Справа № 2-606/11
21 квітня 2011 року Суворовський районний суд міста Одеси в складі головуючого судді Сувертак І.В.
при секретарі Мамренко Г.Г.
розглянув в відкритому судовому засіданні в залі суду № 24 в місті Одесі
справу за позовом
ОСОБА_1 до ОСОБА_2, 3 - особа ОСОБА_3 про виселення,
за зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1, 3 -особи ОСОБА_3, ОСОБА_4, Одеська міська рада про визнання права користування житловим будинком,
Установив:
Позивач ОСОБА_1 звернулась до суду 06.07.2010 року з позовом до ОСОБА_2, 3 -особа ОСОБА_3 (а.с.3), про виселення з житлового будинку АДРЕСА_3. Якій належить їй на праві приватної власності.
Відповідач ОСОБА_2 10 серпня 2010 року звернувся з зустрічним позовом (а.с.28) до ОСОБА_1, 3 -особи ОСОБА_3 , ОСОБА_4, Одеська міська рада, про визнання права користування житловим будинком АДРЕСА_3.
В своєму позову ОСОБА_1 посилається на те, що відповідач по справі її колишній чоловік, шлюбні стосунки з яким припинено в 2006 році через зловживання ним спиртних напоїв, скандалів та бійок щодо позивачки, їх доньки та померлих батьків. За рішенням суду шлюб розірвано в 2007 році, однак свідоцтво про розірвання шлюбу отримано 23 вересня 2009 року. В шлюбі народилась донька ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1. За період сумісного шлюбного життя сторони не придбали будь-якого сумісного майна, проживали в будинку АДРЕСА_3, що належав батькові позивачки.
Позивачка ОСОБА_1, на підставі Свідоцтва про право на спадщину за законом від 26 червня 2006 року за реєстровим №3-1960, виданого Восьмою Одеською державною нотаріальною конторою, є власницею Ѕ частини домоволодіння АДРЕСА_3. Спадщину позивачка отримала від свого батька ОСОБА_5, померлого в ІНФОРМАЦІЯ_5. Право власності на нерухоме майно зареєстровано КП «ОМБТІ та РОН»31 серпня 2008 року за № 5840 в книзі 21 доп-255.
Після розірвання шлюбних стосунків, позивачка погодилась на прохання відповідача залишити його проживати на деякій час у даному будинку. Однак, відповідач без належних правових підстав з 2009 року постійно вчиняє сварки та скандали з погрозами, чинить опір позивачки у користуванні будинком. Добровільно не бажає виселитись з будинку позивачки, постійно чинити перешкоди позивачці в користуванні та розпорядженні її будинком. Позивачка була вимушена неодноразово звертатись до міліції з приводу скандалів та погроз з боку відповідача, який не збирався залишити її будинок і перешкоджає їй користуватись будинком, де їй рекомендували звернутись до суду з відповідним позовом. Фактично майно вибуло з володіння позивачки, що унеможливлює реалізацію нею всіх прав власника будинку. На теперішній час, позивачка не може проживати в своєму будинку через неправомірну поведінку відповідача.
У будинку зареєстровані позивачка і її донька ОСОБА_4, відповідач зареєстрований у своїх батьків в квартирі АДРЕСА_1. Всі договори з житлово-комунальними підприємствами заключні з позивачкою , яка і сплачує відповідні житлово-комунальні платежі. Ніякого особистого майна відповідача у житловому будинку не має, своє майно відповідач зберігає у своїх батьків.
Добровільно відповідач не бажає виселитись з будинку позивачки ОСОБА_1, тому вона просить виселити ОСОБА_2 зі свого будинку, так як це перешкоджає повною мірою користуватись своїми права власника житлового будинку, а відповідач має місце реєстрації і місце проживання в квартирі АДРЕСА_1 і не є членом родини позивачки. Крім того, позивачка утворила нову сім,ю з ОСОБА_6, з яким не може проживати у своєму власному будинку , тому що її колишній чоловік ОСОБА_2 не бажає виселитися з будинку, перешкоджає їй у користуванні будинком, вчиняє скандали та погрози життю і здоров,ю.
В своєму зустрічному позові відповідач ОСОБА_2 посилається на те, що з 1991 року по 2009 рік був в зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_1, в якому народилась донька ОСОБА_4, 3 - особа по справі.
Свої вимоги мотивує тим , що перебуваючи шлюбі з ОСОБА_1, її батьками була надана їм квартира АДРЕСА_2. Після продажу цієї квартири, позивачка і відповідач, їх донька ОСОБА_4, батьки позивачки ОСОБА_1 вселились в будинок АДРЕСА_3, яку придбав батько позивачки ОСОБА_5 на підставі договору купівлі-продажу від 01.07.1995 року.
Відповідач ОСОБА_2 вказує, що після одруження з позивачкою він вже не проживав за місцем своєї реєстрації в квартирі АДРЕСА_1.
Відповідач посилається на те, що до смерті батька позивачки , між сторонами не було будь-яких суперечок, а він з свого боку займався ремонтом та реконструкцією будинку, придбав газову плиту, проводив телефон у будинок, будував туалет, вважав цей будинок своїм житлом, тому відповідач просить визнати за ним право користування спірним будинком.
Позивачка ОСОБА_1 в судовому засіданні підтримала свої позовні вимоги повністю, а зустрічний позов ОСОБА_2 не визнала повністю, вважає його безпідставним, незаконним, ні якими доказами не підтвердженим. ОСОБА_1 пояснила в суді, що на період шлюбу з відповідачем вони мешкали разом з її батьками в квартирі, що належала її батькам, яку батьки продали та батько ОСОБА_5 купив даний будинок в 1995 році . Після придбання її батьком будинку, вони всі разом переїхали проживати до цього будинку. Ніколи ОСОБА_1 і ОСОБА_2 не належала, з будь-яких підстав, квартира батьків АДРЕСА_2. Майна відповідача в будинку не має, і він має місце реєстрації і проживання , ремонтом і реконструкцією будинку відповідач ніколи не займався. На протязі сумісного життя з відповідачем, останній постійно вчиняв скандали та бійки відносно як позивачки та і її батьків, також перебив ніс власної неповнолітньої доньки, вигонив позивачку з дитиною з будинку, постійно погрожував, нецензурно лаявся, заявляв про себе як про власника будинку . Свідком цих сварок і бійок стали безпосередньо близькі сусіди, а саме третя особа -ОСОБА_3Через постійні погрози життю і здоров,ю позивачки, її доньки і батькам, позивачка не розривала з ним шлюб, а тільки після смерті батьків наважилась розірвати з відповідачем шлюб. Однак, після розірвання шлюбу вона поводилась на його прохання пожити невеликий проміжок часу у її будинку. Після, чого на її прохання добровільно залишити будинок позивачки , відповідач відмовився та зробив неможливим проживання позивачки у своєму власному будинку. На даний час позивачка утворила нову сім,ю, вимушена проживати не в своєму будинку через перешкоди з боку відповідача, якій продовжує користуватись та розпоряджатись її власністю, що повністю порушує її права як власниці будинку.
Відповідач ОСОБА_2 в судовому засіданні первісний позов не визнав повністю і просив відмовити в його задоволенні, а свій зустрічний позов підтримав повністю. ОСОБА_2 пояснив в суді , що він проживає в даному будинку , користується ним, в будинку живе його собака, займається ремонтом та реконструкцією будинку, що дійсно зареєстрований в квартирі АДРЕСА_1, однак проживати там він не може. Будь-яких доказів в підтвердження своїх слів відповідач суду не надав, тому що у нього доказів не має. При цьому підтвердив, що між сторонами нерідко були сварки та скандали з побиттям, і що дійсно в один з таких скандалів він розбив ніс своєї малолітньої доньки, коли той було 11-12 років, але відповідач не бачить в своїх вчинках нічого протиправного. Відповідач вважає , що він має право користуватись спірним житловим будинком.
Третя особа -ОСОБА_3 в судовому засіданні підтримала позов ОСОБА_1 повністюі підтвердила пояснення позивачки, зустрічний позов ОСОБА_2 просила залишити без задоволення.
Третя особа -донька сторін ОСОБА_4, в судовому засіданні повністю підтримала позов ОСОБА_1, пояснення позивачки і 3- особи ОСОБА_3 Зустрічний позов не визнала повністю, просив суд залишити його без задоволення.
Третя особа -Одеська міська рада в судові засідання не з,явилась, сповіщена належним чином ( а.с. 36, 50, 85, 115 ) , причин своєї неявки суд не повідомила.
З,ясував обставини справи, заслухав пояснення сторін , заслухав пояснення свідка з боку позивачки -ОСОБА_7 і свідків з боку відповідача ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10 і ОСОБА_11, та дав їх показанням відповідну оцінку, дослідив та проаналізував матеріали справи, суд приходить до висновку про задоволення позову ОСОБА_1 повністю, і відмову в задоволенні зустрічного позову ОСОБА_2
Судом встановлено , що сторони по справі колишні дружина та чоловік, шлюб розірвано 23 вересня 2009 року відповідно до свідоцтва про розірвання шлюбу (а.с.13). Однак, шлюбні стосунки позивачка і відповідач припинили в 2006 році через зловживання відповідачем спиртних напоїв, скандалів та бійок щодо позивачки, їх доньки та померлих батьків. В шлюбі народилась донька ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1. За період сумісного шлюбного життя сторони не придбали будь-якого сумісного майна, проживали в будинку АДРЕСА_3, що належав батькові позивачки з 1995 року. До придбання батьком позивачки спірного будинку, батьки позивачки продали належну їм квартиру і придбали цей будинок, в якому поселились батьки позивачки і сім,я ОСОБА_1, які до того проживали також всі разом в квартирі батьків позивачки. Батьки позивачки ніколи не дарували їм продану квартиру, а сторони ніколи за роки сумісного життя не придбали будь-якого сумісного майна. Посилання відповідача, що продана квартира належала сторонам і кошти отриманні від її продажу вони витратили на придбання спірного жилого будинку, є повністю безпідставним і недоказаним.
На протязі сумісного проживання з 1995 року в даному будинку, відповідач ОСОБА_2 постійно вчиняв сварки з побиттям позивачки ОСОБА_1, її батьків, та навіть неповнолітньої доньки, вигонив їх з власного будинку, що підтвердили в своїх поясненнях треті особи ОСОБА_3 і ОСОБА_4, а також свідок ОСОБА_7 Проти цих фактів не заперечував і сам відповідач ОСОБА_2 але він вважає що і після розірвання шлюбу він має право користуватись жилим будинком позивачки.
Позивачка ОСОБА_1, на підставі Свідоцтва про право на спадщину за законом від 26 червня 2006 року за реєстровим №3-1960, виданого Восьмою Одеською державною нотаріальною конторою, є власницею Ѕ частини домоволодіння АДРЕСА_3. Спадщину позивачка отримала від свого батька ОСОБА_5, померлого в ІНФОРМАЦІЯ_5. Право власності на нерухоме майно зареєстровано КП «ОМБТІ та РОН»31 серпня 2008 року за № 5840 в книзі 21 доп-255 (а.с.4 -12).
Після розірвання шлюбних стосунків, позивачка погодилась на прохання відповідача залишити його проживати на деякій час у даному будинку. Однак, відповідач без належних правових підстав з 2009 року чинить опір позивачки у користуванні будинком, вчиняє сварки та скандали з погрозами життю і здоров,ю позивачки. Добровільно не бажає виселитись з будинку позивачки, постійно перешкоджає позивачці в користуванні та розпорядженні її будинком. Позивачка була вимушена неодноразово звертатись до міліції з приводу скандалів та погроз з боку відповідача, який не збирався залишити її будинок і перешкоджає їй користуватись будинком, в міліції їй рекомендували звернутись до суду з відповідним позовом. Фактично майно вибуло з володіння позивачки, що унеможливлює реалізацію нею всіх прав власника будинку. На теперішній час, позивачка не може проживати в своєму будинку через неправомірну поведінку відповідача.
У будинку зареєстровані позивачка і її донька ОСОБА_4, відповідач зареєстрований у своїх батьків в квартирі АДРЕСА_1, про що свідчить довідка Адресно-довідкового бюро ГУМВС України в Одеській області (а.с.113). Всі договори з житлово-комунальними підприємствами укладені з позивачкою (а.с.38-44), яка і сплачує відповідні житлово-комунальні платежі. Ніякого особистого майна відповідача у житловому будинку не має, своє майно відповідач зберігає у своїх батьків.
Судом достовірно встановлено, що відповідач не входить в склад родини позивачки -власниці спірного будинку, перешкоджає їй повною мірою користуватись своїми правами власника житлового будинку, проживає в спірному будинку без будь-яких правових підстав, добровільно відповідач не бажає виселитись з будинку позивачки ОСОБА_1, при цьому відповідач має місце реєстрації і місце проживання в квартирі АДРЕСА_1. Крім того, позивачка утворила нову сім,ю з ОСОБА_6, з яким не може проживати у своєму власному будинку , тому що її колишній чоловік ОСОБА_2 не бажає виселитися з будинку, перешкоджає їй у користуванні будинком, вчиняє скандали та погрози життю і здоров,ю. Своїми діями відповідач порушує права власника будинку -це ОСОБА_1.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 є власницею будинку, а тому її право власності підлягає захисту шляхом виселення відповідача з даного житлового будинку, оскільки останній в ньому проживає без правових на те підстав.
У відповідність до вимог статі 48 Закону України «Про власність»власник може вимагати усунення будь-яких порушень його права власності.
Відповідно до норм статті 155 ЖК України : «Жилі будинки (квартири), що є у приватній власності громадян, не може бути в них вилучено, власника не може бути позбавлено права користування жилим будинком (квартирою), крім випадків, установлених законодавством».
З урахуванням встановленого, суд робить висновок про законність, обґрунтованість і доказанність позовних вимог ОСОБА_1, задовольняє їх в повному обсязі.
Зустрічний позов ОСОБА_2 , суд вважає незаконним, безпідставним та недоказаним, залишає ці позовні вимоги без задоволення.
Керуючись ст. 10,14, 57-63, 77, 169 , 209, 212 -215, 218, 294 ЦПК України, ст..ст. 12-16, 380, 383, 386, 387, 391 ЦК України, ст..ст.116, 150,155 ЖК України, ст..ст.2,4,12,19,48,49 Закону України «Про власність», суд,-
Вирішив:
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2, 3 - особа ОСОБА_3 про виселення -задовольнити.
Зустрічний позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1, 3 -особи ОСОБА_3, ОСОБА_4, Одеська міська рада про визнання права користування житловим будинком -залишити без задоволення.
Виселити ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_4, зареєстрованого в квартирі АДРЕСА_1, з житлового будинку АДРЕСА_3, що належить ОСОБА_1 на праві приватної власності.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Одеського апеляційного суду через суд Суворовського району міста Одеси шляхом подачі в 10 денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги.
Суддя