Справа № 2а/1770/1779/2011
25 травня 2011 року 09 год. 05 хв. м. Рівне
Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді Шарапи В.М. за участю секретаря судового засідання Патрикей Ю.В. та сторін і інших осіб, які беруть участь у справі:
позивача: представник не з'явився,
відповідача: представник не з'явився,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом
Державна податкова інспекція у м.Рівне
до Громадянка ОСОБА_1
про стягнення заборгованості , -
Державна податкова інспекція у м. Рівне звернулася до Рівненського окружного адміністративного суду з позовом до громадянки ОСОБА_1 про стягнення податкової заборгованості по податку з доходів фізичних осіб в сумі 3793,24 грн.
Представник позивача в судове засідання не з'явився, подав клопотання про розгляд справи без участі представника податкового органу.
Відповідач повторно в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином. Суд вважає, що спір можливо вирішити без участі сторін на підставі наявних у справі доказів.
Повно і всебічно з'ясувавши всі обставини справи в їх сукупності на підставі чинного законодавства, перевіривши їх дослідженими у судовому засіданні доказами, суд вважає, що позов підлягає до задоволення.
Судом встановлено, що 23.03.2010 року гр. ОСОБА_1 (ідент. №НОМЕР_1) було подано до ДПІ у м. Рівне декларацію про доходи, одержані з 01.01.2009 р. по 31.12.2009 р. Відповідно до п.1.2 розділу 1 вищезазначеної декларації, відповідачкою в 2009 році одержано дохід внаслідок прийняття спадщини на загальну суму 75864,72 грн.
Порядок оподаткування доходу, отриманого платником податку у спадщину, на момент виникнення спору був врегульований Законом України "Про податок з доходів фізичних осіб" від 22.05.2003 року № 889-ІV (далі - Закон № 889-ІV).
Відповідно до пп.13.2.2 п.13.2 ст.13 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб" №889 від 22.05.2003 року, при отримані спадщини спадкоємцями, що не є членами сім'ї спадкодавця першого ступеня споріднення, будь-які об'єкти спадщини оподатковуються за ставкою податку, визначеною п.7.2. ст.7 цього Закону. В свою чергу, згідно з п.7.2 ст.7 Закону, ставка податку становить 5 % від об'єкта оподаткування.
Згідно з вимогами ст.ст. 18, 20 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб" №889 від 22.05.2003 року та пп.4.2.2 п.4.2 ст.4 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань перед бюджетами та державними цільовими фондами" №2181 від 21.12.2000 року, контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму податкового зобов'язання платника податків у разі якщо згідно з законами з питань оподаткування особою, відповідальною за нарахування окремого податку або збору, є контролюючий орган.
На підставі поданої гр. ОСОБА_1 декларації, ДПІ у м. Рівне було здійснено розрахунок податку (5% від отриманого доходу 75864,72 грн.) і визначено податкове зобов'язання на суму 3793,24 грн. На вказану суму податкового зобов'язання з податку з доходів фізичних осіб виставлено податкове повідомлення форми "Р" № 0002441744/0 від 01.04.2010 року.
Дані обставини стверджені досліджуваними в судовому засіданні доказами: копією декларації про доходи, одержані з 1 січня по 31 грудня 2009 року (а.с.10-11), копією свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 07.10.2009 року (а.с.12), копією розрахунку суми податку з доходів фізичних осіб, що підлягає поверненню платнику податку або сплаті до бюджету, у тому числі у зв'язку з нарахуванням податкового кредиту (а.с.7-8), копією корінця податкового повідомлення № 0002441744/0 від 01.04.2010 року з копією поштового повідомлення про вручення відправлення (а.с.9), копією корінця податкової вимоги форми "Ф" від 07.02.2011 року №2 та копією акта від 12.03.2010 року про причини невручення податкової вимоги (а.с.6), обліковою карткою платника (а.с.13), розрахунком суми податкового боргу (а.с.14), довідкою про стан розрахунків з бюджетом станом (а.с.15).
В силу вимог п.п.5.2.1 п.5.2., пп.5.3.1 п.5.3 ст.5 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань перед бюджетами та державними цільовими фондами" №2181 від 21.12.2000 року, податкове зобов'язання платника податків, нараховане контролюючим органом, вважається узгодженим у день отримання платником податків податкового повідомлення. Платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму податкового зобов'язання протягом 30-ти календарних днів від дня отримання податкового повідомлення.
Відповідач у встановлені терміни податкове зобов'язання не сплатив.
Стаття 67 Конституції України прямо передбачає, що кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Відповідно до п.5.4. ст. 5 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань перед бюджетами та державними цільовими фондами" №2181 від 21.12.2000 року (чинного на момент виникнення спірних правовідносин), узгоджена сума податкового зобов'язання, не сплачена платником податків у строки визнається сумою податкового боргу платника податків.
Таким чином, вищевказане податкове зобов'язання з податку з доходів фізичних осіб є податковим боргом відповідача.
На виконання вимог п. 59.1 ст. 59 Податкового кодексу України відповідачу надіслано податкову вимогу № 2 від 7 лютого 2011 року (а.с.6).
Станом на дату розгляду судом адміністративної справи доказів сплати відповідачем заборгованості по податку з доходів фізичних осіб в сумі 3793,24 грн. не надано.
Пунктом 11 ст.10 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» та п.20.1.18 ст. 20 Податкового кодексу України встановлено право державних податкових інспекцій подавати до суду позови до підприємств, установ, організацій та громадян про стягнення податкового боргу.
За наведених обставин, позовні вимоги підтверджені належними та допустимими доказами і підлягають до задоволення повністю.
Судові витрати по справі згідно ч.4 ст.94 КАС України з відповідача не стягуються.
Керуючись статтями 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позов задовольнити повністю.
Стягнути з громадянки ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер - НОМЕР_1, місце проживання: АДРЕСА_1) до місцевого бюджету м. Рівне заборгованість по податку з доходів фізичних осіб в сумі 3793,24 грн.
Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Апеляційна скарга подається до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Рівненський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Житомирського апеляційного адміністративного суду.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Суддя Шарапа В.М.