31 травня 2011 року 10:45 Справа № 2а-0870/2419/11
Запорізький окружний адміністративний суд у складі:
головуючого - судді Стрельнікової Н.В.
при секретарі Павлові С.О.
розглянув в порядку письмового провадження адміністративну справу
за позовом: Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м. Запоріжжя;
до: Державної податкової інспекції в м. Ялта, Автономна Республіка Крим
про визнання нечинними податкових повідомлень-рішень та зобов'язання
вчинити дії
за участю представників сторін:
від позивача: не з'явився;
від відповідача: не з'явився;
Фізична особа-підприємць ОСОБА_1 звернулася із адміністративним позовом до Державної податкової інспекції в м. Ялта, в якому просить суд визнати нечинними податкові повідомлення-рішення ДПІ в м. Ялта №0000871503 від 24.03.2011 року та №0001031503 від 31.03.2011 року також зобов'язати відповідача переглянути розмір штрафних санкцій згідно законодавства України.
В обґрунтування позову позивач посилається на те, що по-перше, відповідно до п. 7 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу, штрафна санкція зазначена у ППР №0000871503 від 24.03.2011р. повинна бути в розмірі 1 грн., по-друге, позивач не згоден з кваліфікацією податковим органом його дій, як несвоєчасне подання податкової декларації, яке вчинено повторно, по-третє, відповідач застосовує норми нового Податкового кодексу України к подіям, що відбувалися у 2010 році. Також позивач зазначає, що якщо відповідач не згоден застосовувати законодавчу базу, що діє в період 2010 року, і вважає, що події сталися в 2011 році, тоді згідно Підрозділу 10 Перехідних положень Податкового кодексу відповідач мусить застосовувати штрафну санкцію у розмірі 1 грн.
Позивач у судове засідання не з'явився, про дату час т місце розгляду справи був повідомлений належним чином. 30.05.2011 року до суду надійшла заява позивача вх. №18413 про розгляд справи за відсутності позивача, позовні вимоги підтримує.
Відповідач судове засідання не з'явився, про дату час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, про що свідчить наявне в матеріалах справи поштове повідомлення про отримання судової повістки. Про причини не прибуття у судове засідання свого повноваженого представника відповідач суд не повідомив, заяв про відкладення розгляду справи або розгляд справи у відсутність представника відповідача суду не надав.
Згідно ч. 4 ст. 128 КАС України, у разі неприбуття відповідача - суб'єкта владних повноважень, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин або без повідомлення ним про причини неприбуття розгляд справи не відкладається і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.
Відповідно до ч. 6 ст. 128 КАС України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.
Згідно ч. 1 ст. 41 КАС України, суд під час судового розгляду адміністративної справи здійснює повне фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу. У разі неявки у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності осіб, які беруть участь у справі (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Враховуючи, що від позивача по справі до суду надійшло клопотання про розгляд справи за відсутності позивача, а неявка у судове засідання відповідача, який є суб'єктом владних повноважень не є перешкодою для розгляду справи, суд розглянув справу у відсутність сторін в порядку письмового провадження, на підставі наявних у справі доказів. Фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу відповідно до приписів ч. 1 ст. 41 КАС України не здійснювалось.
Розглянувши матеріали справи, суд встановив:
21.03.2011р. старшим державним інспектором ДПІ в м. Ялта на підставі п.п. 20.1.2, п. 20.1 ст. 20 ПК України була проведена камеральна перевірка податкового розрахунку податку з реклами за грудень 2010р. №113499 від 25.01.2011р. підприємця - фізичної особи ОСОБА_1, з питання своєчасності подання розрахунку, за результатами якої складено акт №523/НОМЕР_1/15-3 від 21.03.2011р.
Перевіркою встановлено, що ОСОБА_1 є платником податку з реклами на підставі ст. ст.. 18 ДКМУ «Про місцеві податки і збори» №56-93 від 20.05.1993р., ст.. 15 Закону України «Про систему оподаткування» №77/97-ВР від 18.02.1997р. На підставі рішення Ялтинської міської ради №5 від 16.12.2009р. 29-ї сесії 5-го скликання «Про порядок нарахування місцевих податків і зборів на 2010р.» СХД зобов'язано надавати до ДПІ у м. Ялта податковий розрахунок податку з реклами. Згідно абз. а) п.п. 4.1.4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державним цільовими фондами» №2181-ІІІ від 12.12.2000р., податкові декларації подаються за базовий податковий (звітний) період, що дорівнює календарному місяцю - протягом 20 календарних днів, наступних за останнім днем звітного (податкового) місяця. Термін подання податкового розрахунку податку з реклами за грудень 2010р. - 20.01.2011р., податковий розрахунок поданий до ДПІ в м. Ялта - 25.01.2011р. за №113499.
На підставі наведеного вищезазначеною перевіркою встановлено порушення ст.. 4.1.4 а) Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державним цільовими фондами» №2181-ІІІ від 12.12.2000р., та в акті перевірки зазначено, що за неподання податкової декларації у строки, визначені законодавством, або її затримку відповідальність платника податку передбачена п. 120.1 ст. 120 ПК України.
24.03.2011 р. ДПІ в м. Ялта на підставі акту перевірки №523/НОМЕР_1/15-3 від 21.03.2011р прийняте податкове повідомлення-рішення №0000871503 від 24.03.2011р., яким згідно п.п. 54.3.1 п.54.3 ст.54 та п. 120.1 ст. 120 ПК України ФОП ОСОБА_1 визначено суму грошового зобов'язання за штрафними (фінансовими) санкціями у розмірі 170 грн.
Також, 21.03.2011р. старшим державним інспектором ДПІ в м. Ялта на підставі п.п. 20.1.2, п. 20.1 ст. 20 ПК України була проведена камеральна перевірка податкового розрахунку податку з реклами за листопад 2010р. №113501 від 25.01.2011р. підприємця - фізичної особи ОСОБА_1, з питання своєчасності подання розрахунку, за результатами якої складено акт №524/НОМЕР_1/15-3 від 21.03.2011р.
Перевіркою встановлено, що ОСОБА_1 є платником податку з реклами на підставі ст. ст.. 18 ДКМУ «Про місцеві податки і збори» №56-93 від 20.05.1993р., ст.. 15 Закону України «Про систему оподаткування» №77/97-ВР від 18.02.1997р. На підставі рішення Ялтинської міської ради №5 від 16.12.2009р. 29-ї сесії 5-го скликання «Про порядок нарахування місцевих податків і зборів на 2010р.» СХД зобов'язано надавати до ДПІ у м. Ялта податковий розрахунок податку з реклами. Згідно абз. а) п.п. 4.1.4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державним цільовими фондами» №2181-ІІІ від 12.12.2000р., податкові декларації подаються за базовий податковий (звітний) період, що дорівнює календарному місяцю - протягом 20 календарних днів, наступних за останнім днем звітного (податкового) місяця. Термін подання податкового розрахунку податку з реклами за листопад 2010р. - 20.12.2010р., податковий розрахунок поданий до ДПІ в м. Ялта - 25.01.2011р. за №113501.
На підставі наведеного вищезазначеною перевіркою встановлено порушення ст.. 4.1.4 а) Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державним цільовими фондами» №2181-ІІІ від 12.12.2000р., та в акті перевірки зазначено, що за неподання податкової декларації у строки, визначені законодавством, або її затримку відповідальність платника податку передбачена п. 120.1 ст. 120 ПК України.
31.03.2011 р. ДПІ в м. Ялта на підставі акту перевірки №524/НОМЕР_1/15-3 від 21.03.2011р прийняте податкове повідомлення-рішення №0001031503 від 31.03.2011р., яким згідно п.п. 54.3.1 п.54.3 ст.54 та п. 120.1 ст. 120 ПК України ФОП ОСОБА_1 визначено суму грошового зобов'язання за штрафними (фінансовими) санкціями у розмірі 1020 грн.
Не погоджуючись із рішенням СДПІ по роботі з великими платниками податків у м. Запоріжжі фізична особа - підприємець ОСОБА_1 звернулася до суду.
Вивчивши матеріали справи, дослідивши і оцінивши наявні в матеріалах справи докази, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задовольнити частково, виходячи з наступного.
Згідно п. 120.1 ст. 120 ПК України, неподання або несвоєчасне подання платником податків або іншими особами, зобов'язаними нараховувати та сплачувати податки, збори податкових декларацій (розрахунків) тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 170 гривень, за кожне таке неподання або несвоєчасне подання. Ті самі дії, вчинені платником податків, до якого протягом року було застосовано штраф за таке порушення, тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 1020 гривень за кожне таке неподання або несвоєчасне подання.
Хоча податковий орган не зазначає конкретно у наведених вище документах, за яке ж саме порушення, передбачене ст. п. 120.1 ст. 120 ПК України були нараховані позивачу оскаржуваними податковими повідомленнями - рішеннями штрафні (фінансові) санкції - за неподання або несвоєчасне подання податкових розрахунків, але виходячі з того, що актах перевірок відповідач посилається на подання позивачем податкових розрахунків з порушенням встановленого Законом №2181-ІІІ строків та виходячі з того, що податковий орган визначає штрафні санкції позивачу на підставі норм ПК України, який діє з 01.01.2011р., суд приходить до висновку що оскаржуваними повідомленнями-рішеннями відповідач застосував до позивача штрафні санкції саме за порушення у вигляді несвоєчасного подання податкового розрахунку.
Відповідно до п. 7 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу України, штрафні санкції за порушення податкового законодавства за період з 1 січня по 30 червня 2011 року застосовуються у розмірі не більше 1 гривні за кожне порушення.
Вказаною нормою чітко визначено період (проміжок часу), з яким слід пов'язувати виникнення, зміну або припинення відповідних правовідносин, виконання зобов'язань, тощо. Отже штрафна санкція у розмірі не більше 1 гривні повинна застосовуватися за будь-яке порушення податкового законодавства, вчинене у період з 1 січня по 30 червня 2011 року.
Визначення «порушення податкового законодавства» в ПКУ не наведено, але є визначення «податкового правопорушення». Згідно п. 109.1 ст. 109 ПК України, податковими правопорушеннями є протиправні діяння (дія чи бездіяльність) платників податків, податкових агентів, та/або їх посадових осіб, а також посадових осіб контролюючих органів, що призвели до невиконання або неналежного виконання вимог, установлених цим Кодексом та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи. Аналіз положень гл. 11 ПК України дозволяє дійти висновку, що будь-яке порушення норм Кодексу є податковим правопорушенням, яке в свою чергу є синонімом «порушення податкового законодавства». Отже, несвоєчасне подання податкової звітності є порушенням податкового законодавства і відповідно до ст. 120 гл. 11 ПК України до таких платників податків повинні бут застосовані штрафні (фінансові) санкції.
З огляду на вищенаведене, оскільки податковим повідомленням-рішенням №0000871503 від 24.03.2011р. відповідачем позивачу були визначені штрафні санкції за несвоєчасне подання податкового розрахунку, який був поданий позивачем до ДПІ 25.01.2011р., тобто порушення було вчинено позивачем період з 01.01.2011р. по 30.06.2011р., суд приходить до висновку, що відповідач неправомірно визначив розмір штрафних санкцій у сумі 170 грн., без врахування положень п. 7 розділу ХХ Податкового кодексу України, згідно яких розмір штрафних санкцій за таке порушення має бути не більше 1 гривні. Таким чином, податкове повідомлення-рішення ДПІ у м. Ялта №0000871503 від 24.03.2011р. підлягає скасуванню частково у розмірі 169 гривень.
Крім того, як вбачається з розрахунку штрафних санкцій до акту перевірки №524/НОМЕР_1/15-3 від 21.03.2011р., з 01.01.2011 року ОСОБА_1 ДПІ м. Ялта за несвоєчасне подання податкової декларації (розрахунку) згідно п. 120.1 ст.120 ПК України штрафні санкції застосовувались: податкове повідомлення-рішення №0000871503 від 24.03.2011р., у зв'язку з чим податковим повідомленням - рішенням №0001031503 від 31.03.2011р. позивачу були визначені штрафні санкції за повторне несвоєчасне подання податкового розрахунку податку з реклами за листопад 2010 року, який був поданий позивачем до ДПІ м. Ялта 25.01.2011р., тобто у той же день, коли був наданий податковий розрахунок податку з реклами за грудень 2010 року.
П. 120.1 ст. 120 ПК України передбачена відповідальність платника податку за вчинення тих самих дії, які вчинені платником податків, до якого протягом року було застосовано штраф за таке порушення. Оскільки обидва податкові розрахунки податку з реклами за листопад 2010р. і за грудень 2010 року були подані відповідачем до податкової інспекції з порушенням строку в один день - 25.01.2011 року, на час вчинення відповідачем правопорушення у вигляді несвоєчаного подання податкового розрахунку за листопад до відповідача не були застосовані і фактично не могли бути застосовані штрафні санкції за несвоєчасне подання податкового розрахунку за грудень 2010 року, згідно ППР №0000871503 від 24.03.2011р, що виключає можливість застосування до відповідача штрафних санкцій у розмірі 1020 грн., передбачених ч. 2 п. 120.1 ст. 120 ПК України.
З огляду на наведене, податкове повідомлення рішення ДПІ у м. Ялта №0001031503 від 31.03.2011р. підлягає скасуванню у повному обсязі.
Щодо позовних вимог позивача в частині зобов'язання відповідача переглянути розмір штрафних санкцій згідно законодавства України, суд вважає що вони не підлягають задоволенню з огляду на задоволення судом позовних вимог в частині скасування повідомлень рішень, а також з огляду, що такі вимоги позивача не ґрунтуються на Законі.
Частиною 3 ст. 2 КАС України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:
1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;
2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;
3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);
4) безсторонньо (неупереджено);
5) добросовісно;
6) розсудливо;
7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації;
8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);
9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;
10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Частиною 2 ст. 71 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
При цьому суд звертає увагу на те, що позивач у позовних вимогах просить суд оскаржувані податкові повідомлення-рішення визнати нечиними. З цього приводу суд зазначає, що відповідно до п.1 ч. 2 ст. 162 КАС України, у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову про визнання протиправними рішення суб'єкта владних повноважень чи окремих його положень, дій чи бездіяльності і про скасування або визнання нечинним рішення чи окремих його положень, про поворот виконання цього рішення чи окремих його положень із зазначенням способу його здійснення. З огляду на приписи ст.171 КАС України, оскільки предметом оскарження по справі є рішення відповідача, які по суті є правовими актами індивідуальної дії, суд вважає що вони можуть бути за наявності для цього підстав скасовані, а не визнані нечинними.
Згідно ч. 2 ст. 11 КАС України, суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, і не може виходити за межі позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог тільки в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять.
Враховуючи наведені приписи норм КАС України, а також те, що позивач звернувся до суду за захистом своїх прав, порушених оскаржуваними податковими повідомленнями рішеннями і під час судового розгляду справи встановлені обставини, які є підставам для скасування зазначених рішень відповідача, суд з метою повного захисту прав та інтересів позивача, про захист яких він фактично просить суд, вважає за необхідне задовольнити частково позовні вимоги позивача шляхом визнання протиправними та скасування оскаржуваних податкових повідомлень-рішень.
Відповідно до ч. 1 ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійсненні нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 71, 159-163 КАС України, суд, -
Адміністративний позов Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Державної податкової інспекції в м. Ялта про визнання нечинними податкових повідомлень-рішень та зобов'язання вчинити дії задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції в м. Ялта №0000871503 від 24 березня 2011 року в частині визначення фізичній особі - підприємцю ОСОБА_1 суми грошового зобов'язання за штрафними (фінансовими) санкціями у розмірі 169 гривень 00 копійок.
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції в м. Ялта №0001031503 від 31 березня 2011 року про визначення фізичній особі - підприємцю ОСОБА_1 суми грошового зобов'язання за штрафними (фінансовими) санкціями у розмірі 1020 гривень 00 копійок.
У решті позовних вимог відмовити.
Стягнути з Державного бюджету України на користь фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 1 гривню 40 копійок судового збору.
Постанова набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 254 КАС України і може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подачі через Запорізький окружний адміністративний суд апеляційної скарги в 10-ти денний строк з дня отримання копії постанови.
Суддя (підпис) Н.В. Стрельнікова