Копія
31 травня 2011 р. Справа № 2а-1870/1199/11
Сумський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Павлічек В.О.,
за участю секретаря судового засідання - Дикач О.О.,
представників відповідача - Антоненко Н.Г., Яковенко Н.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу за позовом ОСОБА_3 до головного управління юстиції в Сумській області, третя особа: начальник Головного управління юстиції у Сумській області Ващенко Людмила Володимирівна про скасування наказу, зобов'язання вчинити дії та стягнення моральної шкоди ,-
Позивач, ОСОБА_3 (далі по тексту - позивач, ОСОБА_3.), звернувся до Сумського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до головного управління юстиції у Сумській області (далі по тексту - відповідач, ГУЮ у Сумській області), третя особа: начальник головного управління юстиції у Сумській області Ващенко Людмила Володимирівна (далі по тексту - третя особа, начальник ГУЮ у Сумській області) в якому просить суд:
- скасувати як незаконно виданий наказ № 252-ОС від 31 березня 2010 року про звільнення ОСОБА_3 за пунктом 1 статті 41 Кодексу законів про працю України;
- зобов'язати відповідача змінити формулювання причини та підставу звільнення зі "звільнення за одноразове грубе порушення трудових обов'язків" на "звільнення за власним бажанням";
- стягнути з відповідача моральну шкоду, причинену незаконним звільненням у сумі 10000,00 грн.
Свої вимоги мотивує тим, що ОСОБА_3 з 8 серпня 2007 року працював на посаді заступника начальника відділу державної виконавчої служби Шосткинського міськрайонного управління юстиції у Сумській області, з 27 липня 2008 року по 1 квітня 2010 року виконував обов'язки заступника начальника Шосткинського міськрайонного управління юстиції-начальника відділу державної виконавчої служби. 31 березня 2010 року начальником Головного управління юстиції у Сумській області було видано наказ № 252-ОС про звільнення позивача із займаної посади за одноразове грубе порушення трудових обов'язків, відповідно до пункту 1 статті 41 Кодексу законів про працю України. Позивач вважає зазначений наказ про звільнення його з займаної посади незаконним та просить суд його скасувати. Також, позивач надав суду заяву про розгляд справи за його відсутності.
Представники відповідача та третьої особи у судовому засіданні проти позову заперечували мотивуючи це тим, що наказ № 252-ОС про звільнення ОСОБА_3 є законним та таким, що прийнятий із дотриманням норм чинного законодавства.
Суд, заслухавши представників відповідача та третьої особи, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши докази у їх сукупності, вважає, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.
У судовому засіданні встановлено, що 23 березня 2010 року було проведено службове розслідування та складено акт проведення службового розслідування у відділі державної виконавчої служби Шосткинського міськрайонного управління юстиції (а.с. 45-49). Як пояснили представники відповідача та третьої особи комісією було виявлено факт відсутності квитанційної книжки №№АВ 205276-205300, яка була отримана 23.03.2009р. під підпис старшим державним виконавцем відділу державної виконавчої служби Шосткинського міськрайонного управління юстиції Гой О.М. та квитанцій банку про зарахування прийнятих за нею коштів на депозитний рахунок органу державної виконавчої служби. На момент службового розслідування старший державний виконавець Гой О.М. звільнений із займаної посади, однак, у книзі обліку витрачання бланків документів виконавчого провадження та бланків для копій документів виконавчого провадження у відповідній графі відсутня розписка про здачу квитанційної книжки.
При звільненні старшого державного виконавця відділу державної виконавчої служби Шосткинського міськрайонного управління юстиції Гой О.М., виконуючим обов'язки начальника цього ж відділу ОСОБА_3, не були витребувані квитанційна книжка №№АВ 205276-205300 та квитанції банку про зарахування прийнятих за нею коштів на депозитний рахунок органу державної виконавчої служби або відповідні пояснення щодо її відсутності. В той же час, ОСОБА_3 під час проведення процедури звільнення була проставлена віза «Не заперечую» на заяві про звільнення старшого державного виконавця Гой О.М. (а.с. 52).
Також, на підставі зазначеної вище заяві про звільнення написане відповідне подання про звільнення (а.с. 51) та підписано обхідний лист (а.с. 53).
Таким чином, ОСОБА_3, як керівником, не було вжито заходів щодо унеможливлення та попередження ситуації використання квитанційної книжки невідомими особами, що могло потягти заподіяння матеріальної шкоди громадянам та іншим особам шляхом введення їх в оману та незаконного прийняття коштів, чим порушено вимоги пункту 4.4 Положення про порядок постачання, зберігання, обліку й витрачання бланків документів виконавчого провадження та бланків для копій документів виконавчого провадження, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 03.04.2008 № 525/5 (далі по тексту - Положення).
Суд погоджується з висновками відповідача, що вказана бездіяльність виконуючого обов'язки начальника відділу державної виконавчої служби Шосткинського міськрайонного управління юстиції ОСОБА_3 є одноразовим грубим порушенням трудових обов'язків.
Відповідно до Інструкції про проведення виконавчих дій, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 15.12.1999 № 74/5 із змінами та доповненнями, кожна закінчена квитанційна книжка здається державним виконавцем під розписку у відповідній графі книги обліку витрачання бланків документів виконавчого провадження та бланків для копій документів виконавчого провадження. Закінчені квитанційні книжки зберігаються в архіві відповідного органу державної виконавчої служби за правилами зберігання документів суворої звітності (пункт 11.1.8). Пунктом 11.1.12 Інструкції встановлено, що при здачі справ державний виконавець здає начальнику органу державної виконавчої служби незакінчену квитанційну книжку та квитанції банку про зарахування коштів на депозитний рахунок органу державної виконавчої служби.
Наказом Міністерства юстиції від 03.04.2008р. № 525/5 затверджене Положення про порядок постачання, зберігання, обліку й витрачання бланків документів виконавчого провадження та бланків для копій документів виконавчого провадження, яке покладає на начальників органів державної виконавчої служби персональну відповідальність за організацію зберігання, витрачання та облік бланків.
Пунктом 4.4 цього Положення передбачено, що у разі виявлення факту втрати чи крадіжки бланків в органі державної виконавчої служби, особа, що відповідає за зберігання бланків, зобов'язана негайно повідомити про це начальника головного управління юстиції для подальшого звернення до органів внутрішніх справ з метою вжиття заходів щодо їх розшуку.
Виходячи з вищевикладеного, суд доходить до висновку, що ОСОБА_3 вчинив однаразове грубе порушення.
Відповідно до ч. 1 ст. 41 Кодексу законів про працю України, крім підстав, передбачених статтею 40 цього Кодексу, трудовий договір з ініціативи власника або уповноваженого ним органу може бути розірваний також у випадках одноразового грубого порушення трудових обов'язків керівником підприємства, установи, організації всіх форм власності (філіалу, представництва, відділення та іншого відокремленого підрозділу), його заступниками, головним бухгалтером підприємства, установи, організації всіх форм власності, його заступниками, а також службовими особами митних органів, державних податкових інспекцій, яким присвоєно персональні звання, і службовими особами державної контрольно-ревізійної служби та органів державного контролю за цінами.
Частиною 1 ст. 147 КЗпП України встановлено, що за порушення трудової дисципліни до працівника може бути застосовано тільки один з таких заходів стягнення: догана; звільнення.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 КЗпП України, дисциплінарне стягнення застосовується власником або уповноваженим ним органом безпосередньо за виявленням проступку, але не пізніше одного місяця з дня його виявлення, не рахуючи часу звільнення працівника від роботи у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю або перебування його у відпустці. Дисциплінарне стягнення не може бути накладене пізніше шести місяців з дня вчинення проступку.
Як пояснили представник відповідача та представник третьої особи, порушення, допущене ОСОБА_3 було виявлено в ході проведеної службової перевірки, а саме порушення вчинене ним 06 листопада 2009 року. Таким чином, строк для застосування дисциплінарного стягнення з дня виявлення порушення не закінчився.
З огляду на вищевикладене, Наказ № 252-ОС про звільнення ОСОБА_3 від 31.03.2010 (а.с. 9) виданий в межах та на підставі чинного законодавства.
Крім того, як вбачається з позовної заяви, позивач посилається на те, що наказ начальника Головного управління юстиції у Сумській області № 252-ОС від 31 березня 2010 року «Про звільнення ОСОБА_3В.» видано з грубим порушенням чинного законодавства: звільнення було проведене у період тимчасової непрацездатності працівника, порушений порядок застосування дисциплінарних стягнень.
Відповідно до частини 3 статті 40 Кодексу законів про працю України, не допускається звільнення працівника з ініціативи власника або уповноваженого ним органу в період його тимчасової непрацездатності (крім звільнення за пунктом 5 цієї статті), а також у період перебування працівника у відпустці. Це правило не поширюється на випадок повної ліквідації підприємства, установи, організації. Відповідно до наданих ОСОБА_3 листків непрацездатності (а.с. 7-8) він був звільнений від роботи у зв'язку з захворюванням з 09 березня 2010 року по 31 березня 2010 року включно. Наказ № 252-ОС «Про звільнення ОСОБА_3В.» виданий 31 березня 2010 року, однак, датою звільнення ОСОБА_3 є 01 квітня 2010 року, тобто, перший день фактичного виходу на роботу після тимчасової непрацездатності, що підтверджує і сам позивач у своїй позовній заяві.
Позивач, також, посилається на те, під час процедури його звільнення був порушений порядок видачі трудової книжки, а саме порушено ч. 1 статті 47 КЗпП України, яка зобов'язує власника або уповноваженого ним органу видати працівникові належно оформлену трудову книжку.
Відповідно до Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України від 29 липня 1993 року № 58, допускається пересилання трудової книжки поштою з доставкою на зазначену адресу за письмовою згодою працівника.
В день звільнення ОСОБА_3 із займаної посади, від нього надійшла письмова заява від 01.04.2010 (а.с. 54) з проханням надіслати йому трудову книжку рекомендованим листом на домашню адресу.
Головним управлінням юстиції у Сумській області була надіслана трудова книжка, про що свідчить лист від 02.04.2010 № 18/1-54-09 (а.с. 55). Зазначений лист разом із трудовою книжкою був отриманий позивачем 26.04.2010 про що свідчить повідомлення про отримання поштового відправлення (а.с. 56).
Таким чином, звільнення ОСОБА_3 було проведене з дотриманням всіх вимог чинного законодавства, а тому підстав для задоволення його вимог щодо стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та моральної шкоди у сумі 10 000 гривень, немає.
Керуючись ст. ст. 86, 94, 98, 158-163, 167, 186, 254 КАС України, суд, -
В задоволенні адміністративного позову ОСОБА_3 до головного управління юстиції в Сумській області, начальника головного управління юстиції у Сумській області Віщенко Людмила Володимирівна про скасування наказу, зобов'язання вчинити дії та стягнення моральної шкоди - відмовити.
Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Сумський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги на постанову суду протягом десяти днів з дня отримання копії повного тексту постанови.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Повний текст постанови складено 06 червня 2011 року.
Суддя (підпис) В.О. Павлічек
З оригіналом згідно
Суддя В.О. Павлічек