07 червня 2011 року Справа № 2а-0870/3471/11
14 год. 50 хв.
Запорізький окружний адміністративний суд у складі
головуючого судді Каракуші С.М.
при секретарі Гончаренко А.І.
за участю представника позивача Деревянко Д.В.
представника відповідача Драч В.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду адміністративну справу
Запорізьке колективне будівельне управління «Машбуд» (далі - позивач або ЗКБУ «Машбуд») звернулось з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Жовтневому м. Запоріжжя (далі - відповідач або ДПІ у Жовтневому районі) про скасування податкового повідомлення-рішення №0006072301/0 від 12.11.2010. В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що податковим повідомленням-рішенням №0006072301/0 від 12.11.2010 ЗКБУ «Машбуд» визначено суму податкового зобов'язання з орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності в розмірі 26 428 грн. 06 коп., в т.ч. за основним платежем - 17 505 грн. 37 коп., за штрафними (фінансовими) санкціям - 8 922 грн. 69 коп. В якості підстав порушення вимог ст.ст. 13, 14, 15 та 17 Закону України «Про плату за землю» зазначено, що ЗКБУ «Машбуд» за період з 01.01.2006 по 29.08.2007 орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності не нараховувалась, податкові декларації з орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності до ДПІ у Жовтневому районі не надавались, до місцевого бюджету орендна плата за землю не сплачувалась за земельну ділянку загальною площею 0,6683 га., яка розташована за адресою:м. Запоріжжя, вул. Крива Бухта, 89-а. З даним висновком позивач не згоден, оскільки вважає, що ЗКБУ «Машбуд» не є орендарем зазначеної земельної ділянки, а відтак позивач не є суб'єктом плати за землю у розумінні Закону України «Про плату за землю». Таким чином, ЗКБУ «Машбуд» не має обов'язку сплачувати орендну плату за земельні ділянки державної або комунальної власності за вищезазначену земельну ділянку.
В судовому засіданні представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги в повному обсязі та пояснив, що договір оренди земельної ділянки від 11.09.2002 №1726, який був укладений між Запорізькою міською радою та ЗКБУ «Машбуд» не був розірваний, оскільки зазначені в позовній заяві три договори купівлі - продажу, а саме договір купівлі - продажу від 21.08.2002 №7 між ЗКБУ «Машбуд» та ТОВ «Торгівельний будинок «Антарес», договір купівлі - продажу від 08.10.2002 №16 між промисловою базою ТОВ «Торгівельний будинок «Антарес» та ТОВ «Запорізький рибоконсервний завод «Атлантида», а також договір купівлі - продажу від 19.08.2005 №1605 між ТОВ «Запорізький рибоконсервний завод «Атлантида» та ЗАТ «СП Континент» підприємство вважало недійсними, та оскаржувало їх судовому порядку, що підтверджуються постановою Вищого господарського суду України від 24.06.2010 по справі №6/343д/06. Також зазначив, що не погоджується, з твердженнями відповідача про те, що строк 1095 днів встановлений Законом України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21.12.2000 №2181-ІІІ (далі - Закон України №2181) розповсюджується на вказані правовідносини, оскільки відповідно до вимог ст. 18 Закону України «Про плату за землю», платники, яких своєчасно не було залучено до сплати земельного податку, сплачують податок не більш як за два попередні роки, тобто в даному випадку за 2008 та 2009 роки. У зв'язку з чим, позивач вважає, що Закон України «Про плату за землю», а саме ст. 18 цього закону є спеціальним законом по відношенню до Закону України №2181.
Крім того, позивач пояснив, що сплата орендної плати за землю здійснюється авансом до подання податкової декларації, а потім подається розрахунок до органів державної податкової інспекції, у зв'язку з чим, зазначив, що оскільки сплати не було, то органи ДПІ мали право проводити перевірку починаючи з моменту коли підприємство перестало вносити плату за оренду землі до закінчення граничного строку сплати.
На підставі викладеного просить суд задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.
Представник відповідача проти позову заперечив, у зв'язку з чим зазначив, що відповідно до п. 3 рішення Запорізької міської ради від 29.08.2007 №77/112 ЗКБУ «Машбуд» припинено право оренди земельної ділянки, яка знаходиться за адресою м. Запоріжжя, вул. Крива Бухта, 89-а, загальною площею 0,6683 га. наданого раніше відповідно до рішення Виконавчого комітету Запорізької міської ради від 25.07.2002 №232/119 (договір оренди від 04.10.2002 №1726). Таким чином, право користування земельною ділянкою державної і комунальної власності у ЗКБУ «Машбуд» було припинено у другому півріччі 2007 року, а саме 29.08.2007, що не дає підстав для звільнення платника податків від надання податкової декларації з орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності за 2006 - 2007 роки у термін до 01.02.2006 та 01.02.2007, а також сплати орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності щомісячно протягом 30 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного місяця.
Також відповідач вказує на те, що відповідно до відповіді №22/78 від 07.02.2011 отриманої від ДП «Центр державного земельного кадастру» на запит ДПІ №660/10/23-1 від 21.01.2011 земельну ділянку, яка знаходиться за адресою м. Запоріжжя, вул. Крива Бухта, 89-а, загальною площею 1, 1510 га. згідно рішення Запорізької міської ради від 29.08.2007 №77/112 було передано в оренду ЗАТ «СП Континент» терміном на 19 років з цільовим призначенням «для розташування багатофункціонального громадського центру». Договір оренди на земельну ділянку зареєстровано за №040926102301 від 18.12.2009.
Додатково представник відповідача, зазначив, що погоджується з позицією позивача про те, що сплата орендної плати за землю державної або комунальної власності здійснюється авансом до подання податкової декларації, а потім подається розрахунок до органів державної податкової інспекції, однак ЗКБУ «Машбуд» за 2011 рік розрахунки по орендній платі за землю до ДПІ у Жовтневому районі не подавались, а ні за 2006, а ні за 2007 роки, у зв'язку з чим, вважає, що в даному випадку застосовується Закон України №2181, а саме ст. 15 цього закону.
На підставі викладеного просить суд у задоволенні позову відмовити.
Вислухавши пояснення представників сторін, з'ясувавши обставини справи та перевіривши їх доказами, суд приходить до висновку, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як встановлено з матеріалів справи фахівцями ДПІ у Жовтневому районі, на підставі п.п. 2, 5 ч. 6 ст. 11-1 Закону України «Про державну податкову службу в Україні», була проведена позапланова виїзна документальна перевірка ЗКБУ «Машбуд» з питань правильності обчислення, повноти і своєчасності сплати до бюджету орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності за період з 01.01.2006 по 29.08.2007, за результатами якої був складений акт перевірки №181/23-1/05513796 від 02.11.2010.
На підставі зазначеного акту перевірки, ДПІ у Жовтневому районі було прийнято податкове повідомлення - рішення від 12.11.2010 №0006072301/0, яким позивачу визначені податкові зобов'язання з орендної плати за землю державної і комунальної власності на суму 26 428 грн. 06 коп., (в тому числі основний платіж у сумі 17505 грн. 37 коп. та штрафні (фінансові) санкції у сумі 8922 грн. 69 коп.).
ЗКБУ «Машбуд» скористалося правом на адміністративне оскарження рішення контролюючого органу, за наслідками якого скарги позивача залишені без задоволення, а оскаржуване рішення без змін.
Перевіркою встановлено, що в порушення ст.13, ст.14, ст.15, ст. 17 Закону України «Про плату за землю» від 03.07.1992 N 2535-ХІІ (із змінами та доповненнями), ЗКБУ «Машбуд» орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності не нараховувалась, податкові декларації з орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності не надавались, до місцевого бюджету орендна плата за землю не сплачувалась відносно земельної ділянки, яка розташована за адресою: м. Запоріжжя, вул. Крива Бухта, 89-а, внаслідок чого підприємством було занижено суму орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності за період 01.01.2006 по 29.07.2007 у сумі 17505 грн.37 коп., а саме по періодам: 2006 рік - 10537 грн. 21 коп.; 2007 рік - 6968 грн. 16 коп.
Даний висновок було зроблено виходячи з наступних обставин.
Як вбачається з акту перевірки, 11.09.2002 між Запорізькою міською радою та позивачем був укладений договір оренди земельної ділянки №1726 на передачу в оренду земельної ділянки, згідно умов якого ЗКБУ «Машбуд» прийняло в оренду земельну ділянку, загальною площею 0,6683 га., яка розташована за адресою: м. Запоріжжя, вул. Крива Бухта, 89-а, з цільовим призначенням «для розташування бази».
Зазначений договір 04.10.2002 зареєстровано в Книзі записів державної реєстрації договорів оренди землі.
Згідно з пунктом 1.6 договору оренди, грошова оцінка земельної ділянки складає 1 018 088 грн. 22 коп. (в цінах 2002 року).
Пунктом 2.1 договору зазначено, що договір укладений строком до 27.07.2051.
Відповідно до пункту 3.1 цього договору, орендна палата встановлена за один календарний рік у розмірі 10180 грн. 88 коп. і вноситься ЗКБУ «Машбуд» щомісячно в розмірі 1/12 частини від загальної річної орендної плати на розрахунковий рахунок місцевого бюджету.
Пунктом 3.4. цього ж договору встановлено, що індексація сум орендної плати проводиться відповідно індексації грошової оцінки земель в установленому порядку.
Відповідно до пункту 3 рішення Запорізької міської ради від 29.08.2007 №77/112 ЗКБУ «Машбуд» припинено право оренди земельної ділянки, яка знаходиться за адресою м. Запоріжжя, в районі Кривої Бухти, загальною площею 0,6683 га. наданого раніше відповідно до рішення Виконавчого комітету Запорізької міської ради від 25.07.2002 №232/119 (договір оренди від 04.10.2002 №1726).
Разом з тим, як вбачається зі змісту рішення Запорізької міської ради від 29.08.2007 №77/112 відповідно до пункту 5 якого, зазначену земельну ділянку було передано в оренду ЗАТ «СП Континент» терміном на 19 років для розташування багатофункціонального громадського центру.
Також, пунктом 8 цього ж рішення встановлено, що рішення Виконавчого комітету Запорізької міської ради від 25.07.2002 №232/119 втратило чинність, а договір оренди з позивачем розірвано.
Крім того, як вбачається з листа ДП «Центр державного земельного кадастру» про надання інформації від 07.02.2011 №22/78 на запит ДПІ у Жовтневому районі м. Запоріжжя №660/10/23-1 від 21.01.2011 про надання інформації щодо оформлення у 2002 - 2010 роках права власності або користування на земельну ділянку, яка знаходиться за адресою: м. Запоріжжя, в районі Кривої Бухти, загальною площею 0,6683 га. (грошова оцінка земельної ділянки складає 1 018 088 грн. 22 коп. (в цінах 2002 року)), з цільовим призначенням «для розташування бази» наступними підприємствами: ТОВ «Торгівельний будинок Антарес», ТОВ «запорізький рибоконсервний завод «Атлантида», ЗАТ «СП Континент» відповідно до даних інформаційної бази автоматизованої системи ведення державного земельного кадастру м. Запоріжжя вказана земельна ділянка увійшла до складу земельної ділянки, яка розташована за адресою м. Запоріжжя, вул. Крива Бухта, 89-а, загальною площею 1, 1510 га. згідно рішення Запорізької міської ради від 29.08.2007 №77/112 була передана в оренду ЗАТ «СП Континент» терміном на 19 років з цільовим призначенням «для розташування багатофункціонального громадського центру». Договір оренди на земельну ділянку зареєстровано за №040926102301 від 18.12.2009.
Зазначений лист ДП «Центр державного земельного кадастру» про надання інформації від 07.02.2011 №22/78 був наданий представником відповідача в судовому засіданні, копія якого міститься в матеріалах справи.
Відповідно до ч. 1 ст. 120 Земельного кодексу України, у разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, що перебувають у власності, користуванні іншої особи, припиняється право власності, право користування земельною ділянкою, на якій розташовані ці об'єкти.
Згідно з ч. 1 ст. 123 Земельного кодексу України, надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування здійснюється на підставі рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування.
У відповідності ч.1 статті 125 Земельного кодексу України, право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.
Враховуючи викладене, право користування земельною ділянкою у ЗКБУ «Машбуд» виникло з моменту державної реєстрації договору 04.10.2002 та припинено згідно рішення Запорізької міської ради від 29.08.2007 №77/112.
Відповідно до Преамбули Закону України «Про плату за землю», від 03.07.1992 за № 2535-ХІІ із змінами та доповненнями, цей Закон визначає розміри та порядок плати за використання земельних ресурсів, а також відповідальність платників та контроль за правильністю обчислення і справляння земельного податку.
Статтею 2 Закону України «Про плату за землю» передбачено, що використання землі в Україні є платним. Плата за землю справляється у вигляді земельного податку або орендної плати, що визначається залежно від грошової оцінки землі. Власники земельних ділянок, земельних часток (паїв) та землекористувачі, крім орендарів та інвесторів - учасників угоди про розподіл продукції, сплачують земельний податок.
Статтею 5 Закону України «Про плату за землю» вказано, що об'єктом плати за землю є земельна ділянка, а також земельна частка (пай), яка перебуває у власності або користуванні, у тому числі на умовах оренди. Суб'єктом плати за землю (платником) є власник земельної ділянки, земельної частки (паю) і землекористувач, у тому числі орендар.
Власники землі та землекористувачі сплачують земельний податок, а також орендну плату за земельні ділянки державної та комунальної власності з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою, що встановлено статтею 15 Закону України «Про плату за землю».
З урахуванням вищезазначеного ЗКБУ «Машбуд» є суб'єктом плати за землю (платником земельного податку) з 04 жовтня 2002 року на підставі договору оренди від 11.09.2002 №1726.
Згідно ст. 13 Закону України «Про плату за землю», підставою для нарахування земельного податку є дані державного земельного кадастру, а орендної плати за земельну ділянку, яка перебуває у державній або комунальній власності, - договір оренди такої земельної ділянки.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 14 Закону України «Про плату за землю», платники земельного податку, а також орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності (крім громадян) самостійно обчислюють суму земельного податку та орендної плати щороку за станом на 1 січня і до 1 лютого поточного року подають відповідному органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою центральним податковим органом, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов'язку подання щомісячних декларацій.
Платник податків має право подавати щомісячно нову звітну податкову декларацію, що не звільняє його від обов'язку подання податкової декларації до 1 лютого поточного року, у тому числі і за нововідведені земельні ділянки, що не звільняє від обов'язку подання податкової декларації протягом місяця з дня виникнення права на нововідведену земельну ділянку, протягом 20 календарних днів місяця наступного за звітним.
У відповідності до ст. 15 Закону України «Про плату за землю», власники землі та землекористувачі сплачують земельний податок, а також орендну плату за земельні ділянки державної та комунальної власності з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою.
У разі припинення права власності або права користування земельною ділянкою податок, а також орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності сплачується за фактичний період перебування землі у власності або користуванні у поточному році.
Статтею 17 Закону України «Про плату за землю», визначено, що податкове зобов'язання по земельному податку, а також по орендній платі за землі державної та комунальної власності, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за базовий податковий (звітний) період, який дорівнює календарному місяцю, щомісячно протягом 30 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.
Відповідно до ст. 21 Закону України «Про оренду землі», орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою. Розмір, форма і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Закону України «Про плату за землю»).
Таким чином, матеріалами справи встановлено, що згідно договору оренди від 11.09.2002 №1726, який був укладений між Запорізькою міською радою і позивачем на передачу в оренду земельної ділянки, загальною площею 0,6683 га., яка розташована за адресою: м. Запоріжжя, вул. Крива Бухта, 89-а, з цільовим призначенням «для розташування бази», вказана земельна ділянка була прийнята в оренду ЗКБУ «Машбуд» з 04 жовтня 2002 року, а тому зазначений договір оренди відповідно до ст. 13 Закону України «Про плату за землю» є підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку державної або комунальної власності, оскільки земельна ділянка перебувала в оренді у ЗКБУ «Машбуд» до 29.08.2007.
У зв'язку з чим суд вважає, що відсутні підстави для звільнення ЗКБУ «Машбуд» як платника податків від надання податкових декларацій з орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності за 2006 - 2007 року, а саме за період з 01.02.2006 по 29.08.2007 та від сплати орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності
Згідно зі ст. 27 Закону України «Про плату за землю», контроль за правильністю обчислення і справляння земельного податку, а також орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності здійснюється органами державної податкової служби.
Підпунктом 4.1.1 пункту 4.1 ст. 4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21.12.2000 №2181-ІІІ (далі - Закон України №2181), платник податків самостійно обчислює суму податкового зобов'язання, яку зазначає у податковій декларації, крім випадків, передбачених підпунктом «г» підпункту 4.2.2 пункту 4.2, а також пунктом 4.3 цієї статті.
Згідно з підпунктом 4.1.4 пункту 4.1 ст. 4 зазначеного Закону, податкові декларації подаються за базовий податковий (звітний) період, що дорівнює: а) календарному місяцю (у тому числі при сплаті місячних авансових внесків), - протягом 20 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця; б) календарному кварталу або календарному півріччю (у тому числі при сплаті квартальних або піврічних авансових внесків), - протягом 40 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (півріччя); в) календарному року, крім випадків, передбачених підпунктом "г" підпункту 4.1.4 цього пункту, - протягом 60 календарних днів за останнім календарним днем звітного (податкового) року.
Відповідно до підпункту 4.2.2 пункту 4.2 ст. 4 Закону України №2181, контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму податкового зобов'язання платника податків у разі якщо платник податків не подає у встановлені строки податкову декларацію.
Згідно з підпунктом 15.1 пункту 15.1 ст. 15 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», за винятком випадків, визначених підпунктом 15.1.2 цього пункту, податковий орган має право самостійно визначити суму податкових зобов'язань платника податків у випадках, визначених цим Законом, не пізніше закінчення 1095 дня, наступного за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, а у разі, коли така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання. Якщо протягом зазначеного строку податковий орган не визначає суму податкових зобов'язань, платник податків вважається вільним від такого податкового зобов'язання, а спір стосовно такої декларації не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку.
Відповідно до підпункту 15.1.2 пункту 15.1 ст. 15 зазначеного Закону, податкове зобов'язання може бути нараховане або провадження у справі про стягнення такого податку може бути розпочате без дотримання строку давності, визначеного у підпункті 15.1.1 цього пункту, у разі коли податкову декларацію за період, коли виникло податкове зобов'язання, не було подано.
Згідно з підпунктами 17.1.1, 17.1.2 пункту 17.1 ст. 17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», платник податків, що не подає податкову декларацію у строки, визначені законодавством, сплачує штраф у розмірі десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян за кожне таке неподання або її затримку. У разі коли контролюючий орган самостійно визначає суму податкового зобов'язання платника податків за підставами, викладеними у підпункті "а" підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4 цього Закону, додатково до штрафу, встановленого підпунктом 17.1.1 цього пункту, платник податків сплачує штраф у розмірі десяти відсотків суми податкового зобов'язання за кожний повний або неповний місяць затримки податкової декларації, але не більше п'ятдесяти відсотків від суми нарахованого податкового зобов'язання та не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Враховуючи, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення прийнято за результатами виявлення заниження суми орендної плати за земельні ділянки комунальної власності внаслідок неподання податкових декларацій з орендної плати згідно договору оренди земельної ділянки за період з 01.01.2006 по 29.07.2007 у розмірі 17505 грн. 37 коп., суд приходить до висновку, що відповідач при прийнятті зазначеного рішення діяв у межах повноважень та у спосіб, передбачений законом, у зв'язку з чим податкове повідомлення-рішення прийняте правомірно, підстави для його скасування відсутні.
Твердження позивача, що він не є суб'єктом плати за землю, суд вважає необґрунтованими, оскільки у встановленому порядку до 29.08.2007 договір оренди розірваний не був, що також підтвердив представник позивача.
Посилання представника позивача про те, що на дані правовідносини розповсюджується вимоги ст. 18 Закону України «Про плату за землю», і тому податковий орган не мав права визначати податкові зобов'язання за 2006-2007 роки, суд також вважає такими, що не ґрунтуються на законі.
Відповідно до п.19.6 ст. 19 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», закони та інші нормативно-правові акти діють у частині, що не суперечить нормам цього Закону, у зв'язку з чим зазначений Закон є спеціальним по відношенню до Закону України «Про плату за землю», і тому визначення податкового зобов'язання за період 2006-2007 роки проведено правомірно.
Відповідно до п.1 ст.71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються іі вимоги та заперечення.
Позивачем не доведено обґрунтованість заявлених вимог.
На підставі викладеного, суд приходить до висновку, що відповідачем обґрунтовано винесено податкове повідомлення-рішення, яким визначено суму податкового зобов'язання з орендної плати за земельні ділянки комунальної власності, у зв'язку з чим, підстави для задоволення позову відсутні.
Керуючись ст. ст. 2, 4, 7-12, 69-71, 94, 158, 161-163 КАС України, суд, -
У задоволенні позову відмовити.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України, або прийняття постанови у письмовому провадженні - з дня отримання копії постанови, апеляційної скарги, з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.
Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Суддя С.М. Каракуша
Постанову виготовлено у повному обсязі 10 червня 2011 року.