Копія
19 травня 2011 р. Справа № 2а-1870/923/11
Сумський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Кунець О.М.
за участю:
секретаря судового засідання - Мороз Т.М.,
представників позивача - Клещенка О.М., Шамоніна Є.О.,
представників відповідача - Літвінової Л.В., Циганенка А.К.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕнергоНафтМаш" до Державної податкової інспекції в м. Суми про скасування податкових повідомлень-рішень ,-
Товариство з обмеженою відповідальністю «Енергонафтмаш» (далі позивач, ТОВ «Енергонафтмаш») звернувся до суду з позовною заявою в якій просить визнати нечинними та скасувати податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції в м. Суми (далі відповідач, ДПІ в м.Суми), а саме:
- податкове повідомлення-рішення № 0000892314/0/63261 від 20 серпня 2010 року про донарахування податку на прибуток у сумі 75 370 грн.;
- податкове повідомлення-рішення № 0000902314/0/63263 від 20 серпня 2010 року про донарахування податку на додану вартість у сумі 42 042 грн.
В обґрунтування своєї позиції по справі, позивач посилається на те, що ДПІ в м.Суми було проведено документальну перевірку за результатами якої було складено Акт №6339/2314/32318138/56 від 11.08.2010р. Позивач вважає, що висновки викладені ДПІ в м.Суми є безпідставними виходячи з наступного:
1) Що стосується порушень по податку на прибуток, позивач просить суд врахувати наступне:
- Позивачем 30.08.2007 року укладено договір з TOB «Еко - С» на реалізацію нежитлового приміщення за ціною 650000 грн. У відповідності до вимог п.п. 8.4.3 Закону України від 28.12.1994 p. № 334/94-ВР «Про оподаткування прибутку підприємств» сума перевищення виручки від продажу над балансовою вартістю окремих об'єктів основних фондів групи 1 включена до валових доходів Позивача, а саме (541167 - 370898 ) = 170269 грн. В Акті перевірки Відповідач, при визначенні валового доходу збільшує дохід (за 3 квартал 2007 року) на суму 541 167 грн. - дохід від реалізації приміщення (сторінка 5 Акта перевірки), а при визначенні валових витрат збільшує витрати ( за 3 квартал 2007 року) на суму 138898 грн. - балансова вартість приміщення, без врахування проведеного ремонту (сторінка 10 Акта перевірки).
При цьому, позивач просить суд врахувати, що станом на 01.04.2007р., Позивачем були проведені ремонтні роботи на суму 278 400 грн., вартість яких не відносилась до складу валових витрат. Тобто, фактична балансова вартість приміщення на момент реалізації, з урахуванням проведених ремонтних робіт складає 445 187 грн. з ПДВ. Крім цього, позивач зазначає, що при проведенні перевірки Позивачем було надано Відповідачу Звіт про оцінку майна від 26.07.2007 року, проведеного Експертно - оціночною фірмою «Апекс», експертна вартість вищевказаного нежитлового приміщення складає 646 000 грн. з ПДВ. Таким чином, позивач вважає висновки ДПІ в м.Суми викладені в Акті щодо суми, яку належить віднести до валового доходу необґрунтованими. Так, в Акті перевірки, за даними Відповідача, валовий дохід від реалізації приміщення визначено в розмірі (541167-138898) = 402269 грн., а фактично дохід складає 170269 грн.
Крім цього, позивач просить врахувати, що відповідачем неправильно застосовано саму методику визначення розміру валових доходів та валових витрат. Так, позивач зазначає, що в додатку 11 до Довідки про загальну інформацію «Реєстр кореспонденції рахунків бухгалтерського обліку та показників валових доходів за період з 01.04.2007 року по 31.12.2007 року», яка знаходиться в матеріалах перевірки, визначено дохід від реалізації за серпень 2007 року (Дт 361 рахунку Кт 70 рахунку) в розмірі 541 666,67 грн. Дана сума включена Відповідачем до складу валового доходу підприємства за 3 квартал 2007 року (при визначенні скоригованого валового доходу за даними перевірки). В додатку 12 до Довідки про загальну інформацію «Реєстр кореспонденції рахунків бухгалтерського обліку та показників валових витрат за період з 01.04.2007 року по 31.12.2007 року», визначено залишкову вартість будівлі за серпень 2007 року (Дт 70 рахунку Кт 10 рахунку) в розмірі 138 897,79 грн. Дана сума включена Відповідачем до складу валових витрат підприємства за 3 квартал 2007 року (при визначенні скоригованих валових витрат за даними перевірки). Позивач вважає такий підхід до визначення доходу від реалізації нерухомого майна як такий, що суперечить нормам діючого законодавства посилаючись на п.п.п.. 8.4.3 п. 8.4 ст. 8 Закону України від 28.12.1994 р. № 334/94-ВР «Про оподаткування прибутку підприємств». Даною нормою, зокрема, визначено порядок визначення виручки від реалізації основних фондів І групи, в зв'язку із продажем , - «У разі виведення з експлуатації окремих об'єктів основних фондів групи 1 у зв'язку з їх продажем балансова вартість групи 1 зменшується на суму балансової вартості такого об'єкта. Сума перевищення виручки від продажу над балансовою вартістю окремих об'єктів основних фондів групи 1 та нематеріальних активів включається до валових доходів платника податку, а сума перевищення балансової вартості над виручкою від такого продажу включається до валових витрат платника податку.»
Відповідачем при визначенні виручки від реалізації нерухомого майна включена загальна сума реалізації, а не сума перевищення над балансовою вартістю, а також не враховано збільшення балансової вартості реалізованого приміщення на суму проведених ремонтних робіт станом на 01.04.2007 року.
2) Стосовно порушень по податку на додану вартість, позивач фактично не оскаржує податкове повідомлення-рішення в частині нарахованої суми податкових зобов'язань в розмірі 28 028 грн., однак вважає неправомірними дії відповідача щодо порядку та розміру нарахування штрафних санкцій. Отже, по податковому-рішенню №0000902314/0/63263 від 20 серпня 2010 року позиція позивача наступна:
Відповідач в Акті перевірки зазначає про порушення ТОВ «Енергнафтмаш» вимог п.п. 7.7.1 п. 7.7 ст. 7 Закону країни від 03.04.1997 р. № 168/97-ВР «Про податок на додану вартість». Однак, позивач просить суд врахувати, що в Акті перевірки при визначенні податкових зобов'язань не встановлено їх завищення або заниження. При визначенні податкового кредиту (п. 3.2.2 Акта перевірки) встановлено завищення податкового кредиту на суму 67 грн., тобто заниження податку на додану вартість складає 67 грн., однак, відповідачем робиться висновок про те, що заниження податку на додану вартість складає 28 028 грн., хоча до проведення перевірки, у працівників відділу, які здійснюють приймання і перевірку податкової звітності по ПДВ, поданої Позивачем до ДПІ, не виникало порушень. Отже, позивач вважає, що при визначення суми штрафних санкцій - 14 014 грн. (50%) від суми 28028 грн. відповідачем безпідставно застосовано норми ст.4, п. 4.2 п.п.4.2.2 «б» Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами » від 21.12.2000 року №2181-III (далі Закон №2181). Дана норма передбачає, що контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму податкового зобов'язання платника податків у разі якщо: б) дані документальних перевірок результатів діяльності платника податків свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, заявлених у податкових деклараціях.
При цьому, позивач ще раз звертає увагу суду на те, що в ході проведення перевірки Відповідач не встановив заниження податкових зобов'язань підприємства (п. 3.2.1 Акта перевірки), в п. 3.2.3 Акта перевірки йдеться про те, що Відповідач встановив порушення шляхом проведення камеральної перевірки, та виявив методологічну помилку у поданій податковій декларації з податку на додану вартість. Дане порушення призвело до заниження суми податкового зобов'язання. Позивач вважає, що при застосуванні фінансових санкцій, ДПІ в м.Суми мав би застосовувати норми 4 п. 4.2 п.п.4.2.2 «в» Закону України № 2181 і, відповідно, по п.п. 17.1.4 цього Закону сума штрафу визначається у розмірі п'яти відсотків суми від донарахованого податкового зобов'язання, але не менше одного неоподатковуваного мінімуму доходів громадян сукупно за весь строк недоплати, незалежно від кількості податкових періодів, що минули.
З урахуванням вищевикладеного, представники позивача в судовому засіданні підтримали позовні вимоги та просили суд їх задовольнити.
Представники відповідача в судовому засіданні зазначили, що вимоги позивача вважають необґрунтованими та безпідставними та просять суд відмовити в задоволенні позовних вимог, оскільки вважають, що податкові повідомлення-рішення №0000892314/0/63261 від 20.08.2010р. та №0000902314/0/63263 від 20.08.2010р. прийняті у відповідності до норм чинного законодавства, в тому числі, з урахуванням визначених законодавством методик розрахунку розміру штрафних санкцій. При цьому, висновки викладені в Акті перевірки за №6339/2314/32318138/56 від 11.08.2010р. відповідач вважає цілком ґрунтовними, позицію щодо обставин, викладених у позовній заяві відповідачем викладено у письмовому відзиві на позовну заяву ( а.с.82-83).
Заслухавши позицію представників позивача та відповідача, розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково, виходячи із наступного:
ДПІ в м.Суми, була проведена планова виїзна документальна перевірка ТОВ "Енергонафтмаш" з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.07 р. по 31.03.10 р. про що, було 11.08.2010 р. складено акт перевірки №6339/2314/32318138/56 (а.с.7-60).
На підставі вказаного Акту, ДПІ в м.Суми прийнято:
- податкове повідомлення - рішення від 20.08.2010р. №0000892314/0/63261 (а.с.61), яким донараховано податок на прибуток у сумі 57 977 грн., та застосовані штрафні (фінансові) санкції в розмірі 17393 грн.;
- податкове повідомлення-рішення від 20.08.2010р. №0000902314/0/63263 (а.с.62), яким донараховано податок на додану вартість у сумі 28028 грн., та застосовані штрафні (фінансові) санкції в розмірі 14014 грн.
В процесі апеляційного оскарження, 04 лютого 2011 року Позивачем отримано Рішення ДПА України про результати розгляду скарги від 01.02.2011 року № 2191/6/25-0115 (копія додається), яким залишено без змін вищезазначені податкові повідомлення - рішення ДПІ в м.Суми.
Так, щодо порушень виявлених в ході перевірки, слід зазначити наступне:
1) Щодо обставин, пов'язаних з донарахуванням податку на прибуток:
- під час проведення планової документальної перевірки TOB «Енергонафтмаш» відповідачем було встановлено, що підприємством 30.08.2007 року було укладено договір на реалізацію нежитлового приміщення з ТОВ «Еко-С» (а.с.69). Вартість приміщення згідно Договору склала 650 000,00 грн., в т.ч. ПДВ - 108 333,33 грн. Сума, яка була включена до складу валового доходу склала - 541 667,00 грн. (сторінка 5 акту перевірки).
При цьому, остаточна вартість нежитлового приміщення згідно даних бухгалтерського обліку склала 138 898,00 грн. (сторінка 10 акту перевірки - Дт 704 Кт 10 - 138 897,79 грн.), оскільки будь-яких доказів здійснення робіт по ремонту (поліпшенню) приміщення) на перевірку не надавалося.
Отже, перевіряючи ми за наслідками перевірки, при визначенні валового доходу було збільшено дохід (за 3 квартал 2007 року) на суму 541 167 грн. - дохід від реалізації приміщення, а при визначенні валових витрат збільшено витрати (за 3 квартал 2007 року) на суму 138 898 грн. - балансова вартість приміщення.
Суд погоджується з висновками ДПІ в м.Суми, викладеним в Акті перевірки та в судовому засіданні, оскільки позивачем фактично не надано доказів виконання робіт по ремонту приміщення і відповідно, збільшення його балансової вартості на відповідну суму. В Акті визначення вартості виконаних робіт по ремонту приміщення (а.с.73) від 19.02.2007р. зазначено, що комісія у складі голови правління, майстру цеху, головного бухгалтера, визначила, що вартість виконаних робіт, з урахуванням використаних матеріалів та витрат на проведення робіт складає 278 400 грн. Однак даний Акт не може бути прийнято судом як доказ, оскільки на момент перевірки він не пред'являвся, обставини, викладені в ньому не знайшли свого підтвердження в ході розгляду даної справи (які саме ремонтні роботи проводив позивач власними силами, яка вартість та кількість будівельного матеріалу витраченого на ремонт, кому належав, якщо придбавався то де саме і т.і.).
Слід зазначити, що відповідно до висновку про ринкову вартість об'єкту нерухомості від 26.07.2007р. (а.с.-107), орієнтовна вартість приміщення виробничого корпусу літ «Д-І» становить 646 600 грн. (з ПДВ). Представники позивача стверджували в судовому засіданні, що при продажу даного об'єкту враховувалась його ринкова ціна визначена даним висновком. Однак, дослідивши вищезазначений висновок вартості об'єкта, який надано підприємством - ЕОФ «Апекс», суд дійшов висновку про неможливість взяття його до уваги, оскільки в даному висновку немає жодних посилань на обставини щодо вартості здійснення поліпшень та ремонту (за рахунок чого збільшилась вартість приміщення виробничого корпусу літ. «Д-І»). На стор.16 даного експертного висновку (а.с.100 на звороті) дійсно йдеться про те, що на момент огляду деякі роботи було виконано (заміна покрівлі даху, заміна окремих ділянок цегляної кладки і т.і.), однак з висновку неможливо встановити якою організацією і в який час виконано деякі з робіт і яким підприємством та за чий рахунок здійснюється ремонт, який ще не завершено.
Згідно до п.п.5.2.1 п.5.2 ст. 5 «до складу валових витрат включаються: суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва...". Отже, акт наданий підприємством та висновок про визначення ринкової вартості об'єкта фактично не підтверджує понесені витрати підприємством, тому не може бути доказом понесених витрат.
Крім цього, відповідно до даних Журналу-Ордеру по рахунку 631 "Розрахунки з вітчизняними постачальниками", копія якого була вилучена в ході проведення перевірки, в кореспонденції з рахунком 15 "Капітальні інвестиції" жодної суми не відображено, а отже ремонтні роботи в перевіряємому періоді відсутні. Бухгалтерськими проводками вартість приміщення не підтверджується, підтверджуючі документи для перевірки не надавались.
Відповідно до п.5.1. ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 28.12.1994р. №334/94-ВР в редакції Закону України від 22.05.1997р. №283/97-ВР із змінами і доповненнями, - «Валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності».
Згідно з ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків встановлених ст. 72 цього Кодексу.
У відповідності до п. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Суд вважає, що в ході судового розгляду відповідач, як суб'єкт владних повноважень, довів належним чином правомірність прийнятого ним податкового повідомлення-рішення №0000892314/0/63261 (а.с.61), яким донараховано податок на прибуток у сумі 57 977 грн., та застосовані штрафні (фінансові) санкції в розмірі 17393 грн. Ті обставини, на які посилається позивач, суд вважає недоведеними, отже вимоги позивача в частині визнання протиправним та скасувати податкового повідомлення-рішення від 20 серпня 2010р. №0000892314/0/63261 за платежем - податок на прибуток на загальну суму 75 370 грн. 00 коп. є неправомірними, необґрунтованими і, відповідно, не підлягають задоволенню.
Посилання відповідача на порушення методики визначення розміру валового доходу та валових витрат не беруться судом до уваги, оскільки дана обставина не впливає на сам факт наявності порушення та на суму донарахованого податку та штрафних санкцій.
2). Щодо обставин, пов'язаних з донарахуванням податку на додану вартість за податковим повідомленням-рішенням від 20.08.2010р. №0000902314/0/63263 (а.с.62) слід зазначити, що позивачем фактично не оскаржується основна сума донарахованого податку у розмірі 28 028 грн., фактично позивач не заперечує і проти наявності підстав для нарахування штрафних санкцій, але не погоджується з розміром їх нарахування. Так, на думку позивача, з урахуванням вимог чинного законодавства, відповідач повинен був замість 50% від донарахованої суми 14 014,00 грн.), нарахувати 5% від суми донарахованого податкового зобов'язання. Враховуючи доводи позивача, у ДПІ в м.Суми відповідно до ухвали суду від 10.05.2011р. (а.с.122) було витребувано належним чином завірені копії (та оригінали для огляду в засідання) декларацій з податку на додану вартість за період з вересня 20008р. по січень 2009р. разом з уточнюючими (коригуючи ми) деклараціями. Вимога суду була виконана і за наслідками дослідження висновків, викладених в Акті перевірки та наданих доказів (зокрема Декларацій - а.с.125-162), судом було встановлено наступне:
- в Декларації з податку на додану вартість за вересень 2008року, яка подана до ДПІ в м. Суми за № 116909 від 01.10.08 (основна декларація) встановлено, що значення різниці між сумою податкових зобов'язань і сумою податкового кредиту має позитивне значення в сумі 28 194,00 грн. (рядок 18.1), залишок від'ємного значення попереднього звітного (податкового) періоду, що включається до складу податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду (рядок 23) показано в сумі 56 857,00 грн., залишок від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (рядок 26) зазначено в сумі 28663,00 грн.
22.10.2008р. за № 141940 Позивачем було подано до ДПІ в м. Суми уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок за вересень 2008р., в якому підприємство зменшує податковий кредит за вересень 2008 року на суму 9 833,00 грн., значення різниці між сумою податкових зобов'язань і сумою податкового кредиту збільшується та має позитивне значення 38 027,00 грн. (рядок 18.1), залишок від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (рядок 26) зменшується та показано в сумі 18 830,00 грн.
Відповідно до Наказу Державної податкової адміністрації України від 30.05.1997р. №166 (Зареєстрованого в Міністерстві юстиції країни 09.07.1997р. за № 250/2054) "Про затвердження форми податкової декларації та порядку її заповнення і подання" (в редакції від 15.06.2005р. №213 (Зареєстрованого в Міністерстві юстиції країни 30.06.2005р. за № 702/10982) рядок 8 уточнюючого розрахунку податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок «Розрахунки у зв'язку з виправленням помилки» Позивач повинен був зазначити суму помилки в рядку 8.6 розрахунку (що і було зроблено уточнюючим розрахунком від 23.10.08 за №142605). Відповідно до цього рядка сума збільшення податкового зобов'язання, показується у зменшення суми, що підлягала зарахуванню до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (значення цього рядка переноситься до рядка 23.4 податкової декларації наступного звітного періоду 2).
Декларацію за жовтень 2008 року Позивачем було подано до ДПІ в м. Суми 20.11.08 за № 159797, в якій зазначено різниці між сумою податкових зобов'язань і сумою податкового кредиту має позитивне значення в сумі 0,00 грн. (рядок 18.1), залишок від'ємного значення попереднього звітного (податкового) періоду, що включається до складу податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду (рядок 23) показано в сумі 28 663,00 грн., залишок від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (рядок 26) зазначено в сумі 28663,00 грн.
Тобто підприємством в рядку 23.3 «значення рядків 8.5 та 8.6 додатку 5 (до Порядку заповнення та подання декларації) попереднього звітного (податкового) періоду (-) 9833,00 грн. та в результаті чого було завищено залишок від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (рядок 26) зазначено в сумі 9833,00 грн.
01.12.2008р. за № 160993 підприємством до ДПІ в м. Суми подано уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок за вересень 2008р., в якому підприємство збільшує суму податкових зобов'язань у розмірі 1402,0 грн. та зменшує суму податкового кредиту на суму 16793,00 грн., загальна сума помилки складає - 18195,0 грн. значення різниці між сумою податкових зобов'язань і сумою податкового кредиту збільшується та має позитивне значення 56222,00 грн. (рядок 18.1), залишок від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (рядок 26) зменшується та показано в сумі 635,00грн., в рядку 8.6 розрахунку підприємство зменшує суми, що підлягала зарахуванню до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (значення цього рядка переноситься до рядка 23.4 податкової декларації наступного звітного періоду 2) на суму 18195,00 грн.
Декларація за листопад 2008 року підприємством була подана до ДПІ в м. Суми 22.12.08 №169885, в якій зазначено різниці між сумою податкових зобов'язань і сумою податкового кредиту має позитивне значення в сумі 0,00 грн. (рядок 18.1), залишок від'ємного значення попереднього звітного (податкового) періоду, що включається до складу податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду (рядок 23) показано в сумі 28 663,00 грн., залишок від'ємного значення, кий після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (рядок 26) зазначено в сумі 28 663,00 грн.
Тобто підприємством в рядку 23.4 «значення рядків 8.5 та 8.6 додатку 5 (до Порядку заповнення та подання декларації) попереднього звітного (податкового) періоду (-) 18 195,00 грн. та в результаті чого було завищено залишок від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (рядок 26) зазначено в сумі 18 195,00 гг
Згідно з поданою TOB «Енергонафтмаш» до ДПІ в м. Суми податковою декларацією з ПДВ (основна) за січень 2009р. (вх. № 9519 від 20.02.2010р.) позитивне значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту становить 28 917,0 грн., залишок від'ємного значення попереднього податкового періоду за вирахуванням суми податку, яка підлягає сплаті до бюджету за підсумками поточного звітного періоду 28 663,00грн..
При складанні податкової декларації з податку на додану вартість за січень 2009 року підприємством не було враховано уточнюючі розрахунки, які було подано до ДПІ в м. Суми за вересень 2008 року від 22.10.2008р. за № 141940 та від 01.12.2008р. за №160993, якими було зменшено залишок від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду на суму (+)9 833,00 грн. та (+)18 195,00 грн., загальна сума помилки 29 676,00 грн., та невірно показано залишок від'ємного значення попереднього звітного (податкового) періоду, що включається до складу податкового кредиту поточного звітного (податкового періоду) (рядок 23 та рядок 23.2), замість суми 635,00 грн., було показано суму 28 028,00 грн.
Зважаючи на вищевикладене, відповідач дійшов висновку, що підприємством було занижено суму ПДВ, яка підлягає нарахуванню та сплаті до бюджету за підсумками поточного звітного періоду на суму 28 028,00 грн.
Щодо визначення основної суми нарахованих податкових зобов'язань з податку на додану вартість суд повністю погоджується з висновками відповідача - ДПІ в м.Суми виходячи вимог, визначених п.п.7.7.1 п.7.7 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" від 03.04.97р. за № 168/97-ВР із змінами та доповненнями де зазначено, що "сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду. При позитивному значенні суму, розрахованої згідно з підпунктом 7. 7.1 цього пункту, така суму підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для відповідного податкового періоду. При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду" та з урахуванням вимог, визначених в Наказі ДПА України від 30.05.1997р. №166 (Зареєстрованого в Міністерстві юстиції країни 09.07.1997р. за № 250/2054) "Про затвердження форми податкової декларації та порядку її заповнення і подання" (в редакції від 15.06.2005р. № 213 (Зареєстрованого в Міністерстві юстиції країни 30.06.2005р. за №702/10982).
В порушення вище зазначеного Закону та Наказу підприємством при складанні основної декларації з податку на додану вартість підприємством було занижено суму ПДВ, яка підлягає нарахуванню та сплаті до бюджету на суму 28 028,00 грн., таким чином податкове повідомлення-рішення №0000902314/0/63263 в частині визначення основного платежу по податку на додану вартість в сумі 28 028 грн. 00 коп. не підлягає скасуванню, оскільки є законним і обґрунтованим.
Але, при цьому, суд погоджується з позицією позивача щодо невірного визначення розміру фінансової санкції. З цього приводу слід зазначити наступне:
При визначенні фінансових санкцій в розмірі 14 014 грн. (50%) від суми 28 028 грн. застосована ст.4 п.4.2 п.п 4.2.2 "б" Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" від 21.12.200 року №2181-111 яка передбачає, що контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму податкового зобов'язання платника податків у разі якщо: б) дані документальних перевірок результатів діяльності платника податків свідчать про заниження суми його податкових зобов'язань, заявлених у податкових деклараціях. При цьому, відповідач стверджує, що пункт "б" був застосований так як питання, внаслідок якого було донараховано суму податку на додану вартість, камеральною перевіркою не розглядалось, та сума даної помилки камеральною перевіркою недонараховувалась.
Однак, не погоджується з відповідачем в частині застосування саме 50% штрафних санкцій від суми донарахованих зобов'язань, оскільки в Акті перевірки при визначенні податкових зобов'язань не встановлено їх завищення або заниження. Фактично, підприємством було занижено суму ПДВ, яка підлягає нарахуванню та сплаті до бюджету на суму 28 028,00 грн. при складанні основної декларації з податку на додану вартість підприємством.
Відповідно до п.п.4.2.3., п.4.2., ст.4 Закону №2181, обов'язок доведення того, що будь-яке нарахування, здійснене контролюючим органом у випадках, визначених підпунктом 4.2.2 цього пункту, є помилковим, покладається на платника податків, за винятком випадків, визначених пунктом 4.3 цієї статті.
Так, на обґрунтування своєї позиції щодо помилковості висновків ДПІ в м.Суми, позивачем було надано лист ДПА України від 18.04.2008р. №266 «Про організацію взаємодії органів ДПС при опрацюванні розшифровок податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість» (витяг - а.с.164). Представники відповідача не заперечували, що і на даний час дотримуються примірного порядку визначеним в даному листі. Метою проведення камеральних перевірок є виявлення та упередження можливих порушень податкового законодавства за рахунок застосування окремих методів контролю та аналізу діяльності суб'єктів господарювання.
Так, згідно до п.3.1., розділ ІІІ даного Листа, всі податкові декларації і розрахунки з податку на додану вартість, що подаються платником ПДВ до податкової інспекції, підлягають обов'язковій камеральній перевірці працівниками підрозділів оподаткування протягом 30 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку подання звітної податкової декларації (лист ДПА України від 18.04.2008р. №266 «Про організацію взаємодії органів ДПС при опрацювання розшифровок податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість» (витяг - а.с.164).
Як свідчить з матеріалів справи, а саме : з копій декларацій наданих ДПІ в м.Суми на вимогу суду (а.с.125-162) вбачається, що камеральні перевірки розрахунків проводились з зазначенням дати і підпису службової особи ДПІ в м.Суми, отже і порушення щодо порядку заповнення декларацій позивачем мали бути виявлені ДПІ в м.Суми саме при проведенні камеральних перевірок.
При цьому, відповідно до п.п.17.1.4., п.17.1, ст.17 Закону України №2181, «у разі коли контролюючий орган самостійно донараховує суму податкового зобов'язання платника податків за підставами, визначеними у підпункті "в" підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4 цього Закону, такий платник податків зобов'язаний (крім випадків, коли податкова декларація не приймається всупереч нормам цього Закону) сплатити штраф у розмірі п'яти відсотків суми донарахованого податкового зобов'язання, але не менше одного неоподатковуваного мінімуму доходів громадян сукупно за весь строк недоплати, незалежно від кількості податкових періодів, що минули.
Отже, суд також вважає, що при застосуванні фінансових санкцій, ДПІ в м.Суми мав би застосовувати норми 4 п. 4.2 п.п.4.2.2 «в» Закону України № 2181 і, з урахуванням п.п. 17.1.4 цього Закону, відповідно до якого, сума штрафу визначається у розмірі п'яти відсотків суми від донарахованого податкового зобов'язання (в даному випадку 1 401 грн. 40 коп.), але не менше одного неоподатковуваного мінімуму доходів громадян сукупно за весь строк недоплати, незалежно від кількості податкових періодів, що минули.
З урахуванням вищевикладеного, суд вважає , що податкове повідомлення-рішення від 20.08.2010р. №0000902314/0/63263 підлягає скасуванню в частині нарахування штрафних санкцій в сумі 12 612 грн. 60 коп., в частині нарахування податкового зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 28 028 грн. та нарахування штрафних санкцій в сумі 1 401 грн. 40 коп., зазначене податкове повідомлення-рішення залишається без змін.
Керуючись ст. ст. 86, 94, 98, 158-163, 167, 186, 254 КАС України, суд, -
Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕнергоНафтМаш" до Державної податкової інспекції в м. Суми про скасування податкових повідомлень-рішень - задовольнити частково.
Скасувати податкове повідомлення-рішення від 20.08.2010 р. №0000902314/0/63263 в частині застосування штрафних санкцій в сумі 12612 грн. 60 коп.
В частині донарахування податку на додану вартість в сумі 29429 грн. 40 коп., з яких 28028 грн. 00 коп. - основний платіж та 1401 грн. 40 коп. - штрафні санкції - податкове повідомлення-рішення від 20.08.2010 р. №0000902314/0/63263 - залишити без змін.
В іншій частині позовних вимог відмовити.
Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Сумський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги на постанову суду протягом десяти днів з дня отримання копії повного тексту постанови.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Повний текст постанови складено 25.05.2011 року.
Суддя (підпис) О.М. Кунець
З оригіналом згідно
Суддя О.М. Кунець