Харківський окружний адміністративний суд
61004 м. Харків вул. Мар'їнська, 18-Б-3
Харків
16 червня 2011 р. № 2-а- 5104/11/2070
Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Зоркіна Ю.В. при секретарі судового засідання Смоляр Є.А.
за участю:
представника позивача -Пархатського А.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні суду справу за адміністративним позовом
Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія Плазма"
до Управління Пенсійного фонду України в Московському районі міста Харкова Начальника Управління Пнсійного Фонду України в Московському районі м. Харкова Медведєвої Олени Вікторівни
про скасування рішення ,
Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом до Управління Пенсійного фонду України в Московському районі Харківської області, в якому просить суд:
визнати дії Управління ПФУ в Московському районі м.Харкова щодо застосування до ТОВ “Компанія “Плазма” фінансових санкцій та нарахування пені протиправними та такими, що не відповідають чинному законодавству України;
визнати недійсним та скасувати рішення начальника Управління ПФУ в Московському районі м.Харкова від 06.04.2011 року №806 про застосування до ТОВ “Компанія “Плазма” фінансової санкції у вигляді штрафу в розмірі 216,23 грн. та нарахування пені в розмірі 322,90 грн;
визнати недійсним та скасувати рішення начальника Управління ПФУ в Московському районі м.Харкова від 06.04.2011 року №807 про застосування до ТОВ “Компанія “Плазма” фінансової санкції у вигляді штрафу в розмірі 216,22 грн. та нарахування пені в розмірі 328,30 грн;
визнати недійсним та скасувати рішення начальника Управління ПФУ в Московському районі м.Харкова від 06.04.2011 року №808 про застосування до ТОВ “Компанія “Плазма” фінансової санкції у вигляді штрафу в розмірі 247,07 грн. та нарахування пені в розмірі 131,10 грн;
зобов'язати Управління ПФУ в Московському районі м.Харкова та його посадових осіб утриматись в подальшому від винесення стосовно ТОВ “Компанія “Плазма” рішень про застосування фінансових санкцій та нарахування пені, які не відповідають чинному законодавству.
У судовому засіданні представник позивач адміністративний позов підтримав у повному обсязі, пославшись на те, що штрафні фінансові санкції застосовані до підприємства у відповідності до положень ст. 106 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", які були виключені Законом України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" від 08.07.2010 року № 2464-VI тобто, відповідач не мав законних підстав для винесення оскаржуваних рішень.
Представник відповідача у судовому засіданні 08.06.2011 року адміністративний позов не визнав, надавши суду письмові пояснення по справі, які долучені до матеріалів. У судове засідання, призначене на 16.06.2011 року відповідачі не прибули, про розгляд справи повідомлені належним чином, причини неявки не повідомили, клопотань про перенесення розгляду справи суду не надали.
Заслухавши думку представника позивача щодо можливості подальшого розгляду справи, суд, враховуючи положення ч.4 ст.128 КАС України вважає за можливе розглянути справу за відсутності представника відповідача, який у спірних правовідносинах є суб'єктом владних повноважень, належним чином повідомленим про розгляд справи.
Вислухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, перевіривши оскаржуване рішення на відповідність приписам ч.3 ст.2 КАС України, суд встановив наступні обставини.
Відповідно до п. 2.1 Положення про управління Пенсійного фонду України в районах, містах і районах у містах, затвердженого постановою Правління Пенсійного фонду України № 8-2 від 30 квітня 2002 року одним з основних завдань управління є облік платників страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та збору на обов'язкове державне пенсійне страхування , збирання та акумулювання в районі (місті) страхових внесків та інших коштів, призначених для пенсійного забезпечення, повного і своєчасного фінансування витрат на виплату пенсій, допомоги на поховання та інших соціальних виплат, що здійснюються за рахунок коштів Фонду.
Відповідач зареєстрований як платник внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України та згідно пп. 6 ч. 2 ст.17 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" № 1058-IV від 09.07.2003 року зобов'язаний нараховувати, обчислювати і сплачувати страхові внески в установлені строки та в повному обсязі.
Судовим розглядом встановлено, що 06.04.2011 року на підставі положень п.2 ч.9 ст.106 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»начальником УПФУ у Московському районі м. Харкова відносно позивача прийняті рішення № 806-808, якими до нього застосовані штрафні санкції та нарахована пеня за несвоєчасну сплату страхових внесків.
У судовому засіданні представник позивача просить суд визнати дії УПФУ по застосування штрафних санкцій та нарахуванню пені неправомірними та скасувати оскаржувані рішення з тих підстав, що останні застосовані за нормами пенсійного законодавства, які втратили свою чинність згідно положень Закону України “Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування” від 08.07.2010 року. З цього приводу суд зазначає наступне.
Відповідно до ст. 30 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" від 08.07.2010 року № 2464-VI виключено частини першу - дев'яту ст. 106 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування". Зазначена редакція Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" почала діяти з 01.01.2011 року.
Проте суд звертає увагу на те, що відповідно до абз. 5 п.7 Прикінцевих та перехідних положень Закону України " Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" від 8 липня 2010 року № 2464-VI стягнення заборгованості із сплати страхових внесків за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування, до якого в силу приписів ст.ст.1,4 Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від 14 січня 1998 року № 16/98-ВР віднесено і пенсійне страхування, та сум штрафних санкцій, нарахованих та/або не сплачених у період до 1 січня 2011 року, в тому числі страхових внесків, строк сплати яких на 1 січня 2011 року не настав, здійснюється фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування відповідно до законодавства, що діяло на момент виникнення такої заборгованості або застосування штрафних санкцій.
Оскільки згідно ч.1-9 ст. 106 Закону України „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” у редакції, що діяла до набуття законної сили Законом України від 8 липня 2010 року № 2464-VI, суми страхових внесків, своєчасно не нараховані та/або не сплачені страхувальниками у строки, визначені статтею 20 цього Закону, в тому числі обчислені територіальними органами Пенсійного фонду у випадках, передбачених частиною третьою статті 20 цього Закону, вважається простроченою заборгованістю зі сплати страхових внесків та стягується із страхувальника із нарахуванням пені та застосуванням фінансових санкцій
Враховуючи викладене вище, суд вважає необґрунтованими посилання представника позивача на неправомірність застосування положень ч.ч. 1-9 ст. 106 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" як на підставу притягнення до відповідальності.
Щодо посилань представника позивача на те, що Управління Пенсійного фонду не є фондом загальнообов'язкового державного соціального страхування, а тому на нього не поширюється дія п.7 Прикінцевих та перехідних положень розділу 8 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», суд зазначає наступне.
Частиною 5 ст. 6, ст. 14 Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування встановлено, що страховиками є цільові страхові фонди в тому числі із пенсійного страхування. Страхові фонди є органами, які здійснюють керівництво та управління окремими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування, провадять збір та акумуляцію страхових внесків, контроль за використанням коштів, забезпечують фінансування виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням та здійснюють інші функції згідно з затвердженими статутами.
Відповідно до ч. 1 ст. 58 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" Пенсійний фонд є органом, який здійснює керівництво та управління солідарною системою, провадить збір, акумуляцію та облік страхових внесків, призначає пенсії та підготовляє документи для її виплати, забезпечує своєчасне і в повному обсязі фінансування та виплату пенсій, допомоги на поховання, здійснює контроль за цільовим використанням коштів Пенсійного фонду, вирішує питання, пов'язані з веденням обліку пенсійних активів застрахованих осіб на накопичувальних пенсійних рахунках, здійснює адміністративне управління Накопичувальним фондом та інші функції, передбачені цим Законом і статутом Пенсійного фонду.
Враховуючи викладене вище суд приходить до висновку, що дія положень п.7 Прикінцевих та перехідних положень розділу 8 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування»поширюється на Управління пенсійних фондів, а тому вважає доводи позивача необґрунтованими.
Щодо посилань представника позивача на те, що штрафні санкції застосовуються тільки до повного стягнення заборгованості зі сплати страхових внесків за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування та сум штрафних санкцій, нарахованих та/або не сплачених у період до 01.01.2011 року, суд зазначає наступне.
Із досліджених в судовому засіданні картки особового рахунку страхувальника -юридичної особи та розрахунків суми штрафних санкцій судом встановлено, що:
до позивача застосовна штрафна санкція та пеня по особовому рахунку 4,32,42 % за несвоєчасну сплату страхових внесків по строкам сплати 04.11.2010, 22.11.2010 року - дата зарахування коштів 28.03.2011 року; по особовому рахунку 1-5% за несвоєчасну сплату страхових внесків по строку сплати 22.11.2010 року - дата зарахування 26.11.2010 та 28.03.2011 року (рішення № 808)
до позивача застосовна штрафна санкція та пеня по особовому рахунку 4,32,42 % за несвоєчасну сплату страхових внесків по строкам сплати 20.10.2010року - дата зарахування коштів 28.03.2011 року; по особовому рахунку 1-5% за несвоєчасну сплату страхових внесків по строку сплати 22.10.2010 року - дата зарахування 26.11.2010 року (рішення № 807)
до позивача застосовна штрафна санкція та пеня по особовому рахунку 4,32,42 % за несвоєчасну сплату страхових внесків по строкам сплати 20.09.2010 року - дата зарахування коштів 28.03.2011 року; по особовому рахунку 1-5% за несвоєчасну сплату страхових внесків по строку сплати 20.09.2010 року - дата зарахування 26.11.2010 року (рішення № 806)
Відповідно до п.9.3.2. постанови Пенсійного фонду України від 19.12.2003 року № 21-1 "Про затвердження Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України" а несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальниками страхових внесків, у тому числі донарахованих страхувальниками або територіальними органами Пенсійного фонду, накладається штраф у розмірі 10 відсотків своєчасно не сплачених сум. При цьому складається рішення за формою згідно з додатком 14. Розрахунок цієї фінансової санкції здійснюється на підставі даних картки особового рахунку платника. При застосуванні штрафів, зазначених у цьому підпункті, приймається одне рішення після сплати (погашення) у повному обсязі недоїмки окремо за кожний базовий звітний період незалежно від кількості випадків сплати за вказаний період.
Враховуючи викладене вище суд вважає посилання представника позивача на строки погашення заборгованості необґрунтованими та такими , що не підлягають задоволенню.
Щодо позовних вимог про зобов'язання Управління ПФУ в Московському районі м.Харкова та його посадових осіб утриматись в подальшому від винесення стосовно ТОВ “Компанія “Плазма” рішень про застосування фінансових санкцій та нарахування пені, які не відповідають чинному законодавству, суд вважає за необхідне зазначити наступне.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства України є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно - правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Оскільки у суду не має підстав вважати, що в майбутньому права позивача будуть порушені відповідачем, суд вважає за необхідне в цій частині позовних -відмовити.
Відповідно до ч.1 ст.9, ст. 11 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
У відповідності до ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Враховуючи викладене вище, суд приходить до висновку, що в судовому засіданні відповідачем доведено, що його дії та рішення стосовно застосування до позивача штрафних санкцій за порушення вимог пенсійного законодавства відповідають положенням ч.3 ст.2 КАС України та вважає адміністративний позов та таким, що підлягає залишенню без задоволення.
Розподіл судових витрат здійснюється в порядку визначеному ст.94 КАСУ країни.
Враховуючи викладене вище, керуючись ст.ст.160-163,185 КАС України суд
Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія Плазма" до Управління Пенсійного фонду України в Московському районі міста Харкова, начальника Управління Пенсійного Фонду України в Московському районі м. Харкова Медведєвої Олени Вікторівни про скасування рішення залишити без задоволення
Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження
У повному обсязі постанова буде виготовлена та підписана 21.06.2011
Суддя Зоркіна Ю.В.