16 червня 2011 р. Справа № 2a-1870/2464/11
Сумський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Кравченка Є.Д.,
за участю секретаря судового засідання - Єреп Ю.В.,
представника позивача - Черняєвої Н.С.,
відповідача - ОСОБА_2,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу за позовом Прокурора Ковпаківського району міста Суми в інтересах держави в особі Сумського міського центру зайнятості до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості,-
Прокурор Ковпаківського району міста Суми в інтересах держави в особі Сумського міського центру зайнятості (далі - позивач), звернувся до суду з адміністративним позовом, в якому просить стягнути з відповідача - ОСОБА_2 (далі по тексту - відповідач) кошти, отримані як грошова допомога по безробіттю за період з 11.04.2008 по 26.01.2009 у розмірі 2 911, 94 грн. Свої вимоги мотивує тим, що відповідач, який надав недостовірні відомості позивачу, незаконно отримав допомогу по безробіттю, яка підлягає поверненню.
Представник позивача в судовому засіданні підтримав позовні вимоги з наведених у позовні заяві підстав.
У судовому засіданні відповідач заперечував проти задоволення позовних вимог.
Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача та відповідача, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з таких підстав.
Судом встановлено, що відповідач звернувся до позивача, де спеціалістом центру зайнятості була заповнена персональна картка № 185008908012300002 й особистим підписом підтверджено достовірність внесених до неї даних (а.с. 30). Крім того, відповідач повідомив, що на момент звернення до центру зайнятості він не зареєстрований як суб'єкт підприємницької діяльності, трудовою діяльністю не займається та не отримує пенсію, що підтверджується його особистою заявою від 23.01.2008 р. (а.с. 6).
З матеріалів справи вбачається, що відповідач перебував на обліку у Сумському МЦЗ з 23.01.2008 по 27.01.2009 (а.с. 31).
Позивачем було складено акт розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплат матеріального забезпечення відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття", яким встановлено, що відповідач перебував у трудових відносинах з Товариством з обмеженою відповідальністю Виробничо-комерційним підприємством "НОТЕХС" з 11.04.2008 по 02.07.2008 згідно наказів про прийняття і звільнення з роботи. Як вбачається з витягу з додатку № 1 до наказу від 10.04.2009 № 26 з 11.04.2008 по 02.07.2008 отримував дохід від Товариства з обмеженою відповідальністю Виробничо-комерційним підприємством "НОТЕХС" (а.с. 45), зазначена обставина в судовому засіданні не заперечувалася відповідачем.
Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.
Відповідно до ч. 3 ст. 1 Закону України "Про зайнятість населення" від 01.03.1991 № 803-XII в Україні до зайнятого населення належать громадяни, що проживають на території держави на законних підставах, які самостійно забезпечують себе роботою, включаючи підприємців.
Згідно до ст. 2 Закону України "Про зайнятість населення" безробітними визнаються працездатні громадяни працездатного віку, які через відсутність роботи не мають заробітку або інших передбачених законодавством доходів і зареєстровані у державній службі зайнятості як такі, що шукають роботу, готові та здатні приступити до підходящої роботи. Безробітними визнаються також інваліди, які не досягли пенсійного віку, не працюють та зареєстровані як такі, що шукають роботу.
Відповідно до ч. 2, 3 ст. 36 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" від 02.03.2000 № 1533-III (далі по тексту - Закон № 1533) застраховані особи, зареєстровані в установленому порядку як безробітні, зобов'язані своєчасно подавати відомості про обставини, що впливають на умови виплати їм забезпечення та надання соціальних послуг. Сума виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг застрахованій особі внаслідок умисного невиконання нею своїх обов'язків та зловживання ними стягується з цієї особи відповідно до законодавства України з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати їй забезпечення та надання соціальних послуг.
Згідно до п. 6, 8 Порядку розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплати матеріального забезпечення безробітним, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України, Державної податкової адміністрації України від 13 лютого 2009 р. № 60/62, постановою правління Пенсійного фонду України від 13 лютого 2009 р. № 7-1 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 12 березня 2009 р. за № 232/16248 у разі встановлення центром зайнятості відповідно до цього Порядку належності безробітної особи до категорії зайнятих така особа знімається з обліку як безробітна в установленому законодавством порядку та повертає суму незаконно отриманого матеріального забезпечення і вартості наданих соціальних послуг з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати матеріального забезпечення та надання соціальних послуг. У разі відмови особи чи роботодавця повернути кошти, а також у разі неповернення їх у встановлений строк стягнення таких коштів здійснюється у судовому порядку відповідно до законодавства.
Відповідно до ст. 12 Закону № 1533 функції робочих органів виконавчої дирекції Фонду покладаються на центр зайнятості Автономної Республіки Крим, обласні, Київський і Севастопольський міські, районні, міськрайонні, міські та районні у містах центри зайнятості.
Невідшкодування цих витрат порушує інтереси держави, яка є гарантом забезпечення застрахованих осіб та надання їм відповідних соціальних послуг Фондом загальнообов'язкового соціального страхування на випадок безробіття.
Позивач повідомив відповідача про необхідність повернути на рахунок Сумського МЦЗ суму виплаченого матеріального забезпечення у розмірі 2 911, 94 грн. (а.с. 14). Дане повідомлення відповідачем отримане відповідно до розписки про отримання поштового відправлення (а.с. 15), проте у встановлений строк кошти не сплачені.
Тобто, під час перебування на обліку у позивача відповідач не повідомив про те, що він перебував у трудових відносинах з Товариством з обмеженою відповідальністю Виробничо-комерційним підприємством "НОТЕХС" з 11.04.2008 по 02.07.2008, внаслідок чого незаконно отримав допомогу по безробіттю. Сума виплаченої допомоги по безробіттю відповідачу з 11.04.2008 по 26.01.2009 відповідно до довідки позивача № 1850092392 від 03.12.2009 становить 2 911, 94 грн. (а.с. 31).
Таким чином, судом достовірно встановлено, що кошти, незаконно отримані відповідачем як грошова допомога по безробіттю за період з 11.04.2008 по 26.01.2009 у розмірі 2 911, 94 грн. у добровільному порядку не сплачені, що підтверджується матеріалами справи та поясненнями представника позивача, тому суд приходить до висновку, що вимоги позивача щодо стягнення вказаної суми є обґрунтованими, та такими, що підлягають задоволенню.
Керуючись ст. ст. 86, 94, 98, 158-163, 167, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Адміністративний позов Прокурора Ковпаківського району міста Суми в інтересах держави в особі Сумського міського центру зайнятості до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_2 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_2) на користь Сумського міського центру зайнятості (40009, м. Суми, вул. Баумана, 45, р/р 37170001000293 ГУ ДКУ в Сумській області м. Суми, МФО 837013, код 13996509) заборгованість зі сплати незаконно отриманої допомоги по безробіттю у розмірі 2 911 (дві тисячі дев'ятсот одинадцять) грн. 94 коп.
Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Сумський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги на постанову суду протягом десяти днів з дня отримання копії повного тексту постанови.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Суддя (підпис) Є.Д. Кравченко
З оригіналом згідно
Суддя Є.Д. Кравченко
Постанову складено у повному обсязі та підписано 21 червня 2011 року.