21 квітня 2008 р.
№ 10/201-07
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів :
Головуючого
Кочерової Н.О.
суддів
Рибака В.В.
Черкащенка М.М.
перевіривши
касаційну скаргу
товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-житлолвий центр "Декорум"
на постанову
від 06.02.2008р.
Запорізького апеляційного господарського суду
у справі
№ 10/201-07господарського суду Херсонської області
за позовом
закритого акціонерного товариства "Херсонліфт"
до
1) товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-житлолвий центр "Декорум",
2) управління житлово-комунального господарства виконавчого комітету Херсонської міської ради
про
стягнення 22 765,12 грн.
Подана до Вищого господарського суду України касаційна скарга не відповідає вимогам розділу Х11-1 Господарського процесуального кодексу України та не приймається до розгляду з наступних підстав.
Відповідно до ст. 46 Господарського процесуального кодексу, державне мито сплачується чи стягується в доход державного бюджету України в порядку і розмірі, встановлених законодавством України.
Так, відповідно до п.14 Інструкції "Про порядок обчислення та справляння державного мита", затвердженої наказом Головної державної податкової інспекції України від 22.04.1993 №15, при сплаті державного мита готівкою до документа, щодо якого вчиняється відповідна дія, додається оригінал квитанції кредитної установи, яка прийняла платіж, а при перерахуванні мита з рахунку платника -останній примірник платіжного доручення з написом (поміткою) кредитної установи такого змісту "Зараховано в дохід бюджету _____ грн. (дата)". Цей напис скріплюється першим і другим підписами посадових осіб і відтиском печатки кредитної установи з відміткою дати виконання платіжного доручення.
Проте, на доданому до касаційної скарги платіжному дорученні № 62 від 14.02.2008р. немає напису про зарахування державного мита до державного бюджету та підписів зазначених посадових осіб і відтиску круглої печатки кредитної установи з зазначенням дати виконання платіжного доручення.
З врахування наведеного, касаційна скарга товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-житлолвий центр "Декорум" не дає підстав для порушення касаційного провадження та підлягає поверненню на підста ві пункту 4 частини 1 статті 1113 Господарського процесуального кодексу України.
Разом з тим, касаційна інстанція зазначає, що відповідно до ч. 3 ст. 111-3 Господарського процесуального Кодексу України скаржник не позбавлений можливості повторного подання касаційної скарги після усунення зазначених недоліків в загальному порядку, тобто з дотриманням вимог процесуального законодавства, зокрема, приписів розділу ХІІ-1 ГПК України.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 86, 111, п. 4 ст. 111-3 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд
Касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-житлолвий центр "Декорум" на постанову Запорізького апеляційного господарського суду від 06.02.08р. у справі № 10/201-07 повернути скаржнику.
Головуючий Н. Кочерова
Судді В. Рибак
М. Черкащенко