16 червня 2011 року Справа № 2а-0870/4315/11
10 год. 00 хв.
Запорізький окружний адміністративний суд у складі
головуючого судді Каракуші С.М.
при секретарі Гончаренко А.І.
за участю представника позивача Ілляшенко В.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду адміністративну справу
Державна податкова інспекція у Василівському районі Запорізької області (далі - позивач або ДПІ у Василівському районі) звернулась з позовною заявою до фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 (далі - відповідач) про стягнення податкового боргу з рахунків платника податків у сумі 2 794 грн. 52 коп.
Свої вимоги позивач виклав в позовній заяві, зокрема зазначив, що суб'єкт підприємницької діяльності ОСОБА_2 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1), зареєстрований як фізична особа - підприємець розпорядженням голови Василівської райдержадміністрації Запорізької області 26.05.1994 за №20800170000000212.
Згідно даних податкової декларації з податку на додану вартість та наданого розрахунку, відповідач має податковий борг в сумі 2 794 грн. 52 коп., а саме: по податку на додану вартість у сумі 1 613 грн. 84 коп. та по податку з доходів фізичних осіб - СПД у сумі 1 180 грн. 68 коп.
Заборгованість виникла у зв'язку з несплатою самостійно узгодженої суми податкових зобов'язань наданої до ДПІ у Василівському районі Запорізької області податкової звітності, та суми податкового зобов'язання згідно податкових повідомлень-рішень за актами перевірок.
Зазначена сума є узгодженою та на час звернення до суду не сплаченою. На підставі викладеного просить суд стягнути з відповідача податковий борг в сумі 2 794 грн. 52 коп.
В судовому засіданні представник позивача позов підтримав у повному обсязі, просив його задовольнити та дав пояснення в його обґрунтування аналогічні викладеним у позовній заяві.
Представник відповідача позов у судове засідання не з'явився, подав до суду клопотання про розгляд справи без його участі, позовні вимоги визнає в повному обсязі.
Вислухавши пояснення осіб, які беруть участь у справі, з'ясувавши обставини справи та перевіривши їх доказами, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.
Як встановлено з матеріалів справи, суб'єкт підприємницької діяльності ОСОБА_2 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1), зареєстрований як фізична особа - підприємець розпорядженням голови Василівської райдержадміністрації Запорізької області 26.05.1994 за №20800170000000212.
Відповідно до ст. 67 Конституції України, кожний громадянин України зобов'язаний сплачувати податки та збори в розмірах, встановлених законом.
Пунктом 16.1 п.п. 16.1.4. ст. 16 Податкового кодексу України, платник податків зобов'язаний: сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.
Згідно даних податкової декларації з податку на додану вартість та наданого розрахунку, відповідач має податковий борг в сумі 2 794 грн. 52 коп., а саме: по податку на додану вартість у сумі 1 613 грн. 84 коп. та по податку з доходів фізичних осіб - СПД у сумі 1 180 грн. 68 коп.
Заборгованість з податку на додану вартість виникла в результаті наданої до ДПІ податкової декларації за 2011 рік:
- Декларація №23609 від 17.12.2011, якою визначена сума зобов'язання 67 грн.
Також заборгованість з податку на додану вартість виникла у зв'язку з проведенням ДПІ у Василівському районі Запорізької області перевірки фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 з питань своєчасності сплати податку на додану вартість за результатами якої складено акт перевірки від 02.11.2010 №1000, яким встановлені порушення вимог п.п. 5.3.1 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» №2181-ІІІ від 21.12.2000 (зі змінами та доповненнями) (далі - Закону України №2181-ІІІ), а саме: встановлена несвоєчасна сплата податку на додану вартість.
На підставі акту перевірки від 02.11.2010 №1000 фахівцями ДПІ було прийняте податкове повідомлення-рішення від 02.11.2010 №1078861700/0, яким відповідачу визначено суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 924 грн. 49 коп. (штрафні санкції).
Дане податкове повідомлення - рішення було отримане відповідачем 02.11.2010, про що свідчить його особистий підпис ОСОБА_2 у корінці податкового повідомлення - рішення форми «Ш» №1078861700/0 від 02.11.2010, який міститься в матеріалах справи.
31.03.2010 фахівцями ДПІ у Василівському районі Запорізької області була проведена перевірка фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 з питань подання податкової звітності за результатами якої складено акт перевірки від 31.03.2010 №77, яким встановлені порушення вимог п.п. 4.1.4 п. 4.1 ст. 4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» №2181-ІІІ від 21.12.2000 (зі змінами та доповненнями) (далі - Закону України №2181-ІІІ), п. 10.1 ст. 10 Закону України «Про податок на додану вартість» зі змінами та доповненнями, а саме: платником податку на додану вартість на подана декларація по ПДВ за лютий 2010 року.
На підставі акту перевірки від 31.03.2010 №77 фахівцями ДПІ було прийняте податкове повідомлення-рішення від 02.04.2010 №0000931700/0, яким відповідачу визначено суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 170 грн. (штрафні санкції).
Дане податкове повідомлення - рішення було отримане відповідачем 29.04.2010, про що свідчить його особистий підпис ОСОБА_2 у поштовому повідомленні від 29.04.2010, яке міститься в матеріалах справи.
Доказів оскарження податкових повідомлень - рішень відповідачем не надано.
За несвоєчасну сплату податкового зобов'язання відповідачу була нарахована пеня у розмірі 585 грн. 77 коп.
На виконання вимог діючого законодавства відповідачем було частково сплачене податкове зобов'язання у розмірі 100 грн. 76 коп. та пеня у розмірі 32 грн. 66 коп.
Отже, загальна сума заборгованості з податку на додану вартість становить 1 613 грн. 84 коп., в тому числі пеня 553 грн. 11 коп.
Заборгованість по податку з доходів фізичних осіб виникла у зв'язку з проведенням ДПІ у Василівському районі Запорізької області перевірки фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 з питань своєчасності сплати податку з доходів фізичних осіб за результатами якої складено акт перевірки від 21.03.2011 №34, яким встановлені порушення вимог п. 57.1 ст. 57 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI, а саме: встановлена несвоєчасна сплата суми податкового зобов'язання по податку з доходів фізичних осіб у розмірі 2 271 грн. 30 коп.
На підставі акту перевірки від 21.03.2011 №34 фахівцями ДПІ були прийняті податкові повідомлення-рішення від 21.03.2011 №0000401700/0 та №0000411700/0, якими відповідачу визначені суми податкових зобов'язань по податку з доходів фізичних осіб - СПД у розмірі 335 грн. 53 коп. та 296 грн. 82 коп. (штрафні санкції).
Дані податкові повідомлення - рішення були отримані відповідачем 21.03.2011, про що свідчить його особистий підпис ОСОБА_2 у корінцях податкових повідомлень - рішень форми «Ш» від 21.03.2011 №0000401700/0 та №0000411700/0, які міститься в матеріалах справи.
Доказів оскарження податкових повідомлень - рішень відповідачем не надано.
За несвоєчасну сплату податкового зобов'язання відповідачу була нарахована пеня у розмірі 607 грн. 04 коп., яка була частково сплачена відповідачем у розмірі 58 грн. 71 коп.
Отже, загальна сума заборгованості по податку з доходів фізичних осіб - СПД становить 1 180 грн. 68 коп., в тому числі пеня 548 грн. 33 коп.
Таким чином, на підставі викладеного, загальна сума податкового боргу станом на 27.05.2011 складає 2 794 грн. 52 коп.
Відповідно до п. 15.1 ст. 15 ПКУ, платниками податків визнаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об'єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об'єктом оподаткування згідно з цим Кодексом або податковими законами, і на яких покладено обов'язок із сплати податків та зборів згідно з цим Кодексом.
Статтею 4 Закону України «Про систему оподаткування» від 25.06.1991 №1251-ХІІ передбачено, що платниками податків і зборів (обов'язкових платежів) є юридичні і фізичні особи, на яких згідно з законами України покладено обов'язок сплачувати податки і збори (обов'язкові платежі).
Відповідно до п.4.1.1 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» №2181-ІІІ від 21.12.2000 (далі - Закон №2181-ІІІ), платник податків самостійно обчислює суму податкового зобов'язання, яку зазначає у податковій декларації (…).
Податкова декларація, розрахунок (далі - податкова декларація) - документ, що подається платником податків до контролюючого органу у строки, встановлені законодавством, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податку, збору (обов'язкового платежу) (п.1.11 ст.1 Закону №2181-ІІІ).
Податкове зобов'язання та податковий борг згідно п.п.1.2., 1.3 ст.1 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», є зобов'язання платника податків сплатити до бюджетів або державних цільових фондів відповідну суму коштів самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному чи судовому порядку, але не сплачене у встановлений строк, або у порядку та у строки, визначені цим Законом або іншими законами України.
Пункт 5.1 ст.5 Закону №2181-ІІІ зазначає, що податкове зобов'язання самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації.
Відповідно до п.п. 5.3.1 п 5.3 статі 5 Закону України від 21.12.2000 «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого підпунктом 4.1.4. пункту 4.1 статті 4 зазначеного закону для подання податкової декларації.
Відповідно до п.п.5.2.1 п.5.2 ст. 5 вищезазначеного Закону, податкове зобов'язання платника податків, нараховане контролюючим органом, вважається узгодженим у день отримання платником податків податкового повідомлення.
Згідно п.п.5.4.1. п.5.4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» узгоджена сума податкового зобов'язання, не сплачена платником податків у строки, визначені цією статтею, визнається сумою податкового боргу платника податків.
Статтею 6 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» передбачено, що у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання в установлені строки, податковий орган надсилає такому платнику податків податкові вимоги.
З метою погашення податкового боргу, ДПІ у Василівському районі Запорізької області, вжила заходи передбачені ст. 6 вищезазначеного Закону, а саме відповідачу були направлені: перша податкова вимога №1/175від 03.10.2008 та друга податкова вимога №2/176 від 19.11.2008.
Вказані податкові вимоги особисто отримані відповідачем: 17.10.2008- перша податкова вимога; 25.11.2008 - друга податкова вимога.
Доказів оскарження податкових вимог відповідачем не надано.
У державному реєстрі застав рухомого майна внесено запис про заставу №22929726.
Вищевказані заходи, вжиті ДПІ у Василіському районі Запорізької області, щодо стягнення податкового боргу з фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 виявились неефективними тому податковий орган звернувся до суду з позовом про стягнення податкового боргу з рахунків платника податків.
Згідно до п.87.2 ст.87 Податкового кодексу України джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь яке майно такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених цим кодексом, а також іншими законодавчими органами.
Відповідно до п. п. 95.1 та 95.2 ст. 95 ПКУ, орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі. Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги.
Відповідно до п. 95.3 ст. 95 ПКУ, стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини.
Наявні матеріали справи свідчать про те, що відповідачем в порушення вимог Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» та Податкового кодексу України, не сплачено суму податкового боргу у розмірі 2 794 грн. 52 коп.
На підставі викладеного, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню.
Згідно ч.4 ст.94 КАС України, у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.
Враховуючи вищезазначене, керуючись ст. ст. 2, 4, 7-12, 69-71, 94, 158, 161-163 КАС України, суд, -
Позов задовольнити.
Стягнути кошти у розмірі суми податкового боргу 2794 (дві тисячі сімсот чотири) грн. 52 коп. з рахунків платника податків фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 у банках, обслуговуючих фізичну особу-підприємця ОСОБА_2.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України, або прийняття постанови у письмовому провадженні - з дня отримання копії постанови, апеляційної скарги, з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.
Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Суддя С.М. Каракуша
Постанову виготовлено у повному обсязі 21 червня 2011 року.