Харківський окружний адміністративний суд
61004 м. Харків вул. Мар'їнська, 18-Б-3
місто Харків
14.06.2011 р. справа № 2а-6975/11/2070
Харківський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Сліденка А.В.,
за участі
секретаря судового засідання -Алексєєнко О.В.,
розглянувши в порядку письмового провадження в приміщенні Харківського окружного адміністративного суду адміністративну справу за позовом
Чугуївського РВ ГУМВС України в Харківській області
до громадянина Туркменістана ОСОБА_2
провидворення у примусовому порядку за межі України, -
встановив:
Суб'єкт владних повноважень, Чугуївський районний відділ Головного Управління Міністерства внутрішніх справ України звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просив постановити рішення про видворення в примусовому порядку за межі України відповідача, громадянина Туркменістана ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1.
В обґрунтування заявлених вимог позивач указав, що зазначена особа знаходиться на території України без передбачених законом підстав, постановою Чугуївського районного суду міста Харкова від 09.06.2011р. була притягнута до адміністративної відповідальності за порушення правил перебування в Україні, підстав для отримання дозволу на імміграцію в Україні не має, самостійно в добровільному порядку залишати територію України не збирається.
Відповідач, громадянин Туркменістана ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, позовні вимоги визнав у повному обсязі, проти видворення за межі України не заперечував, надав заяву про розгляд справи без його участі.
Оскільки судом зібрані докази, що в своїй сукупності повно та всебічно висвітлюють обставини спірних правовідносин, визначене ч.1 ст.2 КАС України завдання адміністративного судочинства залишається незмінним при розгляді будь-якої адміністративної справи, в тому числі і справи за позовом суб'єкта владних повноважень і дотримання вказаного завдання є обов'язковим в силу приписів ч.2 ст.19 Конституції України, то з огляду на приписи ст.41, ч.4 ст.122, ч.6 ст.128 КАС України суд доходить висновку, що справа має бути розглянута та вирішена на підставі наявних в ній доказів в порядку письмового провадження.
Суд, вивчивши доводи позову, дослідивши зібрані по справі докази в їх сукупності, проаналізувавши зміст норм матеріального і процесуального права, які врегульовують спірні правовідносини, виходить з наступних підстав та мотивів.
Згідно з ч.1 ст.1 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» відповідач, ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, має правовий статус іноземця, що підтверджується наявним в матеріалах справи паспортом, виданим компетентним органом держави Туркменістан.
Частиною 1 ст.2 означеного закону вказано, що іноземці та особи без громадянства мають ті ж права і свободи та виконують ті ж обов'язки, що і громадяни України, якщо інше не передбачено Конституцією, цим та іншими законами України, а також міжнародними договорами України. При цьому, в силу ч.5 ст.2 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства»на іноземців, а отже і на відповідача, покладено обов'язок поважати та дотримувати Конституції і законів України, шанувати традиції та звичаї народу України.
Відповідно до ст..27 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» правила в'їзду в Україну іноземців та осіб без громадянства, їх виїзду з України і транзитного проїзду через її територію встановлюються відповідно до цього Закону Кабінетом Міністрів України і підлягають опублікуванню.
З положень наведених норм права суд доходить висновку, що приписи Правил в'їзду в Україну іноземців та осіб без громадянства, їх виїзду з України і транзитного проїзду через її територію, як частина національного законодавства України, мають бути неухильно дотриманні кожним іноземцем і саме в цьому полягає правовий порядок, до створення та забезпечення якого має безпосередній інтерес Держава Україна в особі компетентних органів.
Дослідження наявних в матеріалах справи доказів показало, що до спірних правовідносин слід застосувати приписи п.19 Правил в'їзду іноземців та осіб без громадянства в Україну, їх виїзду з України і транзитного проїзду через її територію, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.1995р. №1074, згідно з яким відповідач мав законні підстави для перебування на території України впродовж 90 днів з дати в'їзду.
Як з'ясовано судом, відповідач в'їхав на територію України 07.08.2010р. Попри закінчення вищезгаданого строку відповідач жодних дій з метою набуття законної підстави для знаходження на території України, зокрема, за правилами Порядку видачі, продовження строку дії та анулювання дозволів на використання праці іноземців та осіб без громадянства (затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 08.04.2009р. №322) не вчинив.
Частиною 1 ст.26 Конституції України указано, що іноземці та особи без громадянства, що перебувають в Україні на законних підставах, користуються тими самими правами і свободами, а також несуть такі самі обов'язки, як і громадяни України, - за винятками, встановленими Конституцією, законами чи міжнародними договорами України.
Оскільки, як встановлено судом і підтверджено матеріалами справи, у відповідача законна підстава для знаходження на території України відсутня, внаслідок власної недобросовісної правової поведінки жодних дій на набуття такої підстави не вчинив, наміру дотримуватись вимог національного законодавства України і залишати територію України не має, то він підлягає примусовому видворенню з України.
Відповідно до ч.5 ст.32 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства»орган внутрішніх справ чи орган охорони державного кордону можуть затримати і примусово видворити з України іноземця або особу без громадянства тільки на підставі постанови адміністративного суду.
Заявлена позивачем вимога визнається судом такою, що підлягає задоволенню, бо її обґрунтованість доведена матеріалами справи. Окремо суд відмічає, що відповідач визнав позов, а тому суд не вбачає, що заявлена по справі вимога порушує його права, інтереси свободи у сфері публічно-правових відносин.
На підставі п.3 ч.2 ст.256 КАС України суд вважає за необхідне допустити негайне виконання ухваленого по справі рішення.
Керуючись ст.ст. 8 і 19 Конституції України, ст.ст.7-11, ст.ст.158-163, ст.256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
постановив:
Адміністративний позов Чугуївського РВ ГУМВС України в Харківській області до громадянина Туркменістана ОСОБА_2 про видворення у примусовому порядку за межі України -задовольнити.
Видворити у примусовому порядку за межі України громадянина Туркменістана ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1.
Постанова підлягає негайному виконанню.
Постанова набирає законної сили згідно з ст..254 Кодексу адміністративного судочинства України, а саме: після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений цим Кодексом, постанова або ухвала суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова чи ухвала суду не набрала законної сили.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду згідно з ст..186 Кодексу адміністративного судочинства України, а саме: шляхом подачі через Харківський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня її проголошення (у разі застосування судом ч.3 ст.160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні - з дня отримання копії постанови, у разі повідомлення суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених ч.4 ст.167 цього Кодексу, про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду) апеляційної скарги з одночасним надсиланням копії апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції.
Суддя Сліденко А.В.