення товарів.
Слід зазначити, що з матеріалів справи, навіть з урахуванням акту попередньої перевірки, не можна достеменно зробити висновок про закінчення строку позовної давності. Можна лише встановити, що з моменту, на який вказує ДПІ, минуло більше трьох років.
Для того, щоб зробити висновок про сплив терміну позовної давності, необхідно встановити, чи належало позивачу суб'єктивне право захисту, чи воно порушувалося відповідачем, і, якщо так, то з якого моменту про це дізналася або повинна була дізнатися управнена особа, чи протягом перебігу строку давності він не зупинявся або не переривався, і, нарешті, чи не було поважних причин його пропущення.
Міськвиконком. За позицією фахівців держподаткінспекції, з чим погодився суд першої інстанції, після закінчення строку позовної давності раніше відображений податковий кредит підлягав коригуванню в бік зменшення.
Водночас, об'єктом оподаткування, стаття 3 Закону (168/97-ВР), є операції платників податку з поставки товарів та послуг.
Податковий кредит, підпункт 7.4.1 Закону (168/97-ВР), визначається виходячи із договірної вартості товарів у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.
Міськвиконком не є суб'єктом господарювання та платником ПДВ.
Як з'ясовано в ході судового розгляду, на адресу виконкому Запорізької міської ради була перерахована фінансова допомога на благоустрій міста, без сплати ПДВ.
Подання благодійної допомоги є операцією, що звільнена від оподаткування.
Отже, висновок фахівців контролюючого органу про завищення податкового кредиту у вересні 2008 року у розмірі 139.200,00 грн. є помилковим.
Недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими, є підставами для скасування постанови суду першої інстанції та ухвалення нового рішення.
Керуючись ст. 195, п. 3 ч. 1 ст. 198, ст. 202 Кодексу адміністративного судочинства України, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд, -
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Запорізьке підприємство по забезпеченню матеріальними ресурсами «РЕСУРС-ІНВЕСТ»задовольнити.
Постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 17.03.2010р. у справі № 2а-720/10/0870 скасувати.
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Запорізьке підприємство по забезпеченню матеріальними ресурсами «РЕСУРС-ІНВЕСТ» задовольнити.
Скасувати податкове повідомлення-рішення № 0000892305/0/12631 від 18.06.2009р.
Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення.
Касаційна скарга подається безпосередньо до адміністративного суду касаційної інстанції у порядку та у строки, визначені статтею 212 Кодексу адміністративного судочинства України.
Ухвалу складено у повному обсязі 21.06.2011р.
Головуючий: О.В. Юхименко
Суддя: М.В. Мірошниченко
Суддя: М.А. Руденко