Харківський окружний адміністративний суд
61004 м. Харків вул. Мар'їнська, 18-Б-3
Харків
16 червня 2011 р. № 2-а- 5066/11/2070
Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Зоркіної Ю.В. при секретарі судового засідання Смоляр Є.А.
у присутності
позивача ОСОБА_1
відповідача Піскун Н.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні суду справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова про визнання протиправними дій, скасування запису,
встановив:
Позовні вимоги заявлені до ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова про визнання протиправними дій щодо подання заяв про реєстрацію обтяження рухомого майна, на підставі яких до Державного реєстру обтяжень рухомого майна було внесено записи № 7234524 та № 11087523 про виникнення публічного обтяження та виникнення податкової застави відносно належного позивачу майна та скасування запису за реєстраційним номером № 11087523 у Державному реєстрі обтяжень рухомого майна про виникнення публічного обтяження та виникнення податкової застави відносно належного позивачу майна.
У судовому засіданні позивач заявлені вимоги підтримав у повному обсязі, пославшись на те, що на момент прийняття рішення про податкову заставу у нього не було заборгованості по сплаті єдиного податку, наявність якої відповідно до положень ст.8 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»та ст.93 ПК України є підставою для прийняття рішення про передачу майна у податкову заставу.
Представник відповідача у судовому засіданні адміністративний позов не визнав пославшись на те, що у відповідача наявний борг зі сплати єдиного податку, внаслідок чого виникло право податкової застави.
Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши долучені до матеріалів справи документи, суд встановив наступні обставини.
Позивач по справі є платником єдиного податку за видом діяльності юридичні послуги, консультації, реклама, маркетингові та інші інформаційні послуги, науково-дослідна робота (свідоцтво про сплату єдиного податку від 01.01.2009 року серія Є № НОМЕР_2). Термін дії свідоцтва подовжено з 01.01.2011 року по 31.12.2011 року.
Із пояснень представника відповідача вбачається, що за позивачем по справі рахується непогашена заборгованість перед бюджетом по єдиному податку у розмірі 392,89 грн. Означена сума заборгованості позивачем не сплачена, внаслідок чого відповідно до вимог п.п.8.2.1 п.8.2 ст.8 Закону України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” № 2181-III від 21.12.2000 року (далі по тексту Закон України № 2181-ІІІ) та ст.89 ПК України прийняте рішення про передачу активів платника податків у податкову заставу, про що у реєстрі обтяжень зроблено відповідні записи.
Із дослідженого в судовому засіданні копії витягу з Державного реєстру обтяжень рухомого майна вбачається, що до вказаного реєстру 17.05.2008 року внесено запис про публічне обтяження всіх активів ОСОБА_1 з підстав, передбачених п.п.8.2.1 п.8.2 ст.8 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами». 18.04.2011 року зазначений запис про обтяження вилучено на підставі п.п.93.1.1-93.1.5 п.93.1. ст.93 ПК України.
Того ж дня ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова зареєстроване публічне обтяження, з об'єктом "згідно акту опису майна від 18.04.2011 року № 310 та активи, на які боржник набуде право власності у майбутньому".
Перевіряючи оскаржувані дії податкової інспекції на відповідність вимогам ч.3 ст.2 КАС України суд зазначає наступне.
Приписами пункту 8.1 статті 8 Закону України № 2181-ІІІ, який діяв на момент здійснення у реєстрі запису № 7234524, визначено, що з метою захисту інтересів бюджетних споживачів активи платника податків, що має податковий борг, передаються у податкову заставу. Право податкової застави виникає згідно із законом та не потребує письмового оформлення.
Проте, рішенням Конституційного Суду України від 24.03.2005 року у справі № 2-рп/2005 (справа про податкову заставу) визнано неконституційним підпункт 8.2.2 пункту 8.2 статті 8 названого Закону в частині поширення права податкової застави на будь-які активи платника податків без врахування суми його податкового боргу, то за змістом наведеної норми Закону узгодженню підлягають лише операції з активами, які перебувають у податковій заставі. Відтак для досягнення критерію співрозмірності між податковим зобов'язанням і сумою активів позивача, що перебувають у податковій заставі, податковий орган повинен узгодити розмір податкової застави позивача та визначити у встановленому порядку, на яке саме майно розповсюджується така застава, склавши при цьому опис заставних активів з їх детальною характеристикою, щоб у подальшому такі активи можна було ідентифікувати.
Із дослідженого в судовому засіданні витягу з реєстру обтяжень майна вбачається, що розмір податкової застави із деталізацією майна, на яке вона поширюється здійснено не було, податкова застава застосована до всіх активів.
Враховуючи викладене вище та беручи до уваги відомості облікової картки платника податку за 2008 рік, суд приходить до висновку про те, що дії податкової інспекції по внесенню до Державного реєстру обтяжень рухомого майна запису № 7234524 про виникнення публічного обтяження та виникнення податкової застави відносно належного позивачу майна не відповідають нормам податкового законодавства, що діяло на момент виникнення спірних правовідносин.
Щодо позовної вимоги про визнання протиправними дій щодо подання заяви про реєстрацію обтяження рухомого майна, на підставі якої до Державного реєстру обтяжень рухомого майна внесено запис № 11087523 про виникнення публічного обтяження та виникнення податкової застави відносно належного позивачу майна, суд зазначає наступне.
У судовому засіданні представник відповідача просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог посилаючись на те, що станом на 18.04.2011р. згідно заяви на спрощену систему оподаткування від 14.12.2010 р. № 53118/10 ФО-П ОСОБА_1, виписано свідоцтво єдиного податку, серія Є НОМЕР_2. Ставка єдиного податку становила 200,0 грн. за січень та лютий, з березня ставка становить 86,0 грн., Нарахування єдиного податку нараховується 20 числа щомісячно, ФОП ОСОБА_1 сплатив 15.02.2011р. суму 58,0 грн., з того часу більше сплата податку не відбувалась, що привело до виникнення податкового боргу. Станом на 18.04.2011р. сума боргу складає 392,89 грн., пеня та штрафні санкції, в зв'язку з чим проведено реєстрація обтяження.
З цього приводу суд зазначає наступне. Питання виникнення, припинення податкової застави врегульовані ст. ст.88, 89, 90, 92 і 93 розділу II Податкового кодексу України. Так відповідно до положень п. 89.1. ст.89 ПК України право податкової застави виникає у разі: несплати у строки, встановлені цим Кодексом, суми грошового зобов'язання, самостійно визначеної платником податків у податковій декларації - з дня, що настає за останнім днем зазначеного строку; несплати у строки, встановлені цим Кодексом, суми грошового зобов'язання, самостійно визначеної контролюючим органом, - з дня виникнення податкового боргу.
Із дослідженої в судовому засіданні облікової картки платника єдиного податку, наданих позивачем копій платіжних доручень на сплату єдиного податку вбачається, що позивачем сплачено до ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова 07.12.2010р. єдиний податок у розмірі 200,00 грн., що підтверджується квитанцією про сплату № 058001433 Харківської філії ПАТ "КБ" "Хрещатик" (єдиний податок за січень) та 15.02.2011р. у розмірі 58,00 грн., що також підтверджується квитанцією про сплату № 058767046 Харківської філії ПАТ "КБ" "Хрещатик" (доплата за єдиний податок за лютий, березень 2011 року)
Суд зауважує, що процедура застосування податкової застави врегульована наказом ДПА України від 24.12.2010 року № 1043 «Про затвердження Порядку застосування податкової застави органами державної податкової служби»(зареєстрований у Міністерстві юстиції 30.12.2010 року за № 1438/18733).
На виконання приписів ст.11 КАС України ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 09.06.2011 року у відповідача витребовувалися документи на підтвердження дотримання процедури застосування податкової застави: податкова вимога із повідомленням про виникнення права податкової застави, яке направлялося платнику податків (ФОП ОСОБА_1 відповідно до вимог статті 59 розділу II ПК України із доказами на підтвердження факту направлення її на адресу позивача; рішення керівника податкової інспекції про призначення позивачеві податкового керуючого; рішення керівника податкової інспекції про опис майна у податкову заставу та докази на підтвердження вручення такого рішення ФОП ОСОБА_1; акт опису майна із витягами із Журналу реєстрації актів опису майна ФОП ОСОБА_1
В судове засідання відповідачем надані лише облікова картка платника податку та акт опису майна від 18.04.2011 року № 310, з якого вбачається, що він містить загальну суму податкового боргу без деталізації (опису) майна, відносно якого застосовано податкову заставу, відсутні посилання на рішення начальника ДПІ про опис майна у податкову заставу.
Враховуючи викладене вище, суд приходить до висновку, що відповідачем не дотримано процедури застосування податкової застави, а тому вважає позовні вимоги в частині визнання протиправними дій щодо подання заяви про реєстрацію обтяження рухомого майна, на підставі яких до Державного реєстру обтяжень рухомого майна було внесено запис № 11087523 про виникнення публічного обтяження та виникнення податкової застави відносно належного позивачу майна такими, що підлягають задоволенню.
Щодо позовної вимоги про скасування запису за реєстраційним номером № 11087523 у Державному реєстрі обтяжень рухомого майна про виникнення публічного обтяження та виникнення податкової застави відносно належного позивачу майна, суд зазначає, що відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до положень ст. 93 ПК України, п. 24 постанови КМ України від 05.07.2004 року № 830 "Про затвердження Порядку ведення Державного реєстру обтяжень рухомого майна" повноваження щодо припинення податкової застави та внесення відповідного подання до реєстру віднесені до компетенції податкових органів. Оскільки суд не може підмінювати собою орган державної влади, суд вважає позовні вимоги в цій частині такими, що не підлягають задоволенню.
Проте з метою забезпечення повного захисту прав позивача, суд, керуючись вимогами ст. 11 КАС України вважає за необхідне вийти за межі позовних вимог та зобов'язати відповідача розглянути питання щодо припинення податкової застави, оформленої записом у державному реєстрі обтяжень рухомого майна за № 11087523.
Враховуючи викладене вище, суд приходить до висновку про необхідність частково задоволення позовних вимог, розподіл судових витрат здійснити в порядку визначеному ст.94 КАС України.
Керуючись ст.ст.11,160-163,185 КАС України, суд,
постановив:
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова про визнання протиправними дій, скасування запису задовольнити частково.
Визнати протиправними дії ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова щодо подання заяви про реєстрацію обтяження рухомого майна на підставі яких до Державного реєстру обтяжень рухомого майна внесено записи № 7234524 та № 11087523 про виникнення публічного обтяження та виникнення податкової застави відносно належного ОСОБА_1 майна.
Зобов'язати ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова розглянути питання щодо припинення податкової застави, оформленої записом у державному реєстрі обтяжень рухомого майна за № 11087523.
В іншій частині позовних вимог позов залишити без задоволення.
Стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 (АДРЕСА_1 код НОМЕР_1) судовий збір у розмірі 1.70 грн. (одна гривня 70 копійок)
Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження
У повному обсязі постанова виготовлена та підписана 21.06.2011 року
Суддя Зоркіна Ю.В.