73000, м. Херсон, вул. Горького, 18
17.04.2008 Справа № 16/162-О-08
Господарський суд Херсонської області у складі судді Немченко Л.М. при секретарі Горголь О. М., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу
за позовом Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Злагода", м. Херсон
до Херсонської міської Ради, м. Херсон
про зобов'язання надати дозвіл на розробку проекту землеустрою
за участю:
представників сторін:
від позивача - Корнєєв М. П. дов. № 149 від 01.07.2007р., представник, Кружилова С. А. паспорт МО 461980 виданий Суворовським РВ УМВС України в Херсонській області 25.12.1997р., голова правління (протокол № 1 від 05.12.2004р.);
від відповідача - Сидорова Т. В. (довіреність у матеріалах справи).
Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Злагода" (позивач) звернувся до суд з заявою про визнання нечинним п.5 рішення Херсонської міської Ради (відповідача) від 04.09.07. "Про відмову об'єднанню співвласників багатоквартирного будинку "Злагода" в наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення безплатно у власність земельної ділянки площею 5076 кв.м по вул. Блюхера,54". Позивач також просить зобов'язати Херсонську міську раду надати позивачу дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення безоплатно у власність земельної ділянки площею 4866 кв. м
Відповідач не визнає позовні вимоги та вважає, що ним спірне рішення прийнято у відповідності до чинного законодавства, щодо зобов'язання надати дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо земельної ділянки площею 4866 кв. м позивач не звертався.
Відповідач заявив клопотання щодо припинення провадження у справі, оскільки існує рішення господарського суду у справі 1/289-пн-07 про той предмет із тих же підстав та між тими ж сторонами.
Оглядом рішення у справі № 1/289-ПН-07 суд дійшов до висновку, що за цим рішення позивач просив суд спонукати Херсонську міську раду передати у власність об'єднання земельну ділянку площею 4866 кв.м. Предметом же спору, що розглядається є визнання рішення нечинним та спонукати раду надати дозвіл на розробку проекту відведення щодо цієї земельної ділянки, тобто, предмети спору різні. В зв'язку з цим, суд відхиляє зазначене клопотання.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши представників сторін, суд
Рішенням 15 сесії Херсонської міської ради 5 скликання від 04.09.07 № 543 "Про відмову в наданні дозволу на розробку землевпорядної документації" відмовлено об'єднанню співвласників багатоквартирного будинку "Злагода" в наданні дозволу на розробку землевпорядної документації щодо відведення безплатно у власність земельної ділянки площею 0,5076 га по вул. Блюхера 54 під 9-поверховим житловим будинком та при будинковою територією, оскільки частина земельної ділянки відведена у користування іншій особі.
Позивач не погодився з зазначеним рішенням та оскаржує у суді.
Відповідно до Роз'яснень ВАС України "Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних з визнанням недійсними актів державних чи інших органів" акт державного чи іншого органу -це юридична форма рішень цих органів, тобто офіційний письмовий документ, який породжує певні правові наслідки, спрямований на регулювання тих чи інших суспільних відносин і має обов'язковий характер для суб'єктів цих відносин. Підставами для визнання акта недійсним є невідповідність його вимогам чинного законодавства та/ або визначеній законом компетенції органу, який видав цей акт. Обов'язковою умовою визнання акта недійсним є також порушення, в зв'язку з прийняттям відповідного акту прав та охоронюваних законом інтересів позивача у справі.
Відповідно до ст.19 Конституції України п.3 ст.24 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Система, засади організації та діяльності органів місцевого самоврядування в Україні визначені законом України "Про місцеве самоврядування в Україні". За змістом статті 2 вказаного Закону місцеве самоврядування в Україні - це гарантоване державою право та реальна здатність територіальної громади самостійно або під відповідальність органів та посадових осіб місцевого самоврядування вирішувати питання місцевого значення в межах Конституції і законів України.
Повноваження сільських, селищних, міських Рад у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст встановлено ст.12 Земельного кодексу України , відповідно до вимог якої, радам надано право розпорядження землями територіальних громад, зокрема, передачу земельних ділянок у користування із земель комунальної власності відповідно до Земельного кодексу.
Відповідно до ст. 59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" передбачено, що міська рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень. Рішення ради приймаються на її пленарному засіданні після більшістю депутатів від загального складу Ради. На підставі зазначених рішень у осіб, яких стосуються рішення, виникають цивільні права та обов'язки.
Відповідно до приписів ст.123 ЗК України, юридична особа, зацікавлена в одержані земельної ділянки із земель запасу державної або комунальної власності, звертається з відповідним клопотанням до відповідної ради. Відповідна рада зобов'язана у місячний термін розглянути клопотання і дає згоду на розроблення проекту відведення земельної ділянки.
Відмова органів самоврядування або органів виконавчої влади у надані земельної ділянки може бути оскаржена у судовому порядку. Рішення про відмову в наданні земельної ділянки має містити мотивоване пояснення з посиланням на відповідні положення нормативно-правових актів.
Судом встановлено, що позивач звернувся до Херсонської міської ради з клопотанням про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення безплатно у власність земельної ділянки площею 0,5076 га по вул. Блюхера 54 під 9-поверховим житловим будинком та прибудинковою територією із земель запасу.
Спірним рішенням відповідач відмовив в наданні земельної ділянки площею 5076 кв.м., оскільки частина цієї площі знаходиться в користуванні у іншої особи, тобто частина земельної ділянки не знаходиться у землях запасу.
Відповідно до ст.35 ГПК України факти встановлені рішенням господарського суду під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті ж самі сторони.
Згідно рішення господарського суду Херсонської області у справі № 1/289-ПН-07 із спірної земельної ділянки площею 5076 кв.м., на підставі договору оренди земельна ділянка площею 283 кв.м передана приватному підприємцю Коцур О.В.
Таким чином, суд дійшов до висновку, що відмова відповідача в наданні дозволу позивачу у розробці проекту землеустрою щодо земельної ділянки площею 5076 кв.м є мотивованою, оскільки частина цієї земельної ділянки знаходиться у користуванні.
В зв'язку з цим, суд прийшов до висновку, що спірне рішення № 543 від 04.09.07 є таким, що відповідає приписам чинного законодавства, суд відмовляє в задоволенні позовних вимог щодо визнання спірного рішення нечинним.
Що до позовних вимог про зобов'язання міської ради надати дозвіл на розробку проекту землеустрою земельної ділянки площею 4866 кв.м, то суд встановив наступне.
Як витікає із присів ст.123 ЗК України для отримання дозволу на розробку проекту землеустрою зацікавлена особа має звернутися з відповідним клопотанням до ради.
Позивач не надав докази, що він звертався до Херсонської міської ради з клопотанням щодо виділення йому земельної ділянки площею 4866 кв.м, оскільки за юридичним змістом земельні ділянки різної площі, які розміщені на одній і тієї ж території є різними предметами.
Судом встановлено, що позивач звертався з клопотанням про виділення земельної ділянки площею 5076 кв.м. За результатами розгляду цього клопотання є рішення № 543 від 04.09.07.
Таким чином, суд в частині позовних вимог щодо зобов'язання міської ради надати дозвіл на розробку документації щодо землеустрою площею 4866 кв.м припиняє провадження, оскільки в матеріалах справи відсутній спір, бо позивач з відповідним клопотанням не звертався до відповідача.
Керуючись ст.ст. 82,84,85 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. В задоволенні позовних вимог відмовити.
Суддя Л.М. Немченко