копія
08 червня 2011 р. Справа № 2а-9332/10/1870
Сумський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді Шевченко І.Г., суддів -Гелети С.М., Глазька С.М. розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Державної судової адміністрації України, територіального управління Державної судової адміністрації у Сумській області, Міністерства фінансів України, Держаного казначейства України про визнання неправомірними дій, зобов'язання вчинити певні дії ,-
ОСОБА_1 (далі -позивачка, ОСОБА_1) звернулася до Сумського окружного адміністративного суду з адміністративний позов до Державної судової адміністрації України (далі - відповідач, ДСА України), територіального управління Державної судової адміністрації у Сумській області (далі - відповідач 2, ТУ ДСА у Сумській області), Міністерства фінансів України (далі - відповідач 3, Мінфін України), Державного казначейства України (далі - відповідач 4, ДК України), в якому з урахуванням поданих заяв про збільшення позовних вимог та доповнень до позову (а.с.69-70,91-92,119-120) просила:
1. Визнати неправомірними дії ДСА України в особі ТУ ДСА у Сумській області в частині:
- нарахування заробітної плати виходячи з мінімального розміру 332грн., без подальшого перерахунку у зв'язку з підвищенням мінімальної заробітної плати за період з 01.01.2006 року по час винесення рішення у справі.
- неправильного нарахування надбавки за вислугу років, передбаченого ч.1ч.4 ст. 44 Закону України «Про статус суддів» (в тому числі без урахування посадових окладів виходячи з мінімальної заробітної плати встановленої Законами України «Про державний бюджет» за відповідні періоди) за період з 22.05.2008року по час винесення рішення у справі.
2. Зобов'язати ДСА України в особі ТУ ДСА у Сумській області:
- провести перерахунок заробітної плати з 01.01.2006 року з урахуванням надбавки за вислугу років у порядку, передбаченому ч.1, ч.4. ст. 44 Закону України «Про статус суддів» по час постановлення рішення виходячи з посадового окладу 7.5 мінімальних заробітних плат діючих у відповідні періоди роботи;
- провести виплати в тому числі перерахунок оплати щорічних відпусток ОСОБА_1 за 2006рік, 2007рік, 2008рік, 2010рік відповідно до розміру заробітної плати, встановленої Законами України «Про державний бюджет на 2006 рік», «Про державний бюджет на 2007 рік», «Про державний бюджет на 2008 рік», «Про державний бюджет на 2010 рік», «Про встановлення прожиткового мінімуму заробітної плати»;
- за період роботи з 22.05.2008 року по час винесення рішення суду по даній справі з нарахуванням надбавки за вислугу років у порядку передбаченому ч.1, ч.4 ст. 44 Закону України «Про статус суддів» (в тому числі з урахуванням посадових окладів виходячи з мінімальної заробітної плати встановленої законами України «Про державний бюджет» за відповідні періоди) виплатити зазначені кошти.
3.Визнати неправомірними дії ДСА України в особі ТУ ДСА у Сумській області в частині щодо нарахування заробітної плати відповідно до штатного розпису за 2007-2010рр.
4.Визнати дії Мінфін України щодо недофінансування заробітної плати суддям Шосткинського міськрайонного суду незаконними та зобов'язати Мінфін України провести повне фінансування фонду заробітної плати.
5. Визнати дії ТУ ДСА у Сумській області, щодо затвердженням штатного розпису на 2006-2010 роки в частині затвердження посадового окладу суддям в сумі нижче ніж передбачено діючим на той час законодавством незаконними.
6. Зобов'язати ТУ ДСА в Сумській області внести зміни до штатного розпису відповідно до Закону України «Про статус суддів», який діяв на той час та провести донарахування та провести відповідні виплати.
7.Визнати неправомірними дії ДСА України в особі ТУ ДСА у Сумській області в частині щодо нарахування заробітної плати відповідно до штатного розпису за 2011р.
Позовні вимоги мотивує тим, що вона працює на посаді судді Шосткинського міськрайонного суду Сумської області з 04.08.1993 року. 18.10.2006 року їй присвоєно 2 кваліфікаційний клас, з встановленням надбавки за вислугу років у розмірі 30% та виплати за клас. Однак, стверджує, що відповідачами нарахування заробітної плати з урахуванням надбавки, а також нарахування коштів на оплату щорічної відпустки здійснюється в порушення статей 22,92,126,130 Конституції України, статей 44 Закону України «Про статус суддів». Стверджує, що відповідачами по справі було протиправно допущена заборгованість по заробітній платі (з урахуванням надбавок) за період з 01.01.2006р. та оплати щорічних відпусток за 2006р., 2007р., 2008р., 2010р. Так, позивачка зазначила, що її посадовий оклад, починаючи з 01.01.2006 року, неправомірно обрахувався виходячи із розміру мінімальної заробітної плати в сумі 332 грн. (посадовий оклад 2490,00грн.), встановленої Постановою Кабінету Міністрів України «Про оплату праці та щомісячне грошове утримання суддів»№865 від 03.09.2005 року (далі -Постанова КМУ №865). Свою позицію мотивує тим, що пункт 4-1 вказаної Постанови КМУ №865, в якому передбачається розмір мінімальної заробітної плати (332грн.) для обчислення посадових окладів суддів, не відповідає та суперечить діючому законодавству, зокрема, Конституції України та Закону України «Про статус суддів», крім того, вищезазначений пункт Постанови було скасовано в судовому порядку. З тих же підстав, позивачка вважає протиправними дії відповідачів по виплаті заробітної плати відповідно до затверджених незаконних штатних розписів за 2006р.-2011р. та неповного фінансування Мінфін України її заробітної плати як судді Шосткинського міськрайонного суду. Просила позовні вимоги задовольнити.
Відповідачі, ДСА України та ТУ ДСА в Сумській області проти позову заперечували з тих підстав, що відповідно до ст.8 Закону України «Про оплату праці» умови розміру оплати праці працівників установ та організацій, що фінансуються з бюджету, визначаються Кабінетом Міністрів України. Статтею 5 Закону України «Про оплату праці»визначено, що організація оплати праці здійснюється на підставі законодавчих та інших нормативних документів. Відповідно до Закону України «Про судоустрій України» суди загальної юрисдикції фінансуються на підставі кошторисів і помісячних розписів видатків, в межах річної суми видатків, передбачених Державним бюджетом України на поточний фінансовий рік, у порядку, встановленому Бюджетним кодексом України. Згідно ст.ст.47,48 Бюджетного кодексу України, Кабінет Міністрів України забезпечує виконання Державного бюджету України. Мінфін України здійснює загальну організацію та управління виконанням Державного бюджету України, координує діяльність учасників бюджетного процесу з питань виконання бюджету. В Україні застосовується казначейська форма обслуговування Державного бюджету України, яка передбачає здійснення Державним казначейством України, зокрема операцій з коштами державного бюджету. Мінфін України, Державне казначейство України, ДСА України є державними органами виконавчої влади та не можуть порушувати норми законів України, якими встановлюється Державний бюджет України на відповідний рік. Будь-яких асигнувань, для здійснення перерахунку заробітної плати суддям (в тому числі судді Шосткинського міськрайонного суду Сумської області ОСОБА_1), не були передбачені у кошторисах видатків відповідної державної установи. Стверджують, що їх дії ґрунтуються на Законі України «Про судоустрій України», Законах України Про державний бюджет на відповідні роки, Бюджетному кодексі України та Конституції України, та вважає, що підстави для задоволення позовних вимог ОСОБА_1 відсутні. Просили в задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі (а.с.28-32,39,57-58,81,108,126).
Відповідач -3, Мінфін України, вимоги позивача не визнав. У своїх письмових запереченнях зазначив, що законами України «Про Державний бюджет України»на відповідні роки видатки для судів на фінансування основної заробітної плати були передбачені в повному обсязі, оскільки такі виплати є обов'язковими. При цьому надбавки, доплати, гарантійні і компенсаційні виплати, передбачені чинним законодавством, премії, пов'язані з виконанням виробничих завдань і функцій, є додатковою заробітною платою і носять необов'язковий характер, оскільки встановлювати її розмір являється пріоритетом керівників установ у межах фонду заробітної плати, затвердженого для бюджетних установ у кошторисах на відповідний бюджетний період. Також Мінфін України зазначив, що видатки, передбачені у Державному бюджеті України на відповідні роки на оплату праці суддів були фактично здійснені Державним казначейством України на 100% від плану. З 01.01.2003 року до 01 січня 2011р. головним розпорядником коштів, передбачених в Державному бюджеті України на утримання судів загальної юрисдикції, на оплату праці суддів судів загальної юрисдикції, є Державна судова адміністрація України, яка несе відповідальність за фінансове забезпечення кожного суду. В задоволенні позову просив відмовити. (а.с.23-25).
Відповідач-4, ДК України, проти позову заперечував з тих підстав, що відповідно до Положення про Державне казначейство України, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 21.12.2005р. №1232 Державне казначейство України є урядовим органом державного управління, що діє у складі Міністерства фінансів України і йому підпорядковується. При виконанні бюджету за видатками Державне казначейство України здійснює розрахунково-касове обслуговування розпорядників бюджетних коштів (ст.48 Бюджетного кодексу України). Державне казначейство України виконало у повному обсязі свої зобов'язання щодо відкриття асигнувань та їх спрямування Державній судовій адміністрації України як головному розпоряднику коштів. Державне казначейство не має права встановлювати чи змінювати видатки Державного бюджету (а.с.35-37,45-47).
В судове засідання позивачка не з'явилася, позовні вимоги підтримала у повному обсязі та просила справу розглядати у її відсутності (а.с.119-120).
Представники відповідачів в судове засідання не з'явились, повідомлені належним чином (а.с.103-106), справу просили розглядати у їх відсутності (а.с.23-25,45-47,108,126).
Враховуючи неявку всіх осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового засідання звукозаписувальним пристроєм згідно вимог ст.ст.12,41 КАС України не здійснювалось.
Перевіривши матеріали справи та оцінивши докази в їх сукупності, колегія суддів приходить до висновку про безпідставність позовних вимог виходячи з наступного.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 з 04.08.1993 року працює на посаді судді Шосткинського міськрайонного суду Сумської області. 18.10.2002 року їй присвоєно 2 кваліфікаційний клас відповідно та встановлено надбавка за вислугу років у розмірі 30% та виплати за клас. Вказані обставини підтверджуються копією наказу від 04.08.2007р. №48 (а.с.14), копією рішення кваліфікаційної комісії суддів місцевих та апеляційних судів Сумської області від 18.10.2002р. (а.с.12), копією рішення Сумської обласної ради народних депутатів від 29.07.0993р. (а.с.11), довідками (а.с.59-60).
Заробітна плата суддів складається з посадового окладу, премій, доплат за кваліфікаційні класи, надбавок за вислугу років та інших надбавок (ч.1 ст.44 Закону України «Про статус суддів») .
Відповідно до ч. 2 ст.44 Закону України «Про статус суддів»(у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), розміри посадових окладів суддів встановлюються у відсотковому відношенні до посадового окладу Голови Верховного Суду України і не можуть бути меншими від 50 відсотків його окладу. Посадовий оклад судді не може бути меншим від 80 відсотків посадового окладу голови суду, в якому працює суддя.
Тобто, згідно вказаної норми, гарантований мінімальний посадовий оклад судді не може бути меншим встановленого ст. 44 вказаного Закону в співвідношенні до окладу Голови Верховного Суду України.
30 червня 2005 року Кабінетом Міністрів України прийнято постанови № 513 «Про оплату праці Голови та заступників Голови Конституційного Суду України»та № 514 «Про оплату праці Голови, першого заступника Голови та заступника Голови Верховного Суду України», якими надано зворотну дію в часі - набрання їх чинності з 1 червня 2005 року. На підставі цих нормативних актів зазначеним особам були підвищені посадові оклади та встановлені відповідні системи оплати їх праці.
3 вересня 2005 року Кабінетом Міністрів України було прийнято постанову №865 «Про оплату праці судів», якою було затверджено схеми посадових окладів керівників та суддів Конституційного Суду України, Верховного Суду України, вищих спеціалізованих судів, Апеляційного суду України, апеляційних та місцевих судів згідно з додатками 1-6. Посадові оклади, передбачені цією постановою, встановлювались виходячи з кількості розмірів мінімальної заробітної плати. Посадові оклади, передбачені цією постановою, встановлювались виходячи з кількості розмірів мінімальної заробітної плати, зокрема посадовий оклад судді місцевого суду становить 7,5 розмірів мінімальної заробітної плати.
31 грудня 2005 року Кабінет Міністрів України прийняв постанову №1310, якою доповнив Постанову КМУ №865 пунктом 4-1 такого змісту: «Установити, що розміри посадових окладів, передбачених цією постановою, встановлюються виходячи з розміру мінімальної заробітної плати - 332 гривні і в подальшому при підвищенні мінімальної заробітної плати їх перерахунок не проводиться.»
В спірний період часу кошти на оплату праці суддів виділялись з врахуванням положень постанови Кабінету Міністрів №1310, відповідно позивачу нараховувалась і заробітна плата, з врахуванням надбавки, преміальних виплат, та обраховувались кошти за щорічну відпустку за місцем роботи (а.с.59-60), виходячи із посадового окладу 2490,00грн. (7,5*332грн.). Посадовий оклад в такому розмірі був передбачений затвердженими штатними розписами на 2006р.-2011р. (а.с.72-76,127).
Позивач вказує, що постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 21.05.2008р. у справі №2/174 було визнано незаконними постанову Кабінету Міністрів України від 21.12.2005року №1243 «Питання оплати праці вищих посадових осіб України, окремих керівних працівників органів державної влади і органів місцевого самоврядування та суддів», в частині встановлення розміру посадового окладу суддів; пункт 4 Постанови Кабінету Міністрів України від 31.12.2005р. №1310 «Про внесення змін до Постанови Кабінету Міністрів України від 3 вересня 2005 року №865»та пункт 4-1 постанови Кабінету Міністрів України від 03.09.2005р. №865 «Про оплату праці та щомісячне грошове утримання суддів». Зазначена постанова суду набрала законної сили 19.08.2009р., оскільки залишена в силі ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду. У зв'язку з цим ОСОБА_1 відмічає, що відповідачами протиправно не було проведено перерахунку заробітної плати за період з 01.01.2006 року, виходячи з встановленого законодавством розміру мінімальної заробітної плати, в тому числі і надбавок, та не було проведено перерахунок виплат за щорічні відпустки за відповідний період, ТУ ДСА у Сумській області борг по заробітній платі та щорічних відпусток не нараховує, чим суттєво порушує її права та протиправно здійснює вказані виплати відповідно до затверджених незаконних штатних розписів, в яких передбачено значно занижений посадовий оклад судді (а.с.72-76,127), а Мінфін протиправно фінансує фонд оплати праці не в повному обсязі.
Відмовляючи в задоволенні адміністративного позову, суд приймає до уваги наступне.
Відповідно до ст. 130 Конституції України, держава забезпечує фінансування та належні умови для функціонування судів і діяльності суддів. У Державному бюджеті України окремо визначаються видатки на утримання судів.
Відповідно до ч.1 ст.121 Закону України «Про судоустрій України»(тут і далі по тексту постанови у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) суди загальної юрисдикції фінансуються на підставі кошторисів і помісячних розписів видатків, затверджених відповідно до вимог цього закону, в межах річної суми видатків, передбачених Державним бюджетом України на поточний фінансовий рік, у порядку встановленому Бюджетним кодексом України.
Крім цього, відповідно до ст. 122 Закону України «Про судоустрій України», матеріально-технічне забезпечення місцевих судів покладається на державну судову адміністрацію і здійснюється на підставі замовлень відповідного суду, у межах кошторису на утримання даного суду. Суди та інші установи, що мають статус юридичної особи, забезпечують поточні потреби своєї діяльності самостійно або на підставі окремих замовлень через державну судову адміністрацію.
Пунктом 2 Указу Президента України від 28.02.1997 р. № 187/97 «Про заходи щодо забезпечення наповнення державного бюджету та посилення фінансово-бюджетної дисципліни»встановлено, що витрачання коштів органами виконавчої влади, їх структурними підрозділами, іншими організаціями, які фінансуються за рахунок Державного бюджету України, здійснюється на підставі їх кошторисів доходів і видатків, які затверджуються у встановленому порядку не пізніше, ніж в місячний строк після затвердження відповідних бюджетів. Установлено, що кошториси доходів і видатків бюджетних організацій, а також їх штатні розписи, затверджуються керівниками вищестоящих галузевих організацій, в даному випадку судів - ДСА України.
Згідно ст. 47 Бюджетного кодексу України (тут і далі по тексту постанови в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин) Кабінет Міністрів України забезпечує виконання Державного бюджету України. Міністерство фінансів України здійснює загальну організацію та управління виконанням Державного бюджету України, координує діяльність учасників бюджетного процесу з питань виконання бюджету.
Відповідно до ст. 51 Бюджетного кодексу України, розпорядники коштів Державного бюджету України одержують бюджетні асигнування, що є підставою для затвердження кошторисів, відповідно до затвердженого бюджетного розпису. Кошторис є основним плановим документом бюджетної установи, який надає повноваження щодо отримання доходів і здійснення видатків, визначає обсяг і спрямування коштів для виконання бюджетною установою своїх функцій та досягнення цілей, визначених на бюджетний період відповідно до бюджетних призначень. Державне казначейство України здійснює контроль за відповідністю кошторисів розпорядників бюджетних коштів розпису Державного бюджету України.
Згідно частини 1 ст.21 Бюджетного кодексу України для здійснення програм та заходів, які проводяться за рахунок коштів бюджету, бюджетні асигнування надаються розпорядникам бюджетних коштів. За обсягом наданих прав розпорядники бюджетних коштів поділяються на головних розпорядників коштів та розпорядників коштів нижчого рівня.
Позивач оскаржує дії в тому числі ТУ ДСА в Сумській області, тоді як дана установа є розпорядником бюджетних коштів нижчого рівня. Головним розпорядником бюджетних коштів за бюджетними призначеннями в даному випадку, є Державна судова адміністрація України, як центральний орган виконавчої влади, що здійснює організаційне забезпечення діяльності судів загальної юрисдикції, а також інших органів і установ судової системи. (ст..22 Бюджетного кодексу України). При цьому варто зазначити, що розпорядники бюджетних коштів беруть бюджетні зобов'язання та провадять видатки тільки в межах бюджетних асигнувань, встановлених кошторисами. Будь-які зобов'язання, взяті фізичними та юридичними особами за коштами Державного бюджету України без відповідних бюджетних асигнувань або ж з перевищенням повноважень, встановлених цим Бюджетним Кодексом та законом про Державний бюджет України, не вважаються бюджетними зобов'язаннями. Витрати державного бюджету на покриття таких зобов'язань не можуть здійснюватися.
Статтею 8 Закону України «Про оплату праці»встановлено, що умови розміру оплати праці працівників установ та організацій, що фінансуються з бюджету, визначаються Кабінетом Міністрів України.
Статтями 5, 13 Закону України «Про оплату праці»визначено, що організація оплати праці здійснюється на підставі законодавчих та інших нормативних актів України в межах бюджетних асигнувань. Обсяги витрат на оплату праці працівників установ і організацій, що фінансуються з бюджету, затверджуються одночасно з бюджетом.
Згідно ст. 23 Бюджетного кодексу України, будь-які бюджетні зобов'язання та платежі з бюджету можна здійснювати лише за наявності відповідного бюджетного призначення. Усі бюджетні призначення втрачають чинність після закінчення бюджетного періоду, за винятком тих випадків, коли окремим законом передбачені багаторічні бюджетні призначення.
Статтею 96 Конституції України визначено, що Державний бюджет України затверджується щорічно Верховною Радою України на період з 01 січня по 31 грудня, а за особливих обставин -на інший період.
Порядком складання, розгляду, затвердження та основних вимог до виконання кошторисів бюджетних установ, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2002р. №228, визначено, що бюджетні установи звітують перед органами Державного казначейства щодо виконання кошторисів протягом бюджетного року.
Конституцією України визначено кінець бюджетного періоду -31 грудня поточного року, тобто саме у цей час закінчуються всі бюджетні призначення. Винятком є лише випадок, коли окремим законом передбачається багаторічне призначення. Виплати, якими є позовні вимоги позивача, не відносяться до багаторічних виплат.
Відповідно до ч.2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Колегія суддів дійшла висновку, що саме у такий спосіб діяли відповідачі в частині правовідносин, що є предметом даного спору в тому числі і при затвердженні штатних розписів та виплати відповідно до них заробітної плати та обрахування надбавок та виплат до щорічних відпусток.
Крім того, посилання позивача на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду, якими було визнано незаконними постанова Кабінету Міністрів України від 21.12.2005року №1243 «Питання оплати праці вищих посадових осіб України, окремих керівних працівників органів державної влади і органів місцевого самоврядування та суддів», в частині встановлення розміру посадового окладу суддів; пункт 4 Постанови Кабінету Міністрів України від 31.12.2005р. №1310 «Про внесення змін до Постанови Кабінету Міністрів України від 3 вересня 2005 року №865»та пункт 4-1 постанови Кабінету Міністрів України від 03.09.2005р. №865 «Про оплату праці та щомісячне грошове утримання суддів», також не приймаються судом до уваги, оскільки постановою Вищого адміністративного суду України від 13.04.2011р. у справі №К-37929/09 (а.с.109-116) вказані постанова та ухвала судів були скасовані та прийнято нове рішення у справі - про відмову в задоволенні позовних вимог.
Враховуючи, встановлені в судовому засіданні обставини справи та досліджені докази, колегія суддів приходить до висновку, що відповідачі, під час нарахування ОСОБА_1 заробітної плати (з урахуванням надбавки), нарахування виплат до щорічних відпусток, при затвердженні штатних розписів за відповідні роки, та фінансування фонду заробітної плати, діяли на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, в діях ТУ ДСА в Сумській області, ДСА України, Міністерства фінансів України, Державного казначейства України при нарахуванні та виплати позивачу згідно затверджених в установленому порядку штатних розписів за відповідні періоди, заробітної плати (з урахуванням надбавки), оплати щорічних відпусток, та фінансуванні фонду заробітної плати, на переконання суду, відсутні будь-які порушення норм чинного законодавства, а тому суд не вбачає підстав для задоволення позовних вимог.
Керуючись ст. ст. 86, 94, 98, 158-163, 167, 186, 254 КАС України, суд, -
В задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Державної судової адміністрації України, територіального управління Державної судової адміністрації у Сумській області, Міністерства фінансів України, Держаного казначейства України про визнання неправомірними дій, зобов'язання вчинити певні дії -відмовити в повному обсязі.
Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Сумський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги на постанову суду протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Головуючий суддя (підпис) І.Г. Шевченко
Судді (підпис) С.М.Гелета
(підпис) С.М.Глазько
З оригіналом згідно
Суддя І.Г. Шевченко