79010, м.Львів, вул.Личаківська,81
06.05.08 Справа № 3/280-5050
Львівський апеляційний господарський суд в складі колегії: Головуючого-судді М.Г. Слука
Суддів Т.С. Процик
Я.О. Юрченко
при секретарі Тренич А.Г.
розглянувши апеляційну скаргу Приватного агропромислового підприємства (далі ПАП) «Прогрес»за № 3 від 28.02.08 р.
на рішення господарського суду Тернопільської області від 14.02.08 р.
у справі № 3/280-5050
за позовом ПАП «Прогрес», с. Петриків, Тернопільського р-ну, Тернопільської обл.,
до відповідача-1 Відділу державної виконавчої служби (далі ВДВС) Тернопільського районного управління юстиції (далі РУЮ), м. Тернопіль,
до відповідача-2 Товариства з обмеженою відповідальністю (далі ТзОВ) «Мультисервіс»в особі Тернопільської філії ТзОВ «Мультисервіс», м. Тернопіль
про визнання недійсними прилюдних торгів
за участю представників:
від позивача: не з'явився;
від відповідача-1: Харкава Л.О. -довіреність № 6610 від 05.05.08р.;
від відповідача-2: не з'явився.
Ухвалою від 18.03.08 р. порушено апеляційне провадження у справі № 3/280-5050 і призначено розгляд апеляційної скарги ПАП «Прогрес»за № 3 від 28.02.08 р. на 15.04.08 р.
Ухвалою від 08.04.08 р. виправлено описку в ухвалі від 18.03.08 р. і призначено розгляд апеляційної скарги на 06.05.08 р. на 10 год. 30 хв.
Вказані вище ухвали вручені сторонам, про що свідчать повідомлення про вручення поштових відправлень №№ 2990205, 2990191, 2990515, а також №№ 2950084, 295009, 2950106.
Телеграмою від 14.04.08 р. (вх. № 290) позивач (апелянт) повідомив суд апеляційної інстанції про неможливість взяти участь в судовому засіданні, однак будь-яких клопотань, щодо відкладення розгляду апеляційної скарги суду не надав.
До початку судового засідання 06.05.08 р. в 9 год. 15 хв. позивач нарочним, в особі директора Гнатюк І.В., надав суду апеляційної інстанції пояснення у справі № 3/280-5050, в судове засідання не з'явився.
З врахуванням наданого пояснення, колегія суддів прийшла до висновку, що позивач не бажає брати участь в судовому засіданні і вирішила розглянути апеляційну скаргу ПАП «Прогрес»за наявними у справі і доданими позивачем до пояснення доказами.
До початку судового засідання представнику відповідача-1 роз'яснено права та обов'язки передбачені ст.ст. 20, 22 ГПК України і задоволено клопотання про відмову від технічної фіксації судового процесу.
Розглянувши апеляційну скаргу, матеріали справи, заслухавши представника відповідача-1, судом встановлено:
Рішенням господарського суду Тернопільської області від 14.02.08 р. у справі № 3/280-5050 (суддя Турецький І.М.) в позові про визнання недійсними прилюдних торгів від 22.11.07 р., проведених ТзОВ «Мультисервіс», на яких реалізовано приміщення ремонтної майстерні, розташованої за адресою: вул. Багата, 3, с. Грабовець, Тернопільського р-ну, Тернопільської обл., відмовлено.
Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що: у відповідності до ст. 1 ЗУ «Про виконавче провадження» та Тимчасового положення про проведення прилюдних торгів з реалізації арештованого майна, затвердженого наказом Мінюсту України від 27.10.99 р.№ 68/5 і зареєстрованого у Мінюсті України 02.11.99 р. № 745/4038 проведено прилюдні торги з реалізації арештованого нерухомого майна -нежитлового приміщення ремонтної майстерні, розташованої за адресою: вул. Багата, 3, с. Грабовець, Тернопільського р-ну, Тернопільської обл.; прилюдні торги проведені на законних підставах, а тому позовна вимога документально необґрунтована і задоволенню не підлягає.
Апелянт в апеляційній скарзі посилається на те, що: рішення суду першої інстанції є незаконним та необґрунтованим; 17.02.06 р. ВДВС було арештовано і описано нежитлове приміщення ремонтної майстерні на вул. Багата, 3, с. Грабовець, Тернопільського р-ну, Тернопільської обл., яке нібито належить ПАП «Прогрес»і акту опису, і арешту майна ВДВС не надало ПАП «Прогрес»; 12.11.03 р. приміщення ремонтної майстерні продано третій особі і з цього часу перебувало тільки в користуванні ПАП «Прогрес», яке несе відповідальність за збереження цього майна перед його власником; відповідно до ст. 64 ЗУ «Про виконавче провадження», у разі відсутності у боржника -юридичної особи коштів для покриття заборгованості, стягнення звертається на інше майно, належне боржникові на праві власності або закріплене за нею, а відповідно до ч. 1.2 ст. 96 ЦК України, юридична особа самостійно відповідає за своїми зобов'язаннями усім належним їй майном; про проведення торгів ВДВС не повідомляв ПАП «Прогрес»; на прилюдних торгах продано майно, яке не являлось власністю ПАП «Прогрес»; відповідно до ч. 1 ст. 785 ЦК України, у разі припинення договору найму, наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ; суд ухвалив рішення при неповному з'ясуванні обставин справи та всупереч нормам матеріального права; просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким позов задоволити.
Відповідач-1 у своєму запереченні на апеляційну скаргу за № 2598 від 07.04.08 р. зазначає, що: 17.02.06 р. державним виконавцем проведено опис майна ПАП «Прогрес», а саме: ремонтну майстерню, яка відповідно до списку та акту виділена комісією під борги позивача в рахунок погашення боргів; акт опису та арешту майна направлено позивачу рекомендованою кореспонденцією; рішенням № 24 від 25.05.06 р. ВК Грабовецької сільради визнано право власності на ремонтну майстерню за позивачем; рішенням № 23 від 16.06.06 р. Виконкому Грабовецької сільради вирішено, відповідно до акту виділення майна під борги ПАП «Прогрес», закріпити площу землі за об'єктом; керуючись ст. 14 ЗУ «Про виконавче провадження», державним виконавцем винесена постанова про призначення експертизи описаного майна, визначено його вартість; на підставі запитів ГРБТІ перевірено право власності і наявність застави майна; вартість ремонтної майстерні включено в зведене виконавче провадження, матеріали якого направлено для оголошення тендеру для проведення реалізації майна в головне управління; згідно протоколу № 150 від 14.09.07 р. про результати проведення конкурсу, переможцем конкурсу щодо реалізації арештованого майна, визнано ТзОВ «Мультисервіс», з яким укладено договір № 7181114 від 17.09.07 р. про надання послуг з реалізації і проведення прилюдних торгів; просить залишити без змін рішення господарського суду Тернопільської області від 14.02.08 р. у справі № 3/280-5050, а апеляційну скаргу без задоволення.
Відповідач-2 не надав суду відзиву на апеляційну скаргу.
Апеляційну скаргу розглянуто за наявними в справі доказами.
Колегія суддів Львівського апеляційного господарського суду не знаходить підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення господарського суду Тернопільської області від 14.02.08 р. у справі № 3/280-5050, виходячи з такого:
Позов пред'явлено про визнання прилюдних торгів недійсними.
Оцінюючи доводи позивача, колегія суддів виходить з того, що в відповідності з ст. 1 ГПК України, право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених або оспорюваних і охоронюваних законом інтересів мають підприємства, установи, організації, інші юридичні особи, громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність.
Як видно з наданого суду апеляційної інстанції заперечення № 12 від 05.05.08 р. (вх.№ 2925 від 06.05.08 р.), позивач не визнає себе власником арештованого і проданого на прилюдних торгах майна -приміщення ремонтної майстерні площею 735,7 кв.м. в с. Грабовець, Тернопільського р-ну, Тернопільської обл., а це означає, що реалізована на прилюдних торгах майстерня має іншого власника, який вправі заявити позов до господарського суду про визнання недійсним договору купівлі-продажу його майна на прилюдних торгах, а за позивачем залишається непогашеним борг за виконавчим провадженням на вартість реалізованого майна -ремонтної майстерні.
Посилання позивача в своєму запереченні на те, що даний спір не підвідомчий господарським судам України, а підвідомчий загальним судам України і його слід розглядати в порядку цивільного судочинства є безпідставним, оскільки позов пред'явлено юридичною особою до юридичних осіб, а не фізичною особою, право якої на думку позивача порушено. Позивач не вправі пред'являти позов в інтересах фізичної особи, а тільки в своїх інтересах, підстав для припинення провадження у даній справі немає.
Таким чином, заявити позов про порушення права на власність має право власник.
Відповідно до ст. 28 Закону України «Про оренду державного та комунального майна»№ 2269-XII від 10.04.92 р., право на захист порушеного права чи охоронюваного законом інтересу крім власника має орендар.
Ухвалами від 17.01.08 р. і 31.01.08 р. суд першої інстанції вимагав від позивача докази в обґрунтування позовної вимоги.
Однак, позивач не надав ні суду першої, ні апеляційної інстанції доказів в обґрунтування користування майном.
Посилання позивача на п. 1 ч. 1 ст. 80 ГПК України і на те, що факти встановлені в рішенні суду першої інстанції не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони, безпідставне, оскільки в даній справі не бере участі і не є стороною СПД ФО Василевський М.М.
Якщо арешт майна -ремонтної майстерні проведено першим відповідачем безпідставно, тобто чужого майна, то це проблема власника цього майна і першого відповідача, який проводив опис і арешт майна, а не позивача який невідомо на яких підставах володіє цим майном.
Однак, предметом даного спору є дійсність чи недійсність прилюдних торгів, а не скарга на дії осіб ВДВС.
Позивач, крім підстав для подання позову, повинен обґрунтувати і вказати обставини, які свідчать про порушення правил проведення прилюдних торгів. Таких обставин позивач не вказує, дії державного виконавця не оскаржує, а заявляє позов без документального обґрунтування позовної вимоги, без доказів порушення його права.
Відповідач-1 в додатку до заперечення № 2598 від 07.04.08 р. надав ксерокопію рішення Виконкому Грабовецької сільради № 24 від 25.05.06 р. «Про оформлення права власності на об'єкти нерухомого майна», яким визнано право власності на ремонтну майстерню (вул. Багата, 3, с. Грабовець, Тернопільського р-ну, Тернопільської обл.) за позивачем. Як видно з позовної заяви, пояснення 12 від 05.05.08 р., позивач заперечує право власності на ремонтну майстерню і вважає іншу особу її власником. Дані обставини не є предметом спору і суд їх не досліджує, зважаючи на те, що особа чиї права порушено сама звернеться до суду за їх захистом.
Таким чином, колегія суддів Львівського апеляційного господарського суду прийшла до висновку, що позовна вимога заявлена безпідставно, документально необґрунтована і судом першої інстанції на підставі поданих позивачем доказів прийнято законне рішення, а тому підстави для його скасування відсутні.
Керуючись ст.ст. 80, 91, 98-105 ГПК України, Львівський апеляційний господарський суд, -
Рішення господарського суду Тернопільської області від 14.02.08 р. у справі № 3/280-5050 залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.
Матеріали справи повернути до господарського суду Тернопільської області.
Постанова набирає законної сили з моменту проголошення.
Головуючий суддя Слука М.Г.
Судді Процик Т.С.
Юрченко Я.О.