16 червня 2011 р. м. Чернівці Справа №2а/2470/855/11
Чернівецький окружний адміністративний суд в складі:
головуючого судді -Григораша В.О.;
при секретарі судового засідання -Дячуку Д.А.;
з участю:
представника позивача -Ройку А.В.;
відповідача -Клімова О.Л.;
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Сокирянської об'єднаної державної податкової інспекції Чернівецької області до Товариства з обмеженою відповідальністю «Сантехмонтаж»про стягнення податкової заборгованості, -
Сокирянська об'єднана державна податкова інспекція Чернівецької області (далі -позивач) звернулась із адміністративним позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Сантехмонтаж»(далі -відповідач) про стягнення заборгованості по податку на додану вартість на загальну суму -29303,26 грн.
Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач посилається на те, що згідно п. п. 16.1.4 п. 16.1 ст. 16 Податкового кодексу України N 2755-VI від 02.12.2010 р. платник податків зобов'язаний сплачувати податки і збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом. У зв'язку із невиконанням вказаного обов'язку, станом на 04.04.2011 р. за відповідачем сформувалась заборгованість по податку на додану вартість на загальну суму 29303,26 грн., в тому числі: нараховано пені -99,28 грн.; нараховано по деклараціях -17156,98 грн.; збільшено суми ПДВ, що підлягла сплаті за уточнюючими документом -11424,0 грн.; нараховано платником самостійно штрафних санкцій за уточнюючим документом -623,00 грн. Позивачем вжито всіх заходів для примусового погашення податкового боргу, проте здійснені заходи не призвели до його погашення.
Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просив адміністративний позов задовільнити у повному обсязі.
Представник відповідача письмових заперечень не надав, проте в судовому засіданні заперечував проти задоволення позовних вимог у зв'язку із їх безпідставністю та неправомірністю.
Заслухавши пояснення представника позивача, розглянувши матеріали справи, встановивши фактичні обставини на яких ґрунтуються позовні вимоги, дослідивши та оцінивши надані докази в сукупності, проаналізувавши законодавство, яке регулює спірні правовідносини, суд дійшов висновку, що адміністративний позов підлягає задоволенню у повному обсязі з наступних підстав.
Судом встановлені такі обставини та правовідносини у справі.
Відповідач, згідно Свідоцтва №100100108 від 21.02.2008 року зареєстрований, як платник податку на додану вартість (а.с. 16). Згодом, згідно Акту №04 від 29.10.2010 року було анульовано реєстрацію відповідача, як платника податку на додану вартість, підставою для чого став звіт з відсутністю протягом 12-ти послідовних місяців обсягів оподаткованих операцій (а.с.17).
Відповідач діє на підставі статуту затвердженого 16.04.2001 року учасниками товариства та зареєстрованого 23.04.2001 року Новодністровською міською радою Чернівецької області за №05398510100010008 (а.с. 22-27)
Відповідно до Свідоцтва про державну реєстрацію відповідач 23.04.2001 року зареєстрований Виконавчим комітетом Новодністровської міської ради Чернівецької області за адресою вул. Гастелло,40, м. Сокиряни, Чернівецька область (а. с. 19), та взятий на облік Скоирянською об'єднаною ДПІ з 27.04.2001 року за №519 (а.с. 18).
Також, згідно Довідки з Єдиного державного реєстру підприємств та організації України встановлено, що за відповідачем зареєстровано такі види діяльності: монтаж систем опалення, вентиляції та кондиціонування повітря; водопровідні та каналізаційні роботи; діяльність автомобільного вантажного транспорту; здавання піднайм сільськогосподарського устаткування; загальне будівництво будівель; бетонні роботи (а. с. 20).
Податкова заборгованість підтверджується розрахунками податкової заборгованості, відповідно до яких станом на 04.04.2011 р. за відповідачем рахується податкова заборгованість на загальну суму 29303,26 грн. (а. с. 6, 34, 44).
Окрім того на підтвердження заявленої до стягнення суми заборгованості позивачем надані наступні докази:
- уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок №18467 від 27.12.2010 року на суму 116,00 грн. (а.с. 10);
- уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок №18472 від 27.12.2010 року на суму 11308,00 грн. (а.с. 11);
- податкова декларація з податку на додану вартість №17738 від 22.11.2010 року на суму 17156,98 грн. (а.с. 12-13).
Представнику відповідача були вручені корінець першої податкової вимоги форми «Ю1»від 02.11.2009 року №1/130 на суму 995,23 грн. та корінець податкової вимоги форми «Ю2»від 03.12.2009 року №2/145 на суму 8892,54 грн. (а. с. 14). Окрім того позивачем було винесено рішення про стягнення коштів та продаж інших активів платника податків в рахунок погашення його податкового боргу № 2/24-ос від 11.01.2010 р. (а. с. 15)
Вищевказані податкові вимоги та рішення не оскаржувались.
Представник відповідача в судовому засіданні надав копію Договору №1/24-ОС від 16 березня 2010року про переведення права на отримання суми заборгованості інших осіб перед платником податків, укладеного між ТзОВ «Сантехмонтаж»та Сокирянською об'єднаною державною податковою інспекцією. У порядку та на умовах даного договору відповідач переводить на позивача право вимоги дебіторської заборгованості, а позивач набуває право вимоги дебіторської заборгованості належної відповідачу відповідно до договорів на виконання підрядних робіт по ремонту ресторану «Дністер»м.Сокиряни та магазину ТПП с. Сербичани №2 від 17.06.2009 р. та №8 від 12.08.2009 р., підписаним між ТзОВ «Сантехмонтаж»та Сокирянським районним споживчим товариством (а.с. 70-71).
До вказаних правовідносин суд застосовує такі положення закону та робить висновки по суті спору.
При укладенні Договору №1/24-ОС від 16 березня 2010року сторони керувались Законом України «Про порядок пог?ашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»від 21.12.2000 року N 2181-III (далі Закону України N 2181-III) та Порядком використання додаткових джерел погашення податкового боргу за рішенням органу стягнення, затвердженого Наказом Державної податкової адміністрації України 19.09.2003 р. N 439 (Далі - Наказ №439).
Так, відповідно до п.п. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України N 2181-III 7.4.1. у разі коли заходи з продажу активів платника податків за рішенням органу стягнення не привели до повного погашення суми податкового боргу, додатковим джерелом його погашення органом стягнення може бути визначено продаж активів платника податків, попередньо переданих ним у тимчасове користування чи розпорядження іншим особам відповідно до норм цивільно-правових договорів, або сума заборгованості інших осіб перед платником податків, право на вимогу якої переводиться на орган стягнення, включаючи право на отримання основної суми депозиту або кредиту, а також доходу за ними. Продаж або стягнення таких активів не зупиняє дію таких цивільно-правових договорів до кінця строків їх дії (крім депозитних договорів), а покупець таких активів набуває прав та обов'язків платника податків за такими договорами, у тому числі права на отримання доходу за ними. Якщо норми зазначеного цивільно-правового договору передбачають право кредитора на його дострокове припинення або збільшення розміру доходів за ним чи прийняття інших рішень, які приводять до швидшого повернення суми основного боргу та/або доходу за ним, орган стягнення зобов'язаний прийняти рішення про такі дії.
Згідно п.п 4.15. п. 4 Наказу №439 у випадку якщо заходи з продажу активів платника податків за рішенням органу державної податкової служби не призвели до повного погашення суми податкового боргу такого платника, органи державної податкової служби здійснюють продаж дебіторської заборгованості платника податків, право? на вимогу якої переведено на органи державної податкової служби, або подають до судів позови про стягнення такої заборгованості.
З матеріалів справи вбачається, що за Договором №1/24-ОС від 16 березня 2010року про переведення права на отримання суми заборгованості інших осіб перед платником податків, укладеного між ТзОВ «Сантехмонтаж»та Сокирянською об'єднаною державною податковою інспекцією, останній отримав право вимоги від Сокирянського районного споживчого товариства заборгованості яку він мав перед ТзОВ «Сантехмонтаж».
Проте, рішенням Господарського суду Чернівецької області №11/94 від 16.02.2011 року по справі за позовом ТзОВ «Сантехмонтаж»до Сокирянського районного споживчого товариства про стягнення заборгованості по договорах на виконання підрядних робіт по ремонту ресторану «Дністер»м.Сокиряни та магазину ТПП с. Сербичани №2 від 17.06.2009 р. та №8 від 12.08.2009 р., було задоволено позов ТзОВ «Сантехмонтаж», яким стягнуто з Сокирянського районного споживчого товариства на його користь 31000,20грн. основного боргу, 3896,24 грн. пені, 2447,93грн. збитків завданих інфляцією, 1096,44 грн. 3% річних, 384,40грн. державного мита та 201,34грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу (а.с.67-68).
На виконання вищезазначеного рішення Господарського суду Чернівецької області було видано Наказ про примусове виконання рішення №11/94 від 28.02.2011 р. (а.с.69).
Таким чином, з вищенаведеного суд робить висновок про те, що сума заборгованості у розмірі 29303,26 грн. повинна бути стягнута саме з ТзОВ «Сантехмонтаж», оскільки право вимоги за Договором №1/24-ОС від 16 березня 2010року було використано самим ТзОВ «Сантехмонтаж», що позбавило позивача звернутись з позовом про стягнення заборгованості до Сокирянського районного споживчого товариства.
Статтею 9 Закону України “Про систему оподаткування” від 25.06.1991 року №1251-XII (далі Закону України №1251-XII) визначено, що платники податків і зборів (обов'язкових платежів) зобов'язані сплачувати належні суми податків (обов'язкових платежів) у встановлені законами терміни.
Згідно статті 14 Закону України №1251-XII, податок на додану вартість та податок на прибуток підприємств належать до загальнодержавних податків і зборів (обов'язкових платежів).
Закон України № 2181-III є спеціальним законом з питань оподаткування, який установлює порядок погашення зобов'язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов'язкових платежів), нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, і застосовуються до платників податків контролюючими органами, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності та визнає процедуру оскарження дій органів стягнення.
Відповідно до п. 1.3 ст. 1 Закону України № 2181-III, податковий борг (недоїмка) - податкове зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному порядку, але не сплачене у встановлений строк, а також пеня, нарахована на суму такого податкового зобов'язання.
Підпунктом 3.1.1 пункту 3.1 статті 3 Закон України № 2181-III передбачено, що активи платника податків можуть бути примусово стягнені в рахунок погашення його податкового боргу виключно за рішенням суду.
У відповідності до п. п. 5.3.1. п.5.3. ст.5 Закон України № 2181-III, яка регулює строки погашення податкового зобов'язання, платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого підпунктом 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 цього Закону для подання податкової декларації. У разі визначення податкового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах "а" - "в" підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4, платник податків зобов'язаний погасити нараховану суму податкового зобов'язання протягом десяти календарних днів від дня отримання податкового повідомлення, крім випадків коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру апеляційного узгодження.
Згідно з п.п. 5.4.1. п. 5.4 ст. 5 Закон України № 2181-III узгоджена сума податкового зобов'язання, не сплачена платником податків у строки, визначені цією статтею, визнається сумою податкового боргу платника податків.
Таким чином судом встановлено, що відповідач в порушення вимог вказаних норм права, не виконує обов'язок по сплаті податків і тому вказана сума заборгованості підлягає стягненню в судовому порядку.
Відповідно до вимог ст. ст. 11, 72 Кодекс адміністративного судочинства України, позивачем доведено обґрунтованість заявлених вимог, а відповідач не надав заперечень чи доказів відсутності боргу. Суд вважає, що обставини на які посилається позивач є доведеними, а позов обґрунтований та підлягає задоволенню повністю.
Згідно п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України та ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Відповідно до ч. 4 ст. 94 КАС України встановлено, що у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем фізична чи юридична особа, судові витрати, здійсненні позивачем, з відповідача не стягуються.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 159, 160, 161, 162, 163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
1. Адміністративний позов задовільнити повністю.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Сантехмонтаж» (вул. Гостелло, 40, м. Сокиряни, Чернівецька область, код ЄДРПОУ 31396772) до Державного бюджету податкову заборгованість у сумі 29303 (двадцять дев'ять тисяч триста три) грн. 26 коп.
Порядок і строки оскарження постанови визначаються ст.ст. 185, 186 Кодексу адміністративного судочинства України.
Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси чи обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку постанови суду першої інстанції повністю або частково, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Апеляційна скарга подається до Вінницького апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Постанову в повному обсязі виготовлено 21 червня 2011року.
Суддя В.О. Григораш